Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Робочий лист






ТЕМА 1

ВСТУП. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДИСЦИПЛІНИ

Питання:

1. Роль інформації в суспільстві та її класифікація.

2. Поняття і класифікація інформаційних ресурсів

3. Поняття інформаційних систем та технологій, інформаційної грамотності, культури і компетентності.

Література:

1. Інформатика та комп'ютерна техніка: ч. 1: навч. посіб. по базовій підготов. студ. рівня бакалавр і спеціаліст ден. і заоч. форм навч. / Н. М. Спіцина, Т. В. Шабельник; М-во освіти і науки України, Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського, Каф. інформ. систем і технол. упр. ─ Донецьк: [ДонНУЕТ], 2009. ─ 160 с.

2. Войтюшенко Н. М. Інформатика і комп’ютерна техніка. - Видавництво: Центр учбової літератури, 2009. – 564 с.

3. Макарова М.В. Інформатика та комп'ютерна техніка: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М. В. Макарова, Г. В. Карнаухова, С. В. Запара; М-во освіти і науки України, за заг. ред. М. В. Макарової. ─ 3-тє вид., перероб. та допов. ─ Суми, 2008. ─ 665 с. ─ 966-680-081-377-4.

4. Мамченко, С. Д. Економічна інформатика. Практикум: навч. посіб. / С. Д. Мамченко, В. А. Одинець. ─ К.: " Знання", 2008. ─ 710 с. ─ (Сер. " Вища освіта ХХІ століття"). ─ 978-966-346-437-4.

5. Апатова Н. В. Інформатика для економістів: підручник: затв. М-вом освіти і науки України для студ. вищ. навч. закл. / Н. В. Апатова, О. М. Гончарова та Ю. Ю. Дюлічева; М-во освіти і науки України. ─ К.: Центр учб. л-ри, 2011. ─ 456 с. ─ 978-611-01-0159-2.

5. П’ятницька Н.О. та ін. Автоматизована інформаційна система менеджменту громадського харчування: Навч. посіб./ Н.О. П’ятницька, В.Т. П’ятницька, О.М. Григоренко. – К.: КДТЕУ, 2000. – 139с.

6. Бібліотека ДонНУЕТ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.donduet.edu.ua/library

 

1. Роль інформації в суспільстві та її класифікація.

 

Сучасний ринок ресторанного господарства характеризується значною активністю: з’являються нові формати підприємств, поширюється перелік їх послуг, розвивається мережні форми обслуговування клієнтів. Все це підвищує конкуренцію на даному секторі ринку і відповідно ускладнює управління фірмами.

Сьогодні ресто­ранний бізнес вимагає професіоналізму, що пов'язано з:

- структуруванням сучасного ресторанного бізнесу, появою дизайнерів, постачальників обладнання та продуктів харчування, які працюють виключно на ринку ресторанного господарства;

- посиленням конкуренції і, як наслідок, появою нових критеріїв якості продукції та послуг підприємств (закладів) ресторанного господарства та їх схильністю до інновацій у розвитку;

- тенденціями до більш жорсткого контролю з боку державних органів (санітарного нагляду, пожежної та податкової служб та ін.);

- необхідністю, прискорення процесу прийняття управлінських рішень в умовах турбулентності зовнішнього середовища (тобто підвищеної ризикованості), забезпечуючи при цьому їх обґрунтованість та зваженість.

Розв’язання задач управління в жорстких умовах конкуренції ведення бізнесу неможливе без оптимізації дій по збиранню, узагальненню та аналізу інформації, яка поступає з різних джерел. Тому одним з найважливіших показників і передумов успішного ведення бізнесу є використання сучасних інформаційних технологій, побудова і ефективне функціонування автоматизованих інформаційних систем різного рівня.

динамічну, звукову та ін.) або виконати моделювання наслідків її творчої діяльності.

Отже, сучасний кваліфікований фахівець повинен мати високий рівень знань в області інформаційних технологій і вільно адаптуватися до складу технічних і програмних засобів, що постійно змінюється.

Майбутній інженер-технолог повинен знати загальнотеоретичні основи інформаційних систем на підприємствах ресторанного господарства із застосуванням сучасних комп'ютерних технологій, активно використовувати наявне на підприємстві програмне забезпечення.

Визначення поняття інформації досить різноманітне. Наведемо декіка з них.

Інформація — це відомості про яку-небудь подію, процес, які відбуваються в господарській діяльності людей, природі, суспільстві. Інформація є об'єктом зберігання, передачі і перетворення для використання в якій-небудь сфері людської діяльності.

На думку В Л. Тамбовцева, інформація — це ті продукти або послуги, які призначені їх виробником для передачі знань в максимально доступній для потенційного споживача формі.

Інформація — це відомості про навколишнє середовище (об'єкти, явища, процеси і тощо), які знижують існуючий ступінь невизначеності, неповноти знань, відірвані від їх творців, перетворені в повідомлення (виражені певною мовою у вигляді знаків, у тому числі і записаних на матеріальних носіях), які можна відтворювати шляхом передачі людьми усним, письмовим або іншим способом (за допомогою умовних сигналів, технічних і обчислювальних приладів тощо).

