Пам’ятні дати Черкащини у 2015 році

560років від дня народження Остафія ІвановичаДашкевича (Дашковича, 1455 – 1535), старости канівського і черкаського в 1514 – 1535 рр.

470років (1545) з часу появи на історичній ареніДмитра ІвановичаВишневецького (Байда, р.н. невід. – 1563), політичного і військового діяча, старости черкаського і канівського.

410років від дня народження преподобномученикаМакарія (Токаревського, 1605 – 1678), архімандрита Свято-Успенського монастиря м. Канева, нетлінні мощі якого нині перебувають у Свято-Михайлівському соборі м. Черкаси.

275років від дня народження керівника Коліївщини МаксимаЗалізняка (бл. 1740 – після 1769), уродженця с. Івківці (за іншими даними с. Медведівки) Чигиринського району.*

160років від дня народження Ольги ОлександрівниЛисенко (О’Коннор, 1850 – 1930), оперної співачки, уродженки с. Миколаївки Драбівського району.

145років від дня народження Олександра ТихоновичаДзбанівського (1870 – 1938), композитора і педагога, громадського діяча, уродженця смт Маньківки.

125років від дня народження Євгена ВасильовичаНероновича (1890 – 1918), громадського і політичного діяча, уродженця с. Лукашівки Золотоніського району.

120років від дня народження Володимира ФоковичаШтангея (Любисток, 1895 – 1937), письменника, уродженця с. Мошурова Тальнівського району. Був репресований.

115років від дня народження Онопрія ІовичаТургана (1900 – 1938), письменника, уродженця с. Лозуватки Шполянського району. Був репресований. Розстріляний у Черкасах. СІЧЕНЬ – 195років від дня народження Григорія МиколайовичаЧестахівського (1820 – 1893), художника, автора спогадів, упорядника могили Т.Г. Шевченка у Каневі. – 70років від дня народження Євгенії ПавлівниКрикун (1945), солістки Черкаської обласної філармонії, заслуженої артистки України. – 195 років від дня народження Петра Гавриловича Лебединцева (1820 – 1896), вченого-історика, археолога, релігійного діяча, уродженця с. Зелена Діброва Городищенського району. – 135 років від дня народження Петра Тимофійовича Ротаря (1880 – 1906), поета, уродженця с. Млієва Городищенського району. – 155 років від дня народження Василя Григоровича Ляскоронського (1860 – 1928), вченого-історика, археолога, етнографа, картографа, уродженця м. Золотоноші. – 215 років від дня народження Олексія Олексійовича Бобринського (1800 – 1868), графа, промисловця, одного із засновників цукроваріння в Україні, зокрема на Смілянщині, та перших залізниць в Росії й Україні. – 100 років від дня народження Миколи Степановича Сліпченка (1915 – 1975), художника, уродженця с. Степанці Канівського району. – 80 років від дня народження Василя Андрійовича Симоненка (1935 – 1963), поета, який у 1957 – 1963 роках жив у м. Черкаси.* – 65 років від дня народження Григорія Юхимовича Діхтяренка (1950), письменника, жителя м. Черкаси. – 90 років від дня народження Галини Олександрівни Гриненко (1925), поетеси, прозаїка, перекладача, лауреата літературної премії ім. Лесі Українки, уродженки м. Канева. – 85 років від дня народження Євгенії Антонівни Горевої (1930), поетеси, прозаїка, перекладача, лауреата літературної премії ім. М. Рильського, уродженки м. Канева. – 60 років від дня народження Віктора Олексійовича Коломійця (1955), актора Черкаського академічного обласного музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка, заслуженого артиста України. – 75 років від дня народження Олександра Івановича Стадника (1940), композитора, хормейстера-диригента, народного артиста України, жителя м. Черкаси. – 105 років від дня народження Василя Івановича Харченка (1910 – 1971), режисера, народного артиста України, уродженця м. Кам’янки. – 95 років від дня народження Володимира Пимоновича Ігнатенка (1920 – 2007), актора, народного артиста України, колишнього жителя м. Черкаси. – 75 років від дня народження Омеляна Никоновича Парубка (1940), двічі Героя Соціалістичної Праці, народного депутата України, уродженця с. Баштечки Жашківського району.* – 70 років від дня народження Володимира Володимировича Желудова (1945), головного диригента і художнього керівника капели бандуристів, викладача Черкаського музичного училища ім. С. С. Гулака-Артемовського, заслуженого працівника культури України. – 90 років від дня народження Михайла Самійловича Заславського (1925 – 1976), балетмейстера, заслуженого діяча мистецтв України, уродженця м. Звенигородки. – 225 років від дня народження Петра Петровича Гулака-Артемовського (1790 – 1865), поета, вченого, перекладача, уродженця м. Городища.* – 360років Дрижипільської битви під Охматовим – 105 років від дня народження Василя Григоровича Романюка (1910 – 1993), парашутиста-випробовувача, Героя Радянського Союзу, заслуженого майстра спорту СРСР, уродженця смт Драбова. ЛЮТИЙ

