💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Мастика; 2 — азбестовий поясок; 3 — кришка; 4 — решітка; 5 — стяжний болт; 6 — бачок; 7 — днище;8,11 — отвори; 9 — піддон; 10 — прокладки

Один із способів розігрівання акумуля­торних батарей наведено на рис. 16.6. Він дає змогу привести батарею в робочий стан після тривалого охолодження на ав­томобілі при температурі навколишнього середовища 40...45 °С не більше ніж за 30 хв, тобто за час, що відповідає підготов­ці двигуна до пуску. При цьому забезпе­чується також можливість повітряного ро­зігрівання електроліту до додатних темпе­ратур гарячим повітрям від джерела теп­лоти (наприклад, калориферної установ­ки), яке живиться від цієї охолодженої ба­тареї.

Розігріваються акумуляторні батареї так: нагріте повітря надходить усередину дере­в’яного футляра крізь отвори 8 і, прони­каючи в зазори між банками, віддає тепло­ту, а крізь отвори 11 виходить назовні.

Відомі й інші способи розігрівання аку­муляторних батарей, зокрема: подачею теп­лоти від змійовика з гарячою водою, роз­міщеного в нижній частині контейнера з акумуляторами; відпрацьованими газами котла підігрівника або гасових ламп, що подаються всередину контейнера з акуму­ляторами; електронагрівником, умонтова­ним у корпус акумулятора; зовнішнім обі­гріванням акумуляторів гарячим повітрям від калориферної установки та ін. Проте вони мають обмежене застосування через значні недоліки: ненадійна ізоляція на­грівних елементів, мала ефективність ро­зігрівання електроліту, потрапляння газів у кабіну тощо.

Створено акумуляторні батареї зі спіль­ною кришкою (6СТ-75А, 6СТ-65, 6СГ-190А), що мають приховані перемички. У цих акумуляторах немає мастики і коміркових кришок. Моноблоки виготовлені з термо­пластичних матеріалів. Це спростило об­слуговування їх; практично виключають­ся механічні пошкодження моноблоків під час експлуатації, оскільки термопласт знач­но міцніший за ебоніт і асфальтопек, які застосовували раніше.

Для решітки позитивно заряджених елек­тродів (пластин) застосовують арсенові сплави. Це дало змогу підвищити їхню ко­розійну стійкість. В активну масу замість застосовуваних раніше склосепараторів уведено синтетичні волокна, що поліпши­ло електричні параметри акумуляторних батарей зі зниженням витрати свинцю. Поліпшенню пускових властивостей бата­рей, підвищенню їхніх електричних пара­метрів сприяє також застосування синте­тичних сепараторів, тонших електродів і коротких міжелементних з’єднань через перегородки моноблока.

Вчасне і з урахуванням конструктивних змін ТО акумуляторних батарей дає змо­гу значно збільшити строк їхньої служби.

Сучасні акумуляторні батареї приво­дять у робочий стан так. Якщо з моменту виготовлення батареї минуло менше року, то банки розгерметизовують (видаляють плівку або зрізують виступи пробок) і за­ливають електроліт. Через 20 хв батарею можна експлуатувати. Якщо батарею піс­ля приведення в робочий стан ставлять на зберігання, то її треба попередньо підзарядити. Акумулятори, з моменту виготов­лення яких минуло більше року, також потребують підзаряджання.

За свій строк служби акумуляторна ба­тарея може віддати тільки певну кількість енергії. Повне розряджання акумулятора відповідає приблизно 0, 5... 1, 0 % строку його служби. Тому, підготовляючи батареї до експлуатації, не слід застосовувати штуч­ні (тренувальні) розряджання.

Сучасні акумуляторні батареї потребу­ють очищення поверхні кришки від за­бруднення, вчасного контролю рівня елек­троліту в банках і в разі потреби доли­вання дистильованої води, старанного кон­тролю за станом приладів електроустат­кування. Тільки в разі виходу батареї з ладу, її знімають з автомобіля, щоб підзарядити.