Найбільш значущими властивостями інформації є невичерпаність в процесі використання, самозростання в процесі вживання, особлива невизначеність її корисності, відсутність залежності між початковим обсягів знань і об'ємом нового створеного знання, висока мобільність, як в просторі, так і в плані перетікання з одних наук в інших без втрати актуальності.

Виділяють такі характеристики управлінської інформації:

цінність (корисність) для здійснення процесів управління і вірогідність, точність і повнота;

оперативність і своєчасність, уповільнення в надходженні інформації знижують, а іноді зводять до нуля її цінність для здійснення управління, знижують ефективність рішень керівників і функції виконавців, порушують установлений ритм функціонування систем управління;

стислість і релевантність (необхідна, адекватна); не тільки неправильна, помилкова інформація (дезінформація), але і зайва, надмірно докладна інформація можуть негативно позначатися на процесах управління, викликаючи ускладнення структури і збільшення трудових витрат управлінського персоналу і непродуктивні витрати часу роботи технічних систем обробки інформації;

лаконічність і висока насиченість, ці властивості забезпечують, з одного боку, підвищення цінності інформації, з іншого боку — прискорення її доставки й обробки;

порівнянність (за часом і по підрозділах);

доцільність;

економічна ефективність (окупність витрат), тобто мінімізація витрат на збір, формування, передачу й обробку;

нетенденційність (неупередженість);

зручність форми представлення для використання;

зручність кодування, що є важливим чинником надійності передачі і, отже, вірогідності інформації, а також прискорення її передачі й обробки.

Об'єм і якість інформації, що застосовується для розв'язання будь-яких задач (наукових, управлінських, економічних), визначається:

рівнем професійної підготовки керівника та виконавця;

досвідом, отриманим виконавцями при розв'язанні інших задач;

доступністю для конкретного виконавця тих чи інших інформаційних ресурсів;

наявністю деякого (базового) рівня технічного забезпечення яке робить можливим доступ до інформаційних ресурсів програмних продуктів та дозволяє вести їхню обробку;

обсягом фінансових та трудових ресурсів, які можуть бути задіяні для отримання і обробки інформації;

правовими нормами, які визначають доступ до інформації порядок її застосування на підприємстві.

Кожний з перерахованих чинників накладає обмеження на реально доступну виконавцю інформацію і таким чином змінює інформаційне середовище, в якому конкретний виконавець реалізує завдання, що стоять перед ним.

 

 

2. Поняття і класифікація інформаційних ресурсів

Інформаційні ресурси відрізняються від решти видів ресурсів тим, що з одного боку, вони починають працювати, коли досягають певного об'єму, а з другого боку — при споживанні не зникають, підвищують свою корисність, стають більш достовірними. Як і будь-який ресурс, інформаційний ресурс є одним з об'єктів класу «Ресурси», який має властивості даного класу, і має свої особливі унікальні властивості, що і відрізняють його від інших об'єктів. Одним із загальних властивостей класу «Ресурси» є можливість їхнього настроювання — зміни якісних і кількісних характеристик, що також є характерним для інформаційних ресурсів.

Інформаційні ресурси можна визначити як всі види інформації доступні користувачу і необхідні для виконання задач, що стоять перед ним і підвищують ефективність його діяльності.

Інформаційні ресурси визначають як весь наявний об'єм інформації в інформаційній системі, тобто, це весь об’єм знань, відчужених від їх творців, зафіксований на матеріальних носіях і призначений для суспільного використання.

На відміну від інших (матеріальних) ресурсів, інформаційний ресурс практично невичерпний; з розвитком суспільства і зростанням обсягу використовуваних знань цей ресурс не зменшується, а навпаки, зростає.

Інформаційні ресурси — це інфраструктура інформаційної діяльності, тобто весь обсяг інформації, який є у системі. Вони мають кілька особливостей, спільних для всіх видів ресурсів, зокрема:

дають змогу збільшувати вартість товарів і послуг, а також створювати суто інформаційні продукти і послуги;

здатні накопичуватися, зберігатися і перетворюватися, поліпшуючи власні споживчі властивості;

можуть утилізувати використану інформацію у вигляді архівації з залученням в обіг архівних даних як вторинних інформаційних ресурсів;

створюються в процесі особливого найвищого виду людської діяльності – інтелектуальної праці.

Водночас інформаційний ресурс має ряд унікальних ознак, що підвищують його цінність і властиві лише цьому виду ресурсу:

багаторазове використання без витрат; в міру розвитку суспільства і росту споживання знань запаси інформаційних ресурсів не зменшуються, а зростають;

в міру використання інформаційні ресурси не зникають, а зберігаються і можуть навіть збільшуватися за рахунок конструкційної трансформації отриманих повідомлень з урахуванням конкретних умов їхнього використання.

