Робота з літературними джерелами та їх бібліографічний опис

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Після вибору теми та затвердження її кафедрою слід приступати до підбору джерел, ознайомленню з ними та складання бібліографії. При підборі літератури краще заповнювати бібліографічні картки. У карточці пишуться прізвище й ініціали автора, назва книги, видавництво, місто і рік видання, кількість сторінок. Для того, щоб швидко знайти потрібну книжку, в карточку доцільно заносити шифр бібліотеки. Бібліографія складається в алфавітному порядку.

Бібліографічний опис проводять мовою документа.

З метою компактності бібліографічного опису, при його складанні слова і словосполучення скорочують, окрім назви самого документа.

Наведемо приклади оформлення бібліографії.

Робота студента з літературними джерелами не закінчується їх вивченням за складеним з самого початку списком. Автор курсової, дипломної, магістерської роботи повинен уважно слідкувати за монографічною та періодичною літературою, що виходить із друку і проводити її вивчення відповідно з указаними вище рекомендаціями.

Систематизують джерела в списку літератури за декількома принципами. Це може бути послідовність:

- постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України;

- тематичні збірники державних документів України.

2. Документи і матеріали Міністерства освіти України.

3. Джерела: неопубліковані (групуються за архівами) та опубліковані (документи, літописи, спогади, листи, щоденники, статистика).

4. Література: вітчизняні видання (книги, статті), в тому числі перекладені, в алфавітному порядку; зарубіжні видання (книги, статті на іноземних мовах).

Перелік подається в порядку появи посилання в тексті роботи або за алфавітом прізвищ авторів. Найбільш поширеним способом упорядкування бібліографії у списку є групування джерел за алфавітним принципом.

Всі описи виконуються в алфавітній послідовності за першою літерою прізвища авторів або назви джерела. Кожне джерело має свій порядковий номер. Наприклад:

1. Ващенко В. С. Про мовні закони і правила // Ващенко В. С. Фрагменти з українського мовознавства. – Дніпропетровськ, 1989. – С. 12–13.

2. Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки про мови в Українській РСР // Вечірній Київ. –1989. – 4 листопада.

3. Лисина М. И. Проблемы онтогенеза общения / М. И. Лисина. – М.: Педагогика, 1986. – 143 с.

Список літератури повинен включати тільки ті літературні джерела, які використовувалися в роботі.

Список літератури в науковій роботі свідчить про обсяг використаних автором джерел, про рівень вивчення стану досліджуваної проблеми і навичок роботи з науковою літературою. Якщо в роботі використовуються цитати, цифрові дані чи згадуються твори або запозичуються думки з праць інших авторів, близьких до оригіналу, то слід обов'язково робити бібліографічні посилання на джерела. Вони оформлюються у квадратних дужках із зазначенням порядкового номеру джерела за списком літератури і сторінки (у випадку цитування).

Наприклад: «Здоров’я – це стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не відсутність хвороб чи фізичних вад» [4, с.25].

Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, "... у працях [1-7]...".