Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Розрахунок нормативів власних оборотних активів на сировину, основні матеріали, напівфабрикати, палива, готової продукції.






Розмір власних оборотних активів, що необхідні підприємству для забезпечення нормальної діяльності, встановлюється нормуванням.

Нормування - це процес обчислення тієї частини оборотних активів (запасів та затрат), яка потрібна підприємству для забезпечення нор­мального, неперервного процесу виробництва, реалізації продукції та розрахунків.

Основним завданням нормування є розробка на кожному підприємстві економічно обґрунтованих норм та нормативів власних оборотних активів, що забезпечують прискорення обігу та найбільш ефективне використовування матеріальних і фінансових ресурсів.

При розрахунку нормативу власних оборотних активів необхідно виходити з виробничого напрямку підприємства, планів виробницт­ва та реалізації продукції, її собівартості, норм витрат та запасів товарно-матеріальних цінностей, що передбачені у планах вироб­ництва та матеріально-технічного постачання, умов розрахунків з заготівельниками і постачальниками, а також забезпечення приско­рення обігу активів.

Нормування оборотних активів включає розробку та встановлен­ня в кожному підприємстві спеціальних норм за окремими видами матеріальних цінностей, затрат виробництва і т. ін. та розрахунок нор­мативу власних оборотних активів у грошовому виразі на кінець року, кварталу.

Норма - це обчислювальна за встановленим порядком за кожним видом оборотних активів відносна або мінімальна їх величина, що необхідна для розрахунку нормативу. За окремими видами оборот­них активів вона розраховується в абсолютних величинах (гривнях, копійках), за іншими - у відносних величинах (днях, відсотках).

Норми оборотних активів за їх видами повинні розроблятися на кожному підприємстві спеціальною комісією, очолюваною керівником, відповідно до " Типового порядку визначення норм запасів товарно-матеріальних цінностей", затвердженого Міністерством фінансів та Міністерством економіки України 31.05.93 р.

Розроблені норми діють протягом декількох років та перегляда­ються при зміні технології виробництва, номенклатури продукції, що випускається, умов матеріально-технічного постачання та ін.

Норматив - це мінімальний розмір власних оборотних активів у грошовому виразі, необхідний підприємству для забезпечення нор­мального, безперервного процесу виробництва, реалізації продукції та розрахунків. Нормативи власних оборотних активів повинні враховувати потреби підприємства в активах не тільки для основної діяльності, але й для капітального ремонту будинків, споруд, що виконується господарсь­ким способом, а також для допоміжних підприємств та інших служб підприємств, що не знаходяться на самостійному балансі.

Норми та нормативи обчислюються складанням спеціальних розрахунків за кожним видом оборотних активів, що нормуються. Виз­начаються нормативи на кінець планованого року за окремими видами оборотних активів множенням норми на об'єм (одноденну витрату) нормованих цінностей або затрат виробництва, що приймаються в розрахунок. Дані, необхідні для розрахунку норм та нормативів за окре­мими елементами нормованих оборотних активів, беруть з відповідних видів бухгалтерської звітності (балансів та ін.) та таблиць виробничо-фінансового плану.

Особливістю в обчисленні нормативів оборотних активів є те, що за окремими їх видами (незавершеним виробництвом) нормативи вста­новлюються в об'ємі повної потреби підприємства в них, а за іншими (сировиною та основними матеріалами, пальним, запасними частинами, тарою, допоміжними та іншими матеріалами) - у розмірі мінімальної потреби. Це пов'язано з тим, що витрати незавершеного виробництва не відшкодовуються виручкою від реалізації продукції запланованого року, а включаються до собівартості продукції наступних періодів, тому на них підприємствами виділяються активи у повному обсязі. Запаси ж си­ровини, основних матеріалів, пального та інших товарно-матеріальних цінностей споживаються та відшкодовуються систематично, тому на них підприємствами виділяються активи в обсязі мінімальних запасів, що забезпечують неперервний процес виробництва.

