Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Управління запасами






Запаси призначені для послаблення безпосередньої залежності між постачальником, виробником і споживачем. Наявність запасів дає можливість забезпечити безперебійну торговельну діяльність підприємства.

Матеріальні запаси – це продукція виробничо-технічного призначення, яка знаходиться на різних стадіях виробництва й обігу, вироби народного споживання та інші товари, що очікують на вступ у процес виробничого або особистого споживання.

На думку вчених, формування і зберігання матеріальних запасів істотно впливають на ефективність функціонування всіх сфер діяльності підприємства, що виявляється в такому:

• маркетинг бажає високого сервісу обслуговування клієнтів та необхідного поповнення складів запасами на замовлення для формування доступності та зустрічного задоволення потреб клієнтів;

• виробнича сфера бажає довготривалого виробництва товару та зменшення витрат, а також раннього виробництва сезонних продуктів для замовлень з метою мінімізації виробничих витрат;

• фінанси бажають невеликих запасів на замовлення для підвищення оборотів товару, зниження поточних активів та досягнення високих темпів “утилізації” капіталу [9].

Основними мотивами створення матеріальних запасів є [10]:

1) імовірність порушення встановленого графіка постачань;

2) можливість коливання попиту;

3) сезонні коливання виробництва деяких видів товарів;

4) знижки за покупку великої партії товарів;

5) спекуляція;

6) оптимізація витрат, пов'язаних з оформленням замовлення;

7) можливість рівномірного здійснення операцій з виробництва і розподілу;

8) можливість негайного обслуговування покупців;

9) зведення до мінімуму простоїв у виробництві через відсутність запасних частин;

10) спрощення процесу управління виробництвом.

Система управління запасами — це сукупність правил і показників, які визначають час і обсяг закупівлі продукції для поповнення запасів [11].

До основних належать такі параметри управління запасами [12]:

• параметри попиту (витрат): інтенсивність попиту, функція попиту, часові характеристики дискретного попиту;

• параметри замовлення: розмір замовлення, час замовлення, інтервал між двома суміжними замовленнями;

• параметри поставок: розмір партії поставки, час поставки, інтервал між двома суміжними поставками, час запізнення поставки;

• рівень запасу на складі: поточний, середній, максимальний, страховий.

У загальному вигляді модель управління запасами подано на рис. 1.3.

 

 
 

 

 

-


- матеріальний потік

- інформаційний потік

 

Рис.1.3. Загальна модель управління запасами

Джерело: [13, с.]

 

Кожне рішення про управління запасами пов’язане з питаннями: скільки та коли замовити. Для вирішення цих питань існують дві основні системи управління запасами:

• з фіксованим розміром замовлення;

• з фіксованим інтервалом між замовленнями.

Ці дві системи мають певні переваги та недоліки, які слід враховувати при виборі однієї з них. Для цього скористаємося порівняльною характеристикою (табл.1.3).

 

Таблиця 1.3

 

Характеристика двох основних моделей управління запасами

Система Переваги Недоліки
Із фіксованим розміром замовлення · Менший рівень максимального бажаного запасу · Економія рівня максимального бажаного запасу · Запровадження постійного контролю наявності запасів на складі  
Із фіксованим інтервалом між замовленнями   · Відсутність постійного контролю наявності запасів на складі · Високий рівень максимального бажаного запасу · Підвищення рівня бажаного запасу

Система управління запасами з фіксованим розміром замовлення. Умови: стабільний попит, рівномірна інтенсивність споживання запасів, відсутність цінової еластичності в закупівлі і транспортуванні, відсутність запасів у дорозі тощо.

Рішення: поповнювати запаси доцільно дискретно однаковими партіями оптимального рівня протягом планового періоду, формуючи замовлення за L днів до повного вичерпання запасів в момент чергової поставки. Оптимальної величини замовлення – партії поставки розраховується за формулою:

де Рріч - річний попит, одиниць товару;

Сзам - витрати на опрацювання одного замовлення;

ryz-питомі витрати на утримання запасу у відсотках вартості запасу;

С1 - вартість одиниці запасу.

У системі із фіксованим обсягом замовлення обсяг закупівлі повинен бути не лише раціональним, але й оптимальним, тобто враховувати фактори, що впливають на значення сукупних витрат: площу складських приміщень, що використовується; витрати на зберігання запасів; вартість оформлення замовлення.

Система управління запасами з фіксованим інтервалом між замовленнями. Умови: нестабільний попит, коливання часу реалізації замовлення, ймовірність пошкодження в запасі, цінова еластичність під час закупівлі і транспортування

Вид товару: товар з низькою ціною та високою частотою споживання.

