Додатки. Викладач проводить зі студентами навчальну діяльність з метою формування нових знань, умінь, практичних навичок щодо анатомо-фізіологічних особливостей

B) Основний етап.

Викладач проводить зі студентами навчальну діяльність з метою формування нових знань, умінь, практичних навичок щодо анатомо-фізіологічних особливостей органів травлення у дітей.

На цьому етапі застосовує індивідуальне усне опитування, тестовий контроль, ситуаційні задачі.

C) Заключний етап.

Включає оцінювання поточної діяльності кожного студента упродовж заняття, стандартизований кінцевий контроль, аналіз успішності студентів. Викладач оголошує оцінку кожного студента і виставляє її в журнал обліку відвідувань занять студентами, завіряє своїм підписом.

В кінці заняття викладач коротко інформує студентів щодо теми наступного заняття і методичних прийомів підготовки до нього.

Додатки

Основні додаткові матеріали до теми містяться в навчальному посібнику „Педіатрія” за редакцією професора О.В.Тяжкої.-2005.-С.125-131.

Розлади лактації. Прогнозування розвитку гіпогалактія, профілактика та лікування.

Найчастіше зустрічається гіпогалактія. Під гіпогалактією розуміють знижену секреторну можливість молочних залоз під час лактації.

Класифікація гіпогалактії:

1. В залежності від причин та факторів що сприяють розладам лактації виділяють первинну (або нейроендокринну) та вторинну (або набуту) гіпогалактію.

2. В залежності від терміну розвитку розрізняють ранню (виникає в перші 10 діб після пологів) та пізню (розвивається пізніше ніж 10 діб після пологів). Рання гіпогалактія, як правило буває і первинною.

3. В залежності від ступеню недостатності грудного молока по відношенню до добової потреби виділяють 4 ступені гіпогалактії:

І ступінь – добовий дефіцити грудного молока складає до 25%

ІІ ступінь – добовий дефіцити грудного молока складає до 50%

ІІІ ступінь – добовий дефіцити грудного молока складає до 75%

ІУ ступінь – добовий дефіцити грудного молока складає більше 75%

Велике практичне значення має визначення ризику розвитку гіпогалактії у кожної конкретної матері. Аналіз анамнестичних даних матерів годувальниць за методом послідовного аналізу Вальда показав, що найбільший позитивний вплив на лактаційні можливості жінки становлять в першу чергу

• раннє прикладання дитини до грудей (в перші хвилини після пологів);
• позитивне емоційне відношення щодо природного вигодовування.

Мають значення також інші фактори, такі як висока активність смоктання дитини після пологів, початок лактації в першу добу після пологів, до пологова підготовка молочних залоз до годування, регулярне зціджування залишків грудного молока, відсутність патології молочних залоз, фізіологічний перебіг вагітності пологів та післяпологового періоду.

Профілактика гіпогалактії повинна проводитись в усі періоди розвитку плоду, дівчинки, дівчини, жінки і складається з трьох етапів

Перший етап. Профілактику гіпогалактії починаючи з матері майбутньої дівчинки; з великою обережністю призначають вагітній жінці естрагонні та гестагенні препарати, що можуть погіршити розвиток статевих органів майбутньої дівчинки, а в наступному порушення лактації у жінки. Необхідно забезпечити здоровий образ життя та створити гармонійні умови для фізичного, психічного та статевого розвитку дівчинки. Необхідно забезпечити природне вигодовування на першому році життя, своєчасне виявлення і лікування гострих та хронічних захворювань (соматичних, інфекційних, алергічних, неврологічних), своєчасну санацію хронічних вогнищ інфекції. В період статевого дозрівання необхідно контролювати становлення менструальної функції, молочних залоз. Відхилення в термінах статевого дозрівання від нормальних показників потребує обов’язкового консультування дівчинки у дитячого ендокринолога, гінеколога, та при необхідності проведення відповідної корекції та лікування.

В усі вікові періоди, але особливо в пубертатному періоді необхідно дуже зважено призначати препарати, що можуть вплинути на статевий розвиток та погіршити в подальшому лактаційну функцію жінки (такі як глюкокортикостероіди, анаболічні гормони, антиметаболіти, цитостатикі).

В репродуктивному періоді велику увагу необхідно приділяти виявленню та лікуванню гінекологічних захворювань, проводити роз’яснювальну роботу щодо попередження паління, алкоголізму, наркоманії, токсикоманії.

Другий етап. Під час вагітності для профілактики гіпогалактії необхідною є рання постанова на облік в жіночій консультації. З цього часу співробітниками жіночої консультації проводиться підготовка жінки до лактації: гомеопатичний союз

· Необхідним є проведення бесід щодо значення природного вигодовування для розвитку дитини.

· Необхідно формувати у майбутньої матері позитивну мотивацію до природного вигодовування (аж до проведення раціональної психотерапії, механізмах психічної саморегуляції).

