Регулювання аудиту в Україні

У світовій практиці можна виділити дві різні концепції регулювання аудиторської діяльності. Перша з них отримала розповсюдження в таких європейських країнах, як Австрія, Іспанія, Німеччина, Франція та ін., де аудиторська діяльність суворо регламентується централізованими органами. На них фактично покладаються функції державного контролю за аудиторською діяльністю.

Друга концепція розвинута у англомовних країнах (Великобританія, США), де аудиторська діяльність саморегулюється. Аудит в цих країнах орієнтований в основному на потреби акціонерів, інвесторів, кредиторів та інших економічних суб’єктів. Аудиторська діяльність тут регулюється переважно громадськими аудиторськими об’єднаннями.

В Україні регулювання аудиту здійснюється на базі другого (громадсько-орієнтованого) підходу.

Система регулювання аудиторської діяльності в Україні має такі елементи:

1) сукупність законів та інших регламентуючих документів щодо здійснення аудиторської діяльності, таких як:

– Закон України «Про аудиторську діяльність»,

– Закони, які визначають обов'язковість проведення аудиту,

– Стандарти аудиту (в Україні в якості національних використовуються Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики),

– Кодекс етики професійних бухгалтерів

– Господарський кодекс та інші нормативно-правові акти, які регулюють підприємницьку діяльність.

2) орган управління системою організації аудиторської діяльності - Аудиторська палата України (АПУ).

Основний нормативний документ, який регламентує здійснення аудиту в Україні - Закон України «Про аудиторську діяльність» (надалі Закон про аудит). Перша його редакція була прийнята 22 квітня 1993 року. З цього моменту вважається офіційне визнання аудиту, як професійної діяльності у сфері незалежного економічного контролю.

Держава, як один із користувачів фінансової звітності, не може прямо регулювати через свої виконавчі органи аудиторську діяльність, інакше буде втрачено незалежність аудиторського контролю. Отже, аудиторська діяльність є саморегулюючою. Це означає, що держава встановлює лише вимогу здійснення аудиту, а методику його проведення визначають професійні організації.

Закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації.

Положення Закону «Про аудиторську діяльність» діють на території України і поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та видів діяльності.

В Україні аудиторська діяльність регулюється Аудиторською палатою України, яка складається з двадцяти членів:

Ø Від державних органів делегують по одному представнику Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, Міністерство економіки України, Державна податкова адміністрація України, Національний банк України, Державний комітет статистики України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Рахункова палата України та Головне контрольно-ревізійне управління України.

Ø Від аудиторів делегуються в кількості десяти осіб висококваліфіковані аудитори з безперервним стажем аудиторської діяльності не менше п'яти років, представники фахових навчальних закладів та наукових організацій.

Основні напрямки діяльності Аудиторської палати:

1) розробка на основі законодавства України проектів нормативних актів, що регулюють аудиторську діяльність, в тому числі стандартів аудиторської діяльності та пов'язаних з її здійсненням послуг;

2) видача сертифікатів на здійснення аудиторської діяльності;

3) організація ведення державних реєстрів аудиторів, аудиторських фірм та їх об'єднань.