Рішення: запаси поповнюють дискретно через однакові проміжки часу такими партіями поставки, щоб створюваного запасу було достатньо для задоволення передбаченого попиту в умовах запізнення поставки. Тобто розмір чергової партії поставки визначають як різницю між максимальним запасом та наявним запасом в момент подання замовлення. Якщо ж момент чергової поставки рівень запасу дорівнює нулю, то це означає, що реальний попит протягом періоду та реальна тривалість реалізації замовлення відхилиться від розрахункових в прийнятих допустимих межах під час розрахунку страхового запасу. Якщо ж в окремих циклах поставки спостерігався дефіцит запасів, то виникає дефіцит запасів, то виникли вичерпання запасів, які необхідно врахувати під час розрахунку загальних витрат [14].

Крім двох основних моделей використовують ще й інші технологічні системи управління запасами:

– система зі встановленою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня. У цій системі вхідним параметром є період часу між замовленнями. Щоб запобігти завищенню обсягів запасів, які знаходяться на складі, або їх дефіциту, замовлення подаються не тільки у встановлені моменти часу, але і за умови досягнення запасом граничного рівня. Розглянута система містить елемент системи з фіксованим інтервалом часу між замовленнями (встановлену періодичність замовлення) та елемент системи з фіксованим розміром замовлення (відстеження граничного рівня запасів, тобто точки замовлення). Таким чином, рівень матеріального запасу регулюється як зверху, так і знизу. У тому випадку, коли розмір запасу знижується до мінімального рівня раніше настання терміну подачі чергового замовлення, то робиться позачергове замовлення. В інший час ця система функціонує як система з фіксованою періодичністю замовлення.

– система " Мінімум-максимум". Як і в системі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями, тут використовується сталий інтервал часу між замовленнями. Система " Мінімум - максимум" зорієнтована на ситуацію, коли витрати на облік запасів і витрати на оформлення замовлення настільки значні, що стають порівняними із втратами від дефіциту запасів. Тому в цій системі замовлення з'являються не через задані інтервали часу, а тільки за умови, що запаси на складі в цей момент виявилися рівними або меншими від установленого мінімального рівня. У разі видачі замовлення його розмір розраховується так, щоб постачання поповнило запаси до максимального рівня. Таким чином, ця система працює лише з двома рівнями запасів – мінімальним і максимальним, чим і зумовлюється її назва;

– система оперативного управління. Під час використання цієї системи через певні проміжки часу приймається оперативне рішення: " замовляти" або " не замовляти", а якщо замовляти, то яку кількість одиниць товару.

Параметрами системи управління запасами є [11]:

– точка замовлення – мінімальний (контрольний) рівень запасів продукції, за умови досягнення якого необхідне їх поповнення;

– нормативний рівень запасів – розрахункова величина запасів, яка досягається під час чергової закупівлі;

– обсяг окремої закупівлі;

– частота здійснення закупівель – тривалість інтервалу між двома можливими закупівлями продукції, тобто періодичність поповнення запасів продукції;

– поповнювана кількість продукції, за якої досягається мінімум витрат на зберігання запасу згідно із заданими витратами на поповнення і заданими альтернативними витратами інвестованого капіталу.

Найдієвішим інструментом управління запасами в логістичних системах є AВС і XYZ.

Залежно від концентрації вартості можна теж виділити певні групи матеріальних ресурсів. Цю залежність демонструє АВС-аналіз.

У загальному випадку АВС-аналіз є методом, за допомогою якого визначають ступінь розподілу конкретної характеристики (вартості) між окремими елементами якої-небудь множини. В основі методу ABC лежить так зване правило Парето (80/20). Дуже поширений у логістиці метод ABC пропонує глибший поділ – на три частини.

Залежно від витрат запаси поділяються на три групи – А, В, С за їх часткою в загальних витратах на придбання. Однак розподіл не обов'язково відбувається на три групи; число груп та їх межі вибираються довільно. Найбільш типовою є така класифікація:

1. Група " А": найбільш дорогі та коштовні товари, на частку яких припадає приблизно 75–80% загальної вартості запасів, але вони становлять лише 10–20% загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні.

2. Група " В": середні за вартістю товари, їх частка в загальній сумі запасів становить приблизно 10–15%, але у кількісному відношенні ці запаси становлять 30–40% продукції, яка зберігається.

3. Група " С": найдешевші. Вони становлять 5–10% від загальної вартості виробів, які зберігаються, і 40–50% від загального обсягу зберігання.

XYZ-аналіз – це спосіб класифікації асортиментних одиниць залежно від рівномірності попиту і точності прогнозування. Відповідно до XYZ-класифікації виділяють такі групи запасів:

– групу " X", що включає товари (або запаси для їх виготовлення), попит на які рівномірний, або може незначно коливатися;

– групу " У", що включає товари (або запаси для їх виготовлення), які споживаються в обсягах, що коливаються. Зокрема, в цю групу можуть бути включені товари із сезонним характером попиту;

– групу " Z", що включає товари (або запаси для їх виготовлення), попит на які виникає лише епізодично, будь-які тенденції відсутні.

