Практичні завдання.

ФАХОВА ПСИХОЛОГІЯ

1. Предмет і завдання спеціальної психології.

2. Принципи спеціальної психології.

3. Характеристика міжпредметних зв’язків спеціальної психології.

4. Загальні закономірності розвитку з відхиленнями.

5. Специфічні закономірності розвитку з відхиленнями

6. Сучасні класифікації розвитку з відхиленнями.

7. Характеристика дизонтогенезу, параметри його оцінювання.

8. Біологічні та соціальні чинники дизонтогенезу.

9. Класифікація психічного дизонтогенезу за В.В.Лебединським.

10. Категорії спеціальної психології за В.М. Сорокіним.

11. Логопсихологія, як розділ спеціальної психології.

12. Зв’язок логопсихології з іншими науками, її значення.

13. Методологічні основи логопсихології.

14. Принципи логопсихології.

15. Закономірності психічного розвитку дітей із ТПМ.

16. Особливості слухового сприймання у дітей із ТПМ.

17. Особливості зорового сприймання у дітей із ТПМ.

18. Особливості просторового гнозису у дітей із дизартрією.

19. Особливості тактильного сприймання у дітей із ТПМ.

20. Особливості пам’яті у дітей із ТПМ.

21. Особливості мисленнєвої діяльності у дітей із ТПМ.

22. Особливості уваги у дітей із ТПМ.

23. Проблема розвитку мислення у дітей із моторною алалією.

24. Особливості мисленнєвих операцій у дітей з ЗНМ.

25. Характеристика наочно-образного мислення у дітей із ТПМ.

26. Особливості ігрової діяльності у дітей із ТПМ.

27. Особливості навчальної діяльності дітей із ТПМ.

28. Порівняльна характеристика мислення дитини із ЗНМ і розумовою відсталістю.

29. Особливості уяви у дітей із ТПМ.

30. Диференційна діагностика порушень психічного розвитку у дітей із ЗНМ та РДА.

31. Диференційна діагностика порушень психічного розвитку у дітей із ЗНМ та РВ.

32. Проблема диференційної діагностики порушень психічного розвитку у дітей із ЗНМ та ЗПР.

33. Особливості комунікативної діяльності у дітей із ТПМ.

34. Особливості міжособистісних стосунків дітей з ТПМ (з ровесниками та дорослими).

35. Особливості мотивації дітей із ТПМ (до спілкування, гри, навчання).

36. Особливості саморегуляції та самоконтролю дітей із ТПМ.

37. Характеристика особистісної сфери дітей та підлітків із заїканням.

(самооцінка, тривожність, страхи, фіксованість, мотивація, рівень домагань).

38. Структура дизонтогенезу у дітей із ринолалією.

39. Структура дизонтогенезу дітей із дизартрією.

40. Моделі сімейного виховання дітей із ТПМ.

41. Особливості емоційної сфери дітей із ТПМ.

Практичні завдання.

Практичне завдання №1.

Денис В., учень 2 класу масової школи. До шкільного психолога звернулася вчителька зі скаргою на неуспішність учня, особливо при виконанні завдань із математики. При психологічному обстеженні виявлені: нормативна працездатність, легкі порушення концентрації уваги. Успішне механічне запам'ятовування на слух. Мислення та інтелект у межах вікової норми. При докладнішому нейропсихологічному дослідженні виявлено дефект зорового сприй­няття: утруднення в розпізнаванні фігур Поппельрейтера, не­можливість розрізнення чисел, що складаються з однакових цифр (14 і 41, 122 і 212 тощо). При цьому усне виконання лічильних операцій не порушене, решта функцій мозку збере­жені.

1. Який тип порушення психічної функції має місце у даному випадку?

2. Доберіть прийоми корекції порушеної психічної функції.

Практичне завдання №2. За допомогою до шкільного психолога звернулася мати дівчинки Олі С. учениці 1-го класу. Оля протягом 2-х місяців перенесла операцію апен­дициту і пневмонію, тривалий час перебувала в лікарні. На час обстеження температура залишилася на рівні 37, 1—37, 3 °С. Матір тривожить те, що дівчинка втратила інтерес до навчання, охоче слухає казки для дошкільників, грається з ляльками. Спроби примусити її «наздоганяти» навчальну про­граму марні: Оля плаче, дратується. Раніше (до початку хвороби) навчання було успішним, інтерес до нього сформова­ний, дівчинка готувалася до уроків самостійно.