синергізм використання інформації – поєднання інформації з іншим видом ресурсів, а також з іншою інформацією дає більший ефект, ніж звичайне поєднання окремих корисних ефектів від кожного ресурсу окремо;

функціонування в різних формах електромагнітного поля в просторі, як відображення інформаційних даних і зв'язків з пам’яттю суб'єкта (людина, машина), так і у вигляді зміненої структури різних фізичних носіїв;

передача різними каналами зв'язку (комунікативність інформації) практично на будь-яку відстань;

ефективність їхнього застосування зв'язана з ефектом не первісного (повторного) виробництва знань; інформаційна взаємодія дозволяє одержати нове знання ціною значно менших витрат у порівнянні з витратами праці, енергії, часу на його пряме генерування;

інформаційні ресурси виступають формою безпосереднього (прямого) включення науки (у тому числі теоретичних досліджень) до складу продуктивних сил.

застосування нового інформаційного ресурсу замість застарілого здатне зробити радикальний вплив, у багато разів підвищити продуктивність праці, докорінно змінити умови праці і т.п.

Інформаційні ресурси підрозділяються на документовані та недокументовані. Документ — це інформаційне повідомлення в паперовому, звуковому або електронному вигляді, оформлене за певними правилами та завірене у відповідному порядку. Усі документи інформаційної системи, які використовуються для управлінської діяльності, варто класифікувати за наступними ознаками:

за назвою (листи, інструкції, заяви, накази, розпорядження, рішення, доручення, протоколи, акти);

за типом матеріального носія (паперові, відеодокументи, фотодокументи, електронні документи);

за належністю до системи документації певного виду діяльності (система управлінської документації, система документації за основним видом діяльності).

Пушкар у своїй роботі поділяє інформаційні ресурси на такі групи:

інформаційні ресурси, що представлені у вигляді інформації в інформаційних системах управління;

знання і досвід діяльності персоналу підприємства;

знання про підприємство у партнерів, споживачів та інших контрагентів підприємства у зовнішньому середовищі, що проявляються в іміджі, бренді, прихильності до торгової марки, тривалих схемах взаємодії.

Проблеми накопичення, зберігання і використання інформаційних ресурсів різко зростають при ускладненні організації системи. Чим більший об'єм накопичуваної інформації, тим складніше процеси зберігання, обробки і захисту інформаційних ресурсів. Тому підприємства повинні здійснювати перехід до використання інтегрованих інформаційних ресурсів.

Інформаційні ресурси беруть участь в процесі виробництва матеріальних благ шляхом використовування їх процесах управління. Берсуцький Я.Г. і Седенкова Е.В. визначають, що процес управління інформаційними ресурсами включає наступні основні функції: планування інформаційних ресурсів; облік (спостереження) за процесом формування, актуальністю і повнотою інформаційних ресурсів; аналіз використання інформаційних ресурсів при підготовці і прийнятті управлінських рішень і реалізації функціональних задач; регулювання процесів формування, нагромадження і поширення інформаційних ресурсів.

На ринку склалися умови, що вимагають постійного спостереження за його станом, змінами, тенденціями розвитку. Необхідно вміти передбачати подальший розвиток ситуації і бути готовим до зміни стратегії для найшвидшого пристосування до нових зовнішніх факторів. У цих умовах стало необхідним оцінювати витрати на інформаційні ресурси, визначати їхній внесок в ефективність функціонування торговельних підприємств. В науці існує декілька підходів до вимірювання інформації. Для оцінки задоволення інформаційних потреб у теорії науково-технічної інформації введені міри релевантності і пертинентності. Під релевантністю розуміється відповідність запиту; під пертинентністю - відповідність потребам користувача. На практиці при оцінці значущості інформаційних масивів автоматизованих систем управління використовуються іноді такі непрямі оцінки, як частота звертання до масиву, число підготовлюваних на його основі документів, число підрозділів, що обслуговуються, обсяг масивів тощо. Для вирішення окремих завдань управління розглянуті способи оцінки інформації дають, іноді, цілком задовільні результати. Але у випадку оцінки всієї сукупності інформаційних ресурсів необхідно мати можливість порівнювати різні види інформації, одержувати порівнянні оцінки корисності різних інформаційних ресурсів, щоб розподіляти кошти на інформаційне забезпечення більш раціонально. Застосувати для оцінки ефективності інформаційних ресурсів традиційну вартісну міру досить складно. Можна оцінити економічну ефективність окремих видів інформаційного забезпечення. Але на основі цих оцінок не можливо визначити значущість і корисність інформації для удосконалення системи управління підприємством.

Від повноти та ефективності використання інформаційних ресурсів залежить життєздатність окремого підприємства і держави у цілому, тому, що прийняття інформаційних рішень є складовою будь-якої професійної діяльності. Без вивчення інформаційних ресурсів відповідних професійної спрямованості, без вивчення характеристик інформації, яка надходить зовні та створюється безпосередньо економічним об’єктом, без обліку зв’язків між різними видами інформації не може бути ефективної діяльності.

 

3. Поняття інформаційних систем та технологій, інформаційної грамотності, культури і компетентності.

 

Слід зазначити, що формування і використання інформаційних ресурсів є неможливим без розвинутої інформаційної системи підприємства.

Інформаційна система — це система, яка здійснює або в якій відбуваються інформаційні процеси.

