Знання тенденцій книговидавничого ринку потенційного споживача (читача) своєї продукції

В останнєдесятиріччя розвитку вітчизняного книговидання ми є свідками кардинальнихзмін, що відбулися на ринку пропозиції книги і ринку попитуна неї, які помітно вплинули на тенденції книговидавничого ринку і поведінку читача (покупця). В недавні радянські часи нашчитач змушений був купувати лише те, що пропонували їмвидавництва, політику яких, у свою чергу, диктували партійно-ідеологічні органи " згори". Книга несла всобі передусім " виховний", " ідеологічний" заряд, а не " пізнавальний " споживацький", як це прийнято розумітив західному світі.

І коли всі заборонницькі й обмежувальні шлюзи щодо друкованого слова в перші роки української незалежностібули знесені, саме читацькі смаки стали визначальнимив поточних перспективнихпланах діяльності більшості видавництв.

На першому місці за накладами і кількістю назв тривалий час домінували книги двох, таких протилежних за тематикою, напрямків сексуально-еротичної та... історичної. З одного боку, спостерігались немалі черги за різноманітними " кама сутрами", ''амазонками'' " анжеліками". З іншого- не менший попит був на заборонені раніш твори М. Костомарова, М. Гру шевського, Д. Драгоманова, М. Аркас; І. Огієнка. Ті видавництва, які вчасно зорієнтувалися і за структурою та кадровим потенціалом, були гнучкі й динамічні, протягом одного - двох тижнів додруковували додаткові десятки, а то й сотні тисяч примірників таких книг, які розходилися практично з-під коліс.

Поступово на зміну цій тематиці приходила література, що з змістом була ближчою до нашої недавньої, радянської, історії, основі якої - прихована від мільйонів співвітчизників правда прототалітарний режим, сталінізм, періоди хрущовської відлиги т " перестройки". Справжніми тоді книжковими бестселерами, були твори, скажімо, Д. Волкогонова, Б. Єльцина, П. Шелеста, репринтні видання періоду УНР та передруки. діаспорних видань.

Переживши романтичний період національного пробудження і дещо перенаситившись такою " важкою" тематикою, наш читач протягом короткого часу спонукав своїми потребами до зміни характеру книжкових розкладок; " правити бал" на них стали твори класиків детективного жанру (А. Крісті, Ж. СІменон, А. Чейз). На зміну їм прийшли незабаром романи жахів та література легких жанрів (різноманітні любовні пригоди), які пізніше доповнилися кримінально-бандитською тематикою сучасних авторів (усілякі " розборки" різних рівнів, " Петербурга й москви бандитські") та фантастикою.

У проміжку між цими тематичними блоками, але нетривалим час, було модним купувати для своєї домашньої бібліотеки й для подарунків близьким книги поточних телевізійних серіалів, здебільшого " мильних" латиноамериканських. Варто згадати хоча б шалений успіх книжкових видань, що з'являлися в продажу буквально із завершальними серіями " Маріанни", " Багатих, що теж плачуть", " Ніхто, крім тебе" і навіть дуже кримінального італійського " Спрута",

Десь із другої половини 90-х років книжкові розкладки такого штибу стали поступово витіснятися так званою діловою літературою ринкової тематики (право, економіка, фінанси, менеджмент, маркетинг).

Нова хвиля читацького попиту винесла на ринок різноманітну літературу з вивчення іноземних мов, комп’ютерної тематики. Окремим потужним блоком на перші місця і за кількістю назв, І за накладами стали виходити навчальні видання. Міцно й надовго утверджуються на книжкових розкладках і полицях в останні роки довідники, словники. Повільно, але впевнено, з огляду на входження України до Європейського дому й пожвавлення туристичного бізнесу, розширюється асортимент і - найголовніше - якість видань краєзнавчо-туристичного характеру. Цей тематичний блок, судячи з його стрімкого розвитку в країнах Східної Європи, безумовно, має добру перспективу.

. В усі часи незалежно від суспільно-політичних змін у кожній державі, завжди була і буде певна категорія читачів, що потребуватиме книг не просто взагалі, а лиш зпевного тематичногоблоку, для конкретногоспоживацького призначення.

Тому-то перший чинник передбачає не лише добре знання видавцем зазначених вище тенденцій, а й читача – потенційного споживача своєї продукції. Видавнича програма, таким чином розробляється, не взагалі, а для конкретного читача. Такого, якого треба знати і за віком, і за освітою, і за статтю, і за політичними чи релігійними переконаннями. Так само як більший наклад " Самоучителя украинскогоязыка" чи " Російсько-український словник" слід направити саме у східні чи південні області, України, де потреба в такій книзі є нагальнішою, ніж у Києві Львові. Наклад видання згенної інженерії " заляже" в провінції може швидко розійтися у великих обласних центрах. " Збірник пісень нашої молодості" залюбки купуватимутьпредставники середнього старшого покоління і аж ніяк не студенти чи старшокласники.