Заняття №. Тема заняття: Поняття про квартирну освітлювальну мережу

Тип заняття: ФЗВН

Обладнання, матеріали, інструменти: плакат, роздатковий матеріал, зразки

Хід заняття:

І.Організація класу.

ІІ. Вступний етап:

1. Актуалізація чуттєвого досвіду і опорних знань, та знань, які лежать в основі вміння.

1. Які відомі тобі побутові прилади працюють за рахунок споживання електричної енергії?

2.Назви побутові електроприлади, в яких електрична енергія перетворюється у світлову, теплову, механічну.

3. Для чого призначена електротехнічна арматура?

4. Чому необхідно економити електричну енергію?

2. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Кожен майбутній господар повинен мати поняття про те з яких побутових електроприладів може складатися квартирна освітлювальна мережа, як можна захистити її від перевантажень. Саме ці питання ми будемо вивчати сьогодні і навчимося складати принципову схему квартирної освітлювальної мережі

3. Повідомлення теми, мети та завдань заняття.

ІІІ. Основна частина:

1. Вивчення нового матеріалу.

1.1. розміщення електротехнічних пристроїв.

Освітлювальні прилади в кімнатах повинні бути розміщені з урахуванням їхнього при­значення, видів виконуваних робіт. Так, непра­вильне розміщення освітлювальних приладів псує зір, негативно впливає на нервову систему, створює інші несприятливі умови. Наприклад, у передпокої, крім лам­пи під стелею, обов'язково повинна бути невеличка настінна лампа - бра, краще над столиком, де стоїть дзеркало. Житлова кімната, як правило, освітлюється центральною стельовою люстрою. У цьому разі доцільно дві третини або половину світла спрямовувати вгору, щоб рівномірно освітлювався весь інтер'єр.

У дитячій кімнаті напрям штучного освітлення має відповідати напря­му денного сонячного світла.

Кухню краще освітлювати кількома світильниками, розміщеними вздовж робочого стола. Над обіднім столом можна прилаштувати бра або підвісний світильник. Не варто на кухні влаштовувати лампи денного світла, оскільки воно спотворює колір продуктів.

Підбираючи лампочку, необхідно знати, що за нормою на один квад­ратний метр площі має припадати 15 Вт потужності електролампочки.

Поверхня стола повинна освітлюватись зосередженим світлом. Світло має падати на стіл спереду або зліва і бути не занадто яскравим. Виста­чить лампочки потужністю 40...60 Вт. Ставити лампу треба на відстані 40...50 см від поверхні стола. Тому зручне настінне бра, влаштоване над столом. Ще краще, якщо світильник закріпити на шарнірі.

Крім настільної (чи настінної) лампи, не завадить увімкнути також загальне освітлення кімнати. У цьому разі світло розподілятиметься рівномірно, менше напружуватимуться очі.

2.1. Правила виконання монтажних робіт квартирної електромережі.

Для виконання електромонтажних робіт в першу чергу необхідно ознайомитися з особливостями будівельних приміщень, їх призначенням, температурним і повітряним режимами. Вологі стіни можуть стати провідниками елект­ричного струму. Тому не дозволяється встановлювати розетки, вимикачі у ванних кімнатах. Їх монтують зовні цієї кімнати. Світильники в подібних приміщеннях повинні мати особливу, герметичну, вологонепроникну конструкцію.

