Організація спостережень дітей у предметному довкіллі

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Центральне місце серед наочних методів ознайомлення дітей з довкіллям займає спостереження за предметами і явищами довкілля.

Безпосереднє спостереження - це цілеспрямований і організований процес, спрямований на пізнання, уточнення і закріплення знань про довкілля. Це вміння дитини вдивлятись у довкілля, бачити, і помічати ознаки, властивості, виокремлювати в них суттєве, відзначати зміни, що відбуваються у довкіллі, встановлювати причини, доходити узагальнень, висновків.

В основі спостереження лежать безпосередні відчуття і сприймання предметів і явищ об'єктивної дійсності та їх властивостей. Спостереження, за словами Б.Г.Ананьєва, це складна психічна діяльність, у якій відчуття, сприймання, мислення і мовлення об'єднуються у єдиний цілісний акт розумової діяльності¹.

У процесі спостереження беруть участь усі аналізатори дитини (зоровий, слуховий, дотиковий, кінестетичний, смаковий, нюховий). Це допомагає пізнати предмет з різних боків, краще запам'ятати його назву.

Спостережливість - це особливість психічної діяльності людини, її уміння підмічати у предметах і явищах те, що є істотним, але малопомітним у них. Спостережливість потребує активізації усіх психічних процесів особистості (увага, мислення, сприймання, відчуття, уявлення, пам'ять

Див. Ананьев Б.Г. Развитие воли и характера в процессе дошкольного воспитания // Избр. психол. трудьі: В 2.т. - М., 1980. - Т.2. - С.91.

тощо) та активної пізнавальної діяльності, що припускає допитливість людини. Завдяки спостереженню та спостережливості діти набувають систему знань про довкілля, конкретні об'єктивні уявлення про предмети довкілля, їх властивості, призначення.

Залежно від того, які пізнавальні завдання планує вихователь, спостереження можуть бути різних типів: ознайомлювальні, в ході яких діти ознайомлюються з новими для них предметами і явищами чи їх будовою, ознаками, властивостями. Цей тип спостереження проводять в усіх вікових групах.

Спостереження, метою яких є ознайомлення дітей з процесом змін або перетворенням предметів і явищ. Цей тип спостереження є більш складним, вимагає розвиненої спостережливості, мисленнєвих процесів (аналіз, синтез, абстрагування, порівняння, узагальнення), встановлення причин змін і перетворень у предметах чи явищах. Тому таке спостереження проводиться з дітьми старшого дошкільного віку. Репродуктивне спостереження проводять у всіх вікових групах з метою уточнення і закріплення знань про довкілля та використання набутих знань у нових умовах. У процесі ознайомлення дітей із довкіллям використовують і різні види спостережень залежно від їх тривалості і мети пізнавальної діяльності дітей.

Короткотривалі спостереження - найбільш уживані в роботі з дітьми. Це можуть бути спостереження за новорічною ялинкою на центральній площі вулиці, за працею двірника, за транспортом на вулиці, за пішоходами, за працею кухаря, пралі тощо.

Довготривалі спостереження проводять упродовж тривалого часу залежно від предмета (явища, об'єкта) та мети спостереження. У процесі такого спостереження діти спостерігають за змінами і перетворенням в об'єкті, предметі. Вони мають можливість порівнювати і зіставляти результати попередніх спостережень із тим, за чим вони спостерігають

у цей момент. Довготривалі спостереження сприяють розвитку мислення та мисленнєвих процесів: розмірковування, зіставлення, умовисновки тощо. Наприклад, діти можуть спостерігати за будівництвом якогось об'єкта поблизу дошкільного закладу, ремонтом дороги; за роботою вихователя і помічника вихователя, готуючись до бесіди про їхню працю, тощо.

Порівняльні спостереження передбачають зіставлення і порівняння дітьми двох близьких об'єктів чи предметів. Наприклад, праці вихователя дошкільного закладу, помічника вихователя, завідувача і педагога-методиста; порівняння різних видів транспорту: тролейбус і трамвай; автобус і тролейбус; повітряний, наземний і підземний транспорт тощо.

Повторні спостереження проводять для закріплення, розширення і уточнення знань про предмети і явища довкілля.

Спостереження проводять як самостійне заняття у молодшій та середній групах. У старшому дошкільному віці спостереження проводять у повсякденному житті (у ранкові години, на прогулянці у другій половині дня). Це спостереження за працею дорослих, транспортом, святково прикрашеними вулицями. Спостереження рекомендують проводити з невеличкими групами, щоб дітям було добре видно певне явище чи предмет, щоб кожна дитина мала можливість висловитися, закріпити нові слова і знання.

Спостереження (як на занятті, так і в повсякденному житті) вимагає серйозної підготовки вихователя до його проведення. Необхідно заздалегідь оглянути об'єкт спостереження, продумати, як і де краще поставити (чи посадити) дітей; продумати запитання (констатувальні, причинові, допоміжні), дібрати загадки, вірші, прислів'я, ігри та ігрові вправи. Необхідно продумати, які слова потребують пояснення, визначити конкретно, якими словами слід збага-

тити словник, якими активізувати, а які вимагають лише уточнення. Наводимо приклад спостереження у молодшій групі.

Спостереження за працею помічника вихователя.

Програмний зміст. Ознайомити дітей з працею помічника вихователя: прибирає у груповій кімнаті, спальні, роздягальні, умивальній кімнаті, подає іїку, миє посуд, допомагає дітям одягатись і роздягатись, умиватися: п-омічник вихователя піклується про дітей. Виховувати повагу до праці помічника вихователя, уміння додержуватися чистоти.

Словник: помічник вихователя, прибирає, підмітає, роздає, миє, стелить, піклується, їжа, чисто, старанно.

Хід заняття. Починається заняття читанням оповідання С.Баруздіна " Коли не буває нудно? " Запитання: Що робить наша Галина Миколаївна? Хто підмітає підлогу? Що ще Галина Миколаївна робить? Для чого вона прибирає посуд? Що вона робить, щоб у кімнаті було чисте повітря, багато сонячного світла, не було пилу? Хто приносить їжу дітям? Що робить Галина Миколаївна у спальні? Як допомагає вона дітям? А вихователеві? Діти спостерігають за працею помічника вихователя. Вихователь зосереджує увагу на тому, що Галині Миколаївні треба допомагати. Розповідь вихователя:

— У мене є хороший помічник, Галина Миколаївна. Галина Миколаївна, турбується про те, щоб у групі завжди було чисто. Вона підмітає підлогу, миє і витирає вікна, пил на столах і стільчиках, чистить килими, миє іграшки. Галина Миколаївна приносить їжу з кухні, накриває на стіл, прибирає і миє посуд. А після обіду Галина Миколаївна поспішає у спальню, щоб приготувати діткам чисту постіль, провітрити кімнату. Галина Миколаївна дуже любить дітей і піклується про те, щоб усім вам добре жилось у дошкільному закладі. Завдяки праці няні у групі

завжди чисто й затишно. Ви, діти, повинні шанувати і поважати працю Галини Миколаївни, завжди допомагати їй, так, як це зробила Світлана. Діти спостерігають за працею помічника вихователя.

