Закріплення мовленнєвих навичок у повсякденному житті

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

У дошкільній педагогіці традиційно склалися дві форми навчання - заняття і робота в повсякденному житті, тобто в різні режимні моменти (в ранкові години, на прогулянці, у другій половині дня). Робота в повсякденному житті не регламентована режимом, не закріплена часом і проводиться у зручний для вихователя і дітей час.

Робота в повсякденному житті передбачає: а) закріплення української лексики, набутої на заняттях; б) закріплення розмовних навичок українського мовлення; в) проведення індивідуальної роботи з окремими дітьми; г) вправляння дітей у правильній артикуляції українських звуків; д) прилучення дітей до українських народних традицій, звичаїв, обрядів.

Зміст роботи в повсякденному житті узгоджується із темами занять.

Розгляньмо, які ж види роботи можна проводити в ході кожного режимного моменту.

У ранкові години, під час прийому, з дітьми проводять рухливі ігри з текстом слів українською мовою, індивідуальну роботу, розглядають ілюстрації до знайомих дітям українських народних казок, загадують загадки промовляють скоромовки з важкими звуками української мови.

Наприклад, з дітьми молодшої групи можна провести в ранкові години рухливу гру «Ясочка та цапок», пояснивши перед цим дітям слова цапок, цапеня, руде, танок. Вихователь показує картинки, називає зображене на них словами української мови. Потім запрошує дітей до гри.

Хід гри. Діти стають у коло. Одна дитина - Ясочка, друга - цапок (обрані лічилкою) стоять поза колом. Під пісню вихователя:

Діти рухаються по колу ліворуч, а Ясочка і цапок – поза колом праворуч. Після слів «де Ясочка йде» коло зупиняється. У коло входять Ясочка і цапок. Цапок наставляє ріжки на Ясочку. Діти, стоячи в колі, співають:

Діти вклоняються Ясочці і правою рукою запрошують ЇЇ стати в коло. Яся стає в коло, всі танцюють. Гра повторюється з новими дієвими особами.

У підготовчій групі можна розучити з дітьми в ранкові години скоромовку Л. Пшеничної «Жадібний Євгенко»для вправляння дітей у вимові звуків [ц], [г] та розвитку діалогічного мовлення. Вихователь читає перший раз скоромовку:

Потім обирає Євгенка і його товариша. Вихователь повторює слова від автора, а діти ведуть діалог. Після двох-трьох разів промовляння скоромовки слова автора промовляє хтось із дітей.

Під час роздягання у спеціальній кімнаті дітям старших груп можна загадати загадки про одяг та взуття після того, як ці теми були опрацьовані на заняттях. Відгадування загадок розвиває допитливість, сприяє повторенню й закріпленню української лексики. Наприклад, діти знімають черевики, вихователь пропонує відгадати загадку:

Можна провести вправу «Назвати одяг українською мовою».

Під час приймання їжі можна назвати дітям страви українською мовою, а у старших групах - запитати в дітей, як називаються різні продукти харчування українською мовою.

Доречним буде й читання вірша. Наприклад, за одним столом сидять діти, які швидко їдять, і ті, які це роблять досить повільно, без апетиту. Вихователь може прочитати вірш Г.Демченко «Таня»:

На прогулянці також проводять рухливі та хороводні ігри з текстом українською мовою, індивідуальну роботу, загадування загадок, заучування скоромовок, прислів'їв, читання оповідань, віршів, розповідання казок.

Так, взимку на прогулянці хтось із дітей впав на льодовій доріжці, а інші стоять і сміються. Вихователь говорить прислів'я спочатку рідною мовою «Чужой беде не смійся голубок», а потім - українською: «Не смійся з другого, щоб тобі не було такого».

Під час умивання, миття рук перед прийняттям Їжі вихователь читає дітям середньої групи вірш Г.Бойка «Хлюп, хлюп, водиченько»:

Діти поступово запам'ятовують слова і вивчають вірш. У другу половину дня дітям показують кінофільми українською мовою, різні види театрів (театральні вистави), телепередачі, проводять ігри-драматизації та ігри за сюжетом українських казок, віршів, заучують коротенькі вірші, колядки, заклички.

Влаштовують Ігри-розваги, інсценування, розігрування забавлянок, традиційних українських народних свят, тривалість яких від 15 до 30 хв. Проводять їх здебільшого під музику. Наприклад, з дітьми середньої групи у другу половину дня влаштовують розігрування віршів Н.Забіли. В.Бичка («Ладоньки-ладусі», «Бджілка»).

З дітьми старшої групи проводять інсценівку за народними мотивами «Дощик і сонечко». Діти в українських національних костюмах сидять у різних кінцях кімнати.

Троє дітей встають, ідуть по кімнаті, тягнуть руки вгору і промовляють:

Діти сідають. Виходить друга група дітей і промовляє:

(Діти сідають.) Двоє дітей вибігають на середину кімнати «під дощ», радіють дощу:

Вихователь: «Пройшов дощик, прохолодно дітям стало. Де ж сонечко?» Кличуть діти сонечко:

На середину кімнати виходить хлопчик із дудочкою:

Вихователь: «Дударик усіх дітей скликає у танок. Ставаймо швидше в танок, заспіваймо пісню». Хлопчик із дудочкою стоїть у колі.

З дітьми підготовчої групи з метою закріплення теми «Овочі» можна провести складнішу інсценівку з віршовим текстом. (Наприклад, «Славна з Олі господинька»).