Для упередження ураження електричним струмом забороняється та­кож монтувати електричну арматуру поблизу струмопровідних конст­рукцій будівлі, побутової техніки. Вона повинна бути розміщена не менш як за 0, 5 м від металевих батарей системи опалення, водопровідних труб, раковин, газових плит тощо. Крім того, необхідно знати, що вимикачі монтуються на висоті 0, 5...1, 0 м. Спеціальні розетки, які монтуються на відстані 0, 3 м від підлоги, повинні мати захисний елемент конструкції, що закриває струмопровідні контакти після виймання з неї штепсельної вилки. Добираючи електроарматуру, треба враховувати, що для кожної розетки, вилки, вимикача та іншої електроарматури існують гранично допустимі значення сили струму і напруги, перевищення яких може призвести до виходу її з ладу. Ці значення, як правило, показані на кор­пусі арматури. Наприклад, на розетці зазначено: «6 А, 250 В». Це озна­чає, що в цю розетку можна ввімкнути такий споживач, який працює при напрузі, не більшій 250 В, і ним проходить струм, не більший за 6 А. Електричні проводи, що використовуються, також мають відповідні робочі параметри, які залежать від матеріалу проводів, їх поперечного перерізу та ізоляції. Ці робочі параметри можна визначити за довідником.

3.1. Способи монтажу квартирної електромережі

Існує кілька способів виконання цих робіт: відкритий, захищений, прихований.

Відкриту проводку монтують безпосередньо вздовж поверхні стін, стелі та закріплюють ізоляційними хомутами.

При захищеному способі монтажу: електропровід розміщують у спеціальних електричних ізоляційних трубах, коробах. Вони захищають електропровід від механічних пошкоджень та виходу його з ладу.

Найпоширеніший спосіб монтажу квартирної електричної мережі - при­хований. У цьому випадку електричні проводи монтуються у канавках, які потім заштукатурюють, а електричну арматуру, вимикачі, розетки кріплять на рівні поверхні стіни чи стелі у виготовлених для цього заглибленнях.

Треба також передбачити місця встановлення електричного лічиль­ника, розеток, патронів. Під час прокладання електропроводки виникне необхідність виконання відгалужень від загальної проводки для під­ключення до електромережі розеток, патронів і вимикачів. Обов'язковою умовою при цьому є розміщення місць відгалужень у спеціальних роз­подільчих коробках та їх надійне кріплення і ретельне ізолювання проводів.

Необхідно також ураховувати, що вимикачі вмикаються між джере­лом струму і споживачем послідовно, а розетки - паралельно.

4.1. Монтажна схема

З урахуванням зазначених особливостей та з метою контролю якості виконання робіт приступають до наступного етапу - розробки монтажної схеми. В електротехніці розрізняють монтажну і принципову елек­тричні схеми.

На монтажній схемі (з урахуванням умовних позначень і масштабу) зображують у вигляді однопровідної лінії місця розміщення електрич­ного лічильника, запобіжників, послідовність їх з'єднань, відстань між ними та місцями їх кріплення відносно конструктивних елементів стін, підлоги, стелі.

За монтажною схемою не можна здійснити аналіз та визначити особливості з'єднання окремих елементів в електричне коло. Для цього користуються принциповими електричними схемами, на яких у вигляді графічних умовних позначень зоб­ражується особливість з'єднань окремих елементів у електричне коло.

5.1. Правила безпечної роботи під час виконання електромонтажних робіт

І. Загальні положення

1.1. До виконання електромонтажних робіт допускаються учні, які пройшли медичний огляд, відповідне навчання, отримали інструктаж на робочому місці, оволоділи безпечними прийомами праці та засвоїли ви­моги даної інструкції.

1.2. Робоче місце організовується згідно з вимогами НОП.

Небезпечність у роботі

1. Ураження електричним струмом унаслідок доторкання до оголених проводів під час роботи з приладами під напругою.

2. Травмування під час роботи несправним інструментом.

II. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Одягніть спецодяг (фартух із нарукавниками або халат і головний убір: берет або косинку; при цьому ретельно підберіть волосся і заправте кінці косинки).

2.2. Розкладіть на робочому місці інструменти індивідуального корис­тування згідно з вимогами НОП. Не тримайте на робочому місці нічого зайвого.

2.3. Перевірте стан інструментів. Ручки плоскогубців, гострозубців тощо повинні мати ізолююче покриття. Рукоятки викруток повинні бути з ізолю­ючого матеріалу. Користуйтесь інструментами тільки за призначенням.

2.4. Підготуйте матеріали і розкладіть їх на робочому місці так, щоб усе було на виду і не заважало працювати.