У процесі спостережень за працею дорослих і дітей вихователь підкреслює суспільне значення праці, виховує інтерес до професії дорослих людей, бажання працювати.

Програмний зміст. Закріпити та розширити уявлення дітей про зовнішній вигляд рибки: у рибки є хвіст і плавці; вона рухає ними, коли плаває. Звернути увагу на форму тіла рибки, чим воно вкрите (лускою). Луска буває різного забарвлення. Рибка живе у воді. За рибкою потрібно доглядати - годувати, міняти в акваріумі воду. Розвивати спостережливість. Виховувати бажання доглядати за рибками.

Словник: акваріум, плавці, хвіст, луска, плаває, годувати.

Хід заняття. На столі стоїть акваріум з рибками. Запитання: Що це? Хто живе в акваріумі? Що ще є в акваріумі? Які рибки в акваріумі? Що вони роблять? Вихователь повідомляє, що в акваріумі живе нова рибка і сьогодні діти ознайомляться з нею. Ставить великий таз з водою, пускає нову рибку у воду і пропонує дітям розглянути її. Чим вкрита рибка? Якого кольору в неї луска? Чим рухає рибка, коли пливе? Що ще є у неї? Чим годують рибок? Пропонує дітям погодувати рибок. Розповідь вихователя про акваріум та рибку. Після спостереження проводиться рухлива гра " Рибалки і рибки".

Наводимо конспект заняття для дітей старшої групи спостереження за працею вихователя.

Програмний зміст. Ознайомити дітей з працею вихователя (суміжної групи). Знати, що вихователі навчають дітей, грають з ними, піклуються про них; вихователеві потрібно допомагати (готувати матеріал до заняття, ставити стільці на місце...). Виховувати повагу до праці вихователя.

Словник: вихователь, займається, навчає, грається, піклується.

— Сьогодні ми спостерігаємо, що робить вихователь другої молодшої групи. Нагадує, як потрібно поводити себе в гостях. Діти йдуть у другу групу, спостерігають за працею вихователя, потім повертаються у групову кімнату. Педагог розповідає про працю вихователя дошкільного закладу¹.

— Я розповім вам, діти, про те, що роблять у дошкільному закладі вихователі - Ольга Данилівна і я. Оленці (дидактична лялька) теж цікаво послухати про роботу вихователів, вона прийшла до нас сьогодні (Садовить Оленку на стілець). Уранці ми радо зустрічаємо вас у дошкільному закладі і запитуємо, що ви бачили, коли йшли чи їхали з дому. Сьогодні під час ранкового прийому діти дуже цікаво розповіли, як вони провели вихідний день. Ми розмовляємо також з вашими батьками (мамою, татом, бабусею, дідусем). Від них ми дізнаємося, які вони вам читають книжки, які відеофільми показують і які передачі ви дивитесь по телевізору, куди ходите гуляти. Потім ми заходимо до приміщення, переодягаємось і робимо з вами ранкову гімнастику; показуємо, як літають, клюють зерна і махають крилами горобці, як ловити метеликів тощо.

Оленка. Вам подобається робити ранкову гімнастику, діти?

Вихователь. А на заняттях ми вам читаємо книжки, розповідаємо казки, показуємо кольорові малюнки, вчимо вірші, малюємо олівцями і фарбами, показуємо, як правильно тримати олівець і пензлик, як малювати кругленький бублик, м'ячик, паркан, драбинку. Після заняття всі діти одягаються і виходять на ігровий майданчик. Там граємо в різні ігри. Ми всіх вас дуже любимо, діти. І хочемо,

'Див.: АртемоваЛ.В. Ознайомлення з навколишньою дійсністю — засіб збагачення ігор дітей. - С. 11-12.

щоб вам було дуже хороше і весело в дошкільному закладі, щоб ви росли розумними й допитливими.

Оленка. Діти, ви любите своїх вихователів Ольгу Данилівну і Галину Василівну, слухаєте їх?

Вихователь. А зараз подумайте і скажіть, хто сьогодні зустрів вас уранці в дошкільному закладі? Миколка, про що я тебе сьогодні запитувала, коли ти прийшов у дитячий садок? Що ви вранці робите у груповій кімнаті? Що ви робите на занятті? Чим займаєтесь на прогулянці?

Оленка. Я багато чого дізналася сьогодні з розповіді вихователя і з ваших розповідей, діти. Можна ще до вас прийти, діти?

Вихователь. Ми візьмемо Оленку до себе в групу, діти?

Вправа " Як кричать гуси (кіт, півень, горобці)? "

Спостереження за працею лікаря (старша група).

Програмний зміст. Ознайомити дітей з працею лікаря: оглядає дітей, робить щеплення, піклується, щоб усі діти були здорові. Виховувати інтерес і повагу до праці лікаря.

Словник: лікар, медична сестра, щеплення, пігулки, лікує, оглядає.

Хід заняття. Заняття проводиться у медичному кабінеті. Запитання: Куди ми з вами прийшли? Хто тут працює? Як звати лікаря? Що він робить? Для чого оглядає дітей? Що ще робить лікар? Для чого дітям роблять щеплення, дають пігулки?

- У дошкільному закладі багато дітей, і я піклуюсь про те, щоб вони не хворіли, росли здоровими й міцними. Коли в когось із дітей заболить живіт чи горло, я повинна цю дитину оглянути. Може, в когось з вас болить горло? (Лікар оглядає горло в дитини). Відкрий рот, я подивлюсь, чи не червоне горло, чи не застудився ти? Ні, в тебе горло не

'Див.: Артемова Л.В. Ознайомлення з навколишньою дійсністю - засіб збагачення ігор дітей. - С. 58-59.

болить. А в тебе? О! У тебе горло червоне. Треба зміряти температуру (Садовить дитину на стілець, ставить їй градусник Так, щоб це бачили всі діти). Посидь тр^охи. Притисни градусник рукою, щоб він не впав. Подивіться, яка в мене хороша трубка. Цією трубкою я вислуховую дітей. Якщо дитина хвора, то мені в трубку чути, що в грудях у неї хрипи. Хто з вас кашляє? Зараз я тебе послухаю, зніми сорочку (слухає груди, потім спину). Проковтни цю пігулку (дає дитині аскорбінку) і запий водою. А тепер подивимось, яка в тебе температура (лікар виймає градусник, дивиться на нього). Ні, температура нормальна. Але щоб горло не боліло, випий мікстуру (дає ложечку підсолодженої води). ' У мене є ліки від усіх хвороб. Вони зберігаються у цій скляній шафі. Тут є пігулки. Якщо дитина захворіє, я повідомляю мамі, і вона забирає її додому. Я кажу мамі, щоб вона вдома поклала дитину в ліжко і давала пігулки, мікстуру, а також тепле молоко і чай. Якщо дитина слухається маму і лікаря, п'є ліки і лежить у ліжку, вона швидко видужує і знову приходить у дошкільний заклад. У цій шафі є йод. Може, в когось з вас порізаний пальчик? Давайте його полікуємо. Спочатку помажемо пальчик йодом (показує), це не боляче, потім прикладемо до нього вату і забинтуємо. Тоді пальчик швидко загоїться. Діти, а ви не боїтеся, не плачете, коли вас вихователь веде до моєї кімнати? Мене не треба боятись, я люблю дітей і хочу, щоб ви ніколи не хворіли.