Під інформаційною системою підприємства будемо розуміти взаємозв'язану сукупність технічних, технологічних, програмних, організаційних засобів, методів і суб’єктів, що використовуються для формування, зберігання, обробки інформаційних ресурсів і надання корисної інформації користувачу для досягнення поставленої мети.

Сучасне розуміння інформаційної системи передбачає використання як основного технічного засобу обробки інформації – персонального комп'ютера.

В інформаційній системі можуть відбуватися один, два чи кілька процесів.

Інформаційна система взаємодіє з іншими системами, надсилаючи та отримуючи інформацію. Вона спрямовує запити до джерел інформації й отримує у відповідь необхідні дані, натомість споживачі самі надсилають до інформаційної системи запити. Система обробляє їх на основі сучасних інформаційних технологій і надає споживачам відповіді.

Інформаційна технологія — це технологія організації роботи інформаційної системи або взаємодії кількох інформаційних систем.

Мета інформаційної технології, як і сфера її застосування, може бути найрізноманітнішою: автоматизація матеріального виробництва, проведення наукового експерименту, створення інформаційного продукту тощо.

Сьогодні актуальним є поняття " інформаційна нерівність", яке вперше з'явилося в документі " Рекомендації Європейській раді: Європа та глобальне інформаційне суспільство", 1994 рік (https://www.echo.lu), відомому як доповідь Бангеманна. Інформаційна нерівність полягає у небезпеці розподілу суспільство на тих, хто " має" доступ до інформаційних благ, і тих, хто " не має" такого доступу.

Інформаційна культура на сьогодні є одним з основних критеріїв розвиненості держави. Інформаційна культура – це складова культури особистості, що полягає у володінні інформаційними технологіями на рівні, який дозволяє людині аналізувати різні способи розв'язання інформаційних задач певної сфери життєдіяльності та обирати з наявних способів найбільш ефективні.

Інформаційна культура передбачає наступне:

вміння формулювати мету діяльності та обирати найбільш адекватний поставленій меті інформаційний засіб;

вміння систематизувати і адекватно сприймати інформацію, отриману з різних джерел;

рефлексія власної діяльності з використанням інформаційних засобів;

відкритість до сприйняття нової інформації, здатність до навчання протягом усього життя.

Базовою складовою інформаційної культури є комп'ютерна грамотність.

Комп'ютерну грамотність розуміють як початковий рівень освоєння комп'ютерної техніки, наявність умінь використовувати прості прикладні програми, окремі універсальні та спеціалізовані прикладні програмні засоби.

Інформаційна компетентність - здатність людини до розв'язання певного класу завдань і наявність необхідних інтелектуальних та технологічних умінь інформаційної взаємодії, орієнтації у інформаційному просторі суспільства, використання нових інформаційних технологій для здобуття і обробки нової інформації.

Інформаційна компетентністьполягає у наступному:

знання інформатики як предмета,

використання комп'ютера як необхідного технічного засобу,

активна соціальна позиція і мотивація суб'єктів освітнього простору,

сукупність знань, умінь і навичок щодо пошуку, аналізу і використання інформації, даних і знань,

ціннісне ставлення до інформаційної діяльності,

наявність актуальної освітньої або професійної задачі.

Комп'ютерна компетентність, яка значною мірою визначається сталою внутрішньою мотивацією до освоєння інформаційних технологій, передбачає цілісну систему знань у галузі інформатики, пізнання себе як активного суб'єкта інформаційного суспільства.

Комп'ютерна творчість - розв'язання людиною творчих завдань за допомогою комп'ютера, реалізація творчих проектів у галузі комп'ютерних наук (програмування, системна інтеграція тощо).

Отже, сучасний кваліфікований фахівець повинен мати високий рівень знань в області інформаційних технологій і вільно адаптуватися до складу технічних і програмних засобів, що постійно змінюється.

Таким чином, сучасне підприємство не може існувати без розвинутої інформаційної інфраструктури. Управління туристичним бізнесом потребує забезпечення підприємства необхідним обсягом інформації про конкурентів, потреби споживачів тощо. Отже досить важливе значення у діяльності підприємства туристичної сфери мають інформаційні ресурси, системи та технології, їх формування та використання для прийняття управлінських рішень.

 


ТЕМА 2

ТЕКСТОВИЙ РЕДАКТОР MS WORD. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ. СТВОРЕННЯ СКЛАДНИХ ТЕКСТОВИХ ДОКУМЕНТІВ

Питання:

1. Основні поняття.

2. Робота з текстом і таблицями.

3. Використання додаткових можливостей MS Word для створення складних документів.

 

Література:

1. Інформатика та комп'ютерна техніка: ч. 1: навч. посіб. по базовій підготов. студ. рівня бакалавр і спеціаліст ден. і заоч. форм навч. / Н. М. Спіцина, Т. В. Шабельник; М-во освіти і науки України, Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського, Каф. інформ. систем і технол. упр. ─ Донецьк: [ДонНУЕТ], 2009. ─ 160 с.

2. Войтюшенко Н. М. Інформатика і комп’ютерна техніка. - Видавництво: Центр учбової літератури, 2009. – 564 с.

3. Макарова М.В. Інформатика та комп'ютерна техніка: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М. В. Макарова, Г. В. Карнаухова, С. В. Запара; М-во освіти і науки України, за заг. ред. М. В. Макарової. ─ 3-тє вид., перероб. та допов. ─ Суми, 2008. ─ 665 с. ─ 966-680-081-377-4.

4. Мамченко, С. Д. Економічна інформатика. Практикум: навч. посіб. / С. Д. Мамченко, В. А. Одинець. ─ К.: " Знання", 2008. ─ 710 с. ─ (Сер. " Вища освіта ХХІ століття"). ─ 978-966-346-437-4.

5. Апатова Н. В. Інформатика для економістів: підручник: затв. М-вом освіти і науки України для студ. вищ. навч. закл. / Н. В. Апатова, О. М. Гончарова та Ю. Ю. Дюлічева; М-во освіти і науки України. ─ К.: Центр учб. л-ри, 2011. ─ 456 с. ─ 978-611-01-0159-2.

 

1. Основні поняття.

 

Microsoft Word - могутній текстовий процесор, призначений для виконання всіх процесів обробки тексту: від набору і верстки, до перевірки орфографії, вставки в текст графіки в стандарті *.pcx чи *.bmp, роздруку тексту. Він працює з багатьма шрифтами, як з українським, так і з кожним із двадцяти однієї мови світу.

В одну з багатьох корисних властивостей Word входить автоматична корекція тексту по границях, автоматичний перенос слів і виправлення правопису слів, збереження тексту у визначений встановлюваний проміжок часу, наявність майстрів текстів і шаблонів, що дозволяють у лічені хвилини створити діловий лист, факс, автобіографію, розклад, календар і багато чого іншого.

Word дозволяє застосовувати різні шрифти, вставляти в документ електронні таблиці, діаграми, складні математичні формули, графічні ілюстрації і звукові коментарі. Він забезпечує фонову перевірку орфографії. По своїх можливостях Word наближається до настільних видавничих систем.

Текстовий процесор забезпечує пошук заданого слова чи фрагмента тексту, заміну його на зазначений фрагмент, видалення, копіювання у внутрішній буфер тощо. Наявність закладки в тексті дозволяє швидко перейти до закладеного місця в тексті. Можна автоматично включати в текст дату, час створення, зворотну адресу та ім’я.

За допомогою макрокоманд Word дозволяє включати в текст бази даних чи об'єкти графіки, музичні модулі у форматі *.wav. Для обмеження доступу до документа можна установити пароль на текст, що Word буде запитувати при завантаженні тексту для виконання з ним яких-небудь дій. Word дозволяє відкривати багато вікон для одночасної роботи з декількома текстами, а так само розбити одне активне вікно по горизонталі на два і вирівняти їх.

При створенні великих документів (таких як бізнес-план чи курсова) приходиться часто змінювати шрифти, щоб виділити заголовки, примітки, виноски тощо. Для того, щоб спростити роботу зі шрифтами, їх накресленням, розмірами, вирівнюванням у Word передбачена робота зі стилями. Дана функція дозволяє зберігати художнє оформлення і єдність документа. Для кожного об'єкта документа задається визначений стиль (Формат\Стиль) – сукупність параметрів шрифту й абзацу.

Вбудований редактор формул дозволяє створювати найскладніші математичні і хімічні формули.

Перерахуємо додаткові функції, які прискорюють і полегшують роботу з текстами:

- розставляння переносів;

- зміна масштабу документа при попередньому перегляді;

- автоматична нумерація сторінок;

- створення границь навколо тексту і сторінок;

- розробка свого стилю і використовування його надалі для швидкого форматування тексту;

- підтримка декількох словників для перевірки правильності написання;

- робота з макросами;

- підтримка декількох вікон;

- зручна довідкова система;

- перевірка орфографії, граматики і синтаксису;

- настройка панелей інструментів (додавання і видалення кнопок і команд);

- можливість попереднього перегляду перед друком;

- настройка параметрів сторінки і підтримка нестандартних форматів паперу;

- вставка в текст спеціальних символів тощо.

Потрібно розрізняти такі визначення як редагування документу і його форматування.

Редагування – це зміна вмісту документу шляхом перестановки, заміни, вставки і знищення фрагментів документу. Елемент документу, до якого застосовуються ці дії, попередньо має бути виділеним. Операції вирізання, копіювання і вставки тексту можуть бути виконані за допомогою команд меню або за допомогою існуючих кнопок панелі інструментів “Стандартная” (Standart). В Word ’ існує зручний спосіб переміщення фрагментів тексту за допомогою мишки – “drag-and-drop” (перемістити і покласти).

