Бізнесмен. Дуже зайнятий.

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Б. Три і два п’ять. П’ять і сім – дванадцять. Дванадцять і три – п'ятнадцять. Добрий день. П'ятнадцять і сім – двадцять два. Двадцять два і шість – двадцять вісім. Фух! Отже разом п’ятсот один мільйон шістсот двадцять дві тисячі сімсот тридцять один.

Б. ГА? ТИ ще тут? П’ятсот мільйонів…я вже не знаю чого… У мене стільки роботи! Я людина серйозна, мені нема коли розважатися теревенями! Два і п’ять – сім…

Б. За п’ятдесят чотири роки, що я живу на цій планеті, було тільки три випадки, коли мене щось турбувало. Перший раз – сюди бозна-звідки залетів хрущ. Він так жахливо гудів, що я зробив чотири помилки в підрахунках. Другого разу – в мене був приступ ревматизму. Мало фізичних вправ. Мені нема коли тинятися. Я людина серйозна. Третій раз…оце зараз! …. Отже, я казав, п’ятсот один мільйон!

Б. Отих маленьких штучок, які інколи можна побачити в повітрі.

Б. Та ні ж. Маленькі золоті штучки, які викликають мрії у ледарів. Але я серйозна людина.

МП. П’ятсот мільйонів зірок – що ж ти з ними робиш?

Б. П’ятсот один мільйон шістсот двадцять дві тисячі сімсот тридцять одна. Я серйозна людина, я люблю точність.

Б. Королі нічим не володіють. Вони тільки правлять.

Б. Щоб купувати нові зірки, якщо їх хтось відкриє.

Б. Завідую ними. Лічу їх і перелічую. Це важко. Але я людина серйозна.

МП. У мене є квітка, я щоранку її поливаю. У мене є три вулкани, я щотижня їх прочищаю. І моїм вулканам, і моїй квітці корисно, що я ними володію. А зіркам од тебе немає ніякої користі…

(б. був у розпачі, а МП пішов собі далі): Ці дорослі таки незвичайні люди.

МП. Добрий день. Навіщо ти оце зараз погасив свій ліхтар?

Л. Тут нічого розуміти. Наказ є наказ. Добрий день.

(погасив) Жахлива у мене робота. Колись у цьому був сенс. Вранці я гасив ліхтар, а ввечері світив. Решту дня я міг відпочивати, а решту ночі – спати…

Л. Наказ не змінився. У тому то й лихо! Планета з кожним роком обертається все швидше й швидше, а наказ лишився той самий.

Л. Тепер планета повністю обертається за одну хвилину, і я не маю ні секунди відпочинку. Щохвилини я засвічую ліхтар і вимикаю.

МП. От цікаво! День у тебе триває одну хвилину!

Л. Нічого цікавого. Уже місяць як ми з тобою розмовляємо.

Л. Так. Тридцять хвилин. Тридцять днів. Добрий вечір.

МП. Слухай я знаю, як зробити, щоб ти відпочивав коли тільки захочеш. Твоя планета така крихітна, що ступиш три кроки і вже обійдеш її. Досить тобі йти не поспішаючи, і ти весь час будеш на сонці. Коли надумаєш відпочити – починай ходити…і день триватиме доти, доки тобі схочеться.

Л. Ну, це мало що дає. Найбільше в світі я люблю спати.

МП. Він зовсім не думає про себе, мабуть він міг би стати моїм другом. Але його планета надто маленька, на двох тут не має місця.