160 років з початку антикріпосницького повстання " Київська козаччина" (1855), яке відбулося на території сучасної Черкащини. – 55 років газеті " Молодь Черкащини" (1960). – 155 років з часу виходу у світ останнього прижиттєвого видання " Кобзаря" Т.Г. Шевченка, виданого коштом П. Симиренка (1860).* – 85 років від дня народження Володимира Кузьмича Журавля (1930), живописця, уродженця с. Яблунева Канівського району. – 85 років від дня народження Діани Гнатівни Петриненко (1930), співачки, народної артистки України, уродженки с. Білоусівки Драбівського району. – 120 років від дня народження Оксани Трохимівни Павленко (1895 – 1991), художниці, уродженки с. Валяви Городищенського району. – 90 років від дня народження Василя Кириловича Задорожного (1925 – 1995), вченого-економіста, уродженця с. Пединівки Звенигородського району. – 75 років від дня народження митрополита Черкаського і Канівського Софронія (Дмитрук Дмитро Савич, 1940). – 115 років від дня народження Симона Самійловича Рубіна (1900 – 1985), вченого, колишнього викладача Уманського аграрного університету, заслуженого діяча науки і техніки України. – 110 років від дня народження Петра Антиповича Власюка (1905 – 1980), вченого-грунтознавця, доктора сільськогосподарських наук, академіка ВАСГНІЛ, заслуженого діяча науки України, уродженця с. Чемериського Звенигородського району. – 160 років від дня народження Левка Платоновича Симиренка (1855 – 1920), вченого-садівника, уродженця с. Млієва Городищенського району. – 150 років від дня народження Федора Петровича Різниченка (1865 – 1924), художника, уродженця с. Шевченкового Звенигородського району. – 90 років від дня народження В’ячеслава Олександровича Кудіна (1925), кінознавця й філософа, уродженця с. Терлиці Монастирищенського району. – 165 років від дня народження Вікентія В’ячеславовича Хвойки (1850 – 1914), археолога, дослідника Середнього Подніпров’я, зокрема Черкащини. – 120 років від дня народження Дмитра Артемовича Май-Дніпровича (Майборода. 1895 – 1930), поета, уродженця м. Черкаси. – 75 років від дня народження Анатолія Миколайовича Туренка (1940), доктора технічних наук, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка, уродженця м. Кам’янки. БЕРЕЗЕНЬ