2.5. Підготуйте засоби індивідуального захисту: діелектричні рука­виці, килимок, калоші, окуляри.

III. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Складайте електричні схеми, виконуйте в них перемикання за відсутності напруги.

3.2. Схему складайте так, щоб проводи не перехрещувалися, не були натягнуті й не схрещувалися петельками.

3.3. Під час роботи поблизу електричних приладів і машин стежте, щоб руки, одяг, волосся не торкалися до обертових деталей та оголених проводів.

3.4. Складену схему вмикайте тільки після дозволу вчителя.

3.5. Не перевіряйте наявність напруги пальцями.

3.6. В усіх випадках виявлення пошкодження електропроводки, об­ладнання, вимірювальних приладів повідомте вчителя про це.

IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Вимкніть схему (прилад) із мережі живлення.

4.2. Вимірювальні прилади, інструменти покладіть так, як вони були розміщені до роботи. Перевірте їх стан.

4.3. Приберіть на робочому місці відходи, пил і зайві деталі. Під час прибирання користуйтесь щіткою.

4.4. Приведіть себе і спецодяг у порядок, вимийте руки з милом.

4.5. Виходьте з майстерні лише після дзвінка і дозволу вчителя.

2. Первинне закріплення (осмислення та встановлення об’єктивних зв’язків і залежностей в новому матеріалі):

1. Для чого призначений електричний запобіжник?

2. Який принцип роботи плавкого запобіжника?

3. Яке графічне зображення називають принциповою електричною схемою?

4. Що зазначається на принциповій електричній схемі?

3Вступний інструктаж до практичної роботи учнів:

- пояснення і показ трудових прийомів та операцій, якими мають володіти учні, з обґрунтуванням кожної дії;

- ознайомлення з інструкційними картами;

- акцентування уваги на правила ТБ;

- закріплення та перевірка засвоєння учнями навчального матеріалу (відтворити показані прийоми, провести певні розрахунки, повторити технічні вимоги до якості роботи);

4. Поточний інструктаж:

4.1 Цільові обходи робочих місць учнів:

- перевірка організації робочого місця;

- перевірка правильності виконання трудових прийомів;

- перевірка правильності виконання трудових операції;

- перевірка вміння користуватися технічною документацією, інструментами;

- перевірка дотримування правил ТБ.

4.2 Індивідуальний інструктаж учнів.

4.3 Додатковий інструктаж при умові однакових помилок значною частиною учнів. 5. Практична робота. Складання принципової схеми освітлювальної мережі

Обладнання: стенд із змонтованою електромонтажною схемою (або плакат), що містить електролічильник, електричні запобіжники, вимикач і розетку, настінний (або стельовий) електричний патрон, електричний дзвінок, штепсельну вилку.

Послідовність виконання роботи:

1. Ознайомся з особливостями електричної схеми, способами з'єднання електротехнічних пристроїв та електроарматури.

2. Використовуючи умовні графічні позначення елементів, накресли принципову електричну схему освітлювальної мережі.

ІV. Заключний інструктаж:

- аналіз виконуваних робіт;

- аналіз помилок, які найчастіше траплялися;

- аналіз порушень трудової дисципліни;

- аналіз виконання правил ТБ;

- мотивація оцінок;

- демонстрація найкращих робіт.

V. Повідомлення теми та мети наступного заняття.

VІ. Домашнє завдання: § 23

VІІ. Прибирання робочих місць, прибирання майстерні.

рис. Однопровідна схема електричної мережі:

1 - електролічильник; 2 - запобіжник; 3 - вимикач; 4 - електродзвінок;

5 - підвісний електричний патрон; 6 - електророзетка

рис. Введення електричного струму у приміщення: а — через стіну; б — через дах

рис. Квартирна електромережа

рис. Плавкий запобіжник: а - загальний вигляд; б — схема

рис. Автоматичний електричний запобіжник: а - загальний вигляд; б - ввімкнений; в – вимкнений