Форматування документу – це зміна його зовнішнього вигляду. Параметри форматування можна встановлювати до і після набору тексту. Розрізняють форматування символів і форматування абзаців. Поняття символ містить в собі не тільки окремий символ, але і слово, фразу, а також фрагмент тексту, який не є абзацом. При форматуванні символів, як правило, задаються параметри шрифту: гарнітура і розмір, написання і тип підкреслення, міжлітерна відстань, скритий текст тощо. При форматуванні абзаців крім параметрів шрифту задаються параметри розміщення абзацу: вирівнювання і відступи відносно полів сторінки, інтервали між абзацами і між рядками в середині абзацу, а також положення самого абзацу на сторінці.

2. Робота з текстом і таблицями.

Для запуску текстового редактору необхідно виконати команду Пуск – Все программы – Мicrosoft Office Word.

Слід зазначити, що перед тим як застосувати будь-яке форматування до фрагменту тексту, спочатку слід цей фрагмент виділити.

Форматування тексту відбувається за допомогою відповідних інструментів, що розташовані на панелі інструментів Форматирование, яка виводиться на екран командою Вид – Панели инструментов – Форматирование.

Міжрядковий інтервал і відступ першого рядка встановлюється у вікні «Абзац», що виводиться за допомогою команди Формат – Абзац.

Для оформлення абзацу за допомогою рамки необхідно виділити потрібний абзац і виконати команду Формат – Границы и заливка, у вкладці «Границы » вибрати потрібний тип рамки, колір та ширину. За допомогою відповідних кнопок встановити границі, обрати фрагмент тексту, до якого слід застосувати цей вид форматування і натиснути кнопку ОК.

Щоб залити абзац кольором, необхідно виділити фрагмент тексту, виконати команду Формат – Границы и заливка, у вкладці «Заливка» вибрати потрібний колір та фрагмент тексту, до якого слід застосувати цей вид форматування і натиснути кнопку ОК.

Поля документу можна змінити через пункт меню Файл – Параметры страницы. Для створення альбомної орієнтації листа необхідно у вкладці «Поля» вибрати альбомну орієнтацію і, обов’язково, у списку, що випадає вказати «Применить к текущему разделу».

Для розстановки нумерації сторінок використати команду Вставка – Номера страниц. У вікні, що з’явиться вказати положення та вирівнювання нумерації, а також при необхідності убрати або встановити прапорець «Номер на первой странице». Якщо необхідно встановити нумерацію з визначеної сторінки, слід натиснути кнопку «Формат» і заповнити відповідне вікно діалогу.

Створення таблиць відбувається за допомогою команди Таблица – Вставить – Таблица, вказується кількість стовбців і рядків майбутньої таблиці. При необхідності можна об’єднати або розбити клітинки таблиці. Для цього слід виділити потрібні клітинки і виконати команду Таблица – Объединить ячейки або Таблица – Разбить ячейки.

Для оформлення таблиці за допомогою рамки і заливання слід виділити потрібний діапазон клітинок і виконати команду Формат – Границы и заливка. Далі вибрати відповідні вкладки і відформатувати таблицю.

Microsoft Word дає змогу виконувати розрахунки у таблицях. Для цього необхідно поставити курсор в клітинку, в якій слід розрахувати значення, і виконати команду Таблица – Формула. У вікні, що з’явиться, можна вибрати одну з вбудованих функцій або створити свою формулу, яка повинна починатися зі знаку = і являє собою комбінацію арифметичних знаків та адресів клітинок. Адреса клітинки формується таким чином: на першому місці вказується стовбець, а на другому – номер рядка, наприклад, В5.

Досить часто таблиці великих розмірів не вміщуються на один лист документу, тоді виникає потреба у перенесенні заголовків таблиці на наступну сторінку. Для цього необхідно виділити заголовок таблиці і виконати команду Таблица – Заголовки, при цьому перенесення заголовку відбувається автоматично.

 

3. Використання додаткових можливостей MS Word для створення складних документів.

 

Створення буквиці дозволяє оформити першу букву абзацу у вигляді заголовної великого розміру букви, що зробить ваш документ більш професійним і привабливим. Для цього необхідно вибілити потрібне слово або букву, виконати команду Формат – Буквица і вказати її параметри.

Оформлення абзацу у вигляді колонок відбувається за допомогою команди Формат – Колонки при попередньому виділенні фрагменту тексту. У вікні, що з’явиться, встановити кількість колонок, роздільник, якщо необхідно і натиснути кнопку ОК.

Щоб представити документ у вигляді декількох розділів, слід виконати команду Вставка – Разрыв, у вікні, що з’явиться, вказати, на якій сторінці буде починатися наступний розділ.

Якщо у тексті зустрічаються фрагменти, що повторюються, можна автоматизувати введення цих фрагментів за допомогою засобів автотексту та автозаміни.

Для створення елементу автотексту необхідно виділити фрагмент, який повторюється, і виконати команду Вставка – Автотекст – Создать. У вікні, що з’явиться, дати коротке ім’я елементу автотекста. Для використання автотексту при наборі слід ввести коротке ім’я і натиснути на клавішу F3.

Для створення елементу автозаміни слід виконати команду Сервис – Параметры автозамены. У вікні «Автозамена» в полі «Заменить» ввести коротке ім’я елементу автозаміни, а в полі «На» - повний фрагмент, що повторюється. Для використання автозаміни при наборі слід ввести коротке ім’я і натиснути на клавішу пробіл.

