Протокол ігри.

В протоколы повинно бути зазначено: 1.Команда А, Команда Б, 2.Змагання 3.Дата, час. 4Старший суддя.5.Мысце проведення.6.Суддя.7.Список гравцыв.8.Секретар.9.Помычник секретаря.10.Секундомерист.11.Тренер.

23.. Аналіз техніки та методика початкового навчання пересуванню в захисній стійці. (баскетбол)

Защитные стойки различают по степени сги­бания ног в коленях: низкая, средняя и высо­кая. Низкая стойка чаще всего применяется против низких передач и ведения мяча (рис. 4). Средняя стойка наиболее удобна для перехвата передач, выполняемых на уровне туловища, недопущения бросков с места, а также для про­тиводействия выходам на прием мяча (рис. 5). Высокая стойка применяется для противодей­ствия верхним передачам и броскам в прыж­ке (рис. 6.). По позициям различают стойку с выставленной вперед ногой и стойку со ступня­ми на одной линии — «параллельную» стойку. Стойка с выставленной вперед ногой при­меняется при опеке соперника с мячом, когда необходимо помешать ему бросить мяч по коль­цу или пройти под щит. Игрок на согнутых но­гах располагается, как правило, между напа­дающим и щитом. Одну ногу он выставляет впе­ред, одноименную руку вытягивает вверх-впе­ред, предупреждая ожидаемый бросок, а дру­гую руку выставляет в сторону-вниз, чтобы по­мешать ведению мяча в направлении, наибо­лее опасном для взятия корзины (рис. 7). Когда защитник опекает игрока, готовящегося к броску в прыжке со средней дистанций, он сближает­ся с ним в стойке с выставленной вперед ногой и вытягивает руку прямо к мячу, стремясь за­труднить сопернику вынос мяча вверх. «Параллельная» стойка используется при опе­ке нападающего, готовящегося в средней части площадки к проходу с ведением в правую или левую сторону (рис. 8), при опеке «центрового» игрока, стоящего спиной к корзине, а также игрока-соперника без мяча, находящегося на дальнем расстоянии от щита. Примерные упражнения для начального обучения:

1) двигаясь в колонне по одному шагом, по сигналу остановиться и зафиксировать положение остановки, по следующему сигналу продолжать ходьбу (учитель во время фиксации стойки указывает на типичные и индивидуальные ошибки); 2) то же в беге с постепенно нарастающей скоростью; 3) то же в беге с изменением направления.

24.. Аналіз техніки та методика початкового навчання передачі м`яча двома руками зверху. (волейбол)

Техніка й методику навчання передачі м'яча двома руками згори в волейболі. Верхня передача (рис 1а) найчастіше використовується у сітки для нападаючого удару як друге дотик до інших м'яча. Це від гравців своєчасного, точного виходу до м'ячу й терміни прийняття зручною стійки: ноги зігнуті в колінах і розставлено на ширину плечей, руки зігнуті і виставлені в перед, пензля відведено тому, розгорнуто друг до друга і лише на рівні плеча. Передача починається з розгинання ніг, у якому послідовно включаються тулуб і руки. Основну роль під час передачі виконують перші фаланги великого, вказівного й середнього пальців. Разгибание пензлів в лучезапястном суглобі і еластичне рух пальців надають польоту м'яча потрібне напрям (рис 1б). Залежно від характеру передачі (висота, довжина, напрям, швидкість тощо. п.) гравець зобов'язаний постійно коригувати свої дії. Завершується передача пружинистим рухом пальців і пензлів, завдяки якому м'яч выталкива ется з нового напра влении. У цьому ноги майже зовсім випрямляються в колінних, а руки в ліктьових суглобах. Співвідношення поступався і подає (що) рухів руками в останній момент передачі в що свідчить залежить від зустрічної швидкості польоту м'яча і південь від відстані передачі. Чим більший зустрічна швидкість, тим напруженіше і коротше рух рук. У передачах на невеличке відстань амплітуда рухів руками зменшується, а більш активні руху пензлів і паль цев (кистевой спосіб).Методика навчання передачам м'яча та вдосконалення у яких. Займає центральне місце у навчально-тренувальному процесі по волейболу. Успіх в оволодінні технікою передач перебуває у найтіснішого залежність від раз вітія у котрі займаються спеціальних якостей: швидкості реакції і швидкості пересування. Чіткість і своєчасність виходу під м'яч є вирішальними чинниками у виконанні. Тому разом з вивченням основ техніки передач увагу котрі займаються акцентується на пересуванні і готовність до зустрічі із м'ячем. Для цього він в підготовчу частина занять систематично включаються розвиваючі швидкість пересування у різних напрямах, і у різний спосіб. Можна також використовувати, наприклад, такі вправи: 1. Гравці побудовано шеренгу чи колону. За сигналом (накинутий м'яч чи порушена рука тощо. п.) беруть становище готовності до передавання і пересуваються вперед, тому,