При психологічному обстеженні звертають на себе увагу риси «дитячості» в поведінці, швидка виснажуваність. Рівень інтелекту відповідає віковій нормі. Коло інтересів у даний момент відповідає 5 рокам. Виражена емоційна лабільність.

1. Який тип порушень психічного розвитку має місце у даному

випадку? З чим він пов'язаний?

2. Розробіть для матері рекомендації щодо виховання дівчинки.

Практичне завдання №3.

Мати звернулася до психолога на предмет готовності до шкільного навчання її сина. Зі слів матері хлопчик почав ходити з 1, 5 років, говорити з 3-х років. Тепер оволодів фразовим мовлен­ням, але в основному це повторення почутих виразів без розу­міння їхнього смислу.

При патопсихологічному обстеженні виявлена хороша меха­нічна пам'ять, опосередковування погіршує запам'ятовування. Мислення конкретне; хлопчик називає цифри до 100, знає ок­ремі англійські слова. Моторика рук недостатня, виконання графічних проб украй утруднене. Порушена цілеспрямованість, виражена рухова розгальмованість. Хлопчик виховувався вдома.

1. Який тип порушення психофізичного розвитку?

2. Опишіть оптимальні умови навчання дитини.

Практичне завдання №4.

Мама звернулася по допомогу до психолога за по­радою знайомих. Маму турбує своєрідність розвитку дитини. Михайлику три роки. Окремі слова почав вимовляти в 7 місяців, фразове мовлення з'явилося до року. Зараз у дитини фразове мовлення зі своєрід­ними, що не відповідають змістові, інтонаціями. Формування рухових навичок затримане: ходити дитина навчилась у 1, 5 роки, досі самостійно не їсть, не одягається. Ходить навшпинь­ки, розмахуючи руками. Ігрові інтереси не виражені; може го­динами сидіти й перекладати шнурок, корок від пляшки тощо з місця на місце. Знає цифри й цікавиться ними: запам'ятовує номери тролейбусів, машин, що проїжджають.

1. Який тип порушення психічного розвитку в даному випадку?

2. Розробіть основні напрямки корекційно-розвивального впливу на психічний розвиток дитини.

Практичне завдання №5.

Наталя С., 3 роки, обстежується в умовах дитячої лікарні з метою визначення місця подальшого перебування, оскільки дівчинка має бути переведена з дому маляти в дитячийбудинок.

Відомо, що мати залишила дитину в пологовому будинку, батько невідомий. Протягом першого року життя Наталя хворіла на рахіт, відставала у вазі. Перенесла кір, вітряну віспу, двічі пневмонію. При обстежен­ні виявлено відставання в рості та вазі, дисбактеріоз, хронічний коліт. Вона оволоділа навичками ходьби, самостій­но їсть, використовує фрази з двох-трьох слів.

Психологічне обстеження показало, що Наталя йде на контакт з дорослим, виконує прості інструкції, на прохання може взяти, покласти різні іграшки. Знає назви частин тіла, може показати їх на ляльці. Мова розвинена слабо, але при наданні допомоги можли­ве повторення фрази з 4—5 слів, побудова розповіді за малюнками недоступна, переказ тексту також. Малюнок на рівні каракулів. Доступне виконання 1-ї дошки Сегена методом спроб та помилок. Емоційні реакції жваві, адекватні, залежать від заохо­чення. Виражені виснажуваність, нестійкість уваги. Під час проведення навчаючого експерименту можливі засвоєння та перенесення способів дій.

1. Яке порушення психофізичного розвитку можливе?

2. Який тип дошкільного закладу слід обрати для дівчинки?

3. Розробіть напрямки психокорекційного впливу на розвиток дитини.

Практичне завдання №6.

Ваня М., 5 років, перебуває на лікуванні та обстеженні в умовах стаціонару у зв’язку з нічним енурезом. З бесіди з матір'ю відомо, що дитина народилася недоношеною, протя­гом першого місяця життя перебувала у відділенні патології новонароджених. Ваня відставав у формуванні навичок: сидіти почав у 9 місяців, ходити в 1 рік і 3 міс., окремі слова з’явилися в 1 рік і 2 міс. Фразове мовлення – майже 4 роки Хлопчик жвавий, рухливий, відвідує дитячий садок. Вихователька скаржиться, що там він часто б’ється, дуже рухливий, не справляється з програмою старшої групи, одягається через силу, не вміє зав’язувати шнурки, застібати ґудзики.