Останнім часом з’явилися малообслуговувані акумулятори, в яких решітки елект­родів виготовлено з особливих сплавів без Стибію, але з додаванням Кальцію, Строн­цію, Стануму, Купруму, Сульфуру, Селе­ну. Відомі також комбінації, при яких у сплав решіток позитивних електродів до­дають Стибій і Кадмій (по 1, 5 %), а для негативних електродів використовують сплави без Стибію. У конструкції таких батарей враховано останні досягнення науки. Вони мають підвищену потужність під час стартерного розряджання переваж­но завдяки застосуванню тонких електро­дів з поліпшеною конфігурацією решіток з низьколегованих сплавів, які мають ма­лий електроопір високопористих тонко­стінних сепараторів, і коротким міжакумуляторним з’єднанням.

Малообслуговувані батареї при додат­них температурах мають зарядні харак­теристики, близькі до характеристик се­рійних батарей. Рівень електроліту в малообслуговуваних батареях істотно ниж­чий. Автомобілі з такими батареями мо­жуть експлуатуватися без доливання ди­стильованої води практично протягом 5....2 років з пробігом 30...50 тис. км. Як­що запас електроліту і зарядна напруга в межах норми, то воду можна не доливати і при більшому пробігу. Підзаряджати такі батареї під час зберігання треба не так час­то, як серійні. Зарядженість після шести мі­сяців зберігання може становити 65...75 %, після року — 40...50 %. Тому в процесі збе­рігання батарей такого типу контролюва­ти густину електроліту треба не частіше ніж один раз на шість—сім місяців. Як­що густина електроліту в батареї знизить­ся до 1, 23... 1, 22 г/см³, батарею слід підзарядити.

На строк служби батарей істотно впли­ває середній ступінь зарядженості, при якому їх експлуатують. Усталений ступінь зарядженості в експлуатації не залишаєть­ся завжди таким. Він залежить від темпе­ратури батареї, сили струму і тривалості розряджання під час руху автомобіля, а також регульованої напруги генератора. Дослідженнями доведено, що не слід до­пускати зниження ступеня зарядженості батарей нижче ніж 75 % (це скорочує строк їхньої служби).

На ресурс акумуляторних батарей дуже впливає напруга струму, що виробляється генератором. Підвищена напруга призво­дить до надміру великих струмів заряджан­ня (перезаряджання) акумулятора, мала — до систематичного недозарядження його. Перезаряджання і недозарядження знижу­ють строк служби батарей. У зв’язку з цим дуже важливо стежити за підтриманням напруги генератора в установлених заводом-виробником межах. У зимових умо­вах і під час руху вночі підтримуванню нормальної напруги треба приділяти особ­ливу увагу. Це пов’язано з тим, що зі зни­женням температури електроліту знижу­ється сила струму заряджання, оскільки зростає внутрішній опір батареї. Взимку і вночі в автомобілі вмикаються додаткові споживачі енергії, що збільшує силу стру­му і тривалість розряджання. Треба сте­жити за середньою швидкістю руху авто­мобіля і натягом паса приводу генерато­ра, оскільки зниження швидкості й ослаб­лення паса призводять до зростання три­валості розряджання. Практика довела, що недотримання цих рекомендацій може знизити строк служби батарей у 1, 5—2 ра­зи і більше.

На довговічність акумуляторних бата­рей істотно впливає вчасне доливання в електроліт дистильованої води до нормаль­ного його рівня. Обслуговування з недотри­манням цього правила скорочує ресурс ба­тарей до 30 %. Доливати дистильовану воду в електроліт у зимових умовах треба безпосередньо перед пуском двигуна, щоб уникнути замерзання батареї. Перед пе­ревіркою рівня електроліту прочищають вентиляційні отвори в пробці, якщо вони забиті брудом. Коли цього не зробити, мо­же статися здимання мастики.

У разі зниження рівня електроліту після випліскування або внаслідок інших по­дібних утрат в акумулятор доливають не дистильовану воду, а електроліт. Густина електроліту після цього має бути такою самою, як і до виполіскування.

За умови правильної експлуатації аку­муляторних батарей у них не буває не­оборотної сульфатації. Тому проводити контрольно-тренувальні цикли (навесні і восени), щоб усунути це явище, немає по­треби. Не треба також змінювати густину електроліту залежно від пори року (за ви­нятком зони холодного клімату). Усе це значно спрощує обслуговування акумуля­торів.