· Необхідно забезпечити повноцінне раціональне харчування вагітній жінці за енергетичною цінністю та потребами в основних харчових речовинах (таблиця 1) та вітамінах. Під час підготовки до вигодовування сучасним є використання спеціальних молочних сумішей – нутріцевтиків типу „Енфамама” (фірма Мід-Джонсон), „Думіл Мама плюс” (фірма Данон), „Фемілак-1” та „Фемілак-2” (фірма Нутрітек-Нутріция). Щодо корекції вітамінного та мікроелементного балансу вагітним призначають комплекси вітамінів, таких як „Матерна”, „Пренатал”, „Гендевіт”. Добова потреба рідини не повинна перевищувати 2.0 літрів, при цьому вільна рідина не повинна перебільшувати ніж 1-1.5 літри.

· Необхідно забезпечити раціональний руховий та гігієнічний режим, який включає щоденну ранкову гімнастику, загальне обмивання або душ до поясу, з подальшим витиранням та повітряною ванною протягом 10-15 хвилин. При наявності гіпогалактії в анамнезі необхідним є проведення 2 рази на день масажу молочної залози.

· Вагітні повинні знати, як підготувати молочні залози до лактації (щоденний дворазовий масаж за 2 місяці до пологів), техніці зціджування залишків грудного молока, принципам догляду за молочними залозами під час лактації, для профілактики їх захворювань (тріщини сосків, мастити).

· Гормонально-медикаментозна підготовка до пологів в третьому триместрі вагітності включає призначення натуральних естрогенів (фолікулін, фітопрепарати з дикого ямсу), та препаратів, що покращують маточно-плацентарний кровотік (курантіл, сигетин)

Таблиця 1

Добова потреба матерів в основних харчових інгредієнтах

Третій етап профілактики починається в пологовому будинку після народження дитини. В цей час необхідно призначати лікарськи препарати з урахуванням їх впливу на лактацію. До препаратів, що пригнічують лактацію відносять адреналін, норадреналін, атропін, камфора, гестагени (лінестрол), оральні естраген вміщуючи контрацептиви та інші естрогени (синестрол, диетілстільбестрол, фоллікулін), прогесте рон, препараті спориньї, сольові проносні засоби, діуретики, фенобарбітал.

До препаратів що покращують лактацію відносять апілак, вітаміни А, Е, С, групи В, РР, нікотинова та глютамінова кислоти, пролактин, лактин, лактоцин, маммофізин, метоклопрамід, окситоцин, пірроксан, препарати йоду, резерпін, теофілін.

Найбільш інтенсивним стимулятором лактації на цьому етапі становить раннє прикладання дитини до грудей матері. Протипоказаннями для цього є важкі порушенні мозкової геодинаміки, гемолітична хвороба новонароджених, глибока недоношеність дитини, важкі форми респіраторних розладів, серцево-судинна недостатність,, деякі вроджені вади (наприклад незрощення верхньої губи та щелепи), загальний важкий стан матері, пов’язаний з пологами або захворюваннями, ВІЛ-інфіковані матері, хворі на активну форму туберкульозу та сифіліс.

Сучасним є перебування дитини з матір’ю та годування дитини не за режимом по годинах, а за потребою немовляти (іноді до 12-20 разів за добу).

Четвертий етап профілактики гіпогалактії проводиться після виписки з пологового будинку. Він також включає виконання всіх рекомендацій щодо організації повноцінного харчування, здорового способу життя, дотримання раціонального режиму сну та відпочинку, підтримання доброзичливого відношення до приподного вигодовування в сім’ї тощо.

Лікування гіпогалактії починають проводити при умовах об’єктивних ознак зниження лактації у жінки (необхідно пам’ятати про фізіологічні лактаційні кризи):

- відсутність молока в залозі при зціджуванні після годування,

- недостатня добова лактація, яку оцінюють методом контрольних зважувань,

- неспокій дитини та не витримування приблизного режиму годування,

- погіршення трофіки дитини (блідість шкіри, зниження тургору підшкірної клітковини, сплощення кривої прибавки маси тіла),

- більш рідке сечовипускання та голодні випорожнення.

- щодо активності лактації свідчать певні ознаки з боку молочної залози. Гарна венозна сітка, збільшення молочної залози між годуваннями, кількість цівок молока при зціджування, підвищення температури тіла під залозою на 0.5-1.0º С свідчать про гарну лактацію.

Лікувальна тактика буде залежить від виду гіпогалактії. Ефективність лікування залежить від своєчасного виявлення її причини, усунення несприятливих щодо лактації факторів та призначення відповідних лікарських засобів (дивись перелік препаратів, що покращують лактацію). Сучасним є призначення чаю НІРР для покращення лактації, гомеопатичних препаратів „Маммогран” (Український гомеопатичний союз), та „Лактація” (Російський гомеопатичний союз). Позитивний ефект отримують при використанні препаратів виготовлених на основі гідролізату сухих дрожей.

Основним заходом в лікуванні гіпогалактії є регулярне прикладання дитини до обох грудей, з подальшим зціджуванням молока з висмоктаної в першу чергу залози.

В комплексному лікуванні використовують УФО молочної залози, електрофорез з нікотиновою кислотою, діатермію, іглорефлексотерапію.

