Прийоми розвитку українського мовлення

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Прийом є частиною методу і засобом його реалізації. На відміну від методу, один і той самий прийом може обслуговувати різні методи. Наприклад, запитання як прийом навчання входить до складу таких методів, як бесіда, спостереження, екскурсія, розглядання предметів, розглядання картин, читання оповідань тощо. У той самий час один метод можуть обслуговувати кілька прийомів. Так, у дидактичній грі використовуються прийоми пояснення, запитання, вказівки, показ, ігрові прийоми. Під час екскурсії прийомами є спостереження, запитання, показ, відповіді, вказівки, доручення, ігрові прийоми.

Прийоми розвитку мовлення поділяються на чотири групи:

1) інтелектуальні (прийоми розумової діяльності);

До інтелектуальних прийомів належать ті, що стимулюють розумову діяльність дітей, - це зіставлення, порівняння, аналіз, синтез, узагальнення, класифікація, диференціація. Ці прийоми використовуються на заняттях із розвитку українського мовлення під час уведення нової лексики, артикуляції нових звуків, засвоєння літературної вимови слів української мови. Наприклад, під час заняття з теми «Давайте познайомимось» (старша група) під час уведення нової лексики вихователь запитує: «Оленко, це хто, хлопчик чи дівчинка? Тарас, це хто?» Зіставляє слова девочка - дівчинка, мальчик - хлопчик. «А ви хто? (Ми - діти.)» Зіставлення слів дети - діти. Вихователь звертає увагу на вимову українського звука [ч], зіставляє його вимову в російській мові, пояснюючи, що звук [ч] в українській мові завжди вимовляється твердо, а в російській - м'яко.

Прийом класифікації використовується з метою закріплення вивченої лексики в дидактичних іграх та вправах. Наприклад, у дидактичній грі «Кожній речі своє місце» дітям пропонується розкласти картинки на чотири купки: 1) посуд; 2) продукти; 3) одяг; 4) взуття.

Класифікуючи предмети, діти водночас використовують й Інші інтелектуальні прийоми такі, як аналіз, синтез, узагальнення.

До словесних прийомів належать зразок розповіді вихователя, запитання, мовленнєвий зразок (чи мовленнєва модель), словесні доручення, повторення, розповідь вихователя, підказка, нагадування, читання віршів (їх уривків), пояснення.

Проілюструємо це фрагментами занять із розвитку українського мовлення.

Тема: «Оксанка в гостях у дітей» (середня група).

Хід заняття: На столі нова лялька. Вихователь починає заняття російською мовою: «Дети, сегодня у нас снова занятие по украинскому язьїку. Вьі не забьіли, как нужно здороваться по-украински? (Запитує дітей). Так, добрий день. А хто ж це сьогодні прийшов до нас у гості? Діти, хто це? Як сказати українською мовою кукла? Так, це лялька. (Діти повторюють). А як же звати цю ляльку-україночку? Зараз ми спитаємо, як Її ім'я. - Запитує сама: «Лялько, як твоє ім'я?» - «Моє ім'я Оксана». - Читає вірш П.Воронька «Оксаночка»:

Діти повторюють слова: Оксаночка, співаночка. Вихователь пропонує кільком дітям запитати: «Лялько, як твоє ім'я?» Потім лялька запитує у дітей: «Дівчинко (чи хлопчику), як твоє ім'я?» Вихователь дає зразок відповіді. Потім викликає по черзі до себе дві-три пари дітей. Діти по черзі запитують:

На цьому занятті використано словесні прийоми запитання, повторення, читання вірша.

Тема заняття: «У крамниці одягу» (старша група).

Хід заняття: На столі сидить лялька, поруч лежить осінній та зимовий одяг. Діти розглядають одяг, повторюють лексику попереднього заняття, називають словами знайомий одяг (шапка, пальто, шарф, кофта, светр). Вихователь уводить нові слова за мовленнєвими зразками (моделями: вказівний займенник це + іменник у називному відмінку): це рукавиці, це хустка, це шкарпетки, це панчохи. Діти повторюють, відповідаючи на запитання: «Що це?».

Розглядання картини «У крамниці одягу». Запитання: «Хто це?»; «Що робить мама?»; «Що робить дочка?»; «Що лежить на полицях? Зразок розповіді вихователя: «Це крамниця одягу. У крамниці продають зимовий та осінній одяг. Це пальто, шуба, сорочка, шапка. На полиці лежать рукавиці, панчохи, шкарпетки, шарф. Мати з дочкою купили одяг». Складання розповідей дітьми за зразком вихователя.

У цьому фрагменті заняття використано прийоми повторення, мовленнєві зразки (моделі), запитання, зразок розповіді вихователя.