Вихователь: Тепер ви знаєте, як працює лікар, як лікує хворих. Розкажіть, як ви лікуватимете своїх ляльок, якщо вони захворіють (викликає бажаючих). Якщо діти не все сказали, про що сьогодні дізналися, вихователь ставить їм запитання: Що ти робитимеш, коли в ляльки заболить горло? А що ти зробиш, коли лялька кашлятиме? А якщо лялька поріже пальчик, що робить лікар? (Змастить йодом). Ви все знаєте й вмієте лікувати. Тоді підемо лікувати наших ляльок.

Спостереження за роботою дітей старшої групи (середня група).

Програмний зміст: Ознайомити старших дітей з роботою на городі; виховувати інтерес до праці, бажання працювати.

Словник: грядки, лопати, граблі, насіння, перекопують.

Хід заняття. Вихователь повідомляє, що сьогодні ми спостерігаємо за роботою дітей старшої групи. Запитання: яка зараз пора року? Що роблять весною на городі? Де працюють діти? Що вони роблять? Що у хлопчика в руках? (Лопата). Що він робить лопатою? Що у дівчинки в руках? (Граблі). Що роблять ці діти? (Сіють насіння). Що виросте з насіння? Заняття закінчується розповіддю вихователя. Можна запропонувати окремим дітям допомогти старшим.

До спостереження як методу ставляться певні вимоги, яких повинен дотримуватися вихователь. А саме:

— об'єкт спостереження повинен зацікавити дітей,
викликати інтерес, бажання його розглядати;

— спостереження потрібно проводити у природних умовах (за працею дорослих на їхньому робочому місці, за предметами, явищами, об'єктами за місцем їх розташування тощо);

— вихователь визначає мету спостереження, які нові слова дитина повинна одержати, яким чином їх пов'язати з попереднім досвідом дитини, щоб їй було зрозуміло;

— необхідно продумати загадки, дібрати вірші,
прислів'я, ігрові прийоми;

— вихователь дає дітям чітку вказівку, що будуть робити діти під час спостереження (ви, діти, будете спостерігати за роботою трактора і тракториста, а потім розкажете про нього);

— знання, які одержали діти під час спостережень, обов'язково потрібно використати в інших видах діяльності (у процесі бесід, малювання, в іграх тощо);

— спостереження слід супроводжувати точними і конкретними словами; називати предмет (об'єкт, явище), його ознаки, властивості; звертатися до дітей із запитаннями різного характеру (констатувальні, причинові, додаткові, уточнювальні тощо).

4.3. Екскурсй-огляди, розглядання предметів і бесіда про них, екскурси за межі дошкільного закладу

У програмах виховання і навчання дітей у дошкільних закладах чітко визначено тематику ознайомлення дітей з найближчим довкіллям. Так, наприклад, на четвертому році життя діти повинні орієнтуватись у приміщенні своєї групи, знати розташування усіх кімнат, їх назву, призначення, орієнтуватися на ділянці дошкільного закладу. Знати те, що знаходиться на ділянці групи (майданчик для ігор, квіткові клумби, дерева, доріжки, парки, грядки, обладнання та його призначення, місце збереження іграшок). Знати, де знаходяться іграшки, книжки, посуд, їх призначення. Розрізняти за формою, призначенням і назвою схожі предмети: тарілка глибока і мілка, ложка столова і чайна, чашка, склянка.

На п'ятому році життя дітей треба познайомити з послідовністю деяких трудових процесів, призначенням і назвою деяких знарядь праці (повар використовує ножі, каструлі, м'ясорубки тощо).

У старшому дошкільному віці діти вже повинні знати розташування і назву приміщень (зала, кабінет завідуючої, лікаря, кухня, інші групи). Необхідно познайомити дітей з машинами, приладами, що полегшують працю людей (кухар використовує електричну м'ясорубку, овочерізку, помічник вихователя - пилосос, полотер, праля - пральну машину); познайомити дітей з пральною машиною, пилососом, холодильником, телефоном, радіоприймачем, телевізором тощо.

Програмами передбачається познайомити дітей як з предметами (приладами) сучасного побуту (електросамовар, електрочайник, пилосос, овочерізка, кавомолка тощо), так і з предметами старовини (ткацький верстат, прядка, глиняний посуд, мисник, рогачі, лава, скриня, рубель тощо).

Провідними методами ознайомлення дітей з предметами побуту і найближчого довкілля є розглядання предметів, бесіда про них та екскурсії-огляди чи " місцеві екскурсії". Є.І.Тихеєва звернула увагу на необхідність використання чуттєвого досвіду в розвитку дітей. " Сенсорний і мовленнєвий розвиток, писала вона, - відбувається в тісній єдності. Практику дітей потрібно організовувати так, щоб " світ безпосередніх сприймань відбивавсь у мовленні". Уявлення повинно передувати слову, але слово повинно йти слідом за уявленням" ¹.

Є.І.Тихеєва є автором цінного методу з розвитку мовлення дітей - екскурсій-оглядів. Вона рекомендувала два способи використання довкілля: наближення середовища до дітей і дітей до явищ довкілля, шляхом екскурсій та екскурсій-оглядів.

Є.І.Тихеєва розробила ще у 30-х роках XIX століття орієнтовну тематику екскурсій-оглядів (буфет, плитка, ванна, ліжко, опалення, телефон, рояль, радіо) з поступовим ускладненням програмного матеріалу в кожній віковій групі. Сьогодні тематику екскурсій-оглядів можна значно розширити. Майже кожна сім'я користується холодильником, пральною машиною, пилососом, електропрасками, телевізором. Діти з дошкільного віку бачать ці предмети, але знайомство з ними залишається поверхневим. Справедливо відзначала Є.І.Тихеєва, що "...скільки цінного матеріалу... проходить поза свідомістю дитини,.не збагачуючи кола її уявлень, без впливу на розвиток мовлення тільки

¹ Тихеева Е.И. Развитие речи детей. - М.: " Просвещение", 1967. - С. 68.

тому, що на цей матеріал організовано не привертається увага дітей" ¹. Зволікання з розвитком чуттєвого досвіду в ознайомленні з довкіллям та предметами призводить до збіднення дитячого мовлення.

Для розширення знань дітей про предмети побуту й найближчого оточення пропонується тематика екскурсій-оглядів і номенклатурних занять на розглядання предметів і бесіду про них відповідно до програми кожної групи². Молодша група (4-й рік життя).

