Завдання 7. Утворіть від поданих дієслів усі можливі форми дієприкметників, складіть з ними словосполучення. Поясніть спосіб творення дієприкметників.

Підписати, укласти, проголосити, спостерігати, завершувати, обміркувати, зобразити, обрати, підтвердити, контролювати, призначити.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Дієслово має такі граматичні ознаки:

а) не змінюється;

б) має ступені порівняння;

в) відмінюється;

г) змінюється за способами, часами, числами, особами.

2. Відмінюються такі форми дієслів:

а) неозначена форма;

б) безособові дієслова;

в) дієприкметник;

г) дієприслівник.

3. Категорія особи виражається за допомогою:

а) займенників;

б) суфіксів;

в) закінчень роду і числа;

г) особових закінчень.

4. До другої дієвідміни належать дієслова:

а) хотіти, жити, наводити, дорожити, сприяти.

б) просити, зробити, радити, любити, залежати;

в) повідомляти, вчити, захищати, бачити, платити;

г) планувати, тлумачити, досліджувати, водити, простити.

5. Неправильно складено словосполучення:

а) вжити заходів, надати допомогу, дійти висновку, скласти подяку; припускатися помилок;

б) приймати до уваги, відігравати велике значення, прийнятися за роботу, відновлювати на посаді; здавати іспит;

в) дотримувати регламенту. завдавати шкоди, припускати думку; вважати за доцільне, мати на меті;

г) набувати чинності, обіймати посаду, порушувати справу, укладати контракт, опанувати виробництво.

6. Умовний спосіб виражається:

а) часткою ся (сь);

б) частками не, ні;

в) часткою хай (нехай);

г) часткою би (б).

7. Дієслова наказового способу не мають:

а) форми першої особи однини;

б) форми першої особи множини;

в) форми третьої особи однини;

г) форми третьої особи множини.

8. Звіти поділяються на:

а) офіційні та особисті;

б) повні, звичайні;

в) статистичні (цифрові) й текстові.

9. Ви вирішили повідомити засоби масової інформації про важливу подію з життя вашої установи. Це можна зробити, оформивши:

а) лист-повідомлення;

б) лист-запит;

в) прес-реліз.

10. Документ, що укладається на підтвердження фактів, подій, пов’язаних із діяльністю установ та окремих осіб, називається:

а) звіт;

б) довідка;

в) заява.

Література

1. Зубков М.Г. Сучасний український правопис. Комплексний довідник. – Харків, 2002.

2. Мацько Л.І., Мацько О.М., Сидоренко О.М. Українська мова: Навчальний посібник. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2005.

3. Михайлик В.О. Українська мова професійного спілкування: Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2005.

4. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів: Практичний посібник. – 4-е вид., - К.: Либідь, 2000.

5. ПономарівО. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посіб. – 2-е вид., стереотип. – К.: Либідь, 2001.

Практичне заняття 7. Довідково-інформаційні документи. (продовження)

План:

1. Службова записка.

2. Довідка.

3. Пояснювальна записка.

4. Особливості вживання дієприкметників в українській мові

Завдання 1. Дайте відповіді на запитання.

1. Що називається дієприкметником?

2. Які реквізити містить пояснювальна записка?

3. Які можуть бути довідки? Назвіть реквізити довідки.

4. Що таке пояснювальна записка?

5. Як утворюються пасивні дієприкметники?