Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Фізичне виховання і його завдання в українській народній педагогіці






Народна педагогіка розглядає естетичне виховання у взаємозв'я­зку з іншими засобами формування особистості («Здоров'я, розум і сопілка — мудра спілка», «Як музика іскриста, то й душа чиста»).

Однією з найдавніших і найважливіших складових ціле­спрямованого впливу на особистість є фізичне виховання. Гост­рий розум народу швидко збагнув, що фізичне виховання зміц­нює здоров'я, сприяє подовженню працездатності, довголіттю, ви­робленню позитивних вольових і моральних якостей людини: «Здоров'я - всьому голова», «Доки здоров'я служить, то людина не тужить», «Коли б голова здорова, то будуть воли і корови».

Народ постійно стверджував, що «дві речі знаходять свою цінність після їх втрати - це молодість і здоров'я».

Мета фізичного виховання диктується реальною потребою кожної людини бути здоровою, сильною, загартованою, сприт­ною, витривалою («Де сила, там і міць», «Коли нема сили, то й світ немилий»). Усе це завжди було предметом постійного пік­лування народу. У народних прислів'ях, приказках, епосах, каз­ках оспівується ідеал фізично загартованого, сміливого і сильно­го героя, людини-богатиря. У народній педагогіці чітко визначе­но мету фізичного виховання:

1) зміцнення здоров'я і сприяння правильному фізичному роз­
витку;

2) підготовка людини до фізичної праці та захисту Вітчизни;

3) виховання таких вкрай необхідних життєвих якостей, як сила,
витривалість, спритність, швидкість тощо.

Емпіричним шляхом народна педагогіка дійшла висновку, що нормальний фізичний розвиток дитини сприяє виробленню таких важливих рис, як наполегливість, відвага, рішучість, чесність, дисциплінованість, потяг до праці, впевненість у своїх можливо­стях, оптимізм, колективізм, здатність до переборення труднощів,


 




витривалість, готовність переносити холод і спеку, погодні й жит­тєві негоди. У народній педагогіці фізична сила людини поєдну­ється з її моральною довершеністю. Богатирі Ілля Муромець, Кирило Кожум'яка, Добриня Микитич, Микула Селянинович, Котигорошко на перше місце ставлять громадські справи, бо­рються зі злом, відстоюють інтереси народу. Тому народ їм зав­жди симпатизує. В українському епосі богатирями були й жін­ки. Відомими є такі образи жінок-богатирок: Настасія Микулич-на - дружина богатиря Добрині, Настасія-королівна - дружина богатиря Дуная, Маруся - козацька дочка. Це переконливо свід­чить про однаковий підхід народної педагогіки до фізичного ви­ховання юнаків і дівчат.

У тісному взаємозв'язку розглядає народна педагогіка фізич­ну і розумову діяльність. Піднесення рівня фізичного розвитку поліпшує розумову діяльність людини, її працездатність («Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє», «У здоровому тілі -здоровий дух», «Щоб працювати, треба силу мати»).

Фізичне народне виховання передбачало знання і дотримання людиною методів лікування («Тримай голову в холоді, а ноги в теплі», «Пропотієш, і жар пройде»), основ санітарії і особистої гі­гієни, загартування організму, розвиток рухової активності, засто­сування народної медицини, знання свого організму, уміння нада­ти першу медичну допомогу, уміння володіти і керувати собою.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.