Дивлюсь я на небо

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Дивлюсь я на небо

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:
Чому я не сокіл, чому не літаю,
Чому мені, Боже, ти крилець не дав?
Я б землю покинув і в небо злітав.

Далеко за хмари, подальше од світу,
Шукать собі долі, на горе привіту,
І ласки у зірок, у сонця просить,
У світлі їх яснім все горе втопить.

Бо долі ще змалку здаюсь я нелюбий,
Я наймит у неї, хлопцюга приблудний;
Чужий я у долі, чужий у людей:
Хіба ж хто кохає нерідних дітей?

Кохаюся з лихом, привіту не знаю
І гірко, і марно свій вік коротаю,
І в горі спізнав я, що тільки одна –
Далекеє небо – моя сторона.

І на світі гірко, як стане ще гірше, –
Я очі на небо, мені веселіше!
Я в думках забуду, що я сирота,
І думка далеко, високо літа.

Коли б мені крилля, орлячі ті крилля,
Я б землю покинув і на новосілля
Орлом бистрокрилим у небо польнув
І в хмарах навіки от світу втонув!

" Добривечір, дівчино, куди йдеш?
Скажи мені правдоньку, де живеш? "

" Чи то ж би я розуму не мала,
Щоб я тобі правдоньку сказала? "

" Добривечір, дівчино, чия ти?
Чи вийдеш ти на вулицю гуляти? "

" Не питайся, козаченьку, чия я,
Як вийдеш ти на вулицю, вийду й я! "

" Дівчинонько-серденько, куди йдеш? "
Скажи мені правдоньку, де живеш? "

" Отам моя хатонька край води,
З високого дерева, з лободи.

Я ж до хати сінечки приплету
З високого дерева, з черету".

" Тепер же я догадався, чия ти!
Пусти ж мене, серденько, до хати! "

" Шкода теє, голубе, затівать,
Бо ти будеш ніченьку ночувать! "

" Та я ж тебе, серденько, не зведу,
Пожартую трішечки та й піду! "

Жартувала дівчина до зорі,
Поки стало видненько надворі.

" Ой уставай, козаченьку, та тікай,
Та на мене славоньки не пускай! "