Щоб створити фігурний текст, необхідно виконати команду Вставка – Рисунок – Объект WordArt і ввести необхідний текст.

Засобами текстового редактору MS Word можна створити три виду списків: маркірований, нумерований і багаторівневий. Для створення списків необхідно виконати команду Формат – Список, у вікні, що викриється вибрати одну з запропонованих вкладок. При роботі з багаторівневими списками для створення підпорядкування скористатися кнопками (зменшити відступ, збільшити відступ) на панелі інструментів Форматирование.

Якщо виникає необхідність зробити коментар до будь-якого фрагменту тексту, при цьому не вносити зміни до самого документу, це можна зробити за допомогою інструменту Примечание. Для використання примітки у документі необхідно клацнути в тому місці, де необхідно створити коментар, або виділити потрібний фрагмент тексту і виконати команду Вставка – Примечание.

Звичайні і кінцеві винесення – це винесення, що містять додаткову інформацію за будь-яким питанням. Звичайні винесення з’являються в кінці поточної сторінки документу, кінцеві компілюються у кінці всього документу. Для використання цього інструменту необхідно поставити курсор біля слова, до якого планується зробити винесення, і виконати команду Вставка – Ссылка – Сноска. Пояснення до винесення, розміщується у нижній частині екрану.

Складні математичні вирази, що не можливо ввести за допомогою клавіатури та вставки символів, створюються за допомогою редактору формул, який можна визвати командою Вставка – Объект – Microsof Equation 3.0. На екрані з’явиться робоча область, яка оточена пунктирною рамкою, а також панеллю інструментів Формула, що являє собою набір шаблонів для створення виразів різної складності.

Для вставки рисунку із файлу необхідно виконати команду Вставка – Рисунок – Из файла, після цього вказати місце розташування вибраного файлу. Подальша робота з графічним об’єктом відбувається за допомогою команди контекстного меню Формат рисунка.

Для створення автоматичного підпису для рисунків, таблиць і формул необхідно поставити курсор у потрібному місті виконати команду Вставка – Ссылка – Название. У вікні, що з’явиться, з випадаючого списку обрати необхідний об’єкт (рисунок, таблиця або формула), а в полі «Название» вказати назву об’єкту. Після цих дій є можливість автоматично оформити список ілюстрацій, формул і таблиць. Для цього слід поставити курсор у місце, де необхідно створити цей список, і виконати команду Вставка – Ссылка – Оглавление и указатели, перейти у вкладку «Список иллюстраций», вибрати з випадаючого списку «Название» потрібний об’єкт, вказати параметри за бажанням користувача і натиснути кнопку ОК.

Формування посилань на використану літературу відбувається у декілька етапів. Спочатку в кінці документу ввести найменування використаних інформаційних джерел, відформатувати їх як нумерований список; кожний елемент списку – одне видання. Кожний елемент переліку літератури відформатувати як закладку за допомогою команди Вставка – Закладка, вказати ім’я закладки і натиснути кнопку Добавить. Після цього розташувати текстовий курсор на тому місці документа, де необхідно вставити посилання на інформаційне джерело і виконати команду ВставкаПерекрестная ссылка. У діалоговому вікні Перекрестная ссылка обрати тип посилання Закладка, встановити значення списку «Вставить ссылку на » в положення «Номер абзаца», у вікні «Для какой закладки» обрати ім'я потрібної закладки і натиснути на кнопку Вставить. Дозволяється послідовно вставляти кілька посилань. Якщо до списку посилань було додано нові елементи, їх також необхідно відформатувати як закладку і виконати команду Правка – Связи, натиснути кнопку Обновить і ОК.

Створення змісту виконати автоматично за умови, що заголовки документа повинні бути відформатовані стилями заголовків Word. Використовується 9 стилів заголовків для побудови ієрархічних структур змісту. Найвищій стиль – Заголовок 1, найнижчий – Заголовок 9. Для цього необхідно виділити заголовок і на панелі інструментів Форматирование встановити відповідний стиль. Після цих дій вибирається місце розташування майбутнього змісту, ставиться курсор і виконується команда Вставка – Ссылка – Оглавление и указатели. Перейти на вкладку Оглавление, вибрати формат змісту зі списку форматів, встановити число рівнів заголовків, виставити прапорці Показать номера страниц і Номера страниц по правому краю, вибрати заповнювач, натиснути кнопку ОК.

Обновити зміст або список після внесених змін відбувається після виділення і натискання клавіши F9 або за допомогою команди контекстного меню Обновить.

Для створення колонтитулів необхідно виконати команду Вид – Колонтитулы. При цьому уверху і внизу сторінки документу з'явиться область виділена пунктирної лінією для введення тексту або графічної інформації, а також відповідна панель інструментів.