" Групова кімната". Дати поняття про групову кімнату. Вона світла, простора, великі вікна, багато квітів. У груповій кімнаті є столи і стільці, за якими діти будуть займатись, іграшковий куточок, шафи з іграшками, книжкові шафи, вітрина, стіл для розгляду книжок, акваріум.

Словник: групова кімната, іграшки, книжкова шафа, займатися, гратися, акваріум.

" Умивальна кімната": знати, що це кімната, в якій діти будуть умиватися, мити руки. В умивальній кімнаті є умивальники (раковина, кран, душ, гаряча і холодна вода). Умиватись і мити руки потрібно з милом. Витирати обличчя і руки рушником - утирачем. Рушник для дівчинки -росяночка. Рушник для хлопчика - грайлик. Познайомити дітей з картинками-позначками. Розповісти порядок миття рук. Звернути увагу на зовнішній вигляд умивальної кімнати (стіни білі, викладені білими кахлями, біля раковини - рушники, все чисте). В умивальній кімнаті є туалет. Словник: умивальна кімната, раковина, кран, мило, мильниця, душ, рушник, туалет, намилити, витерти, кахлі. " Роздягальна кімната": знати, що це невелика кімната, у якій діти роздягаються і одягаються на прогулянку. Уздовж стін стоять шафи для одягу з картинками-

¹ Тихеева Е.И. Развитие речи детей. - М.: " Просвещение", 1967. - С. 64.

² Богуш А.М. Дошкільна лінгводидактика: теорія і практика. - Запоріжжя:
" Просвіта", 2000.

позначками. У кожній шафі дві полички, верхня - для головних уборів, нижня - для взуття. На гачок вішають верхній одяг. Для зручності в роздягальній кімнаті є ослінчики, килимки. Виховувати вміння самостійно одягатися, роздягатися, охайність.

Словник: роздягальна кімната, шафа, ослінчик, гачок, полички, одяг, взуття, лава.

" їдальня": знати, що їдальня знаходиться у груповій кімнаті, їдять діти за столами, кожний має своє місце. Роздає їжу і прибирає зі столів помічник вихователя Тамара Петрівна. Посуд зберігається у буфеті. У спеціальній кімнаті миють посуд. Виховувати охайність, уміння користуватися столовими приладами.

Словник: їдальня, сніданок, обід, полуденок, серветки, вечеря, ложка, хлібниця, чашка, смачного.

" Спальня": це простора, світла кімната, в якій діти сплять. У ній стоять ліжка з постільним приладдям. У спальні завжди тихо.

" Наша ділянка" - познайомити дітей з ділянкою: майданчик для ігор, пісочниця, колода, машина, пароплав, драбинка, гірка. Павільйон - веранда з лавами, ослінчиками. На ділянці багато квітів, дерев, кущів: горобина, калина, явір, каштан. Виховувати любов до своєї ділянки, повагу до праці дорослих.

Словник: ділянка, майданчик, павільйон, колода, квіти, дерева.

" Книжкова шафа" - познайомити дітей з місцем, де зберігаються книжки, альбоми: книжкова шафа, вітрина. Показати різні види книжок (книжка-ширма, книжка з ілюстраціями, збірки, книжка-забава), альбоми, журнали, часописи, папки з ілюстраціями). Книжки розглядають у куточку книги за столами. Виховувати бережливе ставлення до книги.

Словник: вітрина, обкладинка, ілюстрації, журнал, часопис, збірки.

" Вікно" - познайомити дітей з джерелом денного світла у групі. Пояснити будову вікна: дерев'яні рами, скло; кватирка, фрамуга, підвіконня, ручка. Знати, що скло повинно бути завжди чистим.

Словник: скло, рама, фрамуга, кватирка, підвіконня.

" Буфет" - дати поняття про місце, де зберігається посуд. Познайомити з назвою посуду: столовий; чайний; глибока, мілка тарілка; столова, десертна, чайна ложка; чашка, кружка, виделка, ніж, чайник, каструля, відро. Знати їх призначення. Виховувати повагу до праці помічника вихователя.

" Куточок природи" - уточнити знання дітей про назву місця, де знаходяться рослини, тварини, птахи. Пригадати, які квіти є в куточку природи, тварини, птахи, риби, їх назву. Познайомити з новими квітами, рибками. Привчати дітей піклуватися про тварин, птахів, доглядати рослини.

" Постіль" - уточнити, на чому діти сплять (ліжко, роз-кладушка), познайомити з постільними приналежностями: матрац, простирадло, ковдра, підодіяльник, подушка, наволочка; пояснити їх призначення, де вони зберігаються. Активізувати цими словами словник.

" Іграшки" - уточнити назву окремих іграшок, познайомити з місцем їх зберігання. Привчати дітей дотримуватися порядку в ігровому куточку, берегти іграшки.

Словник: іграшки, конструктор, настільно-друковані ігри, іграшки-вкладинки, мозаїка, транспортні іграшки.

" Музична зала" - уточнити знання дітей про приміщення, у якому проходять музичні заняття. Знати, що в залі стоять піаніно (рояль), шафа з іграшками. Зала простора, світла. На свята в залі проводять дитячі ранки.

Словник: музична зала, піаніно, музичний керівник, ранок.

" Кабінет лікаря" - познайомити дітей з працею лікаря, медичної сестри: лікують, оглядають дітей, роблять щеплення, важать, слухають. Знати, що в кабінеті лікаря стоїть стіл, диван, ваги, шафа з медикаментами, ростомір. Уколи роблять шприцом.

Словник: медичні працівники, ваги, ростомір, медикаменти, шприц.

" Кухня" - познайомити з приміщенням, де готують їжу, обладнанням: столи, плитка, каструлі, дошки, машини та прилади, що полегшують працю людей (хліборізка, овочерізка, м'ясорубка, картоплечистка). Знати, що їжу готує кухар, продукти привозить машина. Познайомити з працівниками кухні. Уточнити назву страв, що готують на кухні.

Словник: кухар, їжа, плитка, хліб, хліборізка, овочерізка, м'ясорубка, картоплечистка, борщ, юшка, котлети, вареники.

" Опалення" - познайомити з опаленням дошкільного закладу взимку: парове опалення, батареї (у сільській місцевості - пічки), їх розміщення, призначення, час опалення, гвинти для регулювання тепла, труби, котельня.

" Кабінет завідувача" - познайомити з роботою завідувача дошкільним закладом, її кабінетом. Завідувач піклується про дітей, дістає обладнання, іграшки, виписує продукти, приймає дітей до дошкільного закладу, відвідує заняття у групах, прогулянки, допомагає працівникам дошкільного закладу. У кабінеті є стіл, стільці, телефон, книжкова шафа, картини, комп'ютер, телефакс.

Словник: завідувач дошкільним навчальним закладом, кабінет завідувача, телефон, телефакс, комп'ютер.

