Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Аудиторські докази та аудиторський висновок




Аудиторські докази- це інформація, одержана аудитором для формування думок, на яких грунтується підготовка аудиторського висновку та звіту. Аудиторські докази складаються з первинних документів та облікових записів, а також підтверджувальної інформації з інших джерел.

Аудиторські докази одержуються в результаті належного поєднання тестів систем контролю та процедур перевірки на суттєвість.

Тести систем контролю - це тести, що виконуються для одержання аудиторських доказів щодо відповідності структури та ефективності функціонування систем обліку та внутрішнього контролю.

Процедури перевірки на суттєвість - це перевірки, що виконуються для одержання аудиторських доказів з метою виявлення суттєвих перекручень у фінансовій звітності. Такі процедури бувають двох типів:

-у вигляді перевірок операцій та залишків по рахунках

- у вигляді проведення аналітичних процедур.

При одержанні аудиторських доказів шляхом впровадження тестів систем контролю аудитор повинен обґрунтувати оцінки розміру ризику невідповідності внутрішнього контролю.

При одержанні аудиторських доказів процедурами перевірки на суттєвість аудитор повинен оцінити розмір достатності та належності аудиторських доказів для обґрунтування тверджень фінансової звітності.

Твердження фінансової звітності - це твердження керівництва, чи то ясно висловлені, чи навпаки, втілені у фінансовій звітності. Вони можуть бути поділені на такі категорії:

наявність: актив чи пасив існує на конкретну дату;

права і обов'язки: актив чи пасив належить підприємству на певну дату;

факт події: факт того, що була здійснена операція чи подія, пов'язана з підприємством у конкретний період;

повнота: не існує не відображених в обліку активів, пасивів, суттєвих операцій чи подій або інших нерозкритих позицій;

оцінка: оцінка активів і пасивів зроблена правильно і вони відображені в усіх суттєвих аспектах в обліку за правильною вартістю;

вимір: операція чи інша подія в повному обсязі відображена в обліку, а надходження й видатки відображені у відповідному періоді;

представлення і розкриття: позиція фінансової звітності розкрита, класифікована і описана з правилами її підготовки.

Аудиторські докази одержуються стосовно кожного суттєвого твердження фінансової звітності. Аудиторські докази стосовно одного якогось твердження, наприклад, наявності товарно-матеріальних запасів, не можуть служити підставою для неодержання аудиторських доказів стосовно інших тверджень, наприклад, тверджень правильності їх оцінки.

За наявності серйозних сумнівів щодо суттєвих тверджень звітності аудитору слід спробувати отримати достатні належні аудиторські докази для усунення таких сумнівів. При неможливості одержання достатніх належних аудиторських доказів аудитор має висловити позитивний висновок з застереженнями або негативний висновок.



На аудиторську думку про достатність і належність аудиторських доказів впливають такі фактори, як:

-оцінка аудитором характеру та розміру ризику, притаманних як на рівні фінансової звітності, так і на рівні залишків на рахунку чи класу операцій;

-характер систем обліку та внутрішнього контролю і оцінка ризиків контролю;

-суттєвість питань, які вивчаються і розглядаються;

-досвід, набутий протягом попередніх аудиторських перевірок;

-результати аудиторських процедур, включно з можливими виявленими випадками шахрайства чи помилок; джерело та надійність наявної інформації.

Надійність аудиторських доказів залежить від джерела їх отримання - внутрішнього чи зовнішнього, а також від їх характеру. За характером існують візуальні, документальні та усні докази.

Принципи надійності одержання аудиторських доказів:

- Аудиторські докази із зовнішніх джерел (наприклад, підтвердження, одержане від третьої особи) більш надійні, ніж ті, що отримані з внутрішніх джерел.

- Аудиторські докази, одержані з внутрішніх джерел інформації підприємства, яке перевіряється, надійніші в разі наявності ефективних систем обліку та внутрішнього контролю.

