Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Оцінка батька донькою
Шкала позитивного інтересу. Доньки описують позитивний інтерес батька як батьківську впевненість у собі, в тому, що це не батьківська суворість, а увага до підлітка, теплота й відкритість стосунків між батьком і донькою-підлітком, прояви щирого інтересу. Психологічне сприйняття доньки характеризується відсутністю різких перепадів від уседозволеності до суворих покарань, тобто домінують теплі дружні стосунки з чітким усвідомленням меж того, що можна й чого не можна. Батьківські заборони ж у цьому випадку діють лише на тлі батьківської любові. Шкала директивності. Дівчатка-підлітки описують директивність батька як образ „твердої чоловічої руки”, готової стиснутися в кулак, указати дитині на її місце в суспільстві й, зокрема, в родині. Директивний батько спрямовує дівчину на правильний шлях, змушуючи її підкорятися нормам і правилам поведінки, прийнятим у суспільстві й певній культурі, вкладаючи в її душу заповіді моралі. Шкала ворожості. У цьому випадку йдеться про такий несприятливий тип батьківського ставлення до доньки, як поєднання надмірної вимогливості, орієнтованої на еталон „ідеальної дитини” і сприяння залежності. Усе це призводить до порушень взаємовідносин між батьком і донькою-підлітком, що зумовлює підвищений рівень напруженості, нервозності й нестабільності підлітка. Шкала автономності. Дівчатка-підлітки описують автономність батьків як претензію на лідерство, причому лідерство недосяжне, недоступне для взаємодії з ним. Він здається людиною, відгородженою від проблем родини немов невидимою стіною, такою, що живе паралельно з іншими членами родини. Батькові абсолютно однаково, що відбувається навколо, його дії частіше не узгоджуються з потребами й запитами близьких, інтереси яких повністю ігноруються. Шкала непослідовності. Тут батько здається людиною зовсім непередбаченою. З досить високим ступенем імовірності в його поведінці можуть проявлятися суперечливі психологічні тенденції, причому амплітуда коливань – максимальна. Отже, характерні розходження в оцінках виховання матерів і батьків дівчатками-під-літками виглядають так. При позитивному інтересі та психологічному прийнятті в матерів, на відміну від батьків, на перший план виступає довіра й підлеглість. У батьків же домінує впевненість у собі й відсутність твердості, авторитарності у стосунках із донькою, що виключає виховання за допомогою силового тиску. Директивність матерів будується винятково на амбіційних претензіях щодо влади й твердого контролю за поведінкою доньки, а директивність батьків виражається ще й залежмо від думки інших і самозакоханості. При ворожості, емоційному відкиданні в матерів виявляється впертий конформізм і слабка залежність від думки інших, що випливає з претензій батька. У батьків же при ворожій виховній практиці стосовно доньки-підлітка на перший план виступає жорстокість і самоствердження владою та силою. Автономність із боку матерів відрізняється відсутністю добрих людських стосунків і відгородженістю від проблем та інтересів доньки, а в батька автономність виражається в його беззастережному лідерстві в родині й у неприступності спілкування з ним для доньки. При непослідовній виховній практиці в контексті суперечливості проявів характеристики батьків і матерів представляються однаковими. Спостерігається розходження лише в таких тенденціях як самодостатнє самоствердження з ворожою непримиренністю в батьків і підпорядкованістю й недовірою – у матерів. ТЕСТ „ЧИ ВИХОВУЄТЕ ВИ СВОЮ ДИТИНУ? ” (За матеріалами В. Богословської) Мета: визначення, наскільки ґрунтовно батьки займаються вихованням своєї дитини. Респонденти: батьки учнів. Матеріали: роздруковані бланки тесту, ручки чи олівці. Інструкція. Відповідаючи на запитання тесту, позначайте найбільш прийнятні для вас варіанти відповіді. Після проведення тестування відповіді батьків порівнюються з відповідями учнів на аналогічні запитання. 1. Скільки навчальних предметів було у вашої дитини у минулому навчальному і поточному році? а) названа точна кількість предметів; б) майже точна відповідь; в) суттєві розбіжності з розкладом. 2. Скільки батьківських зборів ви відвідали протягом поточного навчального року? а) усі або пропустив одні; б) пропустив декілька; в) не відвідав жодного з певних причин. 3. Скількох викладачів, які працюють із класом, де вчиться ваша дитина, ви знаєте на ім’я й по батькові? а) усіх; б) деяких; в) лише одного. 4. Скільки разів цього року ви переглядали зошити й підручники вашої дитини? а) переглядаю періодично; б) один-два рази за семестр; в) жодного разу. 5. Ви виявили, що в дитини є труднощі з певних предметів, і не можете їй допомогти. Які ваші дії? а) звернуся по допомогу до вчителів; б) піду до директора школи; в) змушу дитину серйозніше вчити складні для неї предмети. 6. Як ви ставитеся до того, що до вашої дитини приходять друзі, аби разом зробити домашнє завдання? а) приймаю їх і допомагаю в заняттях, якщо потрібно, створюю умови для занять; б) вони мені дуже заважають, але я їх приймаю; в) вважаю, що моя дитина має виконувати домашнє завдання сама.
|