Вигляд з перевалу Браконьєрів

- шлях каменепаду.

Із красуні вершини можна побачити як гуркотить каменепад: каміння хаотично із гуркотом летить вниз, зриваючи все більше і більших каменюк. Це захоплююче видовище!

Далі маршрут проходить значно вище льодовикової ділянки та потоку, що виривається з-під нього. Потік збігає по вузькому каньйону, прохід по якому досить небезпечний. Спустившись до озера потрібно йти спочатку через сніжник, далі скелями порослими травою, ліворуч від озера. Однак, основна стежка пролягає по лівому схилу в 1, 5 км від перевалу. Вона повертає ліворуч і незабаром виводить поверх відрогу. Тут прекрасне місце для огляду (2650м). На покритих густою травою площадках можна зручно розташуватися та з висоти у тисячу метрів розглянути ущелину ріки Аманауз (фото 21).

Стежка перевалює через відріг та спускається у сусідню бічну долину по крутому трав'янистому схилу. УВАГА! Після ніши з озерцем требатраверсувати схил гори Дорбун-Кая під перевал Дорбун, та вийти там на стежку яка їде донизу. Унизу серед субальпійського високотрав’я на березі чистого струмка можна розбити намет (висота - 2350 м). Сюди ж спускаються і після проходження перевалу Дурицького (1А). Спуск в ущелину ріки Аманауз проходить уздовж струмка. У тому місці, де він зривається зі скельного уступу, треба перейти на лівий берег та іти до сосен. Далі варто обійти праворуч скелі над струмком. Завершується спуск на дно ущелини по гребеню старої морени, що поросла криволіссям.

Вище описаний спуск з перевалу Браконьєрів нами не випробувано, так як ми допустили помилку і від озера розпочали спуск прямо в долину річки Аманауз. Від озера стежки не видно. Доречно зробити вагому розвідку та дотримуватись вище описаного шляху.

Видно, що не одна група допускається такої помилки. Нами було знайдено ледоруб та папку з документами Саратовської групи, яка у квітні 2011 р. теж блукала цими місцями. Вони йшли гірську 4 категорію. В результаті на спуску до р. Аманауз ми подолали трав’яний схил у 35-40 градусів, вимотались у буковому жерепі, використали дві мотузки по 50 м (спуск спортивним способом: фото 23, 24). Опинились затиснуті у скелях бурхливої ріки у суцільних заростях борщовика. Обхід скельних прижимів проходив по досить стрімких підйомах з використанням мотузки (3 рази по 50 м). На нас летіло каміння з верху. Під час обходів прижимів на учасника зсунувся камінь ледь не ушкодивши ногу. Камінь придав рюкзак, визволення якого зайняло 30 хв.