Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Псевдокод
|
|
Псевдокод нагадує існуючі мови програмування (такі, як Pascal або C) та на відміну від них є простішим і більш компактним. Крім того, у псевдокоді інколи можна записувати дії алгоритму своїми словами, якщо так ясніше.
На відміну від конкретної мови програмування псевдокод дозволяє опустити несуттєві технічні подробиці, такі як обробка помилок, що необхідно у реальній програмі але заважає вивченню алгоритмів.
Коментар у псевдокоді починається з // і йде до кінця рядка.
Програма на псевдокоді складається з процедур
Insertion_Sort(A):
...
end
Кожна процедура починається з імені, після якого у дужках ідуть імена аргументів процедури (якщо є), і двокрапка. Починаючи з наступного рядка, записується тіло процедури, яке завершується інструкцією end. Рядки у тілі процедури нумеруються для полегшення посилань на окрему конструкцію в алгоритмі.
Змінні вважаються локальними стосовно процедури, якщо не зазначене інше.
Типи змінних не вказуються (якщо не сказано інакше, вважається, що прості змінні мають тип „дійсне число”).
Присвоювання позначається операцією ‘: =’: x: = y.
Часто використовуються масиви та об’єкти, які складаються з кількох полів, або атрибутів. Значення атрибута записується Object_Name.Attibute_Name. Наприклад, довжина масиву вважається його атрибутом і записується як A.length.
Індекс масиву записується у квадратних дужках ‘[‘ і ‘]’. Операція ‘..’ виділяє частину масиву: A[i.. j] (A[i], [i+1], …, A[j]).
Змінна, що позначає масив або об’єкт, вважаться посиланням (покажчиком) на дані, що його складають. Наприклад, якщо ми маємо об’єкти x та y, то після виконання операції присвоювання y: = x для будь-якого поля f виконується умова x.f = y.f.
Більше того, якщо ми далі виконаємо операцію y.f: = 3, то і y.f = 3, і x.f = 3, тому що після виконання y: = x обидві змінні вказують на один і той самий об’єкт.
— Регулярная проверка качества ссылок по более чем 100 показателям и ежедневный пересчет показателей качества проекта.
— Все известные форматы ссылок: арендные ссылки, вечные ссылки, публикации (упоминания, мнения, отзывы, статьи, пресс-релизы).
— SeoHammer покажет, где рост или падение, а также запросы, на которые нужно обратить внимание.
SeoHammer еще предоставляет технологию Буст, она ускоряет продвижение в десятки раз, а первые результаты появляются уже в течение первых 7 дней. Зарегистрироваться и Начать продвижение
Параметри до процедур передаються за значенням: процедура одержує власну копію параметрів і будь-яку зміну параметра всередині процедури ззовні не видно. Але масиви і об’єкти передаються через посилання, тобто процедура одержує копію покажчика, а не копію даних, на які він указує. Тобто, якщо всередині процедури виконується A[j]: = 10 або y.f: = 3, це помітно ззовні.
Приклад: неможливо написати процедуру, яка міняє місцями свої параметри.
Swap(x, y):
t: = x
x: = y
y: = t
end
a: = 5
b: = 7
Swap(a, b)
print a, b // 5 7
Але можна написати процедуру, яка міняє місцями два елементи масиву, якщо передати сам масив та індекси елементів, які необхідно поміняти місцями:
Swap(A, i, j):
t: = A[i]
A[i]: = A[j]
A[j]: = t
end
Кожна інструкція у тілі процедури записується на окремому рядку. Інколи бажано розмістити більше однієї інструкції в одному рядку, в такому разі між ними ставлять;.
Інструкції записуються з відступами, для позначення рівня вкладеності однієї інструкції в іншу.
Перелік інструкцій:
if умова then
інструкція
інструкція
elseif умова then
інструкція
інструкція
else
інструкція
інструкція
fi
Частини elseif … та else — необов’язкові, але в будь-якому разі необхідно завершувати інструкцію командою fi.
while умова do
інструкція
інструкція
done
repeat
інструкція
інструкція
until умова
for змінна: = початок to кінець do
інструкція
інструкція
done
for змінна: = кінець downto початок do
інструкція
інструкція
done
Зазначимо, що немає потреби у спеціальних командах begin та end для позначення початку та кінця блоку, тому що кожна інструкція є також блоком, що охоплює інструкції всередині неї. Тому необхідно завершувати інструкції спеціальними командами на зразок fi у інструкції if then else fi.
Умови можуть складатися з порівнянь на зразок ‘=’, ‘< > ’, ‘< ’, ‘< =’, ‘> ’, ‘> =’ та булевих операцій not, and, or. Порівняння мають більш високий пріоритет (тобто виконується раніше), ніж булеві операції, тому немає потреби писати дужки навколо порівнянь (на відміну від Pascal).
|
|