Методи дослідження конфліктології

2. Поняття конфлікту. Причини та функції конфлікту. Сутність нульової суми конфліктної взаємодії.

Конфлікт – це результат розбіжності цілей та інтересів людей. об'єктивні причини конфліктів:

-Природне зіткнення значущих матеріальних і духовних інте­ресів людей в процесі їх життєдіяльності.

-Слабка розробленість правових та інших нормативних проце­дур розв'язання соціальних суперечностей, що виникають у процесі взаємодії людей.

-Нестача значущих для нормальної життєдіяльності людей ма­теріальних і духовних благ.

-Достатньо стійкі стереотипи міжособистісних і міжгрупових стосунків громадян.

Функ.конф.: позитивні та негативні: До позитивни х функцій конфліктів більшість соціологів відносить:
• соціально-діагностичну — виникнення конфліктів свідчить про недоліки у функціонуванні соціальних організацій, поглиблення суспільних протиріч, поляризацію інтересів різних соціальних груп;
• регулюючу — конфлікти створюють і підтримують у суспільстві соціальну рівновагу, забезпечують баланс сил у структурах влади й управляння;
• інтегративну — участь у конфлікті сприяє консолідації людей, які захищають спільні інтереси, формуванню їх зацікавленості у співпраці, узгодженні та об'єднанні своїх зусиль;
• інноваційну — конфлікти сприяють оновленню соціальних відносин, утвердженню нових норм та цінностей, дозволяють уникнути застою, є джерелом нововведень та прогресивних тенденцій;
• комунікативну — пошук шляхів розв'язання конфлікту активізує соціальну взаємодію, забезпечує взаємопристосування його учасників, спільне вироблення взаємоприйнятних рішень;
• соціально-психологічну — конфлікти сприяють зняттю психологічної напруги, викиду негативних емоцій і поступовому зниженню їх інтенсивності.

негативні функції конфліктів, до яких відносять:
• дестабілізуючу — деструктивні конфлікти призводять до порушення соціальної рівноваги, громадського порядку, застосуванню насильницьких методів розв'язання існуючих проблем;
• надлишково-витратну — конфлікти, як правило, вимагають використання додаткових матеріальних, часових, моральних, зокрема, емоційних ресурсів для вирішення проблем, навколо яких вони виникають;
• дезорганізуючу — конфлікти уповільнюють та ускладнюють процеси прийняття рішень, відволікають від виконання поточних планових завдань, порушують ритм та ефективність діяльності. Величезне розмаїття конфліктів, що повсякчас виникають у нашому житті, надзвичайно актуалізує проблему їх класифікації, згрупування їх за певними ознаками для вибору адекватних методів управлінського впливу.

3. Класифікація конфліктів та їх структура.

Існують різні критерії, за якими можна таку класифікацію здійснити:

-за сферами прояву конфлікти можуть бути економічними, політичними, соціальними (у вузькому розумінні), етнічними, релігійними, побутовими, культурними тощо

- за суб’єктами та рівнем організації суспільного життя розрізняють конфлікти між індивідами, соціальними групами, класами, державами

- за об’єктом

- за зонами й сферами їх прояву — внутрішні та зовнішні

-за ступенем радикалізації намічених змін у певній сфері є конфлікти приватні (часткові), які беруть до уваги зміни в окремих структурах, і радикальні, які мають своїм витоком корінні інтереси й основні цінності протиборчих сил і в результаті яких відбувається злам у житті суспільства

за рівнем суспільного поля розглядають конфлікти на вищому державному рівні, регіональному та місцевому

-за кількістю учасників конфлікти можуть бути локальними чи глобальними

- за рівнем гостроти суперечностей у протиборстві є антагоністичні та неантагоністичні конфлікти