Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






  • Співають пісню






    Ведуча: Співа Дніпро, відлунюють Карпати

    Цей голос чути селам і містам

    Ми хочемо усіх вас привітати

    Здоров’я й щастя побажати Вам.

    Ведуча: Добрий вечір, добрим людям

    Радо вас вітаємо.

    Українські вечорниці

    Ми розпочинаємо!

    сценка " дід і баба"

     

    Дід Щось добреньке з’їсти хочу,

    Тільки що – не знаю сам.

    Баба Голови б ти не морочив,

    Що зварила – те й подам.

    Дід Вареники, борщ і каша,

    В животі від них урчить.

    Баба Вередливий став ти, діду.

    Що тобі іще зварить?

    Дід Знаю, бабо, ти не сердься,

    Я, мабуть би, з’їв оце…

    Коровай із борошенця,

    А туди б ще вбить яйце.

    Баба Отже, клятий!

    Хоч бери, тікай із хати!

    Будь по-твоєму, спечу.

    (Баба виходить із хати. Дід говорить їй у слід.)

    Дід Ти готуй, стара, швиденько,

    Повечеряєм гарненько.

    (До зали) Баба в мене – молодець!

    Але гріх самому їсти

    Цей рум’яненький хлібець

    (Входить баба, сідає біля діда.)

    Баба: А ти пам’ятаєш, яка я була молода?

    Дід: Була – була!

    Баба: А красива яка була?

    Дід: Була – була!

    Баба: А яких пісень ти мені співав! Пам’ятаєш?

    Дід: Співав – співав!

    Співають пісню «Ніч яка місячна»

    Баба: А де ж це наша доня?

    Дід: Мабуть, до свого Гриця пішла.

    Баба: Та я ж двері зачинила!

    Дід: А ти пам’ятаєш, як до мене через вікно тікала? Мати тебе також не пускала.

    Баба: Пам’ятаю, пам’ятаю!

    Дід: Памьятаєш, моя люба,

    Як були ми молоді,

    Напечем, бувало хліба,

    Повна хата молоді.

    Баба: танці, співи, сміх до ночі

    Вечорниці… а тепер?

    Чується стук і голоси за дверима. Заходять дівчата

    Дівчата: бабусю, можна до вас на вечорниці?

    Баба: Можна, дівчатка, заходьте, будь ласка!

    Дівчата: Добрий вечір вашій хаті!

    Баба: І вам вечір добрий! Сідайте у нашій хаті на лаві за звичаєм зліва.

    Дівчата сідають, баба посипає їм ноги попелом

    Баба: за звичаєм тим давнім, гостям, що рідко загодять, треба ноги попелом з нашої печі посипати, щоб частіше в гості ходили.

    Дівчата виймають рукоділля, сідають вишивати.

    Дівчина: Сядемо, сядемо, заспіваємо

    Аж усе, що тільки знаємо.

    Дівчата виконують пісню

    Дівчина: А де ж це наші хлопці?

    В цей час чується пісня: «Ти ж мене підманула». Її виконують хлопці, які їдуть на вечорниці.

    Хлоп ц і: Хлопці. Пустіть до хати!

    Дівчина. Гарненько попросіть!

    Дівчина:. Агов, хто такий?

    Хлопець:. Пес рябий, баран крутолобий, ведмідь клишоногий, пустіть до хати!

    Дівчина:. Не пустимо в хату, дуже вас багато!

    Хлопець. Пустіть, бо гірше буде!

    Дівчина:. Ми як візьмемо рогатини, полатаєм ваші спини.

    Хлопці (видають, що злякалися). Дівчатоньки-голубоньки, та ми ж прийшли не битися, та ми ж прийшли миритися, гостинці принесли і музик привели!

    Музики грають. Дівчата пускають до хати хлопців, але вони вдають, що сердяться. Дівчата починають іх зачіпати.

    Виходить одна, починає, пританцьовуючи співати:

    Дівчина: Полюбила коваля, така доля моя,

    Я ж подумала — кучерявий,

    а в нього чуба немає...

