Л. Звичайно, хочу!

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Л. Звичайно, хочу!

МП. Одного ранку я прокинувся і побачив як на моїй планеті з’явився ні на кого не схожий паросток, на якому з часом з’явився пуп’янок. Я ніколи в житті не бачив таких гарних паростків! Нарешті одного ранку, саме коли сходило сонце пелюстки відкрились і я побачив квітку…

(Льотчик лишається на авансцені, а МП підходить до троянди, яка з’явилась за допомогою тканини).

- Ох, я насилу прокинулась!.. Вибачте…, я ще не зачесана…

ТР.: Справді?. І я народилася разом із сонцем… Здається пора снідати. Будьте ласкаві подбайте про мене…

ТР: Бачиш мої колючки? Нехай приходять хоч тигри з пазурами – не страшно!

МП: На моїй планеті немає тигрів. До того ж тигри не їдять трави.

ТР,: я зовсім не боюся тигрів, а от протягів не переношу. У вас немає ширми? Увечері накрийте мене ковпаком. У вас надто холодно. Незатишна планета. Там, звідки я прибула…(закашлялась) Де ж та ширма?

МП,: Я хотів піти пошукати її, але ж ви говорили до мене.

МП (повертається до льотчика): Я не повинен був слухати її. Ніколи не треба слухати квітів. Треба було судити про все по її вчинках, а не словах. Вона давала мені свої пахощі, осяяла мене. Я не повинен був тікати.

(повертається до рози, прокидається прибирає свою планету, поливає квітку): Прощавайте!...Прощайте!

ТР. Я була дурна. Вибач мені. І постарайся бути щасливим. (дуже ніжно) Я люблю тебе. ТИ не знав цього, то моя вина. Але це не має ніякого значення. Постарайся бути щасливим… Відклади цю ширму. Вона мені більше не треба.

ТР: Я не так вже і застуджена…Нічна прохолода буде мені корисна. Я ж квітка.

ТР. Треба стерпіти, коли з’являться дві-три гусениці, - я ж хочу познайомитися з метеликами. Здається вони такі гарні. Та й хто ж мене буде провідувати. Ти будеш далеко… Не тягни, це мене дратує! Ти ж надумав іти. Тож вирушай.

МП.: Тоді я ще нічого не розумів, бо був занадто молодий, щоб уміти любити… І я відправився у подорож на інші планети. (потім він сумно сів) Я дуже люблю захід сонця. Ходімо подивимося на захід сонця.

МП.: (засміявся) Мені все здається що я дома. На моїй маленькій планеті досить було пересунути стілець на декілька кроків, і я знову бачив захід сонця. Якось в один день я бачив захід сонця сорок три рази… Знаєш… коли стає дуже сумно, приємно подивитися, як заходить сонце…