При патопсихологічному обстеженні хлопчик охоче розмов­ляє, грається. Увага нестійка, виконання завдань переривається гучною грою, біганиною по кабінету. Здатний виконати завдання дошки Сегена. Малюнок людини на рівні «головонога». Дитина самостійно може зібрати розрізані малюнки з двох фрагментів, з допомогою—з трьох. Механічне запам'ятовування—нижня межа норми. Смислове (повторювання фрази) значно краще. Доступні прості узагальнення: «іграшки», «їжа», «твари­ни». Для виконання всіх завдань потрібне постійне привернен­ня уваги, покрокові інструкції. Самооцінка завищена, уявлення про думку оточуючих не сформоване.

1. Який можливий тип порушення психофізичного розвитку?

2. Вкажіть напрямки корекційного розвитку дитини.

Практичне завдання №7.

Костя Б., 6 років. Мати звернулася до психолога з метою визна­чення шкільної готовності дитини. Зі слів матері відомо, що дитина народилася вчасно, відставала в ранньому розвитку: голову тримав у 4 міс, сидіти навчився до 9 міс, ходити —в 1 рік і 5 міс. Окремі слова з'явилися близько 2-х років, фразове мовлен­ня — близько 4-х років. У дитячому садку навчальну програму не засвоював. До цього часу дитина знає окремі літери, може назвати цифри від 1 до 10.

При психологічному обстеженні дитина важко вступає в контакт, не цікавиться завданнями та іграшками.

Обсяг уваги недостатній. Працездатність рівномірно низька. Темп сенсомоторики повільний. Механічне запам'ятовування успішне: 5, 7, 7, 10. Опосередковане асоціативне запам'ятову­вання значно гірше. Доступні прості узагальнення: «їжа», «по­суд», складніші —неможливі. Запас знань недостатній. Дослід­жуваний не знає імен та професії батьків, своєї домашньої адреси.

Конструктивний праксис недоступний, малюнок людини на рівні «головонога». Лічбою не володіє.

Встановлює зв'язок та послідовність явищ у серії з 2-х кар­тинок — тільки з допомогою. Реакція на вказівки психолога, заохочення відсутня. Критичність до своїх досягнень нерозвинена, самооцінка не сформована.

1. Який тип порушень психічного розвитку спостерігається в даному випадку?

2. Яка необхідна додаткова консультація спеціалістів?

3. Визначте оптимальні умови шкільного навчання дитини.

Практичне завдання №8.

Тетянка В., 6, 5 років. Мати з дівчинкою звернулася до психолога для визна­чення шкільної готовності дитини. Зі слів матері відомо, що дівчинка народилася вчасно, протягом першого року життя розвивалася нормально, своєчасно навчилася сидіти, ходити. Окремі слова з'явилися в 1 рік і 3 міс, фразове мовлення —до І років. На віддавання в дитячий садок у 3 роки була сильна стресова реакція: дівчинка плакала, не спала, ні з ким не розмовляла, В зв'язку з цим через два тижні її забрали з дитя­чого садка і до 6, 5 років виховували вдома.

Тепер Таня знає літери, рахує в межах 10 переліченням. Фізичний розвиток - відстає в рості та вазі від ровесників. При обстеженні дівчинка з труднощами залучається до виконання завдань, ходить по кабінету, грається іграшками.

Обсяг та переключення уваги — в нормі, довільна концентрація утруднена. Механічне запам'ятовування: 2, 4, 4, 6, при запам'ятовуванні фраз фразу з 9 слів запам'ятовує з першого подання. Інтелект—у межах вікової норми, але обстежувана не може самостійно помітити помилок у виконанні завдань, і постерігаються несформованість поняття числа, утруднення фонематичного аналізу та синтезу. Завдання сприймаються тільки при поданні їх в ігровій формі; оцінкою своєї успішності дівчинка не цікавиться, на заохочення реагує слабо. В тесті на креативність дівчинка ставить запитання предметно-пізнавальні побутові: «Скільки коштує " Снікерс"?» Емоції жваві, лабільні. Самооцінка завищена, слабо диференційована.

1.Який тип порушень можливий?

2. Розробіть рекомендації щодо психокорекційного впливу на розвиток дитини.

Практичне завдання №9.

Саша Ж., 10 років. Направлений на обстеження з ініціативи класного керівника. Зі слів учителя відомо, що дитина вчиться вкрай нерівномірно, не засвоює програму 5-го класу, прогу­лює, на уроці відволікається, заважає. Часто приносить до школи іграшки. З бесіди з матір'ю виявилося, що дитина протягом перших років життя перенесла струс мозку, тяжку форму кору.