Серед ігрових прийомів використовують ігрові уявлювані ситуації, сюрпризні моменти, ігрові дії, мовленнєві команди.

Наприклад, фрагмент заняття «Іванко запрошує до танцю» (середня група), в якому використано ігрові дії.

Хід заняття: Після введення й закріплення нової лексики, відпрацювання вимови слів вихователь бере в руки ляльку-хлопчика (Іванка) й говорить словами вірша І.Бражкевич:

Діти стають у танок, вихователь грає на дудці, діти танцюють в українському вбранні. Потім вихователь промовляє: «Ой, який сьогодні гарний день. Сонечко світить, тепло». Бере в руки ляльку Іванка й читає вірш О.Пчілки «Іванко»:

Вихователь грає на дудці. Іванко «дарує» дітям дудки. Діти грають на дудках, танцюють.

Заняття з теми «Дошкільний заклад» (середня група) починається з ігрового сюрпризного моменту, а потім продовжується з використанням ігрових дій. Наприклад:

- Діти, я сьогодні йшла до дошкільного закладу і зустріла дорогою... подивіться кого? Хто це? Так, це Колобок. Він лежав, тремтів, злякався лисички, втік від неї і не знає, куди йому далі котитися. Давайте запросимо його до нас на гостини (діти запрошують).

- Здрастуй, Колобок! Запрошую тебе до дошкільного закладу. Проходь, будь ласка!

- Ой, як гарно у вас, дітки, в дошкільному закладі.

Вихователь котить Колобка за допомогою палиці і промовляє: «Котиться, котиться Колобок...» (Діти йдуть за вихователем). Зупинився. «А що тут у вас?» Діти відповідають: «Це умивальна кімната. Тут наша спальня. Ось тут акваріум. Це стіл. Це стілець і т. ін.» Колобок дякує дітям. Діти слухають уривок казки «Колобок».

До практичних прийомів розвитку українського мовлення належать вправляння, побудова діалогів, імітація, показ артикуляції звуків.

Так, під час усього заняття з теми «Ввічливі слова» (середня група) діти вчаться бути ввічливими.

Хід заняття: На столі - ляльки Оксана, Орися, Панасик. Іграшки: дудка, слон, риба. Панасик сидить на стільці, в руках у нього дудка. Ляльки вітаються з дітьми.

Вихователь запитує у дітей: «Хто це?» Діти відповідають: «Це лялька Оксана», «Це лялька Орися», «Це хлопчик Панасик». Вихователь: «Вони українці». Діти повторюють. «А тепер, діти, подивіться, як поводить себе Оксанка. Панасик грає на дудці. Оксанка підходить до нього, вириває дудку й каже: «Дай мені дудку, я теж хочу грати». Панасик ховає дудку за спину. «Ой, як негарно Оксаночка вчинила. Що потрібно було сказати? Так, діти і в українській мові теж є ввічливі слова - «будь ласка». Діти повторюють. «Оксаночко, як треба попросити дудочку?» «Панасику, дай мені, будь ласка, дудочку». «От бачите, Панасик дав Оксанці дудочку. А що ж повинна була сказати дівчинка? Так, українською мовою «дякую». «Дякую, Панасику». Діти повторюють слово «дякую». «Як тебе звати? Назви, будь ласка, своє ім'я. Давай познайомимося. Я Сергійко, а тебе як звати?» «Наталочка», - відповіла дівчинка. «Максимко - ввічливий хлопчик, запропонував їй стілець і сказав (...). Наталочка сіла і відповіла (...). Діти почали гратися. Та ось Іринка ненароком штовхнула Наталочку, обернулася до неї і вибачилася (...). Швидко минув день у дошкільному закладі, вже час додому.

Наталочка попрощалася з дітьми. Вона сказала (...). Діти відповіли їй (...)».

Складовою частиною кожного заняття с побудова діалогів відповідно до теми заняття.

Наприклад, діалог «У нашому дошкільному закладі» до заняття з теми «Працівники дошкільного навчального закладу» (старша група).

Діалог «Для чого потрібні?» до заняття з теми «Моє обличчя». Діти запитують один в одного і відповідають:

Аналогічний діалог будують діти і під час заняття «Чистота - запорука здоров'я»:

- Мило потрібне, щоб мити руки, обличчя, тіло.

- Вода потрібна, щоб мити руки, вмиватися, купатися.

- Гребінець потрібний, щоб розчісувати волосся.

На кожному занятті використовуються різноманітні прийоми у взаємодії, при цьому, безумовно, перевага повинна надаватись ігровим та практичним прийомам.