Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Шевченко очима дітей ххі століття
|
|
Анна МИКИТЯК
* * *
О краю мій рідний, Україно моя,
За тебе молилась з ранніх літ я.
Хотіла для тебе ще кращої долі,
Щоб ти розквітала у щасті на волі.
Щоб спів солов’я розливався над гаєм,
Шуміли лани колосисті, безкраї.
Щоб люди всміхалися сонцю щодня.
Люблю я тебе, Україно моя!
Україно моя, ти така молода,
Десять літ як ти вільною стала.
З України-Русі до сьогоднішніх днів
Ти боролась, мужніла, зростала.
Ти дбаєш про мене, мов матінка рідна,
Про долю щасливу мою.
Життя я б віддала за тебе, Вкраїно!
О краю мій рідний, тебе я люблю!
Ярина НАГУРНА
ПАМ’ЯТЬ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
І сьогодні рідний наш Кобзар
До нас звертається словами мудрими такими:
„Любіть свій край, бо він до болю ваш,
Й не покидає хай ніколи вас
Чуття єдиної родини“.
Тарасе, Мудрий і Святий,
Твою любов і біль ми чуємо усюди:
І до землі низький уклін
Складають в цілім світі вдячні люди.
Слово, як молот, металевий дзвін,
Про долю нашу, про любов, Вкраїну!
Пророк великий, найдорожчий син,
Ти жив, живеш і вічно житимеш в сім’ї єдиній!
Реве Дніпро,
Могучі хвилі підіймає…
Чи від вітру, чи від слова сильного, як криця?
Та ми, нащадки, твердо знаємо одно.
Поезія Шевченкова в віках –
Неначе чистая, джерельная водиця!
Нап’єшся – набагато більше сил!
Енергія і гордість, і якась досі ще незнана сила.
Для Тебе, рідний, хочеться співать,
Щоб не загасала наша мова солов’їна!
Тарас АЛЬБЕРДА
ПАМ’ЯТЬ ПОЕТУ
Вже наш народ здолав всі пута,
Звільнивсь з-під вічного ярма,
Бо давня пам’ять незабута,
Ніякий страх, розруха, скрута
Не струть Тарасове ім’я.
Він за народ терпів тортури,
Вдивлявся мудро в даль віків,
Він знав – ні брами ані мури
Не стримають новий порив.
Як гірко він дививсь на долю
Нещасних кріпаків-селян,
Що і не мріяли про волю,
Терпіли день-у-день сваволю,
Низько вклонялися панам.
Тарасові безсмертні твори
В народі житимуть в віках,
Ні смерті, ні голодомори,
Як і сказав Кобзар-Пророк,
Нас не зламали. І тому
Ми віддаєм поклін йому.
У кожнім українськім серці
Шевченка слово обізветься.
І за свободу, за свою,
Довічна шана Кобзарю.
Христина МАРУНЯК
ТАРАСОВІ ШЕВЧЕНКОВІ
Тече вода в синє море.
Та не витікає.
Твоя слава споконвіку
Живе, не вмирає.
Слова твої ми ніколи
Забути не зможем.
З „Заповітом“ твоїм завжди
Лихо переможем.
Українськії дівчата,
Ганни та Марії,
Катерини та Оксани,
В години скрутнії
Завжди будуть пам’ятати
Слово твоє щире.
Про красу і долю жінки
Й вірші твої щирі.
Тебе знають, тебе славлять
Не лиш в Україні.
Слова твої розійшлися
По всім світі білім.
Від Австралії до Риму,
Від Іспанії до США,
Влучне слово, ніжну пісню
Всюди знають Кобзаря.
Соломія ПАВЛИК
|
|