При патопсихологічному обстеженні хлопчик особливого інтересу до завдань не проявляє, але справляється з ними.

Обсяг та довільна концентрація уваги недостатні. Відмі­чається виснажуваність. Механічне за­пам'ятовування утруднене: 3, 4, 3, 6; асоціативне—дещо краще.

При дослідженні інтелекту виявляється нерівномірність його розвитку: виконання вербальних тестів на рівні нижньої межі норми, розуміння прислів'їв утруднене, виконання невербальних тестів успішне. Спостерігаються порушення дрібної моторики, точної координації рухів. Тло настрою нестійке, виражена рухова розгальмованість. Надання допомоги, заохо­чення поліпшують результати. Самооцінка низька, виражена впевненість у негативному ставленні з боку дорослих. Пізна­вальні інтереси розвинені слабо, виявляється помірна шкільна тривожність.

1. Який тип порушень психічного розвитку спостерігається?

2. В чому полягають первинний дефект та вторинні особис­тісні реакції?

Практичне завдання №10.

Толя Л., 14 років. Обстежуваний направлений на судово-психологічну експертизу з метою визначення відповідності ві­кові. З матеріалів кримінальної справи відомо, що обстежува­ний обвинувачується в крадіжці з кіоску, скоєній у групі зі старшими підлітками. В шкільній характеристиці вказано, що Толя дублював 2-й клас, не встигає з декількох предметів, частото прогулює заняття. Фізичний розвиток затриманий, зріст та вага нижчі за норму, статеве дозрівання не почалося. При патопсихологічному обстеженні виявляється, що увага обстежу­ваного нестійка, ставлення до завдань вибіркове.

Працездатність нерівномірна, спостерігаються короткочасні фазові коливання уваги. Механічне запам'ятовування успішне: 5, 7, 8, 10. Доступне виконання «вилучень», «узагальнень», «аналогій». Невербальний інтелект відповідає нормі, вербаль­ний — нижній межі норми. Креативність украй низька. В описі картинок при застосуванні тематичного аперцептивного тесту відсутній прогноз подальшого розвитку ситуації.

Самооцінка слабо диференційована, самооціночні судження

незрілі, залежать від думки старших підлітків зі своєї компанії.

Рівень домагань низький, нестійкий. Коло інтересів обмежене,

пізнавальні інтереси нерозвинені, переважає ігрова мотивація.

Емоції вкрай лабільні, висока навіюваність.

1. Який тип порушень психічного розвитку в даному випадку?

2. Чи відповідають психічний та особистісний розвиток

обстежуваного його вікові? Відповідь обґрунтуйте.

Практичне завдання №11.

Оля С., 16 років, перебуває на стаціонарному обстеженні з метою вирішення питання про інвалідність. З історії хвороби відомо, що пологи проходили з патологією (виймання плода за допомогою щипців). Ранній розвиток затримувався: дівчинка почала тримати голівку в 5 міс, сидіти —в 9, ходити —в 1 рік 19 міс. Окремі слова з'явилися до 1, 5 року, фразове мовлення до 4-х. Дитячий садок Оля не відвідувала. У 7 років пішла в перший клас масової школи. Незважаючи на багаторазові пропозиції педагогів, мати не зверталась до психолого-медико-педагогічної консультації, дівчинка продовжувала навчатися в масовій школі (дублювала 1-й та 5-й клас). У даний час вона закінчила 9 клас, не атестована з більшості предметів. Порушень поведінки не було. Оля життєво не орієнтована, виходить з дому тільки з матір’ю, вирізняється високою тривожністю.

При патопсихологічному обстеженні контакт утруднений, виражена тривожність, реакції пасивного протесту. Обсяг концентрації уваги недостатній. Механічне запам'ятовуванняутруднене: 2, 3, 5, 5; асоціативне запам'ятовування дає гірші результати. Вилучення та узагальнення здійснюються за конкретно-ситуативними ознаками. Класифікація —також за конкретними ситуативними ознаками. Розуміння прислів'їв, приказок, аналогій недоступне. Критичність недостатня. Вербальний IQ - 52 б, невербальний —60. Надання допомоги не поліпшує результатів. Самооцінка занижена, недиференційована. Засвоєння шкільних навичок різко недостатнє: читання з помилками, утруднене розуміння прочитаного, розв'язування задач на дві дії недоступне.

