Методичне забезпечення навчального процесу

Комплекс методичного забезпечення навчального процесу включає наступні матеріали:

• нормативні документи ЄС – ECTS;
• нормативні документи Міністерства освіти і науки України щодо впровадження КМСОНП;
• навчально-методичну документацію ВНЗ щодо впровадження КМСОНП;
• матеріали модульно-рейтингової системи;
• інформаційні пакети ВНЗ та факультетів;
• структурно-логічні схеми спеціальностей;
• експериментальні навчальні плани спеціальностей та спеціалізацій;
• експериментальні програми навчальних курсів;
• зразки індивідуальних планів навчання студентів;
• фолійна програма курсу тощо.

7. КОНТРОЛЬНІ ТЕСТОВІ ПРОГРАМИ ЗМІСТОВИХ

МОДУЛІВ І ТЕМ

Знайдіть одну правильну відповідь у кожному з запропонованих тестових запитань

Змістовий модуль 1. Європейська освітня інтеграція.

Тема 1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами.

1. Фундаментальні цінності західної культури:

а) парламентаризм, права людини, лібералізація;

б) свобода пересування, отримання освіти будь-якого рівня;

в) як „а”, так і „б”.

2. Чи слід вважати приєднання України до Болонського процесу одним з напрямів стратегічного курсу приєднання до ЄС?

а) так; б) ні; в) частково.

3. Чи зацікавлена Україна в приєднанні до Болонського процесу?

а) так; б) ні; в) частково.

4. Чи слід вважати приєднання України до Болонського процесу шляхом підвищення загального рівня освіти?

а) так; б) ні; в) частково.

5. Чи буде сприяти приєднання України до Болонського процесу підвищенню якості вищої освіти?

а) так; б) ні; в) частково.

6. Чи відповідає Національна доктрина розвитку освіти в Україні (2002р.) вимогам Болонського процесу?

а) так; б) ні; в) частково.

7. Чи відповідає Закон України „Про освіту” вимогам Болонського процесу?

а) так; б) ні; в) частково.

8. Чи відповідає Закон України „Про вищу освіту” вимогам Болонського процесу?

а) так; б) ні; в) частково.

9. Чи відповідає зміст вищої освіти в Україні вимогам Болонського процесу?

а) так; б) ні; в) частково.

10. Чи відповідає в повному обсязі педагогічний експеримент з впровадження КМСОНП вимогам Болонського процесу?

а) так; б) ні; в) частково.

Тема 2. Система вищої освіти у країнах Європи і Америки.

1. Особливість навчання студентів у ВНЗ США:

а) чітка регламентація навчального процесу;

б) відсутність фіксованого терміну навчання;

в) обов’язковість вступних випробувань.

2. Американський академічний кредит має:

а) 15 год аудиторних занять на тиждень;

б) 30 год усіх видів навчального навантаження;

в) 54 год аудиторних занять та самостійної роботи.

3. Тривалість бакалаврської підготовки у ВНЗ Канади:

а) 3 роки; б) 4 роки; в) 5 років.

4. У Великобританії ВНЗ переважно:

а) приватні;

б) муніципальні;

в) державні.

5. До французького ВНЗ можна вступити за наявності:

а) атестата про закінчення ліцею;

б) диплома бакалавра;

в) стажу практичної діяльності.

6. Для вступу у німецький університет потрібно:

а) закінчити коледж передвузівської підготовки;

б) скласти вступні випробування;

в) мати атестат про закінчення середньої школи.

7. Більшість ВНЗ Німеччини належать до:

а) конфесійних;

б) приватних;

в) державних.

8. У чеських ВНЗ навчання для студентів-іноземців:

а) платне;

б) безкоштовне;

в) з частковою оплатою.

9. У польській вищій школі після закінчення професійного ВНЗ присвоюється кваліфікація:

а) ліцензіат;

б) бакалавр;

в) магістр.