385 років з часу повстання нереєстрових козаків та селян на Черкащині під керівництвом Т. Федоровича (Трясило, 1630). – 90 років від дня народження Івана Пилиповича Галушки (1925), вченого-агронома, доктора сільськогосподарських наук, уродженця с. Студенця Канівського району. – 150 років від дня народження Григорія Івановича Грушевського(1865 – бл.1922), прозаїка, поета, драматурга, уродженця с. Водяного Шполянського району. – 70 років від дня народження Олексія Федоровича Журавля (1945 – 2006), мистецтвознавця, уродженця с. Кривця Маньківського району. – День народження Т.Г. Шевченка (1814 – 1861). – 155 років від дня народження Порфирія Даниловича Демуцького (1860 – 1927), фольклориста, хорового диригента, який у 1889 – 1918 рр. жив і працював у с. Охматові Жашківського району. – 120 років від дня народження Івана Леонтійовича Ле (Мойся, 1895 – 1978), письменника, уродженця с. Мойсинців (тепер с. Придніпровське Чорнобаївського району). – 70 років від дня народження Валентини Яківни Саввопуло (1945), народної артистки України, жительки м. Черкаси. – 50 років Черкаському ПАТ " Азот" (1965).* – 180 років від дня народження Василя Федоровича Симиренка (1835 – 1915), українського підприємця-цукровара, вченого, мецената, уродженця с. Млієва Городищенського району. – 95 років від дня народження Валентини Дмитрівни Болейко (1920 – 2001), заслуженої артистки України, колишньої жительки м. Черкаси. – 125 років від дня народження Олексія Петровича Баранникова (1890 – 1952), вченого-індолога, сходознавця, уродженця м. Золотоноші.* – 120 років від дня народження Василя Кириловича Авраменка (1895 – 1981), хореографа, балетмейстера, уродженця с-ща Стеблева Корсунь-Шевченківського району. – 135 років від дня народження Гаврила Макаровича Базильського (1880 – 1937), генерала-хорунжого Армії УНР, уродженця с. Соколівки Жашківського району. – 90 років від дня народження Олекси Зосимовича Бакуменка (1925 – 1998), поета-сатирика, колишнього жителя м. Сміли. – 170 років від дня народження Олексія Олександровича Андрієвського (Ол. Канівець, 1845 – 1902), історика і літератора, уродженця м. Канева. – 115 років від дня народження Леся Гомона (Олександр Дмитрович Королевич, 1900 – 1958), письменника, уродженця м. Черкаси. – 100 років від дня народження Григорія Івановича Каляєва (1915 – 2000), вченого-геолога, уродженця м. Канева. – 85 років від дня народження Валентини Павлівни Жук (1930 – 2006), заслуженої журналістки України, колишньої завідувачки відділу обласної газети " Черкаський край". КВІТЕНЬ – 90 років від дня народження Катерини Іванівни Піки (1925 – 1999), поетеси, лауреата літературної премії ім. Олекси Кобця (Варавви), уродженки м. Канева. – 125 років від дня народження Никона Івановича Прудкого (1890 – 1982), кобзаря, уродженця м. Канева.* – 80 років від дня народження Василя Васильовича Ілляшенка (1935), кінорежисера, заслуженого діяча мистецтв України, уродженця с. Чехівки Чорнобаївського району. –90 років від дня народження Валерії Андріївни Гуртовенко (1925 – 1997), поетеси, уродженки с. Житники Жашківського району. – 80 років від дня народження Тамари Панасівни Коломієць (1935), поетеси, лауреата премії ім. П. Тичини, уродженки м. Корсунь-Шевченківський. – 125 років від дня народження Рити Петрівни Нещадименко (1890 – 1926), актриси, уродженки с. Сердегівки Шполянського району.* – 95 років від дня народження Івана Никифоровича Степаненка(1920 – 2007), генерал-майора авіації, двічі Героя Радянського Союзу, уродженця с. Нехайки Драбівського району. – 80 років від дня народження Юрія Петровича Тупицького (1935), режисера, письменника, заслуженого працівника культури України, жителя с. Воронинці Чорнобаївського району.* – 115 років з часу відкриття у м. Тальному народної бібліотеки (1900) та 85 років з часу організації Тальнівської районної бібліотеки (1930). – 115 років від дня народження Олександра Назаровича Сороки (1900 – 1963), хорового диригента, народного артиста України, уродженця с. Хлипнівки Звенигородського району. – 120 років від дня народження Лева Юстимовича Биковського (1895 – 1992), бібліотекознавця, бібліографа, уродженця с. Вільховця Звенигородського району. – 85 років від дня народження Олександри Петрівни Стеценко (1930), інженера-будівельника, лауреата Державної премії України ім. Тараса Шевченка, уродженки м. Черкаси. – 175 років першому виданню " Кобзаря" Т.Г. Шевченка (1840).* ТРАВЕНЬ

470 років від дня народження Криштофа Косинського (1545 – 1593), керівника національно-визвольного повстання проти польського панування в Україні. Загинув під час оборони Черкаського замку.

45 років з часу відкриття парку Перемоги у Черкасах (1975).

35 років з часу запровадження Шевченківського літературно-мистецького свята " В сім’ї вольній, новій" (1980). – 105 років від дня народження Бориса Леонідовича Купневського (1910 – 1995), українського живописця, уродженця м. Корсунь-Шевченківський. – 110 років від дня народження Юрія Андріяновича Лавріненка (1905 – 1987), літературознавця і публіциста, уродженця с. Хижинці Лисянського району. Був репресований. – 225 років від дня народження Єгора Федоровича Тимківського (1790 – 1875), вченого-китаїста, дипломата, уродженця с. Богуславця Золотоніського району.* – 85 років від дня народження Ніни Опанасівни Вірченко (1930), математика, доктора фізико-математичних наук, уродженки с. Завадівки Корсунь-Шевченківського району. – 100 років від дня народження Євгена Ароновича Долматовського (1915 – 1994), письменника, життя і творчість якого пов’язані з Черкащиною, перебував у концтаборі " Уманська яма" у 1941 р. – 175 років від дня народження Петра Ілліча Чайковського (1840 – 1893), композитора, який протягом 1865 – 1893 рр. майже щороку гостював у своєї сестри у м. Кам’янці та у с. Вербівці Кам’янського району.* – 150 років від дня народження Марка Федоровича Грушевського (1865 – 1938), священика і краєзнавця, уродженця с. Худоліївки Чигиринського району.* – 110 років від дня народження Петра Климентійовича Лановенка (1905 – 1982), прозаїка, колишнього жителя м. Умані. – 80 років від дня народження Леоніда Степановича Кондратського (1935), архітектора, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, жителя м. Черкаси. – 170 років від дня народження Іллі Ілліча Мечнікова (1845 – 1916), вченого, який протягом 1875 – 1888 рр. проводив літо у с. Попівці Смілянського району, у маєтку своєї дружини. – 100 років від дня народження Охріма Климовича Перевертнюка (1915 – 1980), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Степківки Уманського району. – 85 років від дня народження Бориса Олександровича Верлінського (1930 – 2003), колишнього директора Черкаського обласного театру ляльок, заслуженого працівника культури України. – 120 років від дня народження Тодосія Степановича Осьмачки (1895 – 1962), поета, уродженця с. Куцівки Смілянського району. – 85 років від дня народження Лілії Павлівни Шитової (1930), журналістки, заслуженого працівника культури України, жительки м. Черкаси. – 60 років від дня народження Володимира Володимировича Недяка (1955), фотохудожника, мистецтвознавця, історика, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, уродженця с. Вереміївки Чорнобаївського району. ЧЕРВЕНЬ – 60 років Черкаській обласній філармонії (1955). – 110 років від дня народження Михайла Тимофійовича Оратовського (1905 – 1966), вченого-селекціонера, лауреата Державної премії України (посмертно), уродженця с. Дубової Уманського району. – 90 років від дня народження Олександра Де (Барчук Олександр Іванович. 1925 – 1998), поета, драматурга, видавця, уродженця с. Заячківки Христинівського району. – 90 років від дня народження Михайла Степановича Забоченя (1925 – 2002), військового інженера, мистецтвознавця, філокартиста, уродженця м. Звенигородки. – 55 років від дня народження Ігоря Володимировича Забудського(1960), поета і художника, лауреата обласної літературної премії " Берег надії" ім. В. Симоненка, жителя м. Черкаси. – 105 років від дня народження Федора Овксентійовича Моргуна (1910 – 1990), поета, який у 1972 – 1990 рр. жив і працював у м. Черкаси. – 110 років від дня народження Олександра Євдокимовича Корнійчука (1905 – 1972), письменника, громадського діяча, уродженця м. Христинівки. – 45 років Черкаському ляльковому театру (1970). – 100 років від дня народження Костянтина Івановича Заблонського (1915 – 2006), вченого, фахівця з машинознавства, заслуженого діяча науки і техніки, уродженця м. Христинівки. – 80 років від дня народження Рауфа Ахметовича Аблязова (1935), доктора технічних наук, заслуженого діяча науки і техніки України, професора, президента Черкаського Східно-європейського університету економіки і менеджменту. – 95 років від дня народження Петра Дмитровича Тимошенка (1920 – 1984), мовознавця, кандидата філологічних наук, уродженця с. Вільховця Звенигородського району. – 110 років від дня народження Олександра Карповича Касименка (1905 – 1971), доктора історичних наук, професора, уродженця с. Велика Бурімка Чорнобаївського району. – 85 років від дня народження Євгена Оксентовича Поповича (1930 – 2007), письменника і перекладача, уродженця с. Межирічя Канівського району. – 155 років від дня народження Яна Гжегожа Станіславського (1860 – 1907), польського маляра-імпресіоніста, уродженця с. Вільшаної Городищенського району. – 130 років від дня народження Антоніни Миколаївни Кудрицької (1885 – 1971), письменниці, фольклористки, колишньої жительки с. Будища Звенигородського району. – 105 років від дня народження Павла Федоровича Батицького (1910 – 1984), Героя Радянського Союзу, почесного громадянина м. Черкаси. – 60 років від дня народження Олександра Васильовича Вєтрова (1955), історика, краєзнавця, жителя м. Кам’янки. ЛИПЕНЬ – 90 років від дня народження Ольги Арсенівни Олійник (1925 – 2001), професора, доктора фізико-математичних наук, академіка, уродженки с. Матусова Шполянського району. – 75 років від дня народження Віктора Михайловича Співака (1940), живописця, графіка, різьбяра, жителя м. Черкаси. – 115 років від дня народження Юрія Корнійовича Смолича (1900 – 1976), письменника, актора, театрального критика, Героя Соціалістичної Праці, уродженця м. Умані. – 90 років від дня народження Івана Васильовича Казнадія (1925 – 2006), режисера, актора, заслуженого діяча мистецтв України, уродженця с. Рогової Уманського району. – 85 років від дня народження Валентина Тихоновича Черепіна (1930), вченого-фізика, лауреата Державної премії України, уродженця м. Черкаси. – 75 років від дня народження Олександра Борисовича Зеленька (1940 – 2007), поета, уродженця с. Степанки Черкаського району.* – 95 років від дня народження Павла Максимовича Федченка (1920 – 2002), літературознавця, шевченкознавця, доктора філологічних наук, уродженця с. Носачева Смілянського району. – 85 років від дня народження Петра Миколайовича Жука (1930), журналіста, жителя м. Черкаси. – 70 років від дня народження Івана Йосиповича Лавріненка (1945), художника декоративно-прикладного мистецтва, поета, жителя м. Черкаси. – 115 років від дня народження Гаврила Михайловича Пустовійта (1900 – 1947), графіка, художника-ілюстратора, уродженця с. Межирічя Канівського району. – 80 років від дня народження Георгія Антоновича Урсатія (1935), архітектора, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка. – 70 років музею історії Корсунь-Шевченківської битви (1945). – 165 років від дня народження Сергія Андрійовича Подолинського (1850 – 1891), громадського діяча, економіста, лікаря, публіциста, уродженця с. Ярославки Шполянського району. СЕРПЕНЬ

85 років Уманському державному педагогічному університету ім. Павла Тичини (1930).

