Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Соціологія XIX – початку ХХ ст.: Хрестоматія / Відп. ред. В. Г. Городяненко. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – 628 с. – Укр. та рос. мовами.






МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

СОЦІОЛОГІЯ XIX – ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Хрестоматія

За редакцією професора В. Г. Городяненка

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Дніпропетровськ

Видавництво Дніпропетровського національного університету


УДК 316 (4/9) (075.8)

ББК 60.51 (4/8) я 73

З-35

Укладачі:

доктор історичних наук, професор В. Г. Городяненко,

кандидат філософських наук, доцент О. В. Гілюн

 

 

 

Рецензенти:

доктор соціологічних наук, професор Б. Г. Нагорний

доктор філософських наук, професор В. А. Полторак

доктор соціологічних наук, професор М. О. Шульга

 

 

Гриф надано Міністерством освіти і науки України

Лист від №_______ від ______________2006 р.

 

 

Соціологія XIX – початку ХХ ст.: Хрестоматія / Відп. ред. В. Г. Городяненко. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – 628 с. – Укр. та рос. мовами.

Це видання продовжує серію книг, випущених соціологами Дніпропетровського національного університету в рамках реалізації проекту по створенню сучасного науково-методичного забеспечення викладання соціологічних дисциплін.

Пропонована хрестоматія містить вибрані тексти з праць відомих соціальних мислителів XIX – поч. XX ст., які дають уявлення про складний процес становлення і розвитку зарубіжної та вітчизняної соціології.

Публікуються тексти з робіт, які є бібліографічною рідкістю і мало доступні для науково-дослідної роботи та викладання соціології.

Для студентів, аспірантів, викладачів і всіх тих, хто цікавиться соціологічною наукою.

 

© В. Г. Городяненко, О. В. Гілюн, 2007.


 

ЗМІСТ Передмова …………………………………………..……………………... Розділ I. ПРОТОСОЦІОЛОГІЧНА ДУМКА XIX СТОЛІТТЯ Сен-Симон А.Очерк науки о человеке………………………………….. Милль Дж. Ст.Система логики……………………………………….… Токвиль А.Демократия в Америке…………………………..……….… Токвиль А.Давній порядок і революція……………………………….. Розділ II. ЗАХІДНО-ЄВРОПЕЙСЬКА СОЦІОЛОГІЯ Конт О. Курс положительной философии……………………….…...… Спенсер Г. Основания социологии…………………………………...…. Спенсер Г. Социология как предмет изучения…………………………. Маркс К. К критике политической экономии……………………….….. Вундт В. Проблемы психологии народов………………….…….……… Лебон Г. Психология народов и масс…………………………….……… Тард Г.Социальные законы…………………….……………………….. Тард Г.Общественное мнение и толпа…………………………..……... Фройд З.Вступ до самоаналізу ………………………..……………….. Дюркгейм Э. Социология и социальные науки……………………….. Дюркгейм Э. Метод социологии……………………………………….. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда…………………… Дюркгейм Е.Самогубство……………………….…………………….. Тённис Ф. Общность и общество………………………………………. Зиммель Г. Общение. Пример чистой или формальной социологии….. Зиммель Г. Проблема социологии…………………………………… Зиммель Г. Экскурс к проблеме: Как возможно общество? ……. Вебер М. О некоторых категориях понимающей социологии……... Вебер М. Основные социологические понятия………………………... Вебер М. Наука как призвание и профессия………………… Парето В. О применении социологических теорий…………………… Розділ III. РОСІЙСЬКА ТА УКРАЇНСЬКА СОЦІОЛОГІЧНА ДУМКА Кареев Н.И. О значении психологии для общественных наук Мечников Л.И.Цивилизация и великие исторические реки. Географическая теория развития современных обществ …………… Южаков С.Н.Субъективный метод в социологии……………………. Сорокин П.А.Границы и предмет социологии……………………….. Ковалевский М.М.Понятие генетической социологии и ее метод…. Кистяковский Б.А.Необходимое и должное в культурном творчестве Драгоманов М.Листи на Наддніпрянську Україну………………... Франко І.Про соціалізм………………………………………………… Грушевский М.С.Хто такі українці і чого вони хочуть……………… Використана література………………………………………………… Про авторів………………………………………………………            

 


ПЕРЕДМОВА

 

Особливістю соціології є те, що нові теорії тут, як правило, не скасовують попередні, а раніше придбане знання, особливо в його видатних проявах, зберігається як діюче в сучасних дослідженнях. У першу чергу це стосується ідей і парадигм, які виникли в класичний період розвитку соціології.

