Інтерлюдія. Вельмишановному Панові

Вельмишановному Панові

Алджернону Гвінкампу

Замок Ріссберг

Ex urbe Керацк, die 5 mens. Jul. anno 1245 п. Р.

Любий Пінеті,

дякую тобі за лист, давно не писав мені, що ж, вочевидь, не було про що писати і не виникало причини для написання.

Мене розчулила Твоя турбота про моє здоров'я та настрій, так само, як і піклування про те, чи справи мої йдуть так, як я собі зажадаю. Із задоволенням повідомляю, що все йде так, як повинно, я докладаю до цього зусиль, а позатим, кожен, як відомо, керманич своєї долі. Так і я, твердою рукою веду свій корабель крізь шквали та рифи, високо тримаючи голову, в той час, коли навколо вирує буря.

Що стосується здоров'я, щиро кажучи, все в порядку. Фізичне не змінилось, психічне також, віднедавна, точніше відтоді, як маю то, чого мені так довго бракувало. Бракувало настільки сильно, що довідалась про це лише коли бракувати перестало.

Рада, що ваше починання, яке передбачало участь у них відьмака, просувається успішно, мене ж обіймає гордість, що доклала до цього своїх скромних зусиль. Даремно, однак, любий Пінеті, журишся, вважаючи, що все це супроводжувалось жертвами, стражданнями, клопотами і турботами. Не було аж так погано. Геральт і дійсно є справжнім конгломератом пороків. Виявила в ньому, sine ira et studio, також і переваги. Чималі переваги, запевняю тебе, багато хто, дізнавшись, зніяковів би. А багато хто і позаздрив.

Щодо пліток, чуток, поголосок та інтриг, про які пишеш, любий Пінеті, то всі ми до них звикли і добре знаємо, як дати цьому раду, а рада проста – ігнорувати. Певно, пам’ятаєш, чутки про тебе і Сабріну Глевіссіг, в часи, коли нас із тобою, начебто, щось пов’язувало? Проігнорувала їх. Тобі раджу вчинити так само.

Bene vale,

Корал

PS Нині надто зайнята справами. Наша гіпотетична зустріч не видається можливою в найближчому майбутньому.

Блукають по всіх усюдах, а звички та вдачу мають всюди однакову, незалежну від інших. Означає це, що ніякої влади, ані людської, ані божественної, не визнають, жодних законів і принципів не шанують, послуху нічому й нікому не чинять, і безкарними себе уважають. Шахраї по натурі, живуть з ворожби, якою простий люд дурять, підробляють шпигунством, продають фальшиві амулети, партацькі медикаменти, мікстури та наркотики, промишляють і сутенерством, це означає, що дівок продажних приводять для нечестивої утіхи тим, хто заплатить. Коли ж вони у скруті, не соромляться жебракувати, або до крадіжки звичайної вдатись, але їм більше до смаку шахрайство та ошуканство. Обдурюють наївних, що ніби вони людей обороняють, ніби заради безпеки людської монстрів убивають, але, це вже давно доведений факт, роблять вони то заради втіхи власної, бо убивство для них –найголовніша розвага. Готуючись до битви, якісь магічні обряди вчиняють, аби тільки очі споглядачам замилити. Священики благочестиві вмить це ошуканство та крутійство викрили, осоромивши цих бісівських поплічників, що відьмаками звуться.

Анонім, Monstrum або відьмака опис