Назвати і пояснити зміст основних видів трудової адаптації, її сутність.

класифікація, яка ґрунтується на мотиваційних факторах трудової діяльності. Традиційним об'єктом дослідження в галузі профорієнтації є спеціальні здібності. Відомо, що характер професійної мотивації не менше впливає на продуктивність трудової діяльності індивіда, ніж наявність у нього спеціальних здібностей.

основою для створення високонадійних і валідних методик діагностики мотивації професійного вибору повинна слугувати максимально повна ієрархічна класифікація (психологічний атлас) обґрунтовуючих фактори трудової діяльності, що охоплює всі можливі аспекти індивідуальної життєдіяльності, які здатні визначити зміст, мотивування професійного вибору як універсальні, так і специфічні, для різних форм професійної праці (фізичної та розумової, виконавців і керівників, творчих працівників тощо).

Виробнича адаптація працівника — важливий етап його професійної діяльності. Успішність адаптації визначає ефективність, якість подальшої роботи, наміри молодого працівника надовго пов'язати свою діяльність з цим підприємством, установою або очікувати зручного випадку для переходу в іншу установу. Тісний зв'язок між потенційною та фактичною плинністю кадрів з їхньою неадаптованістю виявлено у багатьох наукових дослідженнях. Не менш важливо, що адаптація є одним з панівних факторів самореалізації працівника в трудовій сфері, механізмом його трудової кар'єри

Трудова адаптація знаходиться в тісному зв'язку з адаптацією соціальної, пристосування ж усього населення є результуюча взаємодії цих процесів.

Про хід процесу трудової адаптації необхідно судити за комплексом якісних характеристик роботи: стабільне, стійке виконання завдань; дотримання нормативів якості, використання обладнання, витрачання ресурсів; задоволеність працею, баланс заохочень та стягнень.

Дослідниками виділяються своєрідні тимчасові пороги стабільності при трудовій адаптації [8, с. 59]: річний строк, трирічний, п'ятирічний. Якщо перші два пороги пов'язані з процесом входження в нову виробничу ситуацію, то останній говорить про виникнення прагнення до зростання (і в той же час про безумовне завершення адаптаційного процесу) - професійному, соціальному і т.д.

Трудова адаптація на підприємстві є свого роду індикатором успішності або провалу (за інших рівних умов) політики з пошуку, відбору, найму робочої сили. Виділяються наступні стадії в процесі трудової адаптації: загальне ознайомлення з ситуацією; пристосування, звикання, засвоєння нових стереотипів; асиміляція, або повне пристосування; ідентифікація, або ототожнення особистих цілей з цілями організації.

У адаптаційний період слід вживати заходів до недопущення ряду негативних моментів, що призводять до психологічної дезадаптації працівника. Це призведе або до подовження адаптаційного періоду і низької продуктивності праці протягом нього, або до відходу адаптується з підприємства. Мова йде про наступні психологічні проблеми, на які слід звернути увагу: нерозуміння, переляк, смуток, обурення, пасивне (" покірне") прийняття і т.д.

Професійна адаптація: процес освоєння професійної діяльності через набуття практичних, теоретичних умінь і навичок, оволодіння необхідним обсягом знань для виконання посадових обов'язків на високому якісному рівні. Після адаптаційного періоду " новачок" має не менш ніж середній рівень навичок, що робить його положення стійким серед колег.