вправо, вліво приставними і подвійними кроками. 2. І це, але рух щодо майданчику виробляється у заданому

напрямі. Після засвоєння певного способу пересування цю вправу робити як естафет. Упражнения по обучению: 1. Верхние передачи над собой с поворотом переступанием на 360°. 3. Стоя боком к партнеру, подбросить мяч над собой, выполнить по-ворот в сторону партнеру, а затем — верхнюю передачу.

25.. Перспективне та поурочне планування в спортивній школі.

Чітке, конкретне планування навчально-виховної ро­боти школи є важливою умовою її успішної діяльності, ос­кільки воно забезпечує цілеспрямованість у роботі всіх підрозділів, створює умови для організованої роботи педа­гогічного та учнівського колективів, раціонального вико­ристання часу та інших можливостей і резервів.

З огляду на часові виміри, розрізняють перспективне, річне й поточне планування діяльності школи. Перспективне планування. Зав­дання – забезпечення цілеспрямованої діяль­ності керівництва школи та педагогічного колективу, раціональному розподілі сил, уникненні повторення в річ­них планах одних і тих самих заходів. Його структура мо­же бути довільною. Поурочний план є робочим документом учителя і може бути складений у формі конспекту, тез, таблиці тощо. У ньому відображають мету, завдання і головні положення змісту уроку, його етапи й відповідні їм методи і прийоми організації навчальної діяльності учнів. Багато вчителів мають розгорнуті конспекти або тематичні розробки уро­ків, складені в попередні роки, можуть з дозволу директо­ра школи користуватися ними як поурочним планом, вно­сячи за необхідності доповнення й корективи.

26.. Аналіз техніки та методика початкового навчання ловінню та передачам м`яча в русі. (баскетбол)

Обучение передачам мяча следует начинать с ловли.Начиная упражняться в ловле баскетбольного мяча, нужно изучить основную стойку баскетболиста и держание мяча. Затем изучается ловля на месте двумя руками мяча, летящего на уровне груди, затем совершенствуют технику ловли в различных упражнениях жонглирования мячом, обращая внимание на положение кистей рук при ловле. Постепенно усложняют упражнения в ловле мяча: летящего высоко, низко, сбоку, навстречу (с одновременным выходом к мячу), в прыжке, при передаче мяча в сторону от принимающего и так далее. Важным моментом является умение баскетболиста не только поймать, но и начать выполнение следующего технического приема, например, ловли и последующей передачи. Упражнения по технике ловли мяча

Подбросить мяч перед собой, поймать его двумя руками и принять основную стойку баскетболиста.

То же, но ловить мяч после одного отскока от пола. Эти простые упражнения позволяют выработать чувство мяча, проверить правильность его держания, проконтролировать положение туловища, головы и проверить готовность к другим действиям.

Ловить мяч, передавая его друг другу в парах. Учиться ловить мяч можно и после удара о стену. После 8–10 передач смена рук.

27.. Аналіз і методика початкового навчання груповій тактичній взаємодії під час атаки першим темпом. (волейбол)

Под групповыми тактическими действиями понимают взаимодействия двух или нескольких игроков, решающих часть общекомандной задачи. Групповые взаимодействия осуществляются: 1. Между игроками задней и передней линии (принимающими подачу и нападающий удар со связующим) при игре связующего в передней линии.2. То же, но при выходе связующего со второй линии (при второй передаче на удар).3. Принимающих подачу и нападающий удар с нападающими.4. Нападающих с нападающими при имитации атакующего удара и откидке. В волейболе, как правило, атаки первым темпом применяются реже остальных. Не смотря на это их важность и необходимость сложно переоценить, так как они разрывают блок и позволяют крайним нападающим атаковать на одиночном или на неорганизованном блоке. «Тренировка первого темпа» достаточно сложный для обучения и обучать ему следует только тогда, когда ваши ученики освоили нападающий удар, а так же овладели стабильным пасом сверху. Содержание занятия: связующий стоит во втором номере, а нападающий на разгоне для нападения в 3 номере. Ассистент должен набросить мяч связующему, в это время нападающий начинает движение. Далее игрок, стоящий во втором номере должен точно дать пас нападающему, а тот в свою очередь нанести удар.