Оранжевими стрілками вказано шлях наступного дня.

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Звідси можна побачити наш подальший шлях у напрямку н/к перевалу Бугойчат (фото 52).

Над каньйоном «Чортового млина» йде хороша стежка. Вона заходить у прадавній піхтовий ліс. Видно нею їздять верхи на конях споглядати чудо природи. По дорозі швидко та зручно йти. Зустрічаються білі гриби. Маршрут спускається до широчезної повноводної, трохи мутної від шаленості ріки Кизгич, яка котить каміння, причому русло ріки розлите на декілька потоків. Вони протягом невеликого проміжку часу змінюють свій шлях.

Пам’ятаємо - ми у заповіднику. Тут є два варіанти, або орієнтовно ще 10 км спуститись по лівому березі ріки, знайти там міст і потім 10 км повертатись до потрібного напрямку на н/к перевал Бугойчат, заплативши при цьому природо-охоронцям по 100 грн. з людини за перебування у заповіднику, або здійснити переправу через р. Кизгич. Яка здається на перший погляд просто нереальною. Та ще пам’ятаємо, що рівень води зранку у Кавказьких ріках суттєво спадає.

Доречно розвідати територію з метою пошуку зручного броду. Наша розвідка доклала: стінку з трьох людей – зносить. А також знайшли нижче по течії на гальці вертолітну площадку, поруч погранзаставу – це декілька дерев’яних будинків в одному з яких були запаси продуктів (тушонки, консерви, олія та ін.). Військових не було.

Нашою групою було прийнято рішення ночувати у цьому казковому лісі на території заповідника. Та переправитись за допомогою укладання колоди зранку. (Колоду приготували з вечора).

Місце для ночівлі є біля стежки на безпечному підвищенні. За 300 м від погранзастави. Зустрічаються старі біваки. Дрова є, але у зв’язку із заповідною зоною багаття краще не розпалювати.

Чистий ходовий час на даному відрізку маршруту 5 годин.