Для товарів, що приносять підприємству основний прибуток (підгрупи AX, AY, AZ), а також до товарів, що приносять середній прибуток, але мають прогнозовані продажі (підгрупа BX) доцільно застосовувати систему управління запасами із фіксованим розміром партії замовлення. До прогнозованих товарів, які приносять неосновний прибуток підприємству (підгрупи BY та CX), потрібно застосовувати систему із фіксованим інтервалом замовлення. Для управління запасами товарів, які є нестабільними та непрогнозованими і приносять низькі прибутки (підгрупи BZ, CY, CZ), пропонується застосовувати систему із встановленою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня.

Залежно від обраної системи контролю запасів розраховують основні параметри системи контролю за відомими формулами (час споживання замовлення, очікуване споживання за часпоставки, гарантійний запас, пороговий рівень запасу, максимальний бажаний запас, часспоживання запасу до порогового рівня) [15, с. 195].

Запаси в тому чи іншому вигляді присутні по всій довжині логістичного ланцюга як у сфері виробництва, так і у сфері обігу продукції, отже в діяльності організація повина вміло використовувати їх, щоб забезпечити ефективну роботу.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. В 2 т./ Ника-Центр— К.: 1999.— Т.2.— 512с;

2. Крикавський Є. Логістичне управління: Підручник. – Львів: Вид-во Національного університету “Львівська політехніка”, 2005. – 684 с.;

3. ЛОГІСТИКА ПРОЦЕСІВ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ТА ЇХНІХ ОБ’ЄДНАНЬ © Довбенко В.І., 2007,

4. Зубаков Г. Инновационные аспекты логистики внешнеэкономической деятельности. Идеология построения единой информационной среды// Логистика сегодня. – 2010. - № 3. - 92 с.;

5. Blaik P. Logistyka. PWE, Warszawa, 1991;

6.Крикавський Є. В. Логістика: компендіум і практикум: навч. посібн. для вищ. навч. закл. / Крикавський Є. В., Чухрай Н. І., Чорнописька Н. В. – К.: Кондор, 2009. – 336 с;

2. Логістика - Тридід О.М.;

3. Кальченко А. Г. Логістика: [навч. посібник] / Кальченко А. Г. – К.: КНЕУ, 2003. – 284 с;

4. Гурч Л. М. Логістика: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К.: ДП «Видавничий дім «Персонал», 2008. — 560 с.;

5. Ж.В. Семчук, Л.І. Третякова, С.Й. Чучмарьова Національний університет “Львівська політехніка” ЛОГІСТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОРГАНІЗАЦІЇ СКЛАДУВАННЯ ЗАПАСНИХ ЧАСТИН НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ © Семчук Ж.В., Третякова Л.І., Чучмарьова С.Й., 2010;

6. Ларіна

7. О.Б. Гірна, І. Петецький Національний університет “Львівська політехніка” ЛОГІСТИКА ВИРОБНИЦТВА І ТРАНСПОРТНІ ПРОЦЕСИ: ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ;

8. Є. В. КРИКАВСЬКИЙ, О. І. ДРИЛЬ Національний університет «львівська політехніка» К. КЛЬОЗЕВища фахова школа м. Лэмго, ФРН ОПТИМІЗАЦІЯ МЕРЕЖІ ПОСТАВОК Вісник Хмельницького національного університету 2009, № 5, T. 3;

9. Крикавський Є. Логістика: Навч. посіб. — Л.: Вид-во ДУ “Львів. політехніка”, 1999. — 264 с., с. 200;

10. Гаджинский A.M. Логистика: Учеб. для высших и средних спец. учеб. заведений. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Информационно-внедренческий центр " Маркетинг", 2000. — С. 231—235.;

11. Пономарьова Ю. В. Логістика: Навч. посіб. — К.: Центр навч. літ., 2003. — 192 с., с. 134;

12. Серг е ев В. И. Менеджмент в бизне с -логистике. — М.: Филинъ, 1997. — 772 с., с. 298;

13. Сергеев В. И. Менеджмент в бизнес-логистике. — М.: Филинъ, 1997. — 772 с., с. 298;

14. Чухрай Н. І. «Логістичне обслуговування»: Підручник. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2006. – 292 с.;

15. О.М. Куницька, Є.В. Мержиєвська Київський національний транспортний університет В І С Н И К Національного Університету“Львівська Політехніка” № 649 ЛОГІСТИКА УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ З ВИКОРИСТАННЯМ СУЧАСНИХ ПІДХОДІВ ЛОГІСТИКИ ТА МАРКЕТИНГУ.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.