1. Який тип дизонтогенетичного розвитку має місце в дано­му випадку?

2. В чому полягають первинний та вторинний дефекти?

Практичне завдання №12.

Василько А., 10 років. Мати звернулися до психолога зі скаргою на низьку й нерівномірну успішність дитини. Із розмови з матір’ю стало відомо, що вагітність проходила із загрозою, пологи були стрімкими, дитина народилася в асфіксії. Протягом першого року життя дитина перебувала на обліку в невропатолога, однак усі навички засвоювала вчасно. Дитина відвідувала дитячий садок й успішно справлялася з програ­мою, до школи пішла підготовленою. Останнім часом Василько навчається в загальноосвітній школі та відвідує музичні заняття. Вдома він нерідко скаржиться на головний біль, важко засинає. У школі успішність нерівномірна: іноді «забуває» добре засвоєнні знання, а іноді успішно справляється зі складним завданням. При психологічному дослідженні хлопчик охоче йде на контакт, прагне досягнень. Працездатність низька, виражена виснажуваність. Тип сенсомоторики повільний. Обсяг уваги —низька норма, переключання і розподіл недостатні.

Механічне запам'ятовування—в межах норми.

Рівень інтелекту відповідає віковій нормі, порушень мислення не виявлено.

При виконанні графічних проб спостерігаються недостатність точної координації рухів, утрата окремих деталей зображення, порушення пропорцій фігур.

Самооцінка адекватна. Відзначається виражена шкільні тривожність. Рівень домагань дещо занижений, але реакція на успіх і невдачу адекватна.

Яка причина неуспішності дитини в школі?

Розробіть напрямки корекційно-розвивального роботи та поради матері щодо організації умов навчання дитини.

Практичне завдання №13.

До психолога звернулася вчителька зі скаргою на те, що учень Андрій М., 9 років не засвоює навичок читання і писання. Поведінка на уроках та перервах без порушень, успішність із математики та інших дисциплін —середня.

З бесіди із матір'ю з'ясувалося, що дитина народилася і розвивалася нормально. Розвиток мовлення дещо затримувався. Вимовляти окремі слова Андрій почав близько 1, 5 років, фразове мовлення розвинулося близько 4-го року. Були порушення у вимові окремих звуків, дитина відвідувала логопеда в поліклініці протягом 3-х місяців. Після цього мати припинила заняття, вважаючи їх неефективними. Андрій відвідував дитячий садок, але на момент вступу до школи знав тільки окремі літери, читати не вмів. Весь період навчання в школі мати регулярно займається з дитиною вдома, прочитує йому всі завдання вголос.

Під час психологічного обстеження хлопчик охоче йде на контакт, справляється із запропонованими завданнями. Спостерігається певна виснажуваність психічних процесів. Обсяг, концентрація та переключуваність уваги не порушені. Слухомовленнєва пам'ять недостатня, висока норма запам'ятовування невербалізованих фігур. Під час дослідження інте­лекту виявляється нерівномірність його розвитку: виконання невербальних тестів — висока норма, вербальних — нижча межа норми. Утруднені фонематичний аналіз та синтез слова, обстежуваний плутає окремі фонеми: «ш», «с», «ц»; під час фонематичного аналізу до цього додається пропускання голос­них. Такого типу помилки трапляються і на письмі.

Самооцінка занижена, дитина вважає себе «дурнем», «не­здібним». Рівень вимог, зокрема при виконанні вербальних тестів, низький. Спостерігається виражена шкільна тривож­ність.

1. Яка можлива причина неуспішності?

2. Які порушення первинні, які вторинні?

Вкажіть напрямки психокорекційного впливу на розвиток дитини. '

Практичне завдання №14.

Денис М., 6 років. Звернулася мати на консультацію зі скаргою на затримку у формуванні мовлення та дивну пове­дінку.

За словами матері, дитина народилася вчасно, з нормаль­ною вагою і зростом. Відмовлялася брати грудь, довгий час не формувався «комплекс пожвавлення». Незважаючи на це, ранній розвиток відповідав нормі, перші слова з'явилися в 9 міс, навички ходіння —в 1 рік і 2 міс. Дитячий садок дитина не відвідує, виховується вдома. В даний час у дитини наявне фра­зове мовлення з аграматизмами: плутаються займенники, себе зве «ти» або «Денис», матір може назвати «я». З усіх запитань вживається тільки «де?», та й те вкрай рідко. Мова являє собою коментар усіх подій, що відбуваються з дитиною, його дій та бажань. Часто трапляються неологізми, іноді незрозумілі для оточуючих: «чурляка», «небияк» і т. ін. Нові, подібні за звучанням слова дитина може повторювати протягом декількох днів, не цікавлячись їхнім змістом.