10. Кваліфікацію магістра у польських ВНЗ можна отримати на базі:

а) ліцензіата та інженера;

б) бакалавра;

в) середньої школи.

Тема 3. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу.

1. У якому році ініційовано Болонський процес?

а) 1997р.; б) 1998р.; в) 1999р.

2. Передісторія Болонського процесу:

а) Лісабонська конвенція (11.04.1997);

б) Сорбонська декларація (23.051998);

в) Велика Хартія Університетів (18.09.1988).

3. Основні принципи Лісабонської конвенції:

а) створення єдиного європейського простору вищої освіти;

б) визнання кваліфікацій з вищої освіти у європейському регіоні та основні принципи їх оцінки;

в) гармонізація системи європейської вищої освіти.

4. Основні принципи Сорбоннської декларації:

а) оцінка кваліфікацій з вищої освіти;

б) автономія університетів;

в) гармонізація архітектури системи європейської вищої освіти.

5. Основні принципи Великої Хартії Університетів:

а) автономія університетів, свобода досліджень і навчання;

б) визнання кваліфікацій з вищої освіти у європейському регіоні;

в) навчання впродовж життя.

6. Основна мета Болонської декларації:

а) підвищення рівня конкурентоспроможності європейської вищої освіти на світовому ринку;

б) гармонізація системи європейської вищої освіти;

в) створення єдиного європейського ринку праці.

7. Основні принципи Болонського процесу:

а) запровадження загальноєвропейського диплому про вищу освіту та єдиного європейського ринку праці;

б) запровадження системи кредитних одиниць, єдиної європейської зони вищої освіти;

в) запровадження єдиних стандартів європейської освіти.

8. Головне завдання Болонського процесу:

а) забезпечити якісний рівень вищої освіти;

б) забезпечити працевлаштування випускників ВНЗ;

в) створити умови для навчання протягом усього життя.

9. Пріоритетні напрями державної політики України щодо розвитку вищої освіти:

а) підвищити освітній і культурний рівень суспільства;

б) трансформувати кількісні показники освітніх послуг у якісні;

в) забезпечити якісний рівень вищої освіти.

10. КМСОНП в Україні передбачає:

а) організацію навчального процесу на базі програм навчання, які формуються як система модулів та залікових кредитів;

б) впровадження тестового контролю знань;

в) навчання протягом усього життя.

Тема 4. Основні завдання, принципи та етапи формування Європейського простору вищої освіти.

1. Основні завдання та принципи створення зони Європейської вищої освіти:

а) введення двоциклового навчання, запровадження кредитної системи, формування системи якості освіти;

б) розширення мобільності студентів і викладачів, забезпечення працевлаштування випускників та привабливості європейської системи освіти;

в) як „а”, так і „б”.

2. Двоциклова система навчання передбачає підготовку:

а) бакалаврів і спеціалістів;

б) спеціалістів і магістрів;

в) бакалаврів і магістрів.

3. Тривалість навчання на першому етапі:

а) не менше трьох років;

б) не менше чотирьох років;

в) не менше п’яти років.

4. Тривалість навчання на другому етапі:

а) не більше одного року;

б) один-два роки;

в) не менше двох років.

5. Після закінчення навчання випускникам видають:

а) диплом європейського зразка;

б) спеціальний додаток до національного диплома;

в) національний диплом спеціального зразка.

6. Що засвідчує диплом з додатком або без нього?

а) право на продовження освіти;

б) право на виконання певної роботи;

в) як „а”, так і „б”.

7. Для отримання певної роботи/заняття потрібно:

а) лише надати роботодавцю диплом;

б) пред’явити направлення університету на роботу;

в) довести у перевірках чи тестах свою професійну компетентність.

8. Хто є гарантом якості вищої освіти у Болонському процесі?

а) Європейський союз;

б) держава;

в) вищий навчальний заклад.

9. Чи відповідають українські стандарти вищої освіти кваліфікаційним вимогам ЄС?

а) так; б) ні; в) частково.

10. Для інтеграції в Європейський простір вищої освіти Україна повинна:

а) розробити нові стандарти з урахуванням європейських вимог;

б) прийняти стандарти ECTS;

в) узгодити існуючі стандарти з діючими у ECTS.

Тема 5. Європейська кредитно-трансферна система накопичення — ECTS.

1. ECTS є складовою частиною:

а) кредитно-модульної системи організації навчального процесу;

б) програми SOCRATES;

в) програми TEMPUS.

2. Ключові елементи ECTS:

а) перелік оцінок отриманих у різних ВНЗ;

б) визнання навчання в зарубіжних ВНЗ;

в) інформація стосовно навчальних програм, взаємної угоди і використання кредитів.

3. Основні документи ECTS:

а) інформаційний пакет, навчальний контракт, перелік оцінок;

б) навчальний план, структурно-логічна схема, індивідуальний план навчання;

в) інформаційний пакет, навчальний та індивідуальний плани.

4. ECTS забезпечує прозорість через такі засоби:

а) кредит ECTS, інформаційний пакет, навчальний контракт;

б) навчальний план, перелік оцінок з предметів;

в) кредитно-модульну систему організації навчального процесу.

5. Кредит ECTS — це:

а) абсолютне мірило навчального навантаження студента на один навчальний рік;

б) числовий еквівалент оцінки, що характеризує навчальне навантаження студента протягом одного навчального року;

в) числовий показник успішності навчання студента в модульно-рейтинговій системі.

6. У ECTS навчальне навантаження студента на один навчальний рік складає:

а) 30 кредитів;

б) 60 кредитів;

в) 90 кредитів.

7. Кредити ECTS мають відображати години, які відведено на:

а) аудиторні заняття;

б) аудиторні заняття та самостійну роботу;

в) усі види навчальної діяльності студента.

8. Кредит ECTS складає:

а) 10-20 годин;

б) 25-30 годин;

в) 40-60 годин.

9. Які моделі перезарахування кредитів ECTS діють в європейських ВНЗ?

а) „семестр за семестром”;

б) перелік розділів курсу, які необхідно пройти і здати протягом певної кількості років;

в) як „а”, так і „б”.

10. Призначення інформаційних пакетів:

а) сприяти прозорості навчальної програми і орієнтувати студентів на вибір відповідних дисциплін;

б) планувати навчання студентів в інших ВНЗ і забезпечувати їх практичною інформацією;

в) як „а”, так і „б”.

Тема 6. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи ECTS у вищу освіту України

1. Для входження України до Болонського процесу потрібно впровадити в систему вищої освіти:

а) систему якості освіти, яка узгоджена зі стандартами ЄС;

б) умови для забезпечення мобільності студентів;

в) широкомасштабну стратегію системної модернізації всієї системи освіти.

2. Чи потрібно відмовлятися від діючої в Україні системи вчених ступенів?

а) так; б) ні; в) частково.

3. Чи вирішить приєднання України до Болонського процесу проблему працевлаштування випускників ВНЗ?

а) так; б) ні; в) частково.

4. Мета забезпечення мобільності студентів:

а) доступ до навчальних можливостей, а також до відповідних освітніх послуг;

б) доступ до якісної вищої освіти;

в) полегшення працевлаштування українських громадян в Європі.

5. За рахунок яких коштів потрібно забезпечити мобільність студентів?

а) батьків; б) ВНЗ; в) держави (власника ВНЗ).

6. Для вищої школи України у контексті Болонського процесу необхідно:

а) впровадити КМСОНП;

б) привести у відповідність вимогам Болонського процесу Закон України „Про вищу освіту” та всю нормативну документацію;

в) здійснити міжнародну акредитацію ВНЗ.

7. Чи потрібно для інтеграції в Болонський процес збільшити кількість викладачів в українських ВНЗ?

а) потрібно збільшити з урахуванням економічної ситуації в країні;

б) залишити такою, як вона є;

в) впровадити стандарт ЄС.

8. За рахунок яких коштів в Україні потрібно забезпечити мобільність викладачів?

а) особистих; б) ВНЗ; в) держави (власника ВНЗ).

9. Роль куратора академічної групи в умовах Болонського процесу:

а) проведення виховної роботи;

б) координація індивідуального навчання студентів;

в) координація навчально-виховного процесу в академічній групі.

10. Подальшому розвитку ідей Болонського процесу в Україні будуть сприяти:

а) впровадження європейських норм і стандартів у вищій освіті;

б) поширення власних освітніх здобутків у європейському просторі вищої освіти;

в) як „а”, так і „б”.

Тема 7. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у ВНЗ України

1. Головна підстава для запровадження КМСОНП в українських ВНЗ:

а) запровадження євро додатка до диплому випускника;

б) вступ до Світової організації торгівлі;

в) інтеграція до Європейського простору вищої освіти.

2. Впровадження КМСОНП у вищій школі України переслідує наступну головну ціль:

а) досягнення відповідності стандартам європейської системи освіти;

б) зажадання українських освітніх кваліфікацій європейським ринком праці;

в) забезпечення навчання протягом життя.

3. Кредитно-модульній системі, як невід’ємному атрибуту Болонської декларації, надаються дві основні функції:

а) сприяння мобільності викладачів і студентів та акумулююча з чітким визначення обсягів проведеної студентом роботи з урахуванням усіх видів навчальної діяльності;

б) досягнення відповідності стандартам європейської системи освіти та запровадження євро додатка до диплому випускника;

в) вступ до ЄС та Світової організації торгівлі.

4. Змістовий модуль в КМСОНМ — це:

а) окремий розділ програми курсу;

б) система навчальних елементів, об’єднаних ознакою відповідності визначеному об’єкту професійної діяльності;

в) поділ програми курсу на окремі частини, об’єднані загальною метою навчання.

5. Кредит в КМСОНП — це:

а) умовна одиниця виміру навчального навантаження студента при вивченні окремої дисципліни (курсу);

б) кількість годин, виділених для вивчення окремої дисципліни;

в) кількісний показник визначення рівня засвоєння навчального матеріалу.

6. КМСОНП передбачає вирішення наступних основних завдань:

а) використання більш широкої шкали та підвищення об’єктивності оцінювання знань студентів;

б) запровадження здорової конкуренції в навчанні та стимулювання самостійної роботи студентів;

в) відхід від традиційної схеми організації навчального процесу.

7. Студент, що набрав протягом семестру необхідну кількість балів, має можливість:

а) не складати іспит (залік) і отримати набрану кількість балів як підсумкову оцінку;

б) складати іспит (залік) з метою підвищення свого рейтингу за даною навчальною дисципліною;

в) як „а”, так і „б”.

8. Очікувані наслідки впровадження КМСОНП:

а) інтенсифікація навчального процесу, систематичність засвоєння навчального матеріалу, підвищення мотивації навчання;

б) економія матеріальних ресурсів, витрачених на підготовку фахівця;

в) лібералізація навчального процесу та взаємовідносин між викладачами та студентами.

9. При оцінці результатів навчання студентів у КМСОНП в першу чергу потрібно брати до уваги:

а) безпосереднє спостереження за їх діяльністю;

б) самостійну роботу на перевірку навичок;

в) письмові, усні і тестові опитування.

10. Кандидат на одержання диплома з єврододатком повинен продемонструвати свою компетентність на основі:

а) захисту дипломної роботи (проекту);

б) професійно-орієнтованого тестування та ККЗ;

в) практичної діяльності на одному з реальних об’єктів.

8. ПІДСУМКОВА ТЕСТОВА ПРОГРАМА

Знайдіть правильну відповідь у кожному з запропонованих тестових запитань:

1. Чи є Болонський процес одним з напрямів стратегічного курсу України до ЄС?

а) так; б) ні; в) частково.

2. До основних фундаментальних цінностей Європи відносять:

а) права людини та свободу слова;

б) парламентаризм, демократію, лібералізм, права людини;

в) отримання освіти будь-якого рівня та свобода пересування.

3. Який з названих документів найбільше потребує корегування у зв’язку з приєднанням України до Болонського процесу?

а) Закон України „Про вищу освіту” (2002р.);

б) Закон України „Про освіту” (2002р.);

в) Національна доктрина розвитку освіти (2002р.).

4. Приєднання України до Болонського процесу буде сприяти, в першу чергу, розвитку:

а) України та її системи вищої освіти;

б) ЄС у противагу американській системі вищої освіти;

в) кожного громадянина Європи, у т.ч. України.

5. Чи буде сприяти приєднання до Болонського процесу підвищенню якості вищої освіти в Україні?

а) так; б) ні; в) частково.

6. Особливість навчання студентів у ВНЗ США:

а) відсутність фіксованого терміну навчання;

б) чітка регламентація навчального процесу;

в) обов’язковість вступного випробування.

7. Тривалість бакалаврської підготовки у ВНЗ Канади:

а) 3 роки; б) 4 роки; в) 5 років.

8. У Великобританії ВНЗ переважно:

а) приватні;

б) муніципальні;

в) державні.

9. До французького ВНЗ можна вступити за наявності:

а) атестата про середню освіту;

б) диплома бакалавра;

в) стажу практичної діяльності.

10. Для вступу у німецький університет потрібно:

а) закінчити коледж довузівської підготовки;

б) скласти вступні випробування;

в) мати атестат про закінчення середньої школи.

11. Болонський процес було ініційовано у?

а) 1998р.; б) 1999р.; в) 2000р.

12. Поштовхом для народження Болонського процесу стало:

а) створення ЄС;

б) системне відставання європейської системи освіти та науки від США;

в) бажання Європи випередити США.

13. Передісторією Болонського процесу є:

а) Велика Хартія Університетів (1988р.);

б) Лісабонська конвенція (1997р.);

в) Сорбонська декларація (1998р.).

14. Основними принципами Болонського процесу є:

а) запровадження загальноєвропейського диплому про вищу освіту та єдиного європейського ринку праці;

б) запровадження єдиної Європейської зони вищої освіти;

в) запровадження єдиних європейських стандартів вищої освіти.

15. Головне завдання Болонського процесу:

а) забезпечити якісний рівень вищої освіти;

б) створити умови для навчання протягом усього життя;

в) забезпечити працевлаштування випускників ВНЗ на європейському просторі.

16. Єдиний Європейський простір вищої освіти в першу чергу передбачає:

а) формування системи якості освіти, введення двоциклового навчання та кредитної системи;

б) розширення мобільності студентів та викладачів;

в) створення єдиного Європейського ринку праці.

17. Двоциклова система навчання передбачає підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаійними рівнями:

а) бакалавр та спеціаліст;

б) спеціаліст та магістр;

в) бакалавр та магістр.

18. Тривалість першого етапу навчання у ECTS:

а) не менше п’яти років;

б) не менше чотирьох років;

в) не менше трьох років.

19. Після закінчення навчання випускникам ВНЗ видають:

а) національний диплом спеціального зразка;

б) спеціальний додаток до національного диплому;

в) диплом європейського зразка.

20. Гарантом якості вищої освіти у Болонському процесі є:

а) вищий навчальний заклад;

б) держава;

в) Європейський союз.

21. Чи відповідають українські стандарти вищої освіти кваліфікаційним вимогам ЄС?

а) так; б) ні; в) частково.

22. Для інтеграції в Європейський простір вищої освіти Україна повинна:

а) узгодити існуючі стандарти з діючими у ECTS;

б) прийняти стандарти ECTS;

в) розробити нові стандарти з урахуванням європейських вимог.

23. ECTS є складовою частиною:

а) програми TEMPUS;

б) програми SOCRATES;

в) кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

24. До ключових елементів ECTS відносять:

а) оцінки, які отримані з навчальних дисциплін у різних ВНЗ;

б) визнання навчання в зарубіжних ВНЗ;

в) інформації стосовно навчальних програм, взаємно угоди і використання кредитів.

25. Основні документи ECTS:

а) навчальний план, структурно-логічна схема, індивідуальний план навчання;

б) інформаційний пакет, навчальний контракт, перелік оцінок;

в) інформаційний пакет, навчальний та індивідуальний плани.

26. ECTS забезпечує прозорість через такі засоби:

а) навчальні кредити, інформаційний пакет, навчальний контракт;

б) навчальний та індивідуальний плани;

в) координатори ECTS від кафедри.

27. Кредит ECTS — це:

а) кількість годин навчального навантаження студента на один навчальний рік;

б) числовий еквівалент оцінки, що характеризує навчальне навантаження студента протягом одного навчального року;

в) числовий показник успішності навчання студента в модульно-рейтинговій системі.

28. Навчальне навантаження студента на один навчальний рік в ECTS складає:

а) 60 кредитів;

б) 120 кредитів;

в) 240 кредитів.

29. Кредит ECTS має відображати години, які відведено на:

а) аудиторні заняття;

б) аудиторні заняття та самостійну роботу;

в) усі види навчальної діяльності студента.

30. Кредит ECTS складає:

а) 10-24 годин;

б) 25-36 годин;

в) 37-54 годин.

31. Які моделі перезарахування кредитів ECTS діють в європейських ВНЗ?

а) „семестр за семестр”;

б) перелік розділів курсу, які необхідно пройти і здати протягом певного часу;

в) як „а”, так і „б”.

32. Призначення інформаційних пакетів:

а) забезпечення студентів практичною інформацією;

б) сприяти прозорості навчальної програми і планування навчання студентів в інших ВНЗ;

в) орієнтація студентів на вибір потрібних навчальних дисциплін і кредитів.

33. Для приєднання України до Болонського процесу потрібно впровадити в систему вищої освіти:

а) широкомасштабну стратегію системної модернізації всієї системи освіти;

б) систему якості освіти, яка узгоджена зі стандартами ЄС;

в) умови для забезпечення мобільності студентів та викладачів.

34. Мета забезпечення мобільності студентів:

а) доступ до якісної вищої освіти;

б) доступ до відповідних освітніх послуг та навчальних можливостей;

в) можливість працевлаштування в Європі.

35. За рахунок яких коштів потрібно забезпечити мобільність студентів?

а) держави (власника ВНЗ);

б) вищого навчального закладу;

в) батьків.

36. За рахунок яких коштів потрібно забезпечити мобільність викладачів?

а) держави (власника ВНЗ);

б) вищого навчального закладу;

в) особистих.

37. Для вищої школи України у контексті Болонського процесу необхідно:

а) впровадити КМСОНП;

б) здійснити міжнародну акредитацію ВНЗ;

в) привести у відповідність до вимог Болонського процесу Закон України „Про освіту”, „Про вищу освіту” та усю відповідну нормативну документацію.

38. Чи потрібно, відповідно до вимог Болонського процесу, збільшити кількість викладачів в українських ВНЗ?

а) залишити такою, як вона є;

б) збільшити з урахуванням економічної ситуації в країні;

в) впровадити стандарт ЄС.

39. Роль куратора академічної групи в умовах Болонського процесу:

а) організація і координація індивідуального навчання студентів;

б) координація навчально-виховного процесу в академічній групі;

в) проведення індивідуальної та групової виховної роботи.

40. Подальшому розвитку ідей Болонського процесу в Україні будуть сприяти:

а) поліпшення фінансового стану освітянської галузі;

б) впровадження європейських норм і стандартів у вищій освіті;

в) підвищення рівня якості підготовки абітурієнтів у середній школі.

41. Головна підстава для запровадження КМСОНП в українських ВНЗ:

а) перспектива вступу до ЄС;

б) умова вступу до Світової організації торгівлі;

в) приєднання до Європейського простору вищої освіти.

42. Впровадження КМСОНП має за мету:

а) досягнення відповідності стандартам європейської системи вищої освіти;

б) забезпечення навчання протягом життя;

в) запровадження єврододатка до диплому випускника українського ВНЗ.

43. Кредит в КМСОНП — це:

а) кількість годин, виділених для вивчення окремої дисципліни;

б) одиниця обсягу та вимірювання результатів навчання;

в) кількісний показник визначення рівня засвоєння навчального матеріалу.

44. Заліковий кредит в КМСОНП — це:

а) одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістового модуля;

б) кількість годин, виділених для вивчення змістового модуля навчальної дисципліни;

в) система змістових модулів дисципліни.

45. Модуль в КМСОНМ — це:

а) завершена частина освітньо-професійної програми, що реалізується відповідними формами навчального процесу;

б) поділ програми курсу на окремі частини, об’єднані загальною метою навчання;

в) окремий розділ програми курсу.

46. Змістовий модуль в КМСОНМ — це:

а) задокументована частина освітньо-професійної програми;

б) поділ програми курсу на окремі частини, об’єднані загальною метою навчання;

в) система навчальних елементів, об’єднаних ознакою відповіднос-ті визначеному об’єкту професійної діяльності.

47. Кредитно-модульна система організації навчального процесу — це:

а) модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та рейтингової оцінки знань;

б) модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні кредитних технологій навчання та рейтингової оцінки знань;

в) модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових кредитів.

48. Нормативні змістові модулі — це:

а) змістові модулі, необхідні для засвоєння програми навчальної дисципліни;

б) змістові модулі, необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики;

в) змістові модулі, необхідні для виконання нормативних вимог освітньо-професійної підготовки фахівців.

49. Під трансфером кредитів розуміють:

а) визнання кредитів у будь-якій країні, де вони були задокументовані;

б) взаємне визнання кредитів будь-якими ВНЗ;

в) визнання кредитів тим ВНЗ, в якому студент закінчує навчання.

50. Науково-методичне забезпечення КМСОНП передбачає:

а) забезпечення студента навчальною і науковою літературою, а також методичними розробками;

б) забезпечення студента науковою літературою, методологічними та дидактичними розробками відповідно до стандартів вищої освіти;

в) як „а”, так і „б”.

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Школа педагогічної майстерності

КОНТРОЛЬНА КАРТКА ТЕСТУВАННЯ

з дисципліни „Вища освіта України і Болонський процес”

Прізвище, ім’я, по-батькові __________________________________________

Факультет_________________________________________________________

Кафедра __________________________________________________________

Посада____________________________________________________________

Розподіл балів, які присвоюються при тестуванні

Змістовий модуль 1. Європейська освітня інтеграція

Тема 1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави

Набрана сума: 0, 2× = Дата тестування_______________

Тема 2. Система вищої освіти у країнах Європи і Америки

Набрана сума: 0, 2× = Дата тестування_______________

Тема 3. Болонський процес як засіб і демонстрації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу.

Набрана сума: 0, 2× = Дата тестування_______________

Тема 4. Основні завдання, принципи та етапи формування Зони європейської вищої освіти

Набрана сума: 0, 4× = Дата тестування_______________

Змістовий модуль 2. Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу

Тема 5. Європейська система перезарахування кредитів ECTS

Набрана сума: 0, 5× = Дата тестування_______________

Тема 6. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи перезарахування кредитів ECTS у вищу освіту України

Набрана сума: 0, 5× = Дата тестування_______________

Тема 7. Запровадження КМСОНП у ВНЗ України

Набрана сума: 0, 5× = Дата тестування_______________

ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ

Набрана сума: 0, 8× = Дата тестування_______________

Шкала оцінювання

Викладач / /

ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА

1. Андрощук А.Г. Освіта у країнах європейської спільноти: структура і управління// Проблеми науки. — 2000. №8. – с. 54-60.
2. Болонський процес у фактах і документах/ Упорядники Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В., Бабин І.І. Київ-Тернопіль: Економічна думка, 2003. – 52с. (www.tspu.edu.ua).
3. Ван дер Венде М.К. Болонская декларація: расширение доступности и повышение конкурентоспособности вышего образования в Европе// Высшее образование в Европе, 2000. – №3. – Том XXV.
4. Вища освіта України і Болонський процес: Навч. посібник/ За ред. В.Г.Кременя. Авторський колектив: М.Ф.Степко, Я.Я.Болюбаш, В.Д.Шинкарук, В.В.Грубінко, І.І.Бабина. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 384с.
5. Гончаров С.М. Основи педагогічної праці: Навч. Посібник. – Рівне: РДТУ, 2001. – 256с.
6. Гончаров С.М. Комплексна система управління якістю підготовки фахівців для ринкової економіки України. – Рівне: УДУВГП, 2003. – 42с.
7. Гончаров С.М. Кредитно-модульна система організації навчального процесу у світлі Болонської декларації: документи, матеріали, факти. – Рівне: УДУВГП, 2004. – 34с.
8. Гончаров С.М. Навчально-методичне забезпечення самостійної роботи студентів при вивченні дисципліни „Маркетинг” в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу. – Рівне: УДУВГП, 2004. – 15с.
9. Гончаров С.М., Мошинський В.С. Методика оцінювання знань студентів у модульно-рейтинговій системі організації навчального процесу: кредитно-модульна система організації навчального процесу. – Рівне: УДУВГП, 2004. – 15с.
10. Заходи щодо реалізації положень Болонської декларації та кредитно-модульної системи організації навчального процесу в НУВГП. – Рівне: НУВГП, 2004. – 9с.
11. Довженко О.В. Сорбоннская и Болонская декларации: информация к размышлению// Вестник высшей школы: Alma mater/, 2000/ – №6.
12. Корсак К., Юрчук Л. Наука і освіта на теренах об’єднаної Європи// Науковий світ, 2003. – №11.
13. Косенко О., Ольховська Ж., Корсак К. Деякі помилки вищої школи України// Науковий світ, 2003. – №11.
14. Кремень В.Г. Болонський процес: сближение, а не унификация// Зеркало недели. – №48(473). – 13-19 декабря 2003.
15. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес/ Упоряд. М.Ф.Степко, Я.Я. Болюбаш, К.М.Левківський, Ю.В.Сухарніков. – К.: МОНУ, 2004. – 24с.
16. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали 2003-2004рр.)/ За ред. В.Г. Кременя. – Київ – Тернопіль: ТДПУ, 2004. – 2004. – 147с. (www.tspu.edu.ua).
17. Різниченко С.Т. Сучасні тенденції розвитку вищої освіти США// Трибуна, 2000. – №1-2. – с.22-24.
18. 18.Романовський О. Особливості організації вищої освіти в США// Освіта і управління, 1999. – №2. – с.160-170.
19. www.accreditation–council.de/
20. www.bologna-berlin2003.de/pdf/bologna declaration.pdf/
21. www.bologna-bergen 2005.no/
22. www.europe.eu.int/comm/education/recognition/
23. www.europe.eu.int/comm/socrates/ects.html#cl/
24. www.wensminster.sc.uk/
25. www.mon.gov.ua/
26. www.tspu.edu.ua/ресурси/кредитно-модульна система/