    Хлопець (до неї співає):

    Галя, Галя чорнобрива,

    чого в тебе брови криво,

    На козака задивилась,

    та й брівоньки іскривились...

    Дівчина.

    А до мене Яків приходив,

    Коробочку раків приносив.

    А я тії раки забрала,

    А Якова з хати прогнала!

    Хлопець:

    По дорозі жук, жук,

    по дворі чорний,

    Подивись на мене, дівко,

    який я моторний...

    Баба: (запрошує хлопців) Хоч не знаємо – звідки ви, чи з полудня, чи з півночі – в нашу хату зайшли, просимо, просимо всіх по ліву сторону сідати та з дівчатами пісню заспівати.

    Виконують пісню «Ой, на горі два дубки »

    Баба: Пригадую, як колись молоді жили, про що мріяли, як і кого любили, а бувало і сварилися.

    Сценка «мотря і кайдашиха»

    Виходить мотря, замітає

    Мотря: Наказала мати прибирати хату

    Все помию, підмету, ще й буду співати!

    Засвічу я свічку, затоплю я пічку,

    Приберуся й гарна буду молодичка!

    Замітає. Виходить Кайдашиха, дивиться, як вона замітає.

    Кайдашиха. Погану я невістку маю? Боже мій, боже,

    Мотря, хто так замітає. Нічого не може!

    Не в ту сторону метеш, віника на так береш!

     

    Мотря. Як мести, яка різниця, було б чисто у світлиці,

    Знов свекруха докоряє, а чого, сама не знаю.

    Ведуча. Так би все і скінчилось, було б у хаті тихи

    Якби не прийшла в гості Палажка Соловьїха.

    Палажка. Добрий день, Марусенько,

    Добрий день, сусідонько,

    Я прийшла до тебе вгості,

    Мила моя лебідонько!

    Кайдашиха і Палажка цілуються.

    Палажка: Люди кажуть, ти недавно сина оженила,

    А яка ж в тебе невістка, чи добра чи мила

    Кайдашиха. Це не Мотря, кара Божа, нічого робить не може,

    Ні кватири, ні спекти, ні у хаті підмести

    Що сказати вже ледащо…

    Мотря. То шукайте собі кращу!

    Я вам, мамо, не кобила,

    Щоб весь день на вас робила!

    Не спіть до вечора, вставайте,

    І самі про себе дбайте

    Боба: А хто з вас смішне нам щось розкаже?

    Читають народні усмішки.

    Дівчина: (підходить до одного з хлопців)

    Ішов Максим з вечорниць вночі слободою,

    Сидить сова на воротях, крутить головою

    Він, сердяга, як побачив, та через городи,

    Заплутався в бур’яні та й наробив шкоди.

    Хлопець: У Борові густо хати,

    Вітер не провіє,

    Сама мати ложки миє,

    Бо дочка не вміє.

    Дівчина: Ішов Андрій з вечорниць темненької ночі,

    Сидить гуска над водою, вирячила очі,

    Він до неї: гиля, гиля – вона й полетіла,

    Коли б не втік осокою, була б Андрія з’їла..

    Хлопці: Дівчата, давайте замість суперечок разом пісню заспіваймо.

    Виконують пісню «Ой, у вишневому садочку».

     

     

    На сцену виходить господиня з хлібом-сіллю.

    Господиня: Добрий вечір, щедрий вечір!

    З щастям, любі друзі!

    Честь і шана людям сивим,

    Працьовитим і дбайливим.

    Слава мамам і бабусям,

    Слава хлопцям і дівчатам,

    Неспокійним і завзятим.

    Гостей дорогих ми вітаємо щиро

    Прийміть каравай наш із жита, пшениці

    Лакаво всіх просимо на вечорниці!

    Господар: українські вечорниці

    Починаєм перший раз

    Хай веселий сміх іскриться

    У серці кожного із нас!

    Хай дзвінке, веселе слово

    Пружно рветься в небеса

    Наша пісня пречудова

    Хай ніколи не згаса!






    © 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
    Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
    Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.