Перспективи розвитку соціальної роботи в Україні

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Прогнозування як одна із форм конкретизації наукового передбачення в соціальній сфері «знаходиться у тісному взаємозв'язку з плануванням, проектуванням, цілепокладанням, організаційним управлінням». Тому осмислення прогностичних аспектів розвитку соціальної роботи в Україні має спиратися на науково обґрунтовану соціальну політику, концепцію розвитку соціальної роботи в країні і тенденції розвитку соціальної освіти, наголошує В. Поліщук.

Констатуючи такий підхід, визначаючи шляхи його реалізації, важливо не тільки орієнтуватися на внутрішні реалії, а й «відстежувати загальноцивілізаційні тенденції розвитку сучасного людства з тим, щоб не наздоганяти постійно, а надати даним процесам випереджувального характеру».

Учені прогнозують розвиток соціальної роботи у XXI ст. як технології сприяння формуванню, здійсненню реабілітації життєвих сил людини. Стратегічна мета розвитку України – забезпечення прогресу, який має стійку соціальну спрямованість.

Конвенція Міжнародної організації праці «Про основні цілі та норми соціальної політики», прийнята на сорок шостій сесії Генеральною конференцією Міжнародної організації праці (Женева, 6 червня 1962 р.) проголосила ідею сприяння прогресу в сфері соціального забезпечення, зокрема, що «... економічний розвиток має бути основою соціального розвитку» і що на міжнародному, регіональному і національному рівнях необхідно вживати заходів для сприяння в сфері соціального забезпечення. Генеральний Директор ООН з питань науки і культури (ЮНЕСКО) Ф. Майор на Другому Міжнародному Конгресі ЮНЕСКО з технічної і професійної освіти «Освіта і підготовка на протязі всього життя» (м. Сеул, Республіка Корея, 26 – 30 квітня 1999 р.) наголосив, що головним показником ступеня цивілізованості і держави, і суспільства є стабільний стійкий соціальний розвиток, оскільки він означає такий стан, за якого «кожна людина задовольняє свої матеріальні потреби і має рівні можливості для реалізації свого потенціалу». На цьому Конгресі освіта була визнана «... найбільш ефективним засобом підвищення якості життя..., найбільш ефективною зброєю у боротьбі з бідністю і нетерпимістю».

У сучасних соціально-економічних умовах в Україні усвідомлюється потреба у знаннях і ефективній соціальній роботі, в розробці соціальної парадигми суспільного розвитку, в практичній реалізації створених на її основі моделей і технологій діяльності, адекватних національним і соціокультурним умовам України.

Необхідною передумовою успішної соціальної роботи в Україні є науково обґрунтована соціальна політика держави.

Важливими і перспективними сферами поширення професійної соціальної діяльності є її здійснення:

- за місцем проживання (здійснення соціально-педагогічної діяльності з різними категорія населення; спонукання їх до самовдосконалення і самоосвіти; підтримка у критичні і кризові моменти життя; попередження виникнення проблем соціально-педагогічного характеру в мікро- і мезосоціумі);

- у структурі закладів соціально-педагогічної опіки і посередництва;

- у громадах (молодіжних об'єднаннях, релігійних громадах, біженців, благодійного спрямування, у сільській громаді тощо);

- у структурі закладів соціального захисту населення (пенсійних фондах, центрах соціального захисту населення, центрах зайнятості, центрах соціальних служб сім'ї і молоді тощо);

- у сільській громаді, яка має бути спрямована на роботу у сільському середовищі, на надання допомоги жителям сіл, селищ у подоланні труднощів сучасної кризової ситуації в країні.

В Україні, беручи до уваги економічний, політичний і соціально-психологічний стан суспільства, важливим завданням є об'єднання всіх форм і напрямів як професійної, так і непрофесійної соціальної діяльності в єдину систему, здатну до гнучких і ефективних змін в інтересах людей.

У процесі розвитку професійної соціальної діяльності значну роль покликана відіграти створена в нашій країні Асоціація соціальних педагогів та спеціалістів з соціальної роботи (зареєстрована у серпні 1992 року). У 1994 році вона стала членом Міжнародної Федерації соціальних працівників. Її регіональні відділення, що утворені практично у кожній області, сприяють підвищенню ефективності соціально-педагогічної роботи на місцях, організовують науково-дослідну діяльність, здійснюють систематизовану підготовку і перепідготовку кадрів.

Необхідною умовою успішного розвитку соціальної роботи в Україні є цілісний, системний підхід, що зумовлюється такими компонентами: державною складовою, що зумовлює вирішення правової бази та інфраструктурної будови (це бюджетна політика, кадри професійних соціальних педагогів, діяльність установ соціальної сфери, які патронує і підтримує держава) та громадською складовою – що представлена фондами, громадськими та ініціативними групами, об'єднаннями, волонтерськими загонами тощо.

Майбутнє професійної соціальної роботи у практичній площині зумовлюється виокремленням соціальної діяльності у самостійний вид економічної діяльності і збільшення кількості штатних працівників соціальної сфери серед працівників інших видів економічної діяльності. На даному етапі розвитку нашого суспільства ці питання потребують вирішення на державному рівні. На думку В. Андрущенка, В. Беха, М. Лукашевича, І. Миговича та інших авторів посібника «Соціальна робота», віддаленою перспективою розвитку соціальної роботи в Україні є прагнення домогтися, орієнтуючись на розвинуті країни, створення такої кількості робочих місць для соціальних працівників різних рівнів, яка відповідала б кількості педагогів і перевищувала – лікарів.

В Україні гостро стоїть і ще тривалий час не буде вирішена проблема забезпечення соціальної роботи високопрофесійними кадрами, у зв'язку з чим особливої актуальності набуває розвиток соціальної роботи як науки, як навчальної дисципліни, формування у країні системи підготовки не тільки соціальних працівників, але й фахівців інших спеціальностей, які б представляли різноманітний набір варіантів і моделей служб соціального захисту, підтримки і супроводу різних категорій людей, у тому числі і фахівців, які б сприяли науковому обґрунтуванню стратегічних напрямів розвитку соціальної політики України. (В. Поліщук)

1. Які заходи розгортаються в перші роки радянської влади в галузі соціальної підтримки?

3. Як змінилась модель соціальної допомоги в перше десятиліття після встановлення радянської влади?

4. Як вирішувалась проблема дитячої безпритульності?

5. Які головні напрями діяльності Народного комісаріату соціального забезпечення?

6. У чому полягало піклування про родини фронтовиків?

7. Які головні напрями матеріального забезпечення у 60 – 70-х рр.?

8. Які органи соціальної допомоги було створено після жовтневого перевороту 1917 р.?

9. За якими напрямами розвинув свою діяльність Наркомат соціального забезпечення на середину 1918 р.?

10. Охарактеризуйте соціальну політику і соціальну роботу в Україні на початку 90-х рр. ХХ ст.

11. Назвіть основні пріоритети соціальної політики в незалежній Україні на учасному етапі.

12. Який прогноз розвитку соціальної роботи у ХХІ ст.?

13. Назвіть перспективні сфери поширення професійної соціальної діяльності.

1. Як повноправні громадяни вони (вихованці) мають право на участь в

суспільній праці – по своїх силах. Вони беруть участь, і беруть участь не в педагогічному порядку, а в робочому, тобто не псують матеріал, а виготовляють необхідні речі не з ідеалістичних міркувань альтруїзму і нестяжання, а із прагнення до заробітку і свого, і колективу, і за свою роботи вони відповідають по всій строгості виробництва – відповідають перш за все колективом… (А.С. Макаренко)

2. Наскільки падає і розкладається колектив при узаконеній і допущеній крадіжці, настільки він зміцнюється в іншому випадку, зміцнюється тільки від одного спільного переживання сили колективу і його права. Той хлопчик, який хоч раз голосував за вигнання товариша за крадіжку, з великими труднощами сам іде на крадіжку… І ми знаємо дуже багато випадків, коли такий «ізгой» приходив до позитивних установок у питаннях соціальної норми (поведінки). (А.С. Макаренко)