Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Основні функції філософії
Питання про функції філософії – підсумкове питання даної теми, завершує обговорення філософії як особливого світогляду, співвідношення філософії і науки, особливостей філософського знання. Питання про функції філософії – це також питання про її призначення, про її роль у житті людини і суспільства. Серед її функцій виділимо найбільш важливі. Світоглядна функція припускає розгляд філософії (що є досить зрілою, теоретичною формою світогляду) як умову вдосконалювання світогляду людини, виведення її з рівня світовідчуття на рівень світорозуміння. Про цю функцію досить докладно вже йшла мова раніше. Гносеологічна функція припускає розгляд філософії як вчення про пізнання. В кожній досить розвинутій філософській системі є спеціальний розділ (правда, він може і не бути виділений явно), присвячений виявленню закономірностей пізнавального процесу, виявленню можливостей і меж пізнання, співвідношенню почуття і розуму в пізнанні і т.п. Такий розділ називають звичайно гносеологією, на відміну, наприклад, від онтології як філософського вчення про буття. Останнім часом використовують частіше термін “ епістемологія ”, що відбиває вплив англо-американської і французької культурної і мовної традиції, у той час як термін “гносеологія” ближче до німецькомовної філософської традиції. Методологічна функція припускає розгляд філософії як особливий метод пізнання і як особливий засіб осмислення дійсності. Тим самим можна говорити про власне філософські методи (наприклад, діалектика) і засоби (рефлексія, категоріальний апарат і т.п.). Арсенал філософських методів і засобів розглядається філософією в спеціальному розділі, названому методологією, використовуючи також порівняння, зіставлення з неформальними методами і засобами. Серед філософських методів окрім діалектики можна відмітити, наприклад, феноменологічний и герменевтичний (див. детальніше про них у темі 3 під час розгляду, відповідно, феноменології та філософської герменевтики). Аксіологічна функція орієнтує на те, що філософія, будучи теоретичною формою світогляду, обґрунтовує основні духовні цінності, включаючи їх у контекст філософських дискусій про проблеми людського буття. При цьому обґрунтування здійснюється також й в етиці, естетиці, або взагалі в аксіології (як загальному вченні про цінності) з використанням багатого категоріального досвіду філософії. Виділені тут чотири функції – основні. Крім них, однак, говорять і про логічну, соціокультурну, виховну, ідеологічну і деякі інші функції. Що стосується, наприклад, ідеологічної функції, то вона внутрішньо не властива філософії як такій, хоча під ідеологією в першому наближенні можна зрозуміти теоретичну концепцію, що обґрунтовує інтереси деякої соціальної групи чи класу. Однак у деяких історичних періодах ідеологічна функція все-таки може висуватись на передній план в окремих філософських системах. Так було, наприклад, з марксистською філософією в СРСР, коли вона виступала теоретичною основою комуністичної ідеології.
|