Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Коефіцієнти нормальних рівнянь для витягнутого полігонометричного ходу
Надамо нормальним рівнянням відповідного вигляду, враховуючи значен (ІІ.8.51) Розв'яжемо систему (ІІ.8.51) відносно невідомих корелат: Розділ II (И.8.52) (ІІ.8.53) Залишається знайти шукані поправки в кути v; та в лінії со; . Скористаємося уже відомою формулою (II.8.45): Значення коефіцієнтів 6, і с, візьмемо з табл. II.8.2. Отримаємо: • для ліній: t (II. 8.54) для кутів: (ІІ.8.55) Виправивши лінії та кути відповідними поправками, знайдемо ймовірніші координати пунктів ходу. Приклад зрівноваження витягнутого полігономет-ричного ходу буде подано в п. П.8.8. //. 8.7. Строге зрівноваження витягнутого рівностороннього полігонометричного ходу Поправки в лінії обчислюють за простою формулою:
Оскільки — —с - стала величина для цього ходу, а лінії рівні, то поправки Li в лінії будуть однаковими: (П.8.57) Проте для обчислення поправок v(- в кути необхідно знати абсциси точок ходу відносно центра ваги ходу £ ; та суму їхніх квадратів Јj. Розглянемо, як зміниться формула (II.8.55) для рівностороннього ходу. Візьмемо для простоти хід із парною кількістю сторін п. Це буде справедливим Планові геодезичні мережі і для непарної кількості сторін. Спрямуємо вісь X уздовж ходу і за початок координат приймемо першу точку (рис. П.8.5). Тоді: Xl = 0; X2=S; Х3 = 2 S. Отже, для будь-якої точки і маємо: (ІІ.8.58)
Центральну абсцису знайдемо за формулою Визначимо абсцису точок ходу відносно центра ваги: або: (П.8.61) Розглянемо далі, як зміниться CM - Спочатку знайдемо на основі (И.8.61) значення усіх C, t. Маємо: (П.8.62) Такими самими за абсолютним значенням будуть абсциси для другої половини точок ходу, тільки
зі знаком " плюс". Тому £, - можна подати так: Розділ II У квадратних дужках сума квадратів натурального ряду чисел від — до 1. Як відомо, для такого ряду з п чисел справедлива формула (II. 8.64) п Для і—— маємо (помноживши і поділивши на 2 п): Після перетворень Отже, (ІІ.8.65) (ІІ.8.66) Враховуючи, що S ■ п - L, а також позначивши: (П.8.67) отримаємо для поправок у кути просту формулу (П.8.68) Зауважимо, що bt є функцією тільки кількості сторін ходу п та номера сторони ходуг. Професором А.С. Чеботарьовим складено таблиці bt =/(«, /). Під час обчислення поправок у кути значення Z>, вибирають з цих таблиць. Отже, зрівноваження витягнутого рівностороннього ходу (майже рівно-стороннього) значно спрощується. 11.8.8. Приклад зрівноваження витягнутого полігонометричного ходу корелатним методом (способом найменших квадратів) Для кращого розуміння зрівноваження витягнутого полігонометричного ходу, описаного у п. ІІ.8.6, наведемо приклад такого зрівноваження. Використовується відомість обчислення координат, в останньому стовпчику якої подано робочі формули та виконано допоміжні обчислення. Планові геодезичні мережі У вертикальній графі 1 виписані номери відомих та тільки що закладених пунктів, координати яких треба визначити. У графі 2 записані виміряні кути, зокрема і прилеглі. Нев'язка в ході виявилась такою, що дорівнює , за допустимої. Ця нев'язка майже порівну розподілена у виміряні кути з оберненим знаком. Поправки величиною 2", або 3" записані зверху над виміряними кутами. Внизу, під виміряними кутами, записані вторинні поправки, поки що невідомі. Щоб позбутися двох поправок на кожний кут, можна у графу 2 записати кути, уже виправлені первинними поправками, або доповнити відомість ще одною вертикальною графою. Далі переходимо до обчислення дирекційних кутів, використовуючи кути, виправлені первинними поправками. Дирекційні кути записуємо у графу 3. Початковий дирекційний кут ап = 101°38'46" і кінцевий ак = 329°36'29", як задані, уже повинні бути записані у відомість (у графу 3). Так само в графах 10 та 11 повинні бути записані координати початкової (№ 38) та кінцевої (№ 40) точок: Контролем правильності обчислень дирекційних кутів є формула Тобто, послідовно обчислюючи дирекційні кути усіх ліній, використовуючи спочатку а„ - початковий дирекційний кут сх37-28 = Ю1°38'46" (наприклад, і, дійшовши до кінцевого дирекційного кута , ми повинні отримати точно кінцевий дирекційний кут оск, тому що кутова нев'язка вже врахована. У графу 4 записують виміряні лінії. Графу 5 поки що пропускаємо. А далі виконуються обчислення наближених приростів координат за виміряними лініями S та дирекційними кутами, що подані у графі 3. Обчислені значення Дх та Лу записують у графах 6 та 7. Розраховуються нев'язки fx та / і записують їх унизу відомості. Використовують, зазвичай, формули Далі графи 8 і 9 та 10 і 11 поки що не заповнюються. Розділ II Заповнюють далі графу 12, в якій обчислюються наближені абсциси X'. Абсциса X' початкової точки Х^8 = 0. Абсциса наступної точки Х'9% дорівнює довжині лінії S38_98 = 423, 678 м, округленій до цілих метрів: +424. Для точки № 99 і так далі. Для кінцевої точки № 40 Х'40 = +2060. Далі знаходять абсцису центра ваги ходу Хц: У графі 13 обчислюють абсциси точок ходу відносно центра ваги: У графі 14 обчислюють квадрати цих абсцис та їхню суму Далі у допоміжній графі 15 обчислюють: 1. Поздовжній і поперечний зсуви t і и. Необхідні формули виписані у цій графі. 2. Поправки в лінії. Робоча формула: (є визначається з точністю до сьомого знака після коми). Поправки у лінії у міліметрах записані у графі 4 над виміряними лініями. Для отримання зрівноважених довжин S поправки алгебраїчно додаються до виміряних ліній. Зрівноважені лінії подано у графі 5. 3. Поправки в кути. Робоча формула: , де(й* = р" [У] ■ Значення со" також обчислюється з точністю до сьомого знака після коми. Поправки V* записані під виміряними кутами у графі 2. Контроль поправок у кути: [v*] = 0. Кути округляються до 1". 4. Поправки в дирекційні кути . Ці поправки записані над приблизними дирекційними кутами у графі 3. Щоб знайти зрівноважені дирекційні кути, ці поправки алгебраїчно додають до наближених значень дирекційних кутів. Зрівноважені дирекційні кути у відомості не записані. За бажанням їх можна записати в графу 3 під наближеними дирекційними кутами, взявши їх у дужки. Обчислення закінчуються заповненням граф 8 і 9 та 10 і 11. У графах 8 і 9 записуються ув'язані прирости координат, обчислені за зрівноваженими дирекційними кутами та довжинами ліній S1. Планові геодезичні мережі Головним контролем правильності виконаного зрівноваження є рівності Інакше кажучи, оскільки прирости координат зрівноважені, то їхні суми повинні дорівнювати різницям координат кінцевої та початкової заданих точок (не повинно бути нев'язок). У графах 10 і 11 обчислюють кінцеві (точні) координати пунктів Оцінка точності кутів та ліній за результатами зрівноважень може бути виконана на основі знайдених поправок. Таблиця II.8.S
|