Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






  • II рівень. 1.Класифікуйте названі суперечності як рушійні сили виховного процесу на зовнішні та внутрішні:






    1. Класифікуйте названі суперечності як рушійні сили виховного процесу на зовнішні та внутрішні:

    1. Між досягнутим рівнем розвитку дитини і новим змістом діяльності, яким вона оволодіває.

    2. Між суспільством і природою.

    3. Між виховним процесом і процесом формування особистості.

    4. Між організмом і середовищем.

    5. Між впливом сім’ї, школи і громадськості.

    6. Між необмеженими можливостями розвитку людської природи і обмеженими умовами соціального життя.

    7. Між потребами, мотивами і установками особистості.

    8. Між колективом та особистістю.

    9. Між застарілими педагогічними концепціями і новими вимогами життя.

    2. Управління процесом виховання передбачає:

    1. Визначення змісту виховання.

    2...............................................

    3. Організацію діяльності учнів і досвіду поведінки.

    4. Регулювання взаємовідносин у колективі, координацію впливу на дитину з боку вчителів, батьків і представників громадськості.

    5...............................................

    6...............................................

    3. Які з перерахованих понять відображають особливості процесу виховання:

    1. Цілеспрямованість. 2. Віддаленість результатів.

    3. Складність. 4. Співдружність з сім’єю.

    5. Неперервність. 6. Виховання почуттів.

    7. Масовість. 8. Повага до особистості.

    9. Зв’язок з життям. 10. Економічність.

    11. Опора на позитивне. 12. Варіативність.

    13. Багатофакторність. 14. Тривалість.

    15. Двосторонній характер.

    4. Дуже низький рівень вихованості особистості характеризується:

    1. Негативним досвідом поведінки, яка важко піддається корегуванню.

    2...............................................

    3...............................................

    5. Низький рівень вихованості особистості характеризується:

    1...............................................

    2. Спостерігаються зриви.

    3. Поведінка регулюється в основному вимогами старших та іншими зовнішніми стимулами.

    4...............................................

    5...............................................

    6. Середній рівень вихованості характеризується:

    1. Стійкою позитивною поведінкою.

    2...............................................

    3...............................................

    4. Активна позиція стосовно до діяльності і вчинків товаришів по класу ще не проявляється.

    7. Високий рівень вихованості особистості характеризується:

    1...............................................

    2. Наявністю саморегуляції.

    3...............................................

    8. Основні показники рівня вихованості школяра:

    1. Зовнішній вигляд, культура поведінки у школі та за її межами.

    2...............................................

    3...............................................

    4. Сформованість наукового світогляду, національної самосвідомості.

    5. Ставлення до навчання, інтерес до знань і визначення їх ролі в своєму розвитку.

    6...............................................

    7...............................................

    8. Працелюбність, орієнтованість на майбутню професію.

    9. Прийоми самовиховання:

    1. Самопереконання. 2. Самопідбадьорювання.

    3. Самоосуд і самопокарання. 4. Самопримус.

    5........................ 6........................

    7........................

    10. Який зміст вкладають у поняття «діяльнісно-особистісний» підхід у вихованні?

    1. Включення учня в різноманітні види діяльності.

    2. Оволодіння різними сторонами суспільного досвіду.

    3. Стимулювання активності учня в діяльності.

    4. Синтез виховання, навчання і розвитку особистості.

    5. Формування особистості на основі властивих цьому процесу закономірностей.

    6. Формування позитивного ставлення до діяльності.

    7. Розвиток «мотиваційної сфери особистості».

    11. Проаналізуйте терміни і розподіліть їх на групи за самостійно виділеними ознаками групування:

    Самопереконання, спадковість, компенсаційна, самопідбадьорювання, мета, виховання, виправна, самонавіювання, завдання, відновна, середовище, зміст, самозаохочення, стимуляційна, форми, методи, самопокарання, активність, самоаналіз, прийоми, самопримус, корегування результатів виховання.

    12. Побудуйте логічну схему виховного процесу, використовуючи його структурні компоненти: форми, методи, прийоми, мета, зміст, завдання, коригування результатів виховання.

    13. У чому полягає «основна трагедія виховання» (Д. Н. Узнадзе)?

    1. Цілі, методи і форми виховання випливають із педагогічних цілей, а не з актуальних потреб та інтересів учнів.

    2. Дитина живе сьогоднішнім днем, а вихователь прагне наблизити її до майбутнього, яке віддалене в часі.

    3. Вихованець не розуміє цілей вихователя і бореться проти свого ж майбутнього.






    © 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
    Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
    Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.