85 років Черкаському медичному коледжу (1930). – 110 років від дня народження Івана Григоровича Підоплічка (1905 – 1975), зоолога, палеонтолога, доктора біологічних наук, професора, уродженця с. Козацького Звенигородського району. – 125 років від дня народження Макара Олександровича Кушніра (1890 – 1951), політичного діяча, журналіста, уродженця м. Черкаси.* – 160 років з часу відкриття першого плавучого мосту через Дніпро біля м. Черкаси (1855). – 75 років від дня народження Вадима Федоровича Мицика (1940), етнографа, краєзнавця, журналіста, заслуженого працівника культури України, жителя м. Звенигородки. – 75 років від дня народження Лідії Григорівни Попової (1940), заслуженої артистки України, актриси Черкаського академічного обласного музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка. – 100 років від дня народження Ізраїля Григоровича Куперштейна (1915 – 1995), Героя Радянського Союзу, уродженця м. Черкаси. – 50 років з часу газифікації м. Черкаси (1965). – 105 років від дня народження Андрія Ісаковича Бондаря-Білгородського (1910 – 1987), актора і режисера, народного артиста України, уродженця с. Летичівки Монастирищенського району. – 90 років від дня народження Якова Павловича Прилипка (1925 – 1978), історика, етнографа, археолога, перекладача, уродженця с. Прохорівки Канівського району. – 100 років від дня народження Дмитра Фроловича Тараскова (1915 – 1981), Героя Радянського Союзу, удостоєного цього звання за визволення м. Черкаси.* – 90 років Шевченківському національному заповіднику у м. Каневі (1925). – 65 років від дня народження Миколи Миколайовича Петрини (1950), керівника ансамблю " Росава" Черкаської обласної філармонії, заслуженого артиста України. – 75 років від дня народження Миколи Федоровича Калашника (1940), живописця, уродженця м. Сміли. ВЕРЕСЕНЬ – 120 років від дня народження Семена Платоновича Найдена (1895 – 1969), журналіста, краєзнавця, колишнього жителя м. Черкаси. – 90 років від дня народження Олександра Івановича Сасима (1925 – 2012), народного лікаря України, Почесного громадянина міста Черкаси, колишнього хірурга Черкаської обласної лікарні. – 90 років від дня народження Поліни Якимівни Запари (1925 – 2006), майстрині художньої вишивки, колишньої жительки м. Черкаси. – 150 років від дня народження Миколи Сергійовича фон Ріттера(1865 –?), учасника Перших олімпійських ігор, уродженця м. Золотоноші.* – 75 років від дня народження Миколи Івановича Борща (1940), краєзнавця і поета, заступника голови правління Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, наукового співробітника Черкаського обласного краєзнавчого музею.* – 140 років від дня народження Олександра Антоновича Кошиця (1875 – 1944), композитора і диригента, уродженця с. Ромашки Канівського повіту, дитинство якого пройшло у с. Тарасівці Звенигородського району. – 85 років від дня народження Василя Павловича Євича (1930 – 1994), художника, уродженця с. Багви Маньківського району. – 90 років від дня народження Михайла Семеновича Грицая (1925 – 1988), літературознавця, фольклориста, уродженця с. Бачкуриного Монастирищенського району. – 175 років ПАТ " Смілянський машинобудівний завод" (1840). – 115 років від дня народження Ісаака (Іцика) Соломоновича Фефера (1900 – 1952), єврейського поета, драматурга, громадського діяча, уродженця м. Шполи. – 130 років від дня народження Всеволода Михайловича Зуммера (1885 – 1970), археолога, мистецтвознавця, уродженця м. Тального. – 100 років від дня народження Івана Олександровича Гуржія (1915 – 1971), дослідника історії України, джерелознавця, доктора історичних наук, уродженця с. Худяки Черкаського району.* – 170 років від дня народження Івана Карповича Карпенка-Карого (Тобілевич, 1845 – 1907), драматурга, актора, який неодноразово бував з гастролями на Черкащині, зокрема в м. Умані. ЖОВТЕНЬ – 85 років Уманському агротехнічному коледжу (1930). – 185 років від дня народження Сергія Федоровича Грушевського (1830 – 1901), педагога і публіциста, організатора народної освіти, уродженця м. Чигирина. – 100 років від дня народження Надії Омелянівни Квасниці (1915 –?), співачки, педагога, заслуженої артистки Росії, уродженки с. Киселівки Катеринопільського району. – 90 років від дня народження Василя Іларіоновича Пазича (1925 – 1997), оперного співака, народного артиста України, уродженця с. Тарасівки Звенигородського району. – 145 років від дня народження Володимира Васильовича Різниченка (Велентій, 1870 – 1932), вченого, природознавця, мандрівника, дослідника Канівських дислокацій. – 110 років від дня народження Дмитра МитрофановичаГринця (1905 – 1993), художника, графіка, уродженця м. Золотоноші. – 180 років від дня народження Готфрида Йосиповича Оссовського (1835 – 1897), польського археолога, геолога, краєзнавця Волині, уродженця с. Козарівки Канівського району. – 95 років від дня народження Івана Олексійовича Онопрієнка (1920 – 1943), Героя Радянського Союзу, удостоєного цього звання за визволення м. Черкаси від фашистських загарбників. – 70 років від дня народження Івана Степановича Горбенка (1945), поета, уродженця с. Тіньки Чигиринського району. – 90 років від дня народження Олександра Миколайовича Алабовського (1925 – 1997), вченого-механіка, доктора технічних наук, професора, лауреата Державної премії УРСР в галузі науки і техніки, уродженця м. Звенигородки. – 95 років від дня народження Михайла Федоровича Пономаренка (1920 – 2010), краєзнавця, уродженця с. Підставки Золотоніського району. – 115 років від дня народження Степана Федоровича Бена (Бендюженко, 1900 – 1937), поета, уродженця с. Лозуватки Шполянського району. Був репресований. – 105 років від дня народження Кузьми Кіндратовича Гриба (Верхов, 1910 – 1997), прозаїка, політв’язня, організатора партизанського руху в Уманському, Тальнівському, Маньківському районах у 1941 – 1944 рр. ЛИСТОПАД – 60 років від дня народження Андрія Івановича Завгороднього (1955), вченого в галузі ветеринарної медицини, професора, уродженця с. Кропивної Золотоніського району. – 50 років Черкаському тролейбусному парку (1965). – 110 років від дня народження Дмитра Федоровича Головка (1905 – 1978), майстра народно-декоративного мистецтва, кераміста, народного художника України, уродженця м. Умані. – 70 років від дня народження Євгена Івановича Кухарця (1945 – 1987), колишнього художнього керівника і головного диригента Черкаського народного хору, композитора, народного артиста України. – 120 років від дня народження Людмили Прокопівни Шевченко (1895 – 1969), фольклориста й етнографа, онуки Т. Г. Шевченка, уродженки с. Шевченкового Звенигородського району. – 135 років Першій міській гімназії м. Черкаси (1880). – 90 років від дня народження Володимира Матвійовича Хижняка (1925 – 1998), письменника, журналіста, перекладача, уродженця м. Черкаси. – 95 років від дня народження Миколи Єфремовича Сиваченка (1920 – 1988), фольклориста, літературознавця, доктора філологічних наук, уродженця с. Ямполя Катеринопільського району. – 95 років Мліївському інституту помології ім. Л.П. Симиренка УААН (1920). – 80 років від дня народження Юлії Петрівни Гамової (1935), бандуристки, народної артистки України, уродженки с. Бубнівська Слобідка Золотоніського району. – 80 років від дня народження Івана Тимофійовича Гука (1935 – 2000), заслуженого лікаря України, Почесного громадянина міста Черкаси, колишнього лікаря-уролога першої Черкаської міської лікарні. – 55 років Літературно-меморіальному музею І.С. Нечуя-Левицького (1960) у с-щі Стеблеві Корсунь-Шевченківського району. – 80 років від дня народження Дмитра Семеновича Чередниченка (1935), поета, прозаїка, перекладача, мистецтвознавця, уродженця с. Межирічя Канівського району. ГРУДЕНЬ

