Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!
Елементи карти. Для створення і повноцінного використання карт необхідно знати їх властивості і особливості
|
|
Для створення і повноцінного використання карт необхідно знати їх властивості і особливості. Тому вивчення і розробка карт вимагають аналітичного підходу, розчленування карт на складові елементи, вміння розуміти значення і функції кожного елементу, бачити їх зв’язки між собою. У карті розрізняють її зміст, який передається картографічними знаками (тобто картографічне зображення в його вузькому розумінні), математичну основу, допоміжне обладнання і додаткові дані (рис.1.1).
Рис. 1.1. Схема елементів тематичної карти
Основний елемент карти – картографічне зображення, яке є змістом карти і містить у собі сукупність відомостей (інформацію) про вказані на карті природні і соціально-економічні об'єкти (явища), їх розміщення, властивості, та динаміку.
Комплекс елементів змісту неоднаковий на різних картах. Так, головними елементами змісту тематичних карт можуть бути корисні копалини, ґрунти, тваринний світ тощо. Але один елемент, а саме води (береги морів та озер, мережа річок), бажаний для будь-якої карти: він важливий для прив’язки інших елементів її змісту.
При аналізі картографічного зображення слід розрізняти зміст і форму передачі його за допомогою певної системи картографічних знаків і написів.
Геометричні закони побудови і властивості картографічного зображення визначаються його математичною основою, до елементів якої належать картографічна проекція і пов’язана з нею координатна сітка (або сітки), масштаб і опорна геодезична мережа.
Суть картографічної проекції, що виражає аналітичну залежність між координатами точок поверхні земного еліпсоїда і його зображення на площині, зобов'язує починати роботи зі створення карти з побудови системи координатних ліній плоского зображення відповідних ліній на поверхні еліпсоїда. Опорна геодезична мережа забезпечує перехід від фізичної поверхні Землі до поверхні еліпсоїда і правильне положення географічних елементів карти щодо координатної сітки. Геодезична мережа необхідна в процесі знімань і показана на топографічних картах.
З математичною основою тісно пов’язане і компонування карти, тобто, взаємне розміщення в границях рамки зображеної території, назва карти, легенди, додаткових карт та інших даних.
Карта має і допоміжні службові елементи, що, полегшують читання карти та роботу з нею. В першу чергу це легенда карти, що охоплюєзведення використаних картографічних знаків з необхідними до них поясненнями, а також графіки для вимірювань на картах (відстаней, кутів, площ, координат точок, крутизни схилів тощо). У легенді важливі: включення всіх застосованих на карті знаків; ясність і стислість текстів, що пояснюють смислове значення знаків; логічність у групуванні і розміщенні знаків. Правильно побудована легенда розкриває зміст карти та перелік елементів, класифікації і показники, використані для кожного елементу, а також ступінь їх узагальнення. Легенда поміщається на полях карти або на вільних просторах усередині її рамки. Для багатоаркушних карт легенду іноді друкують на окремому аркуші або у вигляді брошури.
До допоміжних елементів належать також назва карти, відомості про виконавців, довідкові дані про час складання карти, використані джерела тощо, а на виданих картах також вихідні дані та назва видавництва, місце та рік видання тощо.
На полях карти або її вільних місцях усередині рамки іноді поміщають додаткові карти і графічні побудови (профілі, діаграми, блок-діаграми і т.п.), таблиці, текстові дані і фото, які пояснюють, доповнюють і збагачують в тому або іншому відношенні картографічне зображення.
1.7. Короткий нарис історії картографії
Історія картографії – невід’ємна частина історії цивілізації. ЇЇ вивчення формує культуру картографа, дозволяє зрозуміти ключові моменти і етапи становлення, а також вірно оцінити сучасні тенденції розвитку науки. Історичний процес охоплює історію створення конкретних творів: карт, глобусів, атласів та етапи розвитку картографічного інструментарію, методів, технологій, ідей, а також концепцій. Дамо основні етапи розвитку приладознавства для знімань на місцевості, методів та технологій складання карт, які були суттєвими в історії картографії(за А.М.Берлянтом).
Головна задача розвитку приладознавства для картографування та знімань була скерована на розширення просторового обсягу, підвищення точності та оперативності. Візуальні та прості вимірювання на місцевості уступали високоточним геодезичним методам та дистанційному зондуванні великих територій. Темпи технічного прогресу в даній галузі невпинно зростають і особливо за останні 50 років.
Спостерігається також тенденція у розвитку методів складання карт – від картографічних рисунків на каменях та папірусі до сучасних технологій конструювання карт у комп’ютерних мережах.
Таблиця 1.1.
Розвиток інструментарію для вимірювань та знімань на місцевості
| Основні етапи технічного прогресу | Історичні періоди |
| Візуальні спостереження та окомірні знімання Застосування геодезичних приладів для вимірювання кутів та довжин ліній Створення астрономічних інструментів для визначення широт та довгот Впровадження оптичних астрономо-геодезичних приладів Винаходи аерофотоапаратів та інших засобів дистанційного зондування та аерокосмічних знімань Створення електронної геодезичної апаратури Застосування глобальних позиційних систем | З стародавнього світу З 10 ст. до н.е. З 3 ст. до н.е. Початок 12 ст. Друга половина 19 ст. Середина 20 ст. Кінець 20 ст. |
Основні тенденції розвитку технологій складання і видання карт зв’язані з вдосконаленням методів складання, розмноження і розповсюдження картографічних творів серед користувачів. Сьогодення вимагає технологій оперативного картографування. Економічна ефективність картографічної науки та виробництва залежить від того, наскільки оперативно продукція дійде до користувача і буде застосовуватись при вирішенні конкретних задач.
Таблиця 1.2.
Розвиток картоскладальних методів та технологій видання карт
| Основні етапи розвитку методів і технологій | Історичні періоди |
| Рисування на камені, дереві, папірусі, тканині Складання рукописних карт на папері Гравірування карт на камені, металі, впровадження картодрукування Застосування фотохімічних і фотокопіювальних процесів Фотограмметричні технології складання карт Цифрові та електронні методи і технології складання карт, формування баз і банків даних, геоінформаційне картографування Складання карт в комп’ютерних мережах, віртуальне картографування | З стародавніх віків З 3 ст. до н.е. Середина 15 ст. Друга половина 19 ст. Початок 20 ст. Середина 20 ст. Кінець 20 ст. |
Таблиця 1.3.
Розвиток методів використання карт
| Основні напрями використання карт | Історичні періоди |
| Застосування карт для орієнтування та руху на місцевості Використання карт для подорожування та навігації Карти як засіб підсилення державності та військово-політичної безпеки Карти як засіб накопичення та узагальнення знань Карти як інструмент моделювання і пізнання навколишнього світу Карти як засіб комунікації Картографування як основа системної організації просторової інформації та прийняття управлінських рішень | Древні віки З 13 ст. З 15 ст. З 18 ст. Перша половина 20 ст. Друга половина 20 ст. Кінець 20 ст. |
Науково-технічний прогрес безпосередньо впливав на розвиток методів використання картографії для різних галузей в процесі планування та проектування.
Картографія поступово охоплює все більшу кількість користувачів, поширюється в сфері промисловості, політичного, економічного та культурного життя суспільства, що свідчить про підвищення цінностей картографічних даних як інформаційного ресурсу.
|
|