Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Шевченко очима дітей ххі століття






 

Анна МИКИТЯК

 

* * *

 

О краю мій рідний, Україно моя,

За тебе молилась з ранніх літ я.

Хотіла для тебе ще кращої долі,

Щоб ти розквітала у щасті на волі.

 

Щоб спів солов’я розливався над гаєм,

Шуміли лани колосисті, безкраї.

Щоб люди всміхалися сонцю щодня.

Люблю я тебе, Україно моя!

 

Україно моя, ти така молода,

Десять літ як ти вільною стала.

З України-Русі до сьогоднішніх днів

Ти боролась, мужніла, зростала.

 

Ти дбаєш про мене, мов матінка рідна,

Про долю щасливу мою.

Життя я б віддала за тебе, Вкраїно!

О краю мій рідний, тебе я люблю!

 


Ярина НАГУРНА

ПАМ’ЯТЬ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

І сьогодні рідний наш Кобзар

До нас звертається словами мудрими такими:

„Любіть свій край, бо він до болю ваш,

Й не покидає хай ніколи вас

Чуття єдиної родини“.

Тарасе, Мудрий і Святий,

Твою любов і біль ми чуємо усюди:

І до землі низький уклін

Складають в цілім світі вдячні люди.

Слово, як молот, металевий дзвін,

Про долю нашу, про любов, Вкраїну!

Пророк великий, найдорожчий син,

Ти жив, живеш і вічно житимеш в сім’ї єдиній!

Реве Дніпро,

Могучі хвилі підіймає…

Чи від вітру, чи від слова сильного, як криця?

Та ми, нащадки, твердо знаємо одно.

Поезія Шевченкова в віках –

Неначе чистая, джерельная водиця!

Нап’єшся – набагато більше сил!

Енергія і гордість, і якась досі ще незнана сила.

Для Тебе, рідний, хочеться співать,

Щоб не загасала наша мова солов’їна!

 


Тарас АЛЬБЕРДА

ПАМ’ЯТЬ ПОЕТУ

Вже наш народ здолав всі пута,

Звільнивсь з-під вічного ярма,

Бо давня пам’ять незабута,

Ніякий страх, розруха, скрута

Не струть Тарасове ім’я.

Він за народ терпів тортури,

Вдивлявся мудро в даль віків,

Він знав – ні брами ані мури

Не стримають новий порив.

Як гірко він дививсь на долю

Нещасних кріпаків-селян,

Що і не мріяли про волю,

Терпіли день-у-день сваволю,

Низько вклонялися панам.

Тарасові безсмертні твори

В народі житимуть в віках,

Ні смерті, ні голодомори,

Як і сказав Кобзар-Пророк,

Нас не зламали. І тому

Ми віддаєм поклін йому.

У кожнім українськім серці

Шевченка слово обізветься.

І за свободу, за свою,

Довічна шана Кобзарю.

 

 


Христина МАРУНЯК

ТАРАСОВІ ШЕВЧЕНКОВІ

Тече вода в синє море.

Та не витікає.

Твоя слава споконвіку

Живе, не вмирає.

Слова твої ми ніколи

Забути не зможем.

З „Заповітом“ твоїм завжди

Лихо переможем.

Українськії дівчата,

Ганни та Марії,

Катерини та Оксани,

В години скрутнії

Завжди будуть пам’ятати

Слово твоє щире.

Про красу і долю жінки

Й вірші твої щирі.

Тебе знають, тебе славлять

Не лиш в Україні.

Слова твої розійшлися

По всім світі білім.

Від Австралії до Риму,

Від Іспанії до США,

Влучне слово, ніжну пісню

Всюди знають Кобзаря.

 


Соломія ПАВЛИК






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.