95 років Черкаському кооперативному економіко-правовому коледжу (1920). – 75 років від дня народження Івана Семеновича Косенка (1940), доктора біологічних наук, професора Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини, заслуженого працівника культури України, директора Уманського дендрологічного заповідника «Софіївка». – 130 років від дня народження Миколи Степановича Погрібняка (1885 – 1965), живописця, графіка, уродженця с. Козацького Звенигородського району. – 95 років від дня народження Миколи Степановича Заноздри (1920 – 1999), лікаря-кардіолога, доктора медичних наук, заслуженого діяча науки і техніки України, уродженця м. Канева. – 190 років з часу повстання декабристів (1825). – 175 років від дня народження Михайла Петровича Старицького (1840 – 1904), письменника, перекладача, громадського діяча, уродженця с. Кліщинці Чорнобаївського району.* – 115 років від дня народження Івана Івановича Чабаненка (1900 – 1972), режисера, педагога, заслуженого діяча мистецтв України, уродженця м. Чигирина. – 75 років від дня народження Ніни Михайлівни Клименко (1940), заслуженого працівника культури України, колишнього директора Черкаського художнього музею. – 125 років від часу введення в експлуатацію залізничної колії Козятин - Христинівка - Умань – 110 років від дня народження Василя Єлисейовича Труш-Коваля (1905 – 1944), поета, уродженця м. Городища. Був репресований. – 90 років від дня народження Євгенії Миколаївни Єршової (1925 – 2009), артистки балету, народної артистки України, уродженки м. Сміли. – 80 років від дня народження Андрія Миколайовича Кандиби (1935), вченого-економіста, доктора економічних наук, уродженця с. Чорна Кам’янка Маньківського району. – 420 років від дня народження Богдана Михайловича Хмельницького (1595 – 1657), гетьмана України, уродженця с. Суботова Чигиринського району. – 95 років від дня народження Олексія Федоровича Фіщенка (1920 – 2010), графіка, народного художника України, заслуженого діяча мистецтв України, уродженця м. Умані. 5. Біографічні та історичні довідки, до переліку пам'ятних дат (позначених *), короткі бібліографічні списки літератури 275 років від дня народження керівника національно-визвольного руху Коліївщини Максима Залізняка (бл. 1740 р. – після 1769 р.)