Історико-соціологічне знання, будучи самоцінним, у той же час відіграє евристичну роль, служить засобом одержання нового знання й сприяє формуванню соціологічної науки майбутнього. У певнім розумінні історія соціології – це сама соціологія.

Історія соціології не тільки розкриває шляхи формування і розвитку соціологічної науки, знайомить із особистісними характеристиками видатних соціологів, але і вчить культурі соціологічного мислення, гуманістичним принципам формування соціологічного знання, викладає урок наукової моральності.

Кожний соціолог, що претендує на високий професіоналізм, повинен мати достатню історико-соціологічну ерудицію, осмислено ставитись до історичного шляху розвитку своєї дисципліни, вільно орієнтуючись у різних напрямках соціологічної думки, біографіях класиків соціології та їх здобутках, тому що понятійна мова класиків соціології – це концептуальна мова сучасної соціології.

Хрестоматія містить тексти, що належать найбільш відомим представникам соціологічної науки ХІХ – початку ХХ століть. Кожний із соціологів-теоретиків, чиї тексти представлені в хрестоматії, цікавий не тільки з історичної, але й з евристичної точок зору. Зіставлення їх концепцій дає уявлення про різноманітність точок зору на суспільство, суспільне життя і суспільну людину, переконує нас у плюралізмі соціологічного знання, у тім, що навіть у принципі неможливо створити одну універсальну теоретико-соціологічну концепцію, що володіла б монополією на істинність. Ілюструючи розмаїтість класичних шкіл у соціології ХIХ – початку ХХ століть, хрестоматія стверджує тезу про те, що соціальна реальність різноманітна, багатогранна, мінлива, суперечлива. Тому кожний підхід, кожна концепція має свої сильні сторони й свої відкриття, які аж ніяк не перекриваються досягненнями конкуруючих шкіл.

При визначенні структури посібника була використана модель періодизація історії соціології, що була зроблена російським соціологом Ю. В. Давидовим. У хрестоматії налічується три розділи. У першому представлені тексти, що відносяться до протосоціологічного етапу розвитку соціологічної думки. У другому, найбільшому за об’ємом, у скороченому вигляді подаються роботи західних соціологів класичного періоду, течії, в першу чергу, позитивізм, натуралізм, психологізм, марксизм, «розуміюча соціологія». У третьому розділі представлена російська та українська соціологічна думка ХІХ – початку ХХ століть.

Пропоноване видання не претендує на вичерпне викладення всієї теоретичної спадщини соціологів ХІХ – початку ХХ століть, але воно полегшить поглиблене вивчання соціологічної теорії в самостійному й аудиторному режимах, дозволить збагатити зміст семінарських занять із соціологічних дисциплін.

У залежності від джерел, з яких брались тексти, в хрестоматії вони подані на українській та російській мовах.

Тексти з першоджерел, що були опубліковані в XIX – початку XX століть, у хрестоматії подаються згідно з сучасними правилами орфографії.

Упорядники хрестоматії висловлюють щиру подяку директору наукової бібліотеки ДНУ ім. О. Гончара С. В. Кубишкіній за допомогу в пошуку соціологічних джерел і будуть вдячні усім, хто надішле свої відгуки щодо цього видання за адресою: кафедра теорії та історії соціології, Дніпропетровський національний університет, пров. Науковий, 13, м. Дніпропетровськ, 49050. E-mail: vgorod@hello.dsu.dp.ua







© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.