Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!
Співають пісню
|
|
Ведуча: Співа Дніпро, відлунюють Карпати
Цей голос чути селам і містам
Ми хочемо усіх вас привітати
Здоров’я й щастя побажати Вам.
Ведуча: Добрий вечір, добрим людям
Радо вас вітаємо.
Українські вечорниці
Ми розпочинаємо!
сценка " дід і баба"
Дід Щось добреньке з’їсти хочу,
Тільки що – не знаю сам.
Баба Голови б ти не морочив,
Що зварила – те й подам.
Дід Вареники, борщ і каша,
В животі від них урчить.
Баба Вередливий став ти, діду.
Що тобі іще зварить?
Дід Знаю, бабо, ти не сердься,
Я, мабуть би, з’їв оце…
Коровай із борошенця,
А туди б ще вбить яйце.
Баба Отже, клятий!
Хоч бери, тікай із хати!
Будь по-твоєму, спечу.
(Баба виходить із хати. Дід говорить їй у слід.)
Дід Ти готуй, стара, швиденько,
Повечеряєм гарненько.
(До зали) Баба в мене – молодець!
Але гріх самому їсти
Цей рум’яненький хлібець
(Входить баба, сідає біля діда.)
Баба: А ти пам’ятаєш, яка я була молода?
Дід: Була – була!
Баба: А красива яка була?
Дід: Була – була!
Баба: А яких пісень ти мені співав! Пам’ятаєш?
Дід: Співав – співав!
Співають пісню «Ніч яка місячна»
Баба: А де ж це наша доня?
Дід: Мабуть, до свого Гриця пішла.
Баба: Та я ж двері зачинила!
Дід: А ти пам’ятаєш, як до мене через вікно тікала? Мати тебе також не пускала.
Баба: Пам’ятаю, пам’ятаю!
Дід: Памьятаєш, моя люба,
Як були ми молоді,
Напечем, бувало хліба,
Повна хата молоді.
Баба: танці, співи, сміх до ночі
Вечорниці… а тепер?
Чується стук і голоси за дверима. Заходять дівчата
Дівчата: бабусю, можна до вас на вечорниці?
Баба: Можна, дівчатка, заходьте, будь ласка!
Дівчата: Добрий вечір вашій хаті!
Баба: І вам вечір добрий! Сідайте у нашій хаті на лаві за звичаєм зліва.
Дівчата сідають, баба посипає їм ноги попелом
Баба: за звичаєм тим давнім, гостям, що рідко загодять, треба ноги попелом з нашої печі посипати, щоб частіше в гості ходили.
Дівчата виймають рукоділля, сідають вишивати.
Дівчина: Сядемо, сядемо, заспіваємо
Аж усе, що тільки знаємо.
Дівчата виконують пісню
Дівчина: А де ж це наші хлопці?
В цей час чується пісня: «Ти ж мене підманула». Її виконують хлопці, які їдуть на вечорниці.
Хлоп ц і: Хлопці. Пустіть до хати!
Дівчина. Гарненько попросіть!
Дівчина:. Агов, хто такий?
Хлопець:. Пес рябий, баран крутолобий, ведмідь клишоногий, пустіть до хати!
Дівчина:. Не пустимо в хату, дуже вас багато!
Хлопець. Пустіть, бо гірше буде!
Дівчина:. Ми як візьмемо рогатини, полатаєм ваші спини.
Хлопці (видають, що злякалися). Дівчатоньки-голубоньки, та ми ж прийшли не битися, та ми ж прийшли миритися, гостинці принесли і музик привели!
Музики грають. Дівчата пускають до хати хлопців, але вони вдають, що сердяться. Дівчата починають іх зачіпати.
Виходить одна, починає, пританцьовуючи співати:
Дівчина: Полюбила коваля, така доля моя,
Я ж подумала — кучерявий,
а в нього чуба немає...
Хлопець (до неї співає):
Галя, Галя чорнобрива,
чого в тебе брови криво,
На козака задивилась,
та й брівоньки іскривились...
Дівчина.
А до мене Яків приходив,
Коробочку раків приносив.
А я тії раки забрала,
А Якова з хати прогнала!
Хлопець:
По дорозі жук, жук,
по дворі чорний,
Подивись на мене, дівко,
який я моторний...
Баба: (запрошує хлопців) Хоч не знаємо – звідки ви, чи з полудня, чи з півночі – в нашу хату зайшли, просимо, просимо всіх по ліву сторону сідати та з дівчатами пісню заспівати.
Виконують пісню «Ой, на горі два дубки »
Баба: Пригадую, як колись молоді жили, про що мріяли, як і кого любили, а бувало і сварилися.
Сценка «мотря і кайдашиха»
Виходить мотря, замітає
Мотря: Наказала мати прибирати хату
Все помию, підмету, ще й буду співати!
Засвічу я свічку, затоплю я пічку,
Приберуся й гарна буду молодичка!
Замітає. Виходить Кайдашиха, дивиться, як вона замітає.
Кайдашиха. Погану я невістку маю? Боже мій, боже,
Мотря, хто так замітає. Нічого не може!
Не в ту сторону метеш, віника на так береш!
Мотря. Як мести, яка різниця, було б чисто у світлиці,
Знов свекруха докоряє, а чого, сама не знаю.
Ведуча. Так би все і скінчилось, було б у хаті тихи
Якби не прийшла в гості Палажка Соловьїха.
Палажка. Добрий день, Марусенько,
Добрий день, сусідонько,
Я прийшла до тебе вгості,
Мила моя лебідонько!
Кайдашиха і Палажка цілуються.
Палажка: Люди кажуть, ти недавно сина оженила,
А яка ж в тебе невістка, чи добра чи мила
Кайдашиха. Це не Мотря, кара Божа, нічого робить не може,
Ні кватири, ні спекти, ні у хаті підмести
Що сказати вже ледащо…
Мотря. То шукайте собі кращу!
Я вам, мамо, не кобила,
Щоб весь день на вас робила!
Не спіть до вечора, вставайте,
І самі про себе дбайте
Боба: А хто з вас смішне нам щось розкаже?
Читають народні усмішки.
Дівчина: (підходить до одного з хлопців)
Ішов Максим з вечорниць вночі слободою,
Сидить сова на воротях, крутить головою
Він, сердяга, як побачив, та через городи,
Заплутався в бур’яні та й наробив шкоди.
Хлопець: У Борові густо хати,
Вітер не провіє,
Сама мати ложки миє,
Бо дочка не вміє.
Дівчина: Ішов Андрій з вечорниць темненької ночі,
Сидить гуска над водою, вирячила очі,
Він до неї: гиля, гиля – вона й полетіла,
Коли б не втік осокою, була б Андрія з’їла..
Хлопці: Дівчата, давайте замість суперечок разом пісню заспіваймо.
Виконують пісню «Ой, у вишневому садочку».
На сцену виходить господиня з хлібом-сіллю.
Господиня: Добрий вечір, щедрий вечір!
З щастям, любі друзі!
Честь і шана людям сивим,
Працьовитим і дбайливим.
Слава мамам і бабусям,
Слава хлопцям і дівчатам,
Неспокійним і завзятим.
Гостей дорогих ми вітаємо щиро
Прийміть каравай наш із жита, пшениці
Лакаво всіх просимо на вечорниці!
Господар: українські вечорниці
Починаєм перший раз
Хай веселий сміх іскриться
У серці кожного із нас!
Хай дзвінке, веселе слово
Пружно рветься в небеса
Наша пісня пречудова
Хай ніколи не згаса!
|
|