Якщо виникає необхідність створення колонтитулів, зміст яких б різнився на парних та непарних сторінках, необхідно клацнути по кнопці Параметры страницы, що знаходиться на панелі інструментів Колонтитулы, у діалоговому вікні виставити прапорець Различать колонтитулы четных и нечетных страниц, у полі Начать раздел виставити С нечетной страницы і натиснути кнопку ОК. Якщо в колонтитулі нового розділу повторюється інформація з попереднього розділу, то при введенні нового колонтитула варто простежити, щоб на панелі інструментів Колонтитулы кнопка Как в предыдущем була віджата.

Для автоматичної вставки дати у колонтитул слід скористатися кнопкою , що розташована на панелі інструментів Колонтитулы.

Зберегти документ можна за допомогою команди Файл – Сохранить как, визначити ім’я файлу та місце його розташування. Для подальшого збереження змін у файлі достатньо виконати команду Файл – Сохранить.

Для друку документа необхідно виконати команду ФайлПечать.

 

 


ТЕМА 3

ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ТАБЛИЦЬ MICROSOFT EXCEL ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ЗАВДАНЬ РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ

Питання:

1. Основні поняття.

2. Робота з листами. Діапазони. Введення та форматування даних. Типи даних.

3. Робота з формулами. Абсолютні і відносні посилання на адреси клітинок.

4. Аналіз даних за допомогою діаграм.

Література:

1. Інформатика та комп'ютерна техніка: ч. 1: навч. посіб. по базовій підготов. студ. рівня бакалавр і спеціаліст ден. і заоч. форм навч. / Н. М. Спіцина, Т. В. Шабельник; М-во освіти і науки України, Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського, Каф. інформ. систем і технол. упр. ─ Донецьк: [ДонНУЕТ], 2009. ─ 160 с.

2. Войтюшенко Н. М. Інформатика і комп’ютерна техніка. - Видавництво: Центр учбової літератури, 2009. – 564 с.

3. Макарова М.В. Інформатика та комп'ютерна техніка: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М. В. Макарова, Г. В. Карнаухова, С. В. Запара; М-во освіти і науки України, за заг. ред. М. В. Макарової. ─ 3-тє вид., перероб. та допов. ─ Суми, 2008. ─ 665 с. ─ 966-680-081-377-4.

4. Мамченко, С. Д. Економічна інформатика. Практикум: навч. посіб. / С. Д. Мамченко, В. А. Одинець. ─ К.: " Знання", 2008. ─ 710 с. ─ (Сер. " Вища освіта ХХІ століття"). ─ 978-966-346-437-4.

5. Апатова Н. В. Інформатика для економістів: підручник: затв. М-вом освіти і науки України для студ. вищ. навч. закл. / Н. В. Апатова, О. М. Гончарова та Ю. Ю. Дюлічева; М-во освіти і науки України. ─ К.: Центр учб. л-ри, 2011. ─ 456 с. ─ 978-611-01-0159-2.

 

1. Основні поняття.

Електронна таблиця – це програма, що моделює на екрані двомірну таблицю, яка складається з рядків та стовпчиків. Система Excel, яка є складовою частиною популярного пакета Microsoft Office, надає користувачу розвинені можливості для роботи з табличною інформацією.

Функції:

1. Введення і редагування даних, автоматизація введення (авто заповнення, автозаміна тощо); форматування табличних даних із використанням стандартних засобів, стилів, шаблонів.

2. Виконання обчислень за формулами.

3. аналіз табличних даних.

4. графічне відображення даних.

5. робота зі списками (упорядкування і фільтрація записів, пошук даних).

6. колективна робота з таблицями.

7. розробка програмних додатків, заснованих на вбудованій мові програмування VBA/

Excel виступає не тільки як дуже потужна та зручна самостійна система, але і як засіб, що доповнює та розширює можливості інших, більш спеціалізованих систем (бухгалтерські програми, прикладні програми, які працюють з базами даних, текстові редактори та інші).

Робочий лист

Головні операції з даними виконуються у робочому листі. Для різноманітних форм представлення даних (наприклад: дані та формули, діаграми, макроси) використовуються листи різних типів. Головний тип листа (для роботи з даними) складається з рядків і стовпчиків, що, перетинаючись, утворюють клітинки. Клітинки використовуються для збереження даних і формул. Робочий лист складається з 256 стовпчиків і 65536 рядків. Ім'я стовпчика (звичайно позначається літерами від A до IV) та рядка (позначається числом) утворюють адресу клітинки (наприклад, A1).

Робочі листи утворюють робочу книгу. Кожна така книга може містити від 1 до 256 листів. Зберігаючи інформацію у зовнішній пам'яті у вигляді файлу, Excel записує туди робочу книгу. У ході роботи з інформацією (книгою), можна добавляти, видаляти та перейменовувати листи робочої книги. Область ярликів робочих листів дозволяє легко перейти до потрібного листа.

Розташовані зліва від ярликів кнопки прокрутки ярликів призначені для відображення на екрані ярликів інших листів.

Excel дозволяє одночасно відкрити декілька робочих книг, кількість яких обмежена тільки обсягом оперативної пам'яті. Кожна робоча книга буде подана у своєму окремому вікні, що має всі зазначені вище елементи керування. Як звичайно, у середовищі Windows, відкриті робочі вікна допускають різноманітні способи розташування у вікні системи Excel.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.