💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Чи схаменетеся.

– Часто можна почути: „У мене своя думка“. Цього ніхто не заперечує. У кожного є своя думка. Але хоч би скільки думок було, а істина завжди єдина. Наведу тільки один приклад. Як вийти з хати? Один говорить, що з хати можна вийти через двері. Ніхто йому не зможе заперечити. Другий переконує, що з хати можна вийти через вікно. Хто йому заперечить? Ніхто. Можна зробити підкоп і вийти з хати на подвір’я. І це можливе. У 1945 році навесні старунські хлопці з Івано-Франківщини Петро Ців’юк, Юрко Івасюк, Петро Цоцко й Іван Григорчук у солотвинській тюрмі ложкою продовбали стіну і втекли. Є чотири різні думки, і нікому не заперечиш. Але істина одна. Найкраще вийти з хати можна тільки через двері.

Великі протиріччя є і в історії України. Згадаймо Івана Виговського, Івана Мазепу, Пилипа Орлика, Григорія Орлика, Костя Гордієнка, Симона Петлюру, Степана Бандеру… Хто вони? У роки більшовицької імперії про них страшно було й згадувати, навіть пошепки. Москва їх вважала зрадниками, ворогами народу, бандитами і вбивцями. А насправді? Це справжні Герої України. А ось Ніс, Кочубей, Іскра, Пушкар, Микола Щорс, Віталій Примаков, Юрій Коцюбинський, старунські яничари Іван Сокерчук, Чеслав Сокерчук, Іван Хмарний, Михайло Хмарний, Микола Геник… Всі вони служили Москві, і тільки Москва їх вихваляла. Насправді, всі вони яничари, всі вони допомагали Москві нищити Україну. Про таких Тарас Шевченко писав:

Помагайте, недолюдки,

Матір катувати.

Хочеться сказати й про нинішні дні, дні дуже тривожні. Україні загрожує втрата незалежності. І цьому активно сприяють антиукраїнські газети „Прикарпатська правда“ в Івано-Франківську, „Вільна Україна“ у Львові. Напередодні Незалежності України в Дрогобичі антиукраїнською була газета „Вісті Підкарпаття“. Яка це була страшна газета! Ліквідована відразу після провалу ГКЧП. Тепер на Дрогобиччині існує рідна сестра газети „Вісті Підкарпаття“, це молода газета „Перспектива Трускавця“. Тримаю в руках газету № 16 за 22 жовтня 2004 року. Вже перша сторінка відкриває завісу цієї газети. Ярослава Стеценко вихваляє українську злочинну владу, звеличує Віктора Януковича. Прочитайте статтю Ярослави Стеценко „Боротьба з бідністю – головне завдання Віктора Януковича“. І з перших рядків цієї статті Віктор Янукович щебече: „Забезпечимо гідне життя ветеранам Великої Вітчизняної війни, учасникам бойових дій в Афганістані“. А чому товариш Янукович не згадав учасників бойових дій УПА? Вони не йшли в Афганістан вбивати невинних людей. Вони на життя і смерть на своїй рідній землі воювали проти червоних та коричневих фашистів. А їх і сьогодні зневажає товариш Віктор Янукович. Що ви скажете на це, Ярославо Стеценко? Переконаний, що й ви зневажаєте учасників бойових дій УПА.

Віктор Янукович дав пенсіонерам передвиборний хабар, а не пенсію. Ви це прекрасно самі знаєте, Ярославо Стеценко. То чого кривите душею?

Чому ж не скажете, як зросли ціни. Пенсіонери про це знають. То чого мовчите? Я хочу вам дещо нагадати про ціни: