Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Принципи






 

§ Порівняльної трудомісткості кредитів полягає в досягненні кожним студентом встановлених ЄКТАС норм, які забезпечують академічну мобільність студентів, державне і міжнародне визнання результатів освіти на конкретних етапах виконання студентом індивідуального навчального плану.

§ Кредитності полягає в декомпозиції змісту освіти й навчання на відносно єдині та самостійні за навчальним навантаженням студентів частки, які забезпечують:

а) на рівні індивідуального навчального плану — набір (акумулювання) заданої трудомісткості кількості кредитів, які відповідають розрахунковій нормі виконання студентом навчального навантаження в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу;

б) на рівні вивчення навчальної дисципліни — набір (акумуляція) заданої для даної дисципліни кількості кредитів, що включають в себе виконання необхідних видів робіт, які передбачені програмою вивчення навчальної дисципліни.

§ Модульності визначає підхід до організації оволодіння студентом змістовими модулями і проявляється через специфічну для модульного навчання організацію методів й прийомів навчально-виховних заходів, основним змістом яких є активна самостійно-творча пізнавальна діяльність студента.

§ Методичного консультування полягає у науковому та інформаційно-методичному забезпечення діяльності учасників освітнього процесу.

§ Організаційної динамічності полягає в забезпеченні можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб праці.

§ Гнучкості та партнерства полягає в побудові системи освіти так, щоб зміст й шляхи досягнення цілей освіти та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента.

§ Пріоритетності змістової й організаційної самостійності та зворотного зв’язку полягає у створенні умов організації навчання, що вимірюється та оцінюється результатами самостійної пізнавальної діяльності студентів.

§ Науковості та прогностичності полягає у побудові (встановленні) стійких зв’язків змісту навчання з науковими дослідженнями.

§ Технологічності та інноваційності полягає у використанні ефективних педагогічних та інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці фахівців з вищою освітою та входженню в єдиний інформаційний та освітній простір.

§ Усвідомлення перспективи полягає в забезпеченні умов для глибокого розуміння студентом цілей освіти та професійної підготовки, а також можливості їх успішного досягнення.

§ Діагностичності полягає в забезпечення можливості оцінювання рівня досягнення та ефективності, сформульованих і реалізованих в системі, цілей освіти та професійної підготовки.

5. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

 

Формами організації процесу в умовах КМСОНП є: лекції, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, усі види практик, консультацій, виконання індивідуальних та інших завдань викладача, самостійна робота, усі форми і види контролю успішності студентів (окрім державної атестації) та інші форми і види навчальної діяльності. При цьому, залежно від характеру навчальної дисципліни та характеру діяльності студента, якість виконання студентом навчальних завдань оцінюється рівнем їх виконання.

 

6. ОРГАНЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

 

Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП передбачає використання усіх документів, регламентованих чинною нормативною базою щодо вищої освіти, адаптованих і доповнених з урахуванням особливостей цієї системи.

 

7. КОНТРОЛЬ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТА

Контроль успішності студента здійснюється з використанням методів і засобів, що встановлюються вищим навчальним закладом. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується у вищому навчальному закладі, реєструється прийнятим у вищому навчальному закладі чином з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS.

Оцінки студентам можна виставляти так:

За шкалою ECTS За національною шкалою За шкалою ВНЗ
А 5 (відмінно) 90-100
ВС 4 (добре) 75-89
DE 3 (задовільно) 60-74
FX 2 (незадовільно) з можливістю повторного складання 35-59
F 2 (незадовільно) з обов’язковим повторним курсом 1-34

 

FX означає: „незадовільно” — необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання іспиту;

F означає: „незадовільно” — необхідна значна подальша робота.

Включення даних про незадовільні оцінки до залікової книжки є необов’язковим.

Державна атестація студентів проводиться відповідно до чинної нормативної бази.

8. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕВЕДЕННЯ, ВІДРАХУВАННЯ, ПОНОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ТА ПЕРЕРИВАННЯ

ЇХНЬОГО НАВЧАННЯ

 

8.1. Загальний порядок переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання, зазначений у „Положенні про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти”, затвердженого Міністерством освіти від 15.07.96 №245.

8.2. При переведенні (п.10) студент додатково додає до заяви копію договору про навчання в попередньому навчальному закладі, академічну довідку за весь період навчання, з обов’язковим зазначенням назв дисциплін, загальної кількості годин, залікових кредитів, передбачених на їх вивчення та форм контролю, програми дисциплін (змістові модулі).

При позитивному розгляді ректором заяви, деканат проводить перезарахування результатів навчання з дисциплін шляхом порівняння змістових модулів та визначає академічну різницю нормативних змістових модулів, яка не повинна перевищувати, як правило, 10 навчальних дисциплін.

8.3. Відрахування студента за академічну неуспішність здійснюється у випадках невиконання студентом індивідуального навчального плану, не зарахованих результатів 3-х семестрових контролів або у зв’язку з неможливістю сформувати студентом індивідуального плану на наступний рік внаслідок не зарахування йому запланованих змістових модулів та обмежень, накладених структурно-логічної схемою підготовки, а також за порушення умов договору про навчання.

8.4. Студент може взяти перерву у навчанні (академічну відпустку, повторний курс), згідно з порядком надання академічної відпустки та повторний курс, зазначеного у „Положенні про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти” від 06.06.96 р. №191.

9. СТИПЕНДІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТУДЕНТІВ

9.1. Стипендіальне забезпечення студентів здійснюється за підсумками виконання індивідуального плану, виходячи з основних положень: „Порядку призначення, виплати та розмірів стипендіального забезпечення учнів, студентів, курсантів, слухачів, клінічних ординаторів, аспірантів і докторантів”, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 08.08.2001 р. №950.

9.2. При перевищенні граничного терміну навчання стипендія студентам не призначається, оскільки цей етап навчання не фінансується з державного бюджету.

 

10. КОНТРОЛЬ ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО

НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ СТУДЕНТА

 

10.1. Надання кваліфікованих консультацій щодо формування індивіду-ального навчального плану студента, його реалізації протягом всього періоду навчання покладається на куратора.

10.2. Кураторам може бути науково-педагогічний працівник випускової кафедри, як правило, професор або доцент, грунтово ознайомлений з вимогами відповідних галузевих стандартів вищої освіти.

Куратор призначається наказом ректора вищого навчального закладу за поданням декана відповідного факультет (директора інституту). У рамках виконання своїх функцій куратор підпорядкований заступнику декана факультету (заступник директора інституту), який відповідає за формування індивідуального навчального плану студента.

10.3. На куратора покладається виконання таких основних завдань:

§ ознайомлення студента з нормативно-методичними матеріалами (інформаційним пакетом тощо), які регламентують організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою;

§ надання рекомендацій студентам щодо формування їх індивідуального навчального плану з урахуванням засвоєних змістових модулів (навчальних дисциплін) за час перебування в інших навчальних закладах України або за кордоном;

§ погодження індивідуального навчального плану студента та подання його на затвердження деканові факультету (директорові інституту);

§ контроль за реалізацією індивідуального навчального плану студента на підставі відомостей про зараховані студенту залікові кредити з подальшим поданням пропозицій щодо продовження навчання студента або щодо його відрахування.

10.4. Куратор має право:

§ відвідувати всі види занять згідно з індивідуальним навчальним планом студента;

§ подавати пропозиції деканові факультету (директорові інституту) щодо переведення на наступний курс, відрахування та заохочення студента;

§ подавати пропозиції щодо поліпшення навчального процесу та діяльності кураторів.

 

11. ОСОБЛИВОСТІ НОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

 

В умовах проведення педагогічного експерименту з КМСОНП встановлюються норми часу:

§ для проведення заліку — 0, 25 години на одного студента;

§ за керівництво куратору — 4 години на кожного студента за навчальний рік.

Інші норми часу регламентовані наказом МОН України від 07.08.2002 р. №450 „Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліку основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів”.

* * *

Для проведення педагогічного експерименту потрібно здійснити низку заходів, пов’язаних із створенням робочої групи з розробленням його програми, координаційної ради для супроводу та узагальнення результатів експерименту, визначення складу учасників експерименту, розроблення навчально-методичного та нормативно-правового забезпечення експерименту тощо.

Очікуваними соціальними, економічними та іншими наслідками впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу можуть бути:

§ інтенсифікація навчального процесу та підвищення якості підготовки фахівців;

§ систематичність засвоєння навчального матеріалу;

§ встановлення зворотного зв’язку з кожним студентом на визначених етапах навчання;

§ контроль та своєчасне коригування навчально-виховного процесу;

§ підвищення мотивації учасників навчально-виховного процесу, зменшення пропусків навчальних занять;

§ психологічне розвантаження студентів в кінці семестру;

§ підвищення відповідальності студентів за результати навчальної діяльності;

§ максимальне забезпечення потреб особи у виборі освітнього рівня та кваліфікації;

§ підвищення рівня адаптації особи до зміни вимог ринку праці;

§ скорочення непродуктивного навчального часу (за рахунок ліквідації екзаменаційних сесій);

§ економія матеріальних ресурсів (опалення, електроенергія і т.п.) тощо.

Критерії для оцінки результатів роботи студента повинні бути виражені таким чином, щоб оцінка роботи студента могла бути зіставлена з ними і документально віддзеркалена.

Критерії оцінки якості повинні бути чітко встановлені і ясно виражені для того, щоб забезпечити надійність і однаковість оцінки, а також, щоб підвищити об’єктивність оцінки з метою зведення до мінімуму суб’єктивного підходу.

Оцінка результатів роботи студента це процес:

§ збору достатніх, об’єктивних і надійних доказів знань студента, його розуміння, продемонстрованих навичок і професіоналізму щодо виконання завдань, обов’язків і відповідальності;

§ винесення висновку про те, що доказ співвідноситься з критеріями, зазначеними в Стандарті вищої освіти.

Метою оцінки якості є забезпечення незалежної оцінки ефективності заходів для забезпечення Стандартів вищої освіти на всіх рівнях навчання, підготовки, проведення іспитів і оцінки.

Організація оцінки результатів навчання повинна брати до уваги різні методи оцінки, що можуть надати різні типи доказів рівня знань студента:

· письмові, усні і комп’ютерні опитування (тестування);

· перевірка навичок (зокрема, на тренажерах);

· проекти;

· безпосереднє спостереження за діяльністю.

Один або декілька з перерахованих вище методів повинний бути обов’язково використаний для одержання доказів наявності знань, розуміння та продемонстрованих навичок, а також доказу здатності студента виконувати професійну діяльність.

Новими концепціями освітнього процесу у вищій школі відзначаються тенденції розвитку вимірювання навчальних досягнень студентів за допомогою тестів. На структуру та кількість тестів, які проводяться, впливає акцент на зв’язках між предметами, що вивчаються. Традиційно тести виконують відбірну функцію. Але ж останнім часом тести використовуються для цілей:

· діагностичних, щоб дати студенту можливість з’ясувати, що йому ще потрібно вивчити та доробити;

· управлінських, тобто задля керівництва подальшим процесом навчання та стимулювання.

Тести все більше розглядаються як складова частина компонентів навчальної програми. Їм приділяється повноцінне значення в навчальній програмі.

Критерії для оцінки компетентності повинні відповідати принципам:

§ одержана інформація є об’єктивною, має однозначне тлумачення та відповідним чином повинна використовуватися;

§ метод визначення компетентності має найбільше відповідати суттєвим обставинам і умовам професійної діяльності;

§ процедури оцінки компетентності повинні виконуватися ефективно та моторно;

§ усі потенційні загрози мають бути визначені.

Методи демонстрації компетентності мають служити основою для проведення іспитів та оцінки відповідності кандидата на одержання диплома і запроваджуватися з використанням професійних засобів діяльності.

Іспит та оцінка відповідності кандидата на одержання диплома запроваджується з виконанням процедур об’єктивного контролю:

§ критеріально-орієнтованого тестування;

§ комплексних контрольно-кваліфікаційних завдань (ККЗ),

а також з використанням професійних засобів діяльності на:

§ лабораторному обладнанні;

§ тренажері;

§ реальному об’єкті діяльності.

Оцінка компетентності має включати не тільки першочергові технічні вимоги до роботи, навичок та завдань, котрі мають професійно виконуватися, але й відображати більш широкі аспекти, що необхідні для того, щоб відповідати в повному обсязі тому, що очікується від компетентної роботи випускника на первинній посаді:

§ робота у широкому спектрі обставин;

§ професійне передбачення, готовність та робота в умовах надзвичайних ситуацій;

§ адаптація до нових та змінних вимог.

У вищій освіті України у контексті Болонського процесу мають бути запроваджені іспити за сприянням „третіх юридичних осіб”, якими можуть бути сторонні незалежні експерти, представники ділових кіл, працедавці, інші ВНЗ тощо.

 


ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Практичне заняття №1. Формування інформаційного






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.