Необхідно відмітити, що збільшення добової калорійності не сприяє покращенню лактації, а призводить до ожиріння жінки. З харчових продуктів лактацію стимулює голандський сир (по 50 г 2 рази на день), сметана (по 50 г 2 рази на день), мед (60 г/день), сік чорної смородини (100 мл/день), грецьки горіхи (5-6 штук/день), або сироп незрілих горіхів (1 ст/л 3 рази на день), пивні дріжджі (по 60.мл 2 рази на день).

Особливості харчування недоношених дітей

Необхідно зазначити що харчування недоношених дітей також повинно відповідати основними принципами організації харчуванні і вигодовування дитини, а саме:

- принципу фізіологічної адекватності харчування

- принципу багатокомпонентної збалансованості харчування

- принципу нутрієнтного попереднього забезпечення.

Розрахунок приблизної кількості їжі необхідної для недоношеноїї дитини базується на калорійному методі (таблиця 2)

Таблиця 2

Для підрахунку за об’ємним методом можна використовувати формулу Роммеля для недоношеної дитини, яка застосовується до 10 дня життя дитини:

V = n +10

V - кількість молока в мл на кожні 100 г маси тіла дитини

n - кількість днів життя

Засоби для контролю:

1. Тестові завдання для контролю вихідного рівня

2. Ситуаційні завдання для контролю кінцевого рівня знань

3. Контрольні питання:

1. Назвіть основні принципи фізіологічного харчування дитини.

2. Назвіть, яки потреби дитини забезпечує природне вигодовування.

3. Яки анамнестичні дані та клiнiчнi симптоми свідчать про повноцінність харчування, що отримує дитина?

4. Назвіть потреби дитини в головних харчових речовинах та калоріях в залежності від її віку.

5. Чим відрізняються молозиво, перехідне та зріле жіноче молоко?

6. Вкажіть різницю в білковому складі жіночого та коров'ячого молока, як це відбивається на процесах травлення дитини?

7. Яки вiдмiнностi жирового складу жіночого молока сприяють кращому його засвоєнню та поліпшують розвиток дитини?

8. Назвіть вiдмiнностi складу вуглеводів жіночого та коров'ячого молока, яким процесам це сприяє?

9. Чим відрізняється мінеральний склад жіночого та коров'ячого молока, як це відбивається на процесах травлення та обміну речовин дитини?

10. Яки фактори жіночого молока сприяють імунологічному захисту дитини?

11. Який вплив на зростання та розвиток дитини мають гормони, що містяться в жіночому молоці?

12. Назвіть якісні вiдмiнностi жіночого та коров'ячого молока відносно вмісту вiтамiнiв.

13. Поясніть з чим пов'язане введення корегуючих добавок та різних видів прикорму в раціон дитини.

14. Назвіть правила введення корегуючих добавок та прикормів.

15. Назвіть яки ускладнення спостерігаються при грудному годуванні дитини.

16. Якими є сучасні вимоги відносно режиму харчування дитини на природному вигодовуванні?

17. За якими формулами можна розрахувати приблизний добовий об'єм їжi дитинi першого року життя?

18. Поясніть поняття „гіпогалактія”, та класифікацію розладів лактації

19. Вкажіть головні причини, що сприяють розвитку гіпогалактії.

20. Назвіть профілактичні та лікувальні заходи щодо розвитку гіпогалактії.

21. Назвіть особливості харчування недоношених дітей.

Практичні завдання

1. Орієнтовна карта для формування практичних навичок

Завдання. Ознайомитись:

· З анатомічними особливостями травної системи у дітей, будови порожнини рота що забезпечують акт смоктання;

· З фізіологічними особливостями травної системи у дітей, що забезпечують акт смоктання;

· З особливостями перетравлення та всмоктування їжі у дітей.

Вказівки.

Проаналізувати особливості, що сприяють акту смоктання, перетравлення та всмоктування їжі у дітей, що отримують природне вигодовування.

2. Орієнтовна карта для самостійної роботи з навчальною літературою під час підготовки до практичного заняття

Основні завдання

1. Вивчити матеріали викладені в основній та додатковій літературі.
2. Навчитись складати добове меню здоровій та недоношеній дитині, що отримує природне вигодовування за наведеним алгоритмом.

Алгоритм складання добового меню дитини:

1. Розрахувати добовий об'єм їжі дитини в залежності від віку одним з вищезазначених методів.
2. Визначити об'єм одного годування з урахуванням режиму харчування (6, 5 разів за добу), розподіливши добовий об'єм їжі на кількість годувань.
3. Визначити необхідні корегуючи добавки, пам'ятаючи, що їх об'єм не входить в загальний добовий об'єм їжі (приблизну кількість соку та фруктового пюре розраховують за формулою 10 х n, де n-місяць життя дитини).
4. Визначити необхідний об'єм та якість прикорму в залежності від віку дитини, зменшивши добову кількість грудного молока на цей об'єм.
1. Навчитись аналізувати під час кураціїї добове меню дитині, що отримує природне вигодовування.
2. Навчитись діагностувати стан гіпогалактії та призначати профілактичні та лікувальні заходи.

1. Рекомендована література