" Піаніно" - дати поняття про музичний інструмент -піаніно, його будову: корпус, кришка, клавіші, струни, молоточки, педалі, пюпітр, стоїть на коліщатах. Познайомити з маркою піаніно.

Словник: корпус, клавіші, струни, пюпітр, ноти,

" Радіо" - познайомити з улаштуванням і роботою радіо: корпус, шнур, розетка, регулятор гучності. Вчити дітей користуватися радіо.

Словник: радіо, радіостанція, радіопередача, диктор, гучномовець.

" Електропраска" - познайомити дітей з електропраскою, її призначенням, принципом роботи. Праскою прасують білизну, одяг. Працює цей прилад від електрики, шнур умикають у розетку. Праску ставлять на спеціальну підставку, вона гаряча, можна обпектися, спалити білизну. Прасувати потрібно швидко. Виховувати обережність.

" Квітник" - дати поняття про квітник, місце на ділянці, де росте багато квітів. Закріпити назву садових квітів (айстри, жоржини, чорнобривці, мальви, кали, сальвія тощо). Квіти потребують догляду: їх треба поливати, підпушувати землю, виривати бур'ян. Виховувати любов і повагу до праці.

Словник: квітник, чорнобривці, мальви, жоржини, сальвія, кали, айстри.

" Педкабінет" - познайомити з роботою педагога (методиста) дошкільного закладу: він допомагає у роботі вихователям, дістає іграшки, книжки, посібники, відвідує заняття. Допомагає завідувачу дошкільним закладом. Педагогічний кабінет та його обладнання: шафи, у яких зберігаються іграшки, книжки, дидактичний матеріал; картини і таблиці, ігри - все необхідне для занять. Виховувати повагу до праці методиста (старшого вихователя).

Словник: педагог-методист, педкабінет, посібники, наочність, старший вихователь.

" Дошкільний навчальний заклад" - уточнити і закріпити знання дітей про влаштування та обладнання дошкільного закладу, призначення приміщень: групові кімнати, зала, вітальня, коридори, кабінет лікаря, завідувача, педкабінет,

кухня, господарчий двір, пральня, її обладнання. Знати назву і номер дошкільного закладу, адресу. Працівники дошкільного закладу. Активізувати словник дітей.

" Пилосос" - електрична машина, що полегшує працю дорослих; будова: металевий корпус, мотор, отвір, через який втягується пил, торбинка для пилу, щітки, труби, шнур, що вмикається у розетку. Пилососом чистять килими, одяг, стіни, меблі. Вчити дітей користуватися пилососом.

" Пральна машина" - познайомити з маркою машини, її влаштуванням, призначенням: металевий корпус, мотор, бак, у який кладуть білизну, наливають гарячу воду з милом. У стінці бака є колесо, що обертає білизну, шланг, через який виливається вода. Працює від електрики, шнур вмикається у розетку. Виховувати повагу до праці прачки.

Словник: пральня, прати, обертати, білизна, прачка.

" Телефон2 - призначення і будова телефонного апарата: пластмасовий корпус, трубка, важелі, шнур, мікрофон, мембрана, диск з цифрами. Познайомити з принципом роботи. Привчати дітей обережно ставитися до телефонного апарата, вчити користуватися телефоном. Познайомити з телефоном-автоматом.

Словник: корпус, трубка, диск, мікрофон, мембрана, номер, апарат.

" Холодильник" - познайомити дітей з принципом роботи і влаштуванням холодильника: металевий корпус, шнур з вилкою, шафа, ручка, двері, морозильна шафа, лампочка, регулятор холоду. Вчити дітей користуватися холодильником.

Словник: холодильник, морозильна шафа, продукти.

" Газова плитка" - познайомити з принципом роботи і влаштуванням газової плитки: плитка працює від газу, що йде по трубах, газ небезпечний, легко загорається, вибухає, чадний. Устрій плитки: металевий корпус, кришка, горілки, духова шафа, крани. Виховувати обережність.

Словник: газ, горілки, духова шафа, кран, вогонь, готувати.

" Мисник" - познайомити дітей з мисником-полицею для глиняного посуду, який вішають на стіну. На миснику стоїть глиняний посуд: миска, полумисок, горщик, горнятко, глечик, макітра. Розповісти про призначення посуду.

Словник: мисник, миска, полумисок, макітра, горнятко, глечик, горщик.

" Предмети хатнього вжитку" - познайомити дітей з предметами побуту давнього хатнього вжитку: коцюба, рогачі, мотовило, рубель, прядка, ткацький верстат, колиска. Розповісти про їх призначення.

Словник: коцюба, рогачі, мотовило, рубель, прядка, колиска, ткацький верстат.

Екскурсії-огляди плануються не частіше одного-двох разів на місяць в усіх вікових групах дошкільного закладу. Для проведення екскурсій-оглядів доцільніше групу дітей поділити на підгрупи по 10-15 осіб.

Практика засвідчила, що систематичне проведення таких занять збуджує інтерес у дітей до довкілля, викликає емоційні переживання, сприяє розвитку зв'язного мовлення, прищеплює дітям певні навички користування предметами побуту.

Наводимо приклади конспектів окремих занять.

Екскурсія-огляд роздягальної кімнати (молодша група)

Мета: Уточнити знання дітей про роздягальну кімнату, познайомити з обладнанням кімнати.

Хід заняття: Вихователь повідомляє, що сьогодні до них ранком у гості прийшов ведмедик. Вітається з дітьми. " Ой, ведмедик гарчить, напевне, хоче сказати щось дітям (підносить до вуха). Ведмедик хоче гуляти, але не знає, де в нас одягаються. Ось ми зараз з вами підемо і покажемо ведмедику нашу роздягальну кімнату". Діти виходять у роздягальну кімнату. Ведмедика слід посадити на видному місці.

— Куди ми з вами прийшли? Що у нас є в роздягальній
кімнаті?

— Скільки шаф у нас? Що ви бачите на дверцятах шафи?
(Діти називають свої картинки, показують ведмедику шафу).

— Що це? (показує на дверцята). Як відчиняють
дверцята? Що ви бачите в середині шафи? Що кладуть на
верхню поличку? А куди потрібно повісити пальто? Що
кладуть на нижню поличку?

— Зараз Тарасик покаже ведмедику, як він свої речі
складе в шафу.

Викликає дитину, виймає усі речі з шафи на стільчик і пропонує складати знову в шафу:

Усі дії дитини супроводжуються запитаннями і поясненнями вихователя. Викликає ще одну дитину скласти свої речі. Звертає увагу на ослінчики, лаву, велику вішалку.

— Ведмедик хоче піти не прогулянку, ось його одяг, але
він не знає, що спочатку потрібно одягати, допоможемо
йому.

Викликає дітей, одягають ведмедика. У кінці заняття вихователь чи хтось із дітей читає вірш О.Благініної " Навчу і брата чобітки взувати".

Мета: познайомити дітей з джерелом світла у груповій кімнаті, його будовою.

