V рівень

Рис. 40. Адміністративно-територіальний устрій України (Г.О. Заславський, 2003)

Діюча система АТУ України має свої численні недоліки. Вона в цілому складна і недостатньо логічна. Обласний поділ країни є надзвичайно незбалансованим за кількістю населення і територією. Обласні центри представлені і містами-мільйонерами, і великими містами (понад 500 тис. жителів), і середніми містами. Скажімо, Суми, Полтава і Харків мають однаковий адміністративний статус обласних центрів. У той же час є великі міста (Кривий Ріг, Маріуполь, Кременчук та ін.), які мають лише статус міст обласного підпорядкування.

Дуже складним є розмежування адміністративних повноважень і функцій у містах обласного підпорядкування, які одночасно є районними центрами. Міські ради та державні районні адміністрації, що локалізовані в таких містах, як правило, перебувають у стані постійного протистояння та протиборства в ключових питаннях управлінських повноважень, поділу власності та ін. За сильної міської ради район залишається без реального райцентру. В разі більш авторитетної районної державної адміністрації терпить життєдіяльність міста.

Невизначеним є статус і управлінські функції міст обласного підпорядкування та міст районного значення з підпорядкованими їм селищами міського типу та сільрадами. У багатьох випадках виникають критичні роздуми щодо конкретного розмежування областей і районів. Навколо великих міст виникли обширі осередки дачної і котеджної забудови, які вже давно вийшли за адміністративні межі міста, але лишаються його складовими. У світовій практиці – це урбанізовані ареали, що мають свій статус і статистичний ценз, у нас – зона приміського розселення, яка може адміністративно попадати і до міста, і до міст-супутників, селищ і навіть сільрад.

Існуюча система АТУ і організації влади в Україні викликає чимало суперечок і неузгоджень. На зразок європейської континентальної моделі місцевого самоврядування, на місцевому рівні закріплені дві системи влади – державна та самоврядна, але місцеві державні адміністрації мають не лише контрольно-наглядові функції, але й права безпосереднього управління територіями, що обмежує повноваження територіальних громад. Залежність нижчих рівнів управління від вищих простежується і в бюджетній сфері: бюджетні нормативи для сіл, селищ і міст районного підпорядкування затверджує районна рада, яка в свою чергу керується рішеннями обласної. Серйозною проблемою є дублювання функцій обласної та районної рад в містах обласного підпорядкування. Міста обласного підпорядкування фактично опиняються “відірваними” від району і виконують суто адміністративні функції. З 172 міст обласного значення 85 мають підпорядковані населені пункти, які часто знаходяться на значній відстані від міста і утворюють своєрідні “білі плями” на карті району. Хрестоматійним в цьому відношенні є приклад Ялти та Севастополя. В Ялті в межах однієї адміністративно-терито­ріальної одиниці об'єднані 32 поселення - 2 міста, 29 селищ, 1 село. В Севастополі як у мі­ста зі спеціальним статусом об'єднані 25 поселень - 2 міста, 1 селище, 22 села.

Найбільш істотними і актуальними проблемами у сфері адміністративно-територіального устрою України є:

● законодавча неврегульованість правового статусу адміністративно-територіальних одиниць, порядку вирішення питань у сфері АТУ;

● відсутність обґрунтованих принципів і чітких критеріїв щодо виділення адміністративно-територіальних одиниць різних рівнів;

● внутрішня неузгодженість існуючої багаторівневої системи АТУ, її невідповідність Конституції України, збереження всупереч Основному Закону України таких адміністративно-територіальних одиниць, як селище міського типу, сільрада, селищна, міська рада;

● неузгодженість системи АТУ з регіоналізацією країни;

● розміщення в багатьох випадках на території міст інших міст, а також сіл, селищ, які мають статус окремих адміністративно-територіальних одиниць;

● недосконалість класифікацій міст і сіл, відсутність чітких критеріїв для утворення районів у містах та територіальних громад;

● відсутність у багатьох випадках встановлених на планово-картографічній основі меж адміністративно-територіальних одиниць, визначення значної частини таких меж без достатнього врахування природних, історичних, етнокультурних і т.д. особливостей території.

Зазначені проблеми у системі адміністративно-територіального устрою перешкоджають вирішенню питань соціально-економічного розвитку регіонів, реалізації відповідно до Конституції та законів України функцій місцевого самоврядування, виконання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування передбачених законодавством повноважень, наданню органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування повноцінних послуг населенню.

Запам’ятайте:

· Адміністративно-територіальний устрій (АТП) – це законодавчо закріплена система поділу країни на адміністративні територіальні одиниці (АТО), відповідно до яких формується система органів державної влади та місцевого самоврядувавання.

· АТУ представляє територіальну організацію влади держави. АТУ – базова структура територіальної організації суспільства.

· Чинний АТУ називають адміністративним поділом країни (АТУ). Окремі території та населені пункти, що мають певний адміністративний статус, називають адміністративно-терииторіальними одиницями (АТО).

· Принципи АТУ визначає конституція країни. Формування територіального устрою країни – це не разовий акт (рішення, закон та ін..), а тривалий, складний і багатоаспектний процес.

· На даний час в Україні склалася досить складна п’ятирівнева система АТУ, що має свої численні недоліки та невідповідності чинній конституції.

· Діюча система АТУ в Україні має численні недоліки та протиріччя.

Контрольні питання та завдання

1. Що являє собою адміністративно-територіальний устрій (АТУ) країни? Чому говорять не просто про АТУ, а про систему АТУ?

2. Поясніть зміст та взаємозв’язок базових понять АТП - адміністративно-територіальний поділ (АТП) та адміністративно-територіальна одиниця (АТО).

3. Які рівні АТО передбачені у проекті Закону України “Про територіальний устрій України”? Поясніть зміст базових категорій майбутнього АТУ поселень і громад.

4. Характеризуйте принципи АТУ України, визначені Конституцією України.

5. Чому формування територіального устрою країни називають не разовою акцією, а процесом?

6. Поясніть універсальні системні ознаки, що їх обов’язково повинен мати АТУ країни.

7. Характеризуйте чинну систему АТУ України. В чому полягає її складність та нелогічність?

8. Які недоліки властиві наявній системі АТУ України? Прокоментуйте головні з них, наведіть відповідні приклади.

9. Характеризуйте найбільш актуальні проблеми у сфері АТУ країни, що потребують свого розв’язання за рахунок адміністративно-територіальної реформи (АТР).