Причини міжособистісних конфліктів. · Різниця в психологічних особливостях людей (темперамент, характер та ін.).

· Різниця в психологічних особливостях людей (темперамент, характер та ін.).

· Погана комунікація, “хибні образи конфліктів” – при яких конфліктна ситуація відсутня, але одна або всі сторони конфліктної ситуації вважають, що їх відношення мають конфліктний характер. Це обумовлено, зокрема, неправильним трактуванням думок, висловлювань, вчинків однієї людини іншою. Це може бути відсутність взаєморозуміння. Одна із причин такого викривленого уявлення – недостатність спілкування, людських контактів, а інша – психологічна замкнутість, неуміння або побоювання виявити до оточуючих свою доброту, увагу, щиросердечність.

· Різниця в поглядах та уявленнях.

· Різниця в цілях та інтересах.

34. Аналітична психологія К.Юнга.

За К.Юнгом особистість розвивається із закладених у різних шарах несвідомого “темних чи навіть зовсім непояснених задатків” і сам процес особистісного розвитку полягає в проекціюванні архетипових змістів у зовнішній світ. У вітчизняній же психології психічний розвиток особистості загалом розглядається у зв'язку з її соціальними відносинами, що виникають у процесі оволодіння провідними видами діяльності.

За К. Юнгом, психіка людини має три рівні: свідомість, особисте несвідоме і колективне несвідоме. Визначальну роль у структурі особистості відіграє колективне несвідоме, яке утворюється із слідів пам'яті, що залишається від усього минулого людства і впливає на особистість людини, визначає її поведінку з моменту народження.

v Колективне несвідоме утворюється з різних рівнів, які визначаються загальнолюдською, національною та расовою спадщиною. Найбільше значення мають сліди минулого" тобто досвід тваринних предків людини. Колективне несвідоме виявляється у вигляді ар-хетипів. К. Юнг називав архетипи первинними образами, оскільки вони пов'язані з міфічними і казковими темами. Він також вважав, що архетипи організовують не лише індивідуальну, але і колективну фантазію (наприклад, лежать в основі міфології народу, його релігії, визначаючи психологію народу, його самосвідомість). Через актуалізацію певних архетипів культура робить вплив і на становлення індивідуальної психіки людини.. К. Юнг зарахував до архетипів основні складові структури особистості, виділяючи такі елементи: Персону, Его, Тінь, Аніму (у чоловіків), Анімус (у жінок) і Самість.

v Персона - це візитна картка " Я", це та частина нашої особи, яку ми показуємо світу, якими ми хочемо бути в очах інших людей. Персона включає і типові для нас ролі, стиль поведінки і одяг, манеру говорити, мислити, одягатися, це характер, соціальна роль, здатність самовиражатися у суспільстві.

v Его - центр свідомості, і тому відіграє основну роль у свідомому житті: створює відчуття усвідомленості і послідовності наших думок та дій, відповідальне за зв'язок свідомого і несвідомого. Его збирає розрізнені дані особистого досвіду в єдине ціле, формуючи з них цілісне і усвідомлене сприйняття власної особи.

v Тінь - центр особистого несвідомого, куди входять бажання, переживання, тенденції, що заперечуються індивідуумом як несумісні з існуючими соціальними стандартами. При цьому, чим більше домінує Персона в структурі особистості, тим більшою є Тінь, оскільки людині необхідно витісняти в несвідоме все більшу кількість нереалізованих бажань. Юнг не вважав за можливе просто позбавитися від Тіні, не визнавати її, оскільки вона - природна частина особистості і людина без Тіні так само неповноцінна, як і без інших частин душі. Найшкідливіше, з його погляду, не помічати, ігнорувати Тінь, тоді як уважне ставлення до Тіні, прагнення до аналізу її змісту допомагають подолати її негативний вплив.

v Аніма (у чоловіка) або Анімус (у жінки) - це ті частини душі, які відображають інтерсексуальні зв'язки, уявлення людини про протилежну стать.

v Самість - архетип цілісності особистості, самість об'єднує свідоме і несвідоме, що взаємно доповнюють одне одного до цілісності. К. Юнг відводив архетипу " самості" центральну роль як потенційному центру особистості, на відміну від " Его", як центру свідомості.

v Особисте несвідоме складається з переживань, що були колись свідомими, але потім стали забутими або витісненими зі свідомого. За певних умов вони стають усвідомленими. Структурні одиниці особистого несвідомого являють собою сукупність почуттів, думок та спогадів.

35. Колектив як вища форма розвитку групи. Ознаки та стадії розвитку колективу. Поняття про лідерство. Стилі лідерства.

За рівнем розвитку виділяють певні види груп, враховуючи при цьому два види параметрів:

1. соціальна цінність цілей даної групи;

2. ступінь опосередкованості міжособистісних стосунків у групі змістом та цінностями спільної діяльності учасників групи.

1. Колектив – це група, яка має максимальну соціальну цінність своїх цілей та максимальну опосередкованість міжособистісних стосунків змістом спільної діяльності.

2. Просоціальна асоціація – це група з максимально соціально цінними цілями, але мінімальним ступенем опосередкування міжособистісних стосунків спільною діяльністю, оскільки така діяльність ще не сформована (дружня компанія).

3. Дифузна група – це група, у якій відсутня спільна діяльність, а тому ні спільних стосунків така група не має (група пасажирів в автобусі).

4. Асоціальна асоціація – це група, цілі якої мають асоціальний характер, тобто суперечать цілям суспільства, а міжособистісні стосунки мінімальною мірою опосередковуються спільною діяльністю (група підлітків-хуліганів).

5. Корпорація – це група з максимально вираженими анти суспільними та реакційними цілями і максимальною опосередкованістю міжособистісних стосунків змістом спільної (мафія).

Отже, колектив – це вища форма розвитку групи, у якій міжособистісні стосунки її учасників визначаються цілями, змістом та цінностями спільної діяльності.