Хід заняття: Діти сидять півколом обличчям до вікон. Вихователь загадує загадки: " Багато сусідів увесь вік разом живуть, а ніколи один одного не бачать" (вікна в будинку), " Береги скляні, а межі дерев'яні" (вікно). Пропонує дитині підійти і показати вікно.

— Скільки у нашій груповій кімнаті вікон? (Розглядають
їх). З чого складається вікно?

Якщо діти не називають, вихователь розповідає сама:

скло, дерев'яна рама (або металопластик), підвіконня, кватирка, фрамуга. Викликає дітей і пропонує показати.

— Через скло в кімнату проходить світло, сонячні промені, кімната стає світлою, веселою. Скло потрібно часто мити, щоб воно було чистим, блищало на сонці.

— Для чого потрібне підвіконня? Чому воно так
називається? Для чого потрібні кватирки, фрамуги?

— Вікно можна відчиняти і зачиняти. Подивіться, що є
на рамах для цього? З чого зроблені ручки?

Для закріплення нових слів вихователь використовує ігровий прийом. На гостини до дітей прийшов зайчик і скочив на підвіконня.

Зайчик запитує у дітей, як називаються частини вікна. Наприкінці заняття вихователь читає вірш Л.Ніко-лаєнко " Вікна".

Екскурсія-огляд електропраски (старший дошкільний вік) Мета: Познайомити дітей з електропраскою, її призначенням, принципом роботи.

Хід заняття: Вихователь заздалегідь готує на столі 2 електропраски (велику і маленьку дорожну), одяг ляльчин (який перед цим діти прали разом з вихователем), підставку для електропраски. Загадує загадку. Показує велику електропраску, запитує, що це? Повторюють слово " електропраска". —Для чого потрібна електропраска? Що можна нею прасувати? Діти (або вихователь) пригадують вірш І.Кульсь-кої " Параска прасує".

У Параски гарна праска, Попрасує все Параска: Сукні синії - лялькам, А нові хустинки - нам.

— Сьогодні ми теж будемо прасувати ляльчин одяг. Але
передусім розглянемо праску, з чого вона складається.

Запитує у дітей і показує: маленький корпус, пластмасова ручка, гладка нижня поверхня, шнур.

— Що потрібно зробити, щоб праска стала гарячою?
Так, увімкнути в розетку, поставити на підставку. Прасу
вати потрібно на дошці.

Показує маленьку дорожну праску. Розглядають її, вихователь викликає дитину і пропонує увімкнути праску, підготувати дошку, ляльчин одяг. Першу сукню вихователь прасує сама. Надалі викликає дітей прасувати хусточки, стрічки. Звертає увагу на те, що потрібно з праскою бути дуже обережними. Як тільки праска нагрілась, її треба вимкнути, потім прасувати. Брати праску тільки за ручку, прасувати швидкими рухами. Діти складають випрасувані речі.

Екскурсія-огляд телефону (старший дошкільний вік)

Мета: Познайомити дітей з телефонним апаратом, його призначенням і будовою.

Хід заняття: 3 підгрупою дітей вихователь приходить до кабінету завідувача. Розсаджує їх так, щоб всім було видно апарат. Загадує загадку:

Діти відгадують. Вихователь повідомляє мету заняття.

— Діти, у кого вдома є телефон? Для чого потрібен телефон? У нашій країні є багато міст, сіл, у яких живуть люди. Деякі міста дуже далеко знаходяться від нашого. Щоб щось терміново передати знайомим або родичам, люди користуються телефоном. Телефон є в будинках, школах, лікарнях, дошкільних закладах. У нашому дошкіль-

ному закладі також є телефон. Любов Федорівна телефонує до крамниці, замовляє іграшки, це значно швидше, ніж їхати трамваєм, тролейбусом. Телефон економить наш час. Розглядають будову телефонного апарата.

— З чого складається телефон? З якого матеріалу зроблений?

— Телефон пластмасовий. Він складається з корпусу (показує). Зверху є важіль і трубка зі шнуром. Трубка натискує на важіль (показує). Якщо трубка буде лежати неправильно, не натисне на важіль, телефон можуть вимкнути.

— Що вам нагадують кінці трубки? Правильно,
чашечки без ручок.

— А якщо я поверну трубку ось так, що вона вам нагадує? Правильно, місток. Верхня частина трубки називається телефон (повторюють), нижня - мікрофон. У телефон ми чуємо, в мікрофон - говоримо. Подивіться, що ви бачите в нижній частині трубки? Правильно, дірочки. Всередині мікрофону є кругла пластинка (показує), називається вона мембрана. Діти, для чого потрібна ця пластинка? Що ви бачите на корпусі телефону? Диск з цифрами, диск з отворами. На диску написані цифри, вони потрібні, щоб набирати номер. Подивіться, як правильно потрібно набирати номер (набирає номер іншого дошкільного закладу, пропонує дитині поговорити).

— Хто знає свій квартирний номер телефону? (Набирають, діти розмовляють з батьками). Є такі номери, які всі повинні знати і ви теж. Ці номери в усіх містах однакові. (Вихователь називає номери швидкої допомоги - 03, пожежної команди - 01, міліції - 02. Запитує у дітей, чи знають вони, що це за номери).

— Для того, щоб набрати номер, необхідно зняти > •
трубку. Зараз ми з вами зателефонуємо Валентині Петрівні,

Вихователь набирає номер, розмовляє, дає трубку дітям.

Вихователь: діти, крім квартирних телефонів у ваших батьків є мобільні телефони (Показує). Коли ви виростите, підете до школи, ви теж зможете користуватися мобільним телефоном. Він дуже зручний, з будь-якого місця людина може зателефонувати додому, своїм друзям, на роботу.

У кінці заняття вихователь читає вірш про телефон.

Екскурсія-огляд холодильника (старший дошкільний вік)

Мета: Познайомити дітей з холодильником, його будовою, призначенням, принципом роботи.

Хід заняття: Вихователь повідомляє, що заняття буде проходити на кухні. Загадує загадку: «У нашій кухні цілий рік Дід Мороз живе у шафі».

— Сьогодні ми будемо розглядати з вами холодильник. Діти приходять на кухню. Запитання до дітей:

— Куди ми з вами прийшли? Що роблять на кухні? З чого готують страви? У чому зберігають м'ясо, молоко, масло, продукти, що не можуть довго зберігатися?

Підходять до холодильника, розглядають його.

— З якого матеріалу зроблений холодильник? З чого
складається холодильник? (Металевий корпус, шафа,
дверці). Що є на дверцятах холодильника? Ручка, назва
холодильника.

Повідомляє назву холодильника " Дніпро". Запитує в дітей, у кого з них є вдома холодильник і як він називається. З'ясовують, що холодильники бувають маленькі й великі. Відчиняють дверці холодильника. Вихователь звертає увагу на внутрішній бік дверцят холодильника.

— Що ви бачите на краях дверці? Для чого потрібна
гума? Правильно, щоб тепле повітря не проходило в
холодильник, а холодне не виходило.

— Для чого потрібні полички на дверцятах? Що кла
дуть на ці полички? Що мама вдома кладе на ці полички?

— Яке найхолодніше місце в холодильнику? Для чого
потрібна морозильна шафа?

Показує регулятор холоду. Розглядають полички в холодильній шафі.

— За допомогою чого працює холодильник? Знайомить
дітей з тим, що холодильник працює від електроенергії, є
мотор, шнур з вилкою, що включається у розетку. Пояс
нює, що холодильник не можна залишати відчиненим; по
казує, як відчиняти і зачиняти дверцята. У кінці заняття
вихователь пропонує дітям розповісти про свій холодиль
ник, назвати марку, та про те, як мама розкладає продукти
в холодильнику.

Екскурсія-огляд пилососа (старший дошкільний вік) Мета: Познайомити дітей з пилососом, його обладнанням, призначенням та принципом роботи.

Хід заняття: Діти сидять півколом. Вихователь проводить вступну бесіду.

— Куди вранці йдуть ваші мами? Повернувшись з
роботи, їм треба багато чого зробити. Що ваші мами роб
лять вдома? (Перуть, готують обід, прибирають у кімнаті,
прасують). Для того, щоб допомогти вашим батькам
швидше виконати домашню роботу, існують спеціальні
машини, що полегшують їхню працю. Назвіть, будь ласка,
машини, що полегшують працю дорослих людей вдома
(Праска, газова плитка, полотер, пральна машина). Загадує
загадки про пральну машину, холодильник, праску.
Послухайте, діти, ще одну загадку: " Цілий день він пил ков
тає, не хворіє і не чхає" (пилосос).

— У кого з вас вдома є пилосос? Хто вміє користуватися ним?
Читає вірш про пилосос.

— Чим же допомагає пилосос людям? Для чого він
потрібен у кімнаті? Сьогодні ми з вами розглянемо будову
пилососу, з чого він складається, як ним треба користуватися.

- Що ж є у пилососа? Металевий корпус (показує). Мотор. Мішечок для пилу. Є кнопка, яку треба натиснути, й пилосос буде працювати.

Вихователь розбирає і збирає пилосос на столі, показує кожну частину дітям, пропонує назвати її. Пояснює, для чого потрібна кожна частина, деталь пилососу.

— Ось ми і зібрали пилосос, чи все готове до роботи? Ні, треба увімкнути в розетку і натиснути кнопку. У мене на столі багато папірців. Зараз я ввімкну пилосос і попробуємо зібрати їх (вмикає пилосос і збирає папірці, виключає).

— Тепер ви самі будете чистити килим, стіни, одяг. Вихователь викликає по черзі дітей, пропонує їм самостійно ввімкнути в розетку пилосос, натиснути кнопку і чистити стіни, пальто, шапку, килим. Відповідно змінюють щітки, трубки, розповідають порядок роботи.

— Діти, куди ж поділися папірці, крейда, пил? Давайте подивимося (Розбирають пилосос).

— Що потрібно зробити з пилососом після роботи? Розібрати, витрусити торбинку, почистити його (Дивляться, що в мішечку: крейда, папірці).

Пропонується дітям витрусили торбинку у відро, скласти пилосос.

— Ви повинні вміти користуватися пилососом. Я зараз прочитаю вам вірш про дівчинку, яка не вміла користуватися пилососом (читає вірш зі збірки С.Капутікян " Пилосос не винен"). Що трапилося з дівчинкою? Кого ж звинуватила дівчинка?

— Так, пилосос, а він зовсім не був винуватий. Усі речі треба покласти на місце. Я гадаю, що з вами такого не трапиться, ви спочатку все зайве сховаєте, а потім будете чистити пилососом.

Аналогічно вихователь може проводити розглядання посуду (кухонного, столового, чайного), одягу (зимового, літнього, осіннього), національного посуду, національного одягу, розглядання оберегів, продуктів харчування тощо.

З допомогою цього методу виконується зміст такої теми програми, як " Про предмети".

У другій молодшій групі програма вимагає у процесі ознайомлення з довкіллям закріплювати знання про призначення предметів домашнього вжитку, продовжувати вчити розрізняти і називати істотні деталі предметів (у стільця - ніжки, спинка, сидіння); учити розрізняти подібні предмети (стілець, табуретка, крісло) за формою, призначенням і назвою; учити порівнювати і групувати предмети за кольором, формою, матеріалом, призначенням, за наявністю чи відсутністю якихось особливостей (на кофті - ґудзики, на светрі їх немає); підводити дітей до засвоєння понять " іграшки", " одяг", " взуття", " меблі", " посуд"; удосконалювати вміння самостійно встановлювати зв'язки між призначенням предмета і його будовою та матеріалом, з якого він зроблений.

У середній групі від вихователя вимагається вчити дітей називати навколишні предмети і матеріали, їх різноманітні якості (форму, колір); орієнтуватись у різноманітності предметів одного виду (сукні різних кольорів, фасонів, розмірів, з різноманітного матеріалу); вдосконалювати вміння групувати предмети за призначенням, будовою тощо шляхом порівняння пар і груп предметів різних видів; учити робити узагальнення (одяг, взуття, меблі, іграшки); диференціювати предмети в межах одного роду (посуд - чайний, столовий, кухонний); привертати увагу дітей до естетичних якостей предметів (кольору стін, підлоги, штор, форми і кольору іграшок, меблів, предметів мистецтва, побуту).

У старшій групі продовжують збагачувати знання дітей про предмети, їх характерні ознаки, вчити групувати, узагальнювати за цими ознаками предмети (продукти, меблі, інструменти). Діти повинні розуміти значення узагальнювальних слів, уміти пояснювати їх, спираючись на знання істотних ознак.

Для того, щоб виконати ці завдання, вихователь проводить в усіх вікових групах заняття - розглядання предметів та бесіда про них.

Вихователь показує предмет, звертається до дітей із запитаннями, зі словами спонуки, щоб викликати до нього інтерес, стимулювати активність. Такі звернення треба готувати заздалегідь, вони мають бути змістовними, логічними й емоційно виразними: " Подивіться, яке прозоре скло в буфеті! Блищить, мов дзеркало! " Чіткою дикцією, посиленою артикуляцією вихователь привертає увагу дітей до нового слова: прозоре. Нових назв повинно бути для молодших дошкільнят не більше чотирьох-п'яти, для старших - шість-вісім. Називаючи нові предмети, дії, якості, треба пояснювати значення слова: це автобус, автобус перевозить людей; це цукерниця, у ній цукор; це бавовна, вона біла, м'яка, пухка, росте на півдні.

