Заняття №. Тема заняття: Ремонт побутових нагрівальних приладів

1.2. Конструктивні особливості нагрівальних приладів.

Промисловість випускає велику кількість різних за конструкцією та призначенням побутових електричних приладів. Основною частиною цих приладів є нагрівальний елемент, виготовлений з ніхромового, фехралевого або нікелінового дроту у вигляді спіралі.

Нагрівальний елемент, від якого тепло передається безпосередньо до споживача, називають відкритим. Якщо нагрівальний елемент покритий теплоізоляційними матеріалами, його називають захищеним, а якщо вміщений у спеціальний ізоляційний корпус, - закритим.

Особливістю конструкції електропобутових приладів є наявність спеціальних пристроїв, які вмикаються в електричне коло приладу для керування електричним струмом та роботою приладу. Прилади, обладнані такими пристроями, називають регульованими, або автоматичними, а за їх відсутності - нерегульованими.

До найпростіших приладів з нерегульованим принципом (режимом) роботи належать деякі конструкції: електричних плиток, електричних обігрівачів, електричних паяльників та ін.

В електроплитці (рис.) електрична спіраль розміщена в корпусі нагрівального елемента і запресована ізоляційним матеріалом. Електричний шнур з'єднаний з металевими вивідними контактами, захищеними від струмопровідних елементів металевого корпусу фарфоровими ізоляторами. Електрична схема приладу зображена на малюнку.

Подібний до електроплитки принцип роботи електричного обігрівача (рис.). Нагрівальний елемент розміщений у теплоізоляційній основі. Для кращої тепловіддачі обігрівач обладнаний кількома нагрівальними елементами та вентилятором. Електричну схему конструкції електрообігрівача з двома паралельно з'єднаними нагрівальними елементами показано на малюнку.

Складнішим нагрівальним приладом є електричний паяльник (рис.). Він призначений для розплавляння легкоплавних сумішей (припоїв) при спаюванні (з'єднанні) елементів металевих виробів.

Під час нагрівання спіралі тепло передається до мідного стрижня (жала), за допомогою якого розплавляється метал або сплав - припой. Нагрівальний елемент, закритий ізоляційним теплостійким матеріалом, разом із жалом розміщений у металевому корпусі.

В електронагрівальних приладах найчастіше виникають неполадки через перегорання проводів нагрівальних елементів у місцях їх з'єднання з вивідними контактами. Щоб відремонтувати електроприлад, необхідно розібрати (демонтувати) його, знайти пошкодження та усунути їх. Справність струмопровідних елементів перевіряють за допомогою електричного пробника. Для цього його щупи почергово під'єднують до кожного струмопровідного елемента, починаючи зі штепсельної вилки.

Усі роботи необхідно виконувати уважно й ретельно за вимкненого з електромережі приладу. Особливо ретельно слід з'єднувати струмопровідні жили проводів з контактами нагрівальних елементів. Стежити, щоб оголені частини проводів не з'єднувалися між собою та з металевим корпусом приладу, оскільки це може призвести до короткого замикання та виникнення пожежі.

Якщо під час роботи електроприладу відчувається запах диму або помічено іскріння струмопровідних елементів, його необхідно негайно вимкнути з електромережі та повідомити про це дорослих.

3. Правила безпечної праці при користуванні побутовими нагрівальними електроприладами.

Перед тим як вмикати електроприлад в мережу електричного струму, необхідно впевнитись у справності його струмопровідних елементів. Для цього потрібно перевірити стан ізоляційної оболонки електричного шнура, надійність кріплення деталей штепсельної вилки, вимикача, стан нагрівального елемента. Необхідно також з'ясувати, чи не торкаються оголені струмопровідні елементи корпу­су електроприладу.

Якщо за зовнішніми ознаками не виявлено неполадок або ушкод­жень, прилад можна вмикати в електромережу.

4. Технологія виявлення несправностей електроприладів та їх усунення.

Може трапитися так, що прилад не працює. Це означає, що неполадки виникли у закри­тих для огляду місцях приладу. Із метою виявлення та усунення не­поладок прилад знеструмлюють та приступають до виявлення неполадок в елементах електрич­ного кола електроприладу. Виявляють їх за допомогою електричного пробника або тестера після виконання демонтажних робіт.

Якщо виявилось, що несправний нагрівальний еле­мент, його замінюють новим. Закриті нагрівальні елементи ремон­ту не підлягають.

Перевірка справності електронагрівальних приладів здійснюєть­ся в такій послідовності:

· Контроль справності струмопровідних жил електричного шнура.

· Контроль справності штепсельної вилки.

· Перевірка справності контактної колодки та контактних виводів приладу.

· Перевірка справності нагрівального елемента.

Така послідовність є загальною і обов'язковою майже для всіх ви­падків виявлення несправностей в електричному колі.

Усі роботи необхідно виконувати уважно і ретельно при вимкну­тому з електромережі приладі.

Особливо ретельно необхідно з'єднувати струмопровідні жили проводів з контактами нагрівальних елементів. Слідкувати, щоб ого­лені частини проводів не з'єднувались між собою та з металевим кор­пусом приладу, оскільки це може призвести до короткого замикан­ня та пожежі.

Якщо під час роботи електроприладу відчувається запах диму або помітне іскріння струмопровідних елементів чи прилад не працює, його необхідно негайно вимкнути з електромережі та повідомити про це дорослих.

2. Первинне закріплення (осмислення та встановлення об’єктивних зв’язків і залежностей в новому матеріалі):

1. У чому сутність роботи нагрівальних приладів?

2. Який елемент електричної плитки, електропаяльника є робочою частиною?

3. Які найбільш імовірні неполадки можуть виникнути в електронагрівальних приладах?

4. Як виявити несправність нагрівального електроприладу?

5. Яких правил безпечної праці необхідно додержувати під час ремонту електроприладу?

3Вступний інструктаж до практичної роботи учнів:

- пояснення і показ трудових прийомів та операцій, якими мають володіти учні, з обґрунтуванням кожної дії;

- ознайомлення з інструкційними картами;

- акцентування уваги на правила ТБ;

- закріплення та перевірка засвоєння учнями навчального матеріалу (відтворити показані прийоми, провести певні розрахунки, повторити технічні вимоги до якості роботи);

4. Поточний інструктаж:

4.1 Цільові обходи робочих місць учнів:

- перевірка організації робочого місця;

- перевірка правильності виконання трудових прийомів;

- перевірка правильності виконання трудових операції;

- перевірка вміння користуватися технічною документацією, інструментами;

- перевірка дотримування правил ТБ.

4.2 Індивідуальний інструктаж учнів.

4.3 Додатковий інструктаж при умові однакових помилок значною частиною учнів.