Максим козак Залізняк, козак з Запорожжя, Як поїхав на Вкраїну – як пишная рожа. Зібрав війська сорок тисяч в місті Жаботині, Обступили город Умань в обідній годині. Обступили город Умань, покопали шанці Та вдарили з семи гармат у середу вранці. Та вдарили з семи гармат у середу вранці, Накидали за годину панів повні шанці… Отак Максим Залізняк із панами бився, І за те він слави гарной залучився. З народної пісні

Постать Максима Залізняка ще з дитинства відома усім українцям, в першу чергу завдяки поемі Т. Шевченка «Гайдамаки». Невигаданий, цілком реальний героїчний образ Залізняка надихнув не одне покоління на самовіддану боротьбу
за ідею української державності. Більш чистого та переконливого образу героя, незаплямованого зрадами, інтригами, годі й шукати в усій українській історії. Авторитет керівника Коліївщини, який наважився очолити повстання православного населення Речі Посполитої проти кріпацтва і конфедератів, – незаперечний.

Існує три чи й чотири різних варіантів біографії Максима Залізняка. А тому достовірна інформація про нього починається лише з моменту, коли він з′ явився
в Мотронинському монастирі, як організатор і керівник повстання 1768 – 1769 років відомого під назвою Коліївщина. Попереднє його минуле і саме походження залишається оповитим серпанком невідомого й непевности. Сьогодні,
як в українській, так і в зарубіжній історіографії, немає єдності щодо місця і дати народження М. Залізняка.

Історик В. А. Смолій стверджує, що Максим Ієвлевич Залізняк народився
в містечку Медведівці на Чигиринщині. В. Голобуцький пише, що він був сином кріпосного селянина з с. Івківці Чигиринського староства. Краєзнавець П.П. Соса теж схиляється до цієї версії. У статті «Народний гнів з Холодного Яру» він пише: «Народився Залізняк, як стверджують дослідники Мордовцев і Скальковський,
на хуторі Івківці недалеко від с. Медведівки». Про місце народження М. Залізняка говориться у двох документах: рапорті отамана Тимошівського куреня Василя Коржа від 2 липня 1768 р. та протоколі допиту М. Залізняка в Каргопільському карабінерному полку від 26 липня 1768 р. Оригінали цих документів зберігаються
в Центральному державному історичному архіві України у м. Києві. Саме на основі цих документів можна стверджувати, що місцем народження М. Залізняка є с. Івківці на Чигиринщині, хоча часом він «жительство имел» в с. Медведівці.

Стосовно віку Залізняка, то в протоколі його допиту (на полях аркуша) зазначено, що йому 28 років.

Отже, Максим Ієвлевич Залізняк народився близько 1740 року в с. Івківці, тепер Чигиринського району в сім′ ї селянина. Після смерті батька Максим жив близько року у своєї старшої сестри, котра була заміжня за мешканцем
с. Медведівки. У віці 13-ти років записався козаком Тимошівського куреня Нової Січі. Працював наймитом у козацьких зимівках, на рибних та соляних промислах. Деякий час наймитував в Очакові. 1767 року повернувся в рідні краї і став послушником Мотронинського монастиря.

Третього червня 1768 року після козацької ради у Холодному Яру Максим Залізняк очолив повстанське військо, яке складалося з запорозьких козаків та селян чисельністю до тисячі чоловік. Повстанці проголосили Залізняка отаманом, хоча сам він називав себе полковником Низового Війська Запорозького.

