Технології покриття деталей пластмасами

Відновлення деталей напилюванням пластмасВідновлення зношених деталей до номінального або ремонтного розміру часто застосовують напилювання пластмас.Сутність методу в наступному: деталь, після проведення відповідних підготовчих операцій, нагрівають до температури точки плавлення порошку, застосовуваного для напилювання. Звичайно ця температура становить 553...573 ДО (280...300°С). Після нагрівання деталь опускають у порошок, що перебуває у зваженому стані в повітряному потоці. Порошок пластмаси, стикаючись із деталлю, осідає на її поверхню й спікається. Товщина шаруючи пластмаси залежить від часу напилювання й від теплоємності деталі.Ємність для порошку відділяється від ємності для повітря за допомогою перегородки.Завданням поділяючої перегородки є рівномірна подача повітря в ємність із порошком. Потік повітря приводить порошок у зважене (псевдозжижений) стан. Сама перегородка може бути виготовлена з пористої кераміки, але для цієї мети придатна й повсть товщиною близько 10 мм. Над перегородкою на висоті близько 10 мм доцільно встановити металеву сітку, що запобігає падіння деталі на перегородку. Тим самим виключається склеювання деталі з перегородкою.Для покриття пластмасою деталей великого розміру порошок насипають прямо на нагріту деталь, повільно обертаючи її при цьому.
Пластмаси для напилювання вибирають із поліамідів, які під дією теплоти плавляться. Залежно від вимог до покриттів із пластмас можна застосовувати різні наповнювачі, наприклад дисульфід молібдену й графить, які змінюють і поліпшують деякі фізико-механічні властивості покриттів.
Технологія напилювання пластмас наступна: 1) очищення, знежирення деталі (наприклад, трихлоретиленом);

2) дефектація деталі;

3) підготовка поверхонь, що покриваються, яка включає в себе механічну обробку, зняття фасок 2...5 мм, а також підвищення шорсткості поверхні шляхом піскоструминної обробки;

4) нагрівання деталі до температури плавлення пластмаси, звичайно до 473...573 К, тобто 200...300°С;

5) напилювання пластмаси. Воно може бути здійснено приміщенням деталі у зважений порошок пластмаси або насипанням порошку на деталь при повільному обертанні її;

6) охолодження деталі при відсутності руху повітря;

7) обробка деталі до необхідного розміру;

8) контроль якості покриття.

Між шаром пластмаси й основним матеріалом утвориться адгезійне з'єднання. Тому необхідно прагнути до того, щоб дотична поверхня була найбільша. Для цієї мети застосовують піскоструминну обробку.

Основною умовою міцного з'єднання є правильно підібрана температура нагрівання. Результати досвідів показали, що найбільш високі міцносні властивості забезпечуються при температурі 553...573 К (280...300°С) (рис. 115). Розмір часток порошку також значно впливає на міцність зчеплення (рис. 116). Перед напилюванням порошок пластмаси необхідно висушити. Температура сушіння близько 343...353 К, тобто 70...80°З, а час сушіння близько 24 год.