Моторика розвинута слабко, дії часто стереотипні: розгой­дування, переступання з ноги на ногу; малює одночасно правою та лівою рукою, інколи двома відразу. Олівець утримує в кулаці.

Себе дитина обслуговує: самостійно їсть, одягається. Вира­жена вибірковість у їжі, страх перед новими стравами. Окрім цього, Денис боїться собак, гучних звуків, уникає спілкування з дітьми. Матір турбують такі особливості дитини. Вона хотіла б вирішити питання про форму та місце навчання. Дитина вміє читати, рахувати в межах 100, легко читає тризначні числа.

При патопсихологічному обстеженні контакт із дитиною вдається встановити тільки в процесі спільного малювання. До того Денис ходить по кабінету, торкається предметів та меблів, обстежує їх. Іграшки іноді лиже. На присутність у кімнаті психолога ніяк не реагує. У ході сумісного малювання називає тему свого малюнка: «Денис малювати їжаків» і малює підряд на п'яти аркушах однакових їжаків. Можливе малювання на прохання експериментатора. Інші завдання не виконуються,

можлива реакція пасивного протесту. Можливе виконання нескладних інструкцій: «Дай м'яча», «Поклади олівець». Зорового контакту із психологом немає, на дотик реакція уникнення.

1. Який тип порушення психічного розвитку можливий у даному випадку?

2. Запропонуйте напрямки корекційного розвитку дитини.

Практичне завдання №15.

Учителька звернулося до психолога стосовно дивної поведінки та нерівномірної успішності учня Данила К., (8 років), який закінчує 1-й клас.

Зі слів мами відомо, що дитина народилася шляхом кесаревого розтину. Протягом першого року життя була пасивною, часто розгойдувалась у ліжку, гратися не намагалася, водила руками перед очима. Ходити почав у 15 міс, перші слова — в 1, 5 року. Фразове мовлення сформувалося до чотирьох років, у ньому віці він рахував до 20, знав багато віршів та казок, але на прохання їх не переказував. У 5 років вільно читав. Вживання поняття «я» з'явилось у 6 років, до цього звав себе «він». У 6 років уперше почав самостійно їсти і вдягатися. З дітьми не грається, на догляд матері не реагує. У 7 років пішов до школи, тривалий час не міг звикнути до дисципліни: губив ранець, схоплювався з місця, ходив по класу, міг мовчки піти з уроку. Не може засвоїти правил розміщення завдань у зошиті. При цьому пише грамотно, рахує без помилок. При переказі важко відтворює послідов­ність подій. Дітей уникає, на перервах залишається в класі.

Під час психологічного дослідження контакт лишається формальним, ставлення до завдань байдуже. Довільна концен­трація уваги дещо утруднена. Механічне запам'ятовування успішне: 8, 10. Вербальний інтелект —118 балів, невербальний— 80 (за методикою Векслера). Встановлення зв'язків і послідовності подій утруднене. При виконанні завдань на «вилучення» помітна орієнтація на слабкі ознаки.

Самооцінка суперечлива, немає уявлень про ставлення до себе з боку оточуючих, не сформоване ставлення до них.

Реакція на заохочування відсутня, в разі надання допо­моги — остаточне припинення діяльності. Емоції виявляються

слабко.

1. Який тип порушень психічного розвитку вірогідний?

2. Запропонуйте напрямки психокорекційного впливу на розвиток дитини.

Практичне завдання №16.

Скласти орієнтовний план індивідуальної психологічної корекції порушень пізнавального розвитку для дитини із ЗНМ І рівня.

Практичне завдання №17.

Скласти орієнтовний план корекції підвищеної тривожності дитини із ТПМ старшого дошкільного віку.

Практичне завдання №18.

Скласти орієнтовний план індивідуальної психологічної корекції особистісних порушень дитини із невротичною формою заїкання.

Практичне завдання №19.

Навести приклади ігор для розвитку комунікації дітей дошкільного віку з ТПМ

Практичне завдання №20.

Наведіть приклади методик для діагностики уваги осіб із ТПМ. Обґрунтуйте свій вибір.