- Аудиторські докази, одержані безпосередньо аудитором від результатів проведених тестів, надійніші, ніж ті, що одержані від працівників підприємства.

- Аудиторські докази у формі документів чи письмових подань надійніші, ніж усні подання.



Аудиторський висновок - це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватись усно або письмово з оформленням довідки та інших офіційних документів. Аудиторські послуги у вигляді експертиз оформляються експертним висновком або актом.

Аудиторський висновок аудитора іноземної держави при офіційному його поданні установі, організації або господарюючому суб'єкту України підлягає підтвердженню аудитором України, якщо інше не встановлено міжнародним договором.

У Законі України «Про аудиторську діяльність» коротко зазначено, що аудитор оформляє результати своєї перевірки аудиторським звітом і аудиторським висновком.

Аудиторський висновок містить у собі:

1.Заголовок, повна назва об'єкта, що перевіряється.

2.Абзац, у якому говориться про те, кому адресується аудиторський висновок.

3.Вступний абзац, у якому говориться про склад перевірених аудитором наданих документів, період і час перевірки, визначення границь відповідальності керівництва підприємства й аудиторів.

4.Масштаб перевірки.

5.Розділ, що висвітлює думку аудитора про проведену перевірку.

6.Дата складання.

7.Адреса аудиторської фірми.

8.Підпис.

Аудиторський висновок повинний містити думку аудитора з таких питань:

- чи є отримана інформація достатньої для відображення реального стану активів і пасивів суб'єкта, що перевіряється;

- чи відповідає фінансова (податкова) звітність прийнятої клієнтом системі бухгалтерського обліку, а остання – діючим нормативним актам;

- чи адекватно опис усіх питань, істотних для прийняття аудитором рішення про правильність, вірогідність і повноту інформації;

- чи погодиться документація, що відбиває фінансовий стан підприємства, що перевіряється, за формою і змістом з діючими законодавчими і нормативними актами.

Важливим аспектом змісту аудиторського висновку є наявність таких заяв:

1)про те, що аудитор використовував визначені тести при перевірці інформації, що підтверджує цифровий матеріал, на підставі якого складена звітність;

2)про дотримання методології обліку, використаної керівництвом підприємства, що перевіряється, при підготовці звітності і представленні звітів.

Думка аудитора повинна бути викладена чітко й однозначно.

Висновок може бути:

- безумовно позитивним,

- умовно позитивним (із застереженнями),

- негативним,

- аудитор може відмовитися від видачі висновку.

У трьох останніх випадках висновок повинний містити короткий виклад аргументів, що обґрунтовують думку аудитора.

Ґрунтуючись на загальних вимогах до складання аудиторського висновку, можна виділити основні моменти, що повинні знайти відображення в аудиторському висновку перевірки порядку організації обліку виробничих запасів.

У цьому випадку аудиторський висновок повинний містити думка аудитора по наступних питаннях:

1) чиє отримана інформація достатньої для відображення реального стану виробничих запасів;

2) чи відповідає прийнята методика оцінки виробничих запасів при їхньому надходженні діючим нормативним і законодавчим актам;

3) чи відповідає прийнята методика оцінки виробничих запасів при вибутті діючим нормативним і законодавчим актам;

4) чи відповідає фінансова звітність прийнятої клієнтом системі бухгалтерського обліку, а остання – діючим нормативним і законодавчим актам;

5) чи відповідає податкова звітність прийнятої клієнтом системі податкового обліку, а остання – діючим нормативним і законодавчим актам (зокрема, ведеться облік приросту (убули) матеріалів);

6) чи відповідає прийнята система контролю стану і схоронності виробничих запасів нормативним актам і інтересам замовника;

7) чи правильно визначена сума виробничих запасів у складі валових витрат підприємства;

8) чи правильно чи визначена сума податкового кредиту по придбаних виробничих запасах.

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.014 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал