Принцип роботи та будова колекторного електродвигуна.

В основі роботи колекторних двигунів лежить фізичне явище - втягу­вання або виштовхування провідника з електричним струмом у магнітно­му полі. Щоб провідник зі струмом неперервно рухався між полюсами магніту, йому надають форми рамки, на обидва боки якої магніт діятиме одночасно, але в протилежних напрямах: один бік рамки втягуватиме, а другий - виштовхуватиме.

Через півоберта рамка зупинить­ся. А щоб вона і далі оберталась у тому самому напрямі, у цей момент треба змінити напрям струму в рам­ці, тобто поміняти місцями кінці проводів, що підводять струм від джерела.

Для автоматичної зміни напряму струму в рамці установлений спе­ціальний перемикач - колектор.

У даному разі він виготовлений із двох напівкруглих латунних плас­тин. До пластин притиснуті ковзні графітові контакти (щітки), через які до рамки надходить електрич­ний струм. У промислових колек­торних електродвигунах (мал. 160) рамку із проводів намотують у пази, вирізані в залізному осерді. Залізо підсилює магнітне поле, яке діє на рамку. Ту частину двигуна, де намо­тані рамки, називають якорем, або ротором. Оскільки обмоток на яко­рі кілька, то й колектор складається з багатьох ізольованих одна від одної і від вала двигуна латунних плас­тин. Колектор жорстко закріплений на валу якоря. До колектора при­тискуються за допомогою пружин графітові щітки. Графіт для щіток і латунь для колектора вибрані тому, що під час обертання ротора ці матеріали мало стираються, а отже, і довший термін їх використання.

Під час роботи двигуна рух якоря передається валу, а з нього - безпосе­редньо робочим органам споживача. Вал обертається у підшипниках 8, запресованих у задню і передню кришки статора 2. Охолодження електро­двигуна забезпечує вентилятор, крильчатка якого закріплена на валу.

Описані електродвигуни встановлюють у пилососах і міксерах, електро­дрилях і шліфмашинках. За допомогою них приводяться в рух механіз­ми трамваїв і тролейбусів, локомотивів і електротранспортерів.