Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!
Джерела транспортного права
|
|
Норми транспортного права мають свої джерела.
Джерела права — це конкретні форми зовнішнього вираження загальнообов'язкових правил поведінки, встановлених або санкціонованих державою, через яке ці правила справляють свій владно-регулюючий вплив на суспільні відносини.
Транспортно-правові норми мають своє зовнішнє закріплення у відповідній системі нормативно-правових актів, які є засобом надання правовим нормам визначеності, загальності й офіційності. Система цих нормативно-правових актів побудована за відповідною ієрархічною структурою. Кожен нормативно-правовий акт являє собою джерело транспортного права і відрізняється від інших за своїми особливостями, які зумовлені цільовою спрямованістю і змістом норм, їх юридичною силою.
Система джерел транспортного права є однією з найбільш розгалужених серед інших галузей права, що значною мірою зумовлено порівняно широкою сферою використання транспортних послуг, значною роллю і місцем транспорту в суспільному виробництві. З огляду на різноманітність джерел транспортного права з урахуванням ієрархічної підлеглості їх доцільно кваліфікувати таким чином.
1.Конституція України — як основний закон.
2.Законодавчі акти України: закони; кодекси, статути,
3.Постанови Верховної Ради України.
4.Укази та розпорядження Президента України.
5.Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України.
6.Нормативні накази, інструкції та інші документи центральних органів виконавчої влади (міністерств, державних комітетів і відомств).
7.Нормативні акти (накази, інструкції, правила та інші документи) структурних підрозділів транспорту. Наприклад, Укрзалізниці
8.Нормативні акти державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, які стосуються транспортних відносин.
9.Міжурядові угоди України з іншими державами, міжнародно-правові акти, ратифіковані й визнані Україною.
10. Окремі нормативно-правові акти колишніх Союзу РСР та УРСР, що не відмінені й не оновлені в установленому порядку та не суперечать Конституції України й чинному законодавству.
11.Нормативні договори та судова й адміністративна практика.
Керівною в системі джерел є Конституція України, яка має вищу юридичну силу і виступає як юридична база поточного законодавства. В Конституції України законодавчо закріплені основи державного й суспільного ладу, права та обов'язки громадян, усіх суб'єктів права власності і господарювання.
Базовим виступає Закон України «Про транспорт» від 10 листопада 1994 р. Разом з тим видається ціла низка законів, що регулюють відносини у конкретних транспортних підгалузях:
Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 p.,
Закон України «Про трубопровідний транспорт» від 15 травня 1996 р.,
Закон України «Про залізничний транспорт» від 4 липня 1996 р.,
Закон України «Про функціонування єдиної транспортної системи України в особливий період» від жовтня 1998 р.,
Закон України «Про транзит вантажів» від 20 жовтня 1999 р.
Закон України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 6 квітня 2000 р.
Закон України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 р.
До таких комплексних актів (джерел) транспортного права належать:
1. Повітряний кодекс України,
2. Кодекс торговельного мореплавства України
3. Статут залізниць України
Важливим джерелом транспортного права є Цивільний кодекс України, в якому розкрито зміст договору перевезень та відповідальність сторін за неналежне виконання умов договору перевезень і в разі втрати, нестачі або пошкодження багажу, а також за заподіяння ушкодження його здоров'я або смерті пасажира.
Окремі норми транспортного права містяться у Водному кодексі України (статті 52, 53 і 67) та Земельному кодексі України (статті 67—74).
3. Транспортні правовідносини. Поняття, ознаки та їхня характеристика
Оскільки транспортне право — це окрема спеціальна галузь права, де транспортні правовідносини мають свої особливі ознаки, серед яких можна виділити такі.
1. Транспортні правовідносини складаються у сфері, де перевезення виступає у формі процесу виробництва на транспорті, закінченим продуктом якого є доставка вантажу до споживача або надання послуг.
2. Транспортні правовідносини виникають у разі обов'язкової участі відповідного транспортного органу або посадової особи цього органу (підприємства, організації, установи
3. Транспорті правовідносини можуть виникати за ініціативою будь-якої із сторін. Проте згода чи бажання другої сторони майже завжди є обов'язковою (крім випадків, передбачених законодавством — військові перевезення, перевезення зв'язку із запровадженням у країні особливого стану, ліквідація наслідків стихійного лиха та ін)
4. Транспортні правовідносини виникають з приводу експлуатації транспортних засобів і шляхів сполучення, які виконують роль засобів виробництва, а відповідно і роль засобів праці робітників транспорту.
5. Предметом транспортних правовідносин завжди є діяльність з наданням послуг.
Транспортні правовідносини мають свою структуру, яка складається з таких елементів:
а) юридична основа (транспортно-правові норми, що містяться в законодавчих і нормативних актах);
б) юридичні факти (певні дії та події, які слугують фактичною підставою для виникнення, зміни чи припинення транспортних правовідносин.);
Дії — це результат діяльності й волевиявлення людей. Дії бувають як правомірні, так і неправомірні.
Правомірні дії — це такі юридичні факти, що відповідають вимогам транспортного законодавства та умовам надання транспортних послуг.
Неправомірні дії — це такі дії або бездіяльність, що не відповідають вимогам законодавства, порушують транспортно-правові норми, а також умови надання послуг. Наприклад, несвоєчасна подача транспортних засобів під навантаження чи розвантаження визнається порушенням умов надання послуг і тягне за собою юридичну відповідальність.
Події — це явища, незалежні від волі людей
в) суб'єкти транспортних правовідносин (конкретні учасники, які наділені правами й обов'язками у сфері транспортної діяльності);
г) об'єкти транспортних правовідносин (суспільні відносини, щодо забезпечення потреб населення та виробництва в перевезеннях і надання транспортних послуг);
г) зміст правовідношення (сукупність прав і обов'язків учасників цих відносин)
За характером юридичних зв'язків між сторонами транспортні правовідносини поділяються на вертикальні та горизонтальні.
Вертикальні транспортні правовідносини — це відносини субординаційного характеру. Вони виражають юридичну залежність однієї сторони від другої. Це взаємовідносини, які існують між органами виконавчої влади як, наприклад, відносини між Міністерством транспорту України й Державною адміністрацію залізничного транспорту (Укрзалізниця). Вони, як правило, виникають з приводу організації транспортного процесу, використання засобів перевезень і шляхів сполучень.
Горизонтальними транспортними правовідносинами визнаються відношення, в межах яких сторони відносно фактично і юридично рівноправні. Це відносини, учасники яких не перебувають у підпорядкування один одного. Саме такі відносини при певному виключенні, виникаютьз договору про перевезення вантажів; про буксирування; про експлуатацію під'їзних колій, подачу та збирання вагонів; про перевезення пасажирів і багажу; договору про експедицію тощо.
Вони характеризуються:
· наявністю однакового правового рівня сторін;
· відсутністю будь-якої форми співпідпорядкованості;
· відсутністю юридично-владного волевиявлення одної сторони відносно другої.
Захист транспортних правовідносин здійснюється як в судовому, так і в адміністративному порядку.
Контрольні питання:
1. Визначте поняття, ознаки і структуру норм транспортного права.
2. Дайте визначення джерела транспортного права. Назвіть систему джерел транспортного права.
3. Акти державного управління транспортом, їхні види та порядок видання.
4. Взаємодія національного транспортного права з міжнародним.
5. Дайте визначати поняття транспортних правовідносин.
6. Назвіть суб’єкти, об’єкти та визначте зміст транспортних правовідносин.
7. Укажіть ознаки транспортних правовідносин.
8. Визначте структуру транспортних правовідносин.
9. Дайте характеристику видів транспортних правовідносин.
|
|