Основні вимоги до побудови геодезичних мереж 2 класу

//. 1.5. Основні вимоги до державної мережі згущення 3 класу

Геодезичну мережу згущення 3 класу будують з метою збільшення кількості пунктів до щільності, яка забезпечує створення знімальної основи великомасштабного топографічного та кадастрового знімання. Вона об'єднує геодезичні мережі згущення 3 та 4 класів, побудованих згідно з вимогами положення про державну геодезичну мережу СРСР 1954-1961 років, та нові мережі згущення, що будують згідно із сучасними основними положеннями.

Нові пункти геодезичної мережі згущення 3 класу визначають одним із чотирьох раніше перерахованих методів. Вихідними слугують пункти АГМ-1 та геодезичні мережі 2 класу (ГМ-2).

Якщо мережі згущення 3 класу будують методом полігонометрії, то прокладають поодинокі ходи або ходи з вузловими точками, які спираються на

Планові геодезичні мережі

Таблиця II. 1.4

Основні вимоги до побудови державної мережі згущення 3 класу

Таблиця II. 1.5

Основні вимоги до побудови мережі згущення, що створюють методом полігонометрії 4 класу та І і II розрядів

Розділ II

Продовження табл. II. 1.5

Довжина сторін ходу, м	найбільша
найменша
оптимальна
Кількість сторін у ході, не більше ніж
Відносна похибка вимірювання сторін (базису), не більше ніж, ms /S	1: 25000	1: 10000	1: 5000
Середня квадратична похибка ходу, не більше ніж, м	0, 05	0, 05	0, 05
Середня квадратична похибка вимірювання кутів за нев'язками, не більше ніж, "
Найбільша нев'язка трикутника, "		6, 0
Допустима кутова нев'язка у ході або полігоні, (для п кутів)

пункти вищого класу. Периметри полігонів полігонометрії 70-90 км; найбільша довжина ходу становить 30 км. Якщо відстані між пунктами, що належать до різних ходів, менші за 2 км, ці ходи обов'язково з'єднують додатковими ходами. За змогою, повинна забезпечуватися видимість (земля-земля) між суміжними пунктами мережі. За відсутності видимості закладають два орієнтирні пункти.

Основні вимоги до побудови мережі згущення 3 класу (МЗ-3) подані у табл. II. 1.4.

//. 1.6. Розрядні мережі згущення

Як уже відзначалося, для знімання у масштабах 1: 5000, 1: 2000, 1: 1000, 1: 500 створюють розрядні мережі згущення методами полігонометрії, трила-терації і тріангуляції. Розглянемо окремо вимоги до побудови таких мереж цими трьома методами 4 класу та І і II розрядів. У табл. II. 1.5 подано вимоги до мереж згущення, що створюють методом полігонометрії 4 класу та І і II розрядів [5].

Типові схеми побудови полігонометричних мереж 4 класу, І та II розрядів показано на рис. II. 1.5.

На рис. II. 1.5, а зображено поодинокий хід, на рис. П. 1.5, б - система ходів з однією вузловою точкою, на рис. II. 1.5, в - складна система ходів. Використані умовні позначення подані на рисунку.

Планові геодезичні мережі

Розділ II

геодезичних чотирикутників, центральних систем, які є вставками окремих пунктів у ланку трикутників, а також у вигляді суцільних мереж з трикутників та геодезичних чотирикутників. Деякі схеми побудови трилатерації подано на рис. II. 1.6.

Лінії в полігонометрії зазвичай вимірюють світловіддалемірами, елект­ронними тахеометрами, а в трилатерації, окрім тільки що названих приладів, широко застосовують також радіовіддалеміри. Радіовіддалеміри не викорис­товують в полігонометрії, оскільки радіовіддалеміри не поєднані з кутомірними приладами. Нагадаємо, що у трилатерації кути взагалі не вимірюють, а полігонометричні ходи, як і теодолітні, є кутомірними ходами.

У табл. II. 1.6 подано основні вимоги до побудови трилатераційних мереж 4 класу та І і II розрядів.

Таблиця II. 1.6