Повстання було викликане жорстоким соціально-економічним та релігійним гнобленням українського селянства. Безпосереднім поштовхом до його початку стало створення Барської конфедерації 1768 року, що зумовило різке загострення політичної та соціальної ситуації в краї. Введення російських військ на територію Правобережжя і початок військових дій барських конфедератів породили в частини православного населення ілюзію щодо можливості підтримки їхніх вимог з боку російського уряду.

6-го червня повстанці вирушили з Холодного Яру. Вони оволоділи Медведівкою, Жаботином, Смілою, Черкасами, Корсунем, Каневом, Богуславом, Кам′ яним Бродом, Лисянкою. Після здобуття Умані 20 – 21 червня повстання поширилося на значні терени Правобережжя України. На визволених територіях Максим Залізняк проводив виважену соціальну політику, прагнув налагодити нормальне господарське життя, зробив певні кроки щодо утвердження в краї козацьких органів влади.

Російський уряд, наляканий розмахом повстання, вирішив силою його придушити. Вдаючи із себе союзника Залізняка і Гонти, російський полковник донських козаків Гур′ єв в Умані став обговорювати з ними перспективи спільних військових операцій проти конфедератів, наказав влаштувати для гайдамаків банкет. Тим часом його солдати захопили склад зброї, коней і оточили табір повстанців. Запросивши Залізняка і Гонту 7 липня до свого намету, Гур′ єв наказав
їх заарештувати.

Упродовж липня-серпня 1768 року царські війська розгромили більшість повстанських загонів. Особливо жахливими і масовими стали страти учасників Коліївщини.

Російське командування, вважаючи Максима Залізняка царським підданим, засудило його. За вироком Київської губернської канцелярії його було засуджено
до середньовічної кари – колесування. Утім цю кару було замінено іншою – повстанському ватажку було завдано 150 ударів батогом, піддано клеймуванню
і заслано на довічну каторгу у Нерчинськ.

За деякими свідченнями, під час етапування на заслання у слободі Котельні на Полтавщині М. Залізняк з кількома засудженими гайдамаками зумів втекти. Проте незабаром був знову схоплений і висланий у Нерчинськ, де і помер.

Є дані, що М. Залізняк робив спроби втечі і, можливо, брав участь у селянській війні в Росії 1773 – 1775 рр. під проводом Омеляна Пугачова.

Героїчна постать Максима Залізняка оспівана в усній народній творчості – історичних думах, піснях, переказах і легендах. Пантелеймон Куліш зафіксував
у народному переказі такий красномовний образ ватажка: «Сидів на буланому коні, мав на собі червоний жупан, синю шапку, сап′ янці, шалевий пояс, за поясом пістолі, при боці шабля. Не старий іще чоловік, літ може сорока, а може й більше, на виду повний, круглолиций, уродою хороший, на зріст невеликий та плечистий; вуса русяві, невеличкі, за вухом оселедець».

За переказами у селі Івківці збереглися могили батьків М. Залізняка. Тут здавна лежать на старому кладовищі кілька каменів; старожили розповідають,
що ті камені поклав на могили батьків перед повстанням М. Залізняк…

Пам′ ятає Черкащина свого славного сина. У Холодному Яру росте тисячолітній дуб Максима Залізняка. 1993 року у с. Медведівці відкрито пам′ ятник народному ватажкові, а у с. Жаботині встановлено його погруддя. Ім′ я Максима Залізняка носять вулиці міст і сіл України.

ЛІТЕРАТУРА:

Лавріненко Н. Максим Залізняк: (факти, міфи, зобр.) / Назар Лавріненко; [упоряд. і ред.
Н. П. Лавріненко]. – К.: Емма, 2012. – 79 с.: іл.

Чухліб Т. Максим Залізняк / Тарас Чухліб // Чухліб Т. Гетьмани України-Русі. – Донецьк, 2012. – С. 290 – 295: портр. 27

Одинець Д. Сторінками біографії Максима Залізняка / Даша Одинець, Назар Лавріненко // Залізнякові читання: матеріали Другої учн. наук. краєзн. конф. – [Черкаси, 2010]. – С. 54 – 56.

Антонович В. Несколько данных о судьбе Железняка после его ареста в Умани /
В. Антонович // Гайдамацький рух на Уманщині. Коліївщина 1768 року. – К., 2002. – С. 200 – 204.

Голобуцкий В. Максим Железняк / В. Голобуцкий. – М.: Соцэкгиз, 1960.–72 с.

Смолій В. А. Максим Залізняк / В. А. Смолій // Укр. іст. журн. – 1990. – № 3. – С. 96 – 106.

Залізняк Максим Ієвлевич [Електронний ресурс]: [сайт]. – Текст. дані. – Режим доступу: www.ebk.net.ua> Book/synopsis/ukrainska_elita/part2/... (дата звернення: 2.06.14). – Назва з екрану.

Січня

© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.