Головне завдання - навчити дітей спостерігати, виділяти суттєві ознаки, частини цілого, особливості предмета чи явища. Наприклад, розглядають у спальній кімнаті постіль. Вихователь: " Це подушка. Вона м'яка. Всередині подушки пух. Він легкий, м'який. Чому вона так називається — подушка? Мабуть, тому, що кладуть її під вушко. А звідки беруть пух? Наталка сказала правильно: з курей, качок, гусей. Спостережливість розвивається ефективніше за умови, коли діти порівнюють явища, предмети, що розглядають. " Матрац, як і подушка, також постіль. На ньому сплять. Він так само м'який, пухкий? Ні, він не такий. А що в матраці? Вовна. Якого вона кольору? Подивіться. А пух якого кольору? Пух може бути різний, а бавовна тільки біла. Вовна не така пухка, як пух".

У старшому дошкільному віці діти, розглядаючи предмети, спостерігаючи явища, навчаються встановлювати причинні зв'язки, доходять висновків. Поступовий розвиток здатності послідовно спостерігати забезпечить у подальшо-

му засвоєння доступних дитячому розумінню закономірностей довкілля. Наводимо приклад заняття.

Молодша група. Розглядання верхнього зимового одягу¹.

Мета: Уточнити знання дітей про верхній зимовий одяг (назва, колір, форма, з чого зроблено). Знати його призначення. Виховувати бережливе ставлення до одягу.

Словник: зимове пальто, хутряний комір, теплий шарф, шапка, рукавиці.

— Яка зараз пора року? Яка сьогодні погода? Як одягаються діти взимку? Вихователь показує нове зимове пальто: Що це? Яке це пальто? Чому ви думаєте, що зимове? Що це таке? (Показує на комір). З чого він зроблений? Для чого потрібний комір? Що ще є на пальті? Для чого потрібні ґудзики? А це що? Знайдіть у себе на одязі петлі. (Пропонує дитині повісити пальто в шафу. Показує шапку.) Що це? Для чого потрібна шапка? Як одягають шапку? (Викликає дитину показати, як одягають шапку.) А це що? Якого кольору шарф? Для чого потрібний шарф? Як треба попросити, щоб вам зав'язали шарф? Загадка: " У якому будиночку всі брати живуть разом, а один окремо? " (Пропонує дитині підійти до столу і взяти рукавицю.) Для чого потрібні рукавиці? Якого вони кольору? Читання вірша Ю.Яковлє-ва " У хлопчика-невелички".

Цим методом виконуються програмні вимоги до теми " Народна творчість" у старшій групі. Наприклад: Розглядання української народної кераміки, вишивки.

Мета: Ознайомити дітей з виробами українських народних умільців: кераміка, вишивка, розписи, пісні, за-бавлянки. Виховувати повагу та любов до творів і праці народних умільців.

Словник: народні умільці, вироби, глечики, кераміка, вишивка, розписи.

¹ БородичАМ. Методикасловарнойработьів детскомсаду. -М., 1968. -С. 36.

Матеріал: вироби української кераміки, вишивки, килими, розписи, потішки, грамзаписи українських народних пісень (веселих, сумних).

Методичні поради. На столі, на дошці - вироби українських народних умільців. Ляльки - хлопчик і дівчинка - в українських костюмах. Звучить знайома українська народна пісня. Вихователь повідомляє, що на гостини до дітей прийшли ляльки Оксана і Тарас. Вони принесли вироби українських народних умільців. Педагог знайомить дітей з керамікою. Називають кожний виріб, розглядають поверхню, колір, візерунки. З'ясовують, для чого потрібні керамічні вироби. Потім розглядають вишивки (хустки, хусточки, рушники, сорочки), розписи на килимах. Вихователь розповідає, що український народ любить не тільки працювати, а й співати. Знайомить з українськими народними піснями. Діти визначають настрій пісні. Діти читають знайомі українські потішки, народні пісеньки.

У процесі екскурсій-оглядів і розглядання предметів комплексно вирішуються завдання із розумового, сенсорного, мовленнєвого розвитку дітей.

У середній та старшій групах проводять екскурсії за межі дитячого садка. Це екскурсії на будівництво, до магазину, в аптеку, до бібліотеки, на фабрику, на пошту, до пам'ятника загиблим воїнам тощо.

Вимоги до організації та проведення екскурсій розробила Є.І.Тихеєва. Зміст екскурсії повинен відповідати програмі та інтересам певної групи. Наприклад, більшість батьків старшої групи працюють на взуттєвій фабриці. Дітям цікаво буде подивитися під час екскурсії на взуттєву фабрику, як працюють їхні батьки.

Екскурсія вимагає серйозної підготовки вихователя. Потрібно заздалегідь домовитися з керівництвом установи чи підприємства про екскурсію, продумати, де й як поставити дітей, щоб нічого їм не заважало, не відволікало

їхньої уваги. Вибрати шлях, яким будуть іти діти. Підібрати загадки, прислів'я, вірші та інший ілюстративний матеріал. Екскурсія не повинна мати характер уроку, моралізування. Вона має проходити жваво, цікаво, захоплювати дітей. Діти не повинні тільки дивитись і слухати — їм треба дати можливість рухатися, діяти, гратися. Необхідно чітко визначити слова, які дитина почує вперше, а також ті, які вимагають уточнення.

Є.І.Тихеєва радить проводити екскурсію з підгрупами з 12-15 чоловік, щоб діти могли добре роздивитися предмет, засвоїти потрібні знання. Якщо ж доведеться проводити екскурсію з усією групою, тоді слід залучити і другого вихователя або помічника вихователя. Екскурсія розпочинається у груповій кімнаті, де дітям повідомляють мету, завдання екскурсії, нагадують, як потрібно поводити себе по дорозі та на місці. Наприклад: Екскурсія до бібліотеки. Програмний зміст: Дати поняття про те, що в бібліотеці є багато цікавих книжок. Бібліотекою можуть користуватись усі. Бібліотекар допомагає підбирати потрібні книжки, видає їх додому, влаштовує виставки. Книжки можна читати в читальній залі бібліотеки. Вони зберігаються на полицях, у шафах. Над створенням книжок працює багато людей: письменники, редакційні працівники, художники, друкарі. Виховувати любов до книжки та бережливе ставлення до неї.

Словник: бібліотека, бібліотекар, читальна зала, вітрини, стенди, друкарі.

Хід заняття. Вступна бесіда. Де зберігаються книжки? Де можна взяти дорослим і дітям книжки для читання? Повідомлення теми заняття. Знайомство з бібліотекарем. Розповідь вихователя. Огляд бібліотеки. Розповідь бібліотекаря.

Запитання: Як називається це приміщення? Де стоять книжки? Хто видає книжки? Як бібліотекар знаходить потрібну книжку? Що потрібно для того, щоб взяти книжку?

Читання вірша С.Жупаніна " Бібліотекар". Огляд читальної зали. Що роблять відвідувачі в читальній залі? Хто пише книжки? Як потрібно поводитися з книжками? Розглядання книжок у читальній залі. Розповідь вихователя. Загадка: " Не кущ, а з листочками, не сорочка, а зшита, не людина, а розказує" (Книжка).