Розрахунку норм та нормативів власних оборотних активів на підприємствах повинна надаватися особлива увага. Від того, наскільки економічно обґрунтовано розраховані нормативи та норми залежить ефективність використовування оборотних активів, прискорення їх обігу та фінансовий стан підприємства.

Нормування оборотних активів може здійснюватися трьома методами: методом прямого рахунку, аналітичним методом та методом коефіцієнтів.

Метод прямого рахунку полягає в тому, що спочатку визначаються відповідно до діючого порядку норми та нормативи за окремими еле­ментами оборотних активів, а потім, додаванням їх сум, визначається сукупний норматив.

При аналітичному методі виключається розрахунок нормативу за окремими елементами оборотних активів, а сукупний норматив на запланований рік обчислюється виходячи з діючого нормативу у поточному році, скоригованого на зміну обсягу виробництва (обсягу товарної продукції) та розміру прискорення обігу оборотних активів у запланованому році.

При коефіцієнтному методі розрахунок нормативу власних оборот­них активів на запланований рік здійснюється виходячи з нормативу, що діяв у попередньому році, та розміру змін відповідних запасів та затрат у запланованому році.

Використання того чи іншого методу розрахунку нормативу влас­них оборотних активів залежить від часу функціонування та рівня економіки підприємств. При створенні підприємств, а також в умовах їх функціонування, найбільш доцільно для розрахунку нормативів власних оборотних активів застосовувати метод прямого рахунку.

Сировина, основні матеріали та напівфабрикати - основні складові матеріальної основи процесу виробництва. їх потреба для забезпечення нормального процесу виробництва встановлюється нормуванням.

Норматив власних оборотних активів на сировину, основні матеріали та напівфабрикати визначається множенням вартості їх однодобової витрати в запланованому році на норму запасу в днях:

H = ON,

де Н - норматив власних оборотних активів, грн;

О - одноденна витрата сировини, матеріалів та напівфабрикатів, грн;

N - норма оборотних активів, днів.

Однодобова витрата сировини, матеріалів та напівфабрикатів визначається діленням вартості їх річної (квартальної) витрати в за­планованому році на 360 (90) днів.

Норма оборотних активів за кожним видом або однорідною гру­пою матеріалів враховує час їх перебування у поточному, страховому, транспортному, технологічному запасах, а також час, необхідний для відвантаження, доставки, прийому та складування матеріалів.

Поточний запас - основний вид запасу сировини, матеріалів та напівфабрикатів. Він створюється для забезпечення процесу вироб­ництва необхідними матеріальними ресурсами. Тому норма оборот­них активів у поточному запасі є основною визначальною величи­ною всієї норми запасу у днях. На розмір поточного запасу впливають періодичність поставок матеріалів по договорами (цикл постачань), а також обсяг їх споживання у виробництві. При поставках матеріалів за узгодженим графіком та щодобовому їх споживанні у виробництві однаковими партіями середній інтервал між поставками, тобто цикл постачання, розраховується шляхом ділення 360 днів на число заплано­ваних поставок. При цьому враховуються строки збігу поставок одного і того ж виду матеріалів від різних постачальників. При місцевих по­ставках середній інтервал визначається шляхом ділення оптимальної з точки зору економічної доцільності партії матеріалів на їх середньо­добове споживання.

Якщо у договорі не вказані конкретні строки поставок, середній цикл постачання визначається на основі фактичних даних про надход­ження матеріалів у звітному році. У цьому випадку середній інтервал між поставками може бути визначено як середньоарифметична або середньозважена величина залежно від відсутності або наявності різких коливань у строках або обсягах поставок.

Норма оборотних активів у поточному запасі приймається, як пра­вило, 50% середнього циклу постачання, що обумовлено поставкою матеріалів декількома постачальниками та у різні строки.

Страховий запас - другий за величиною вид запасу, що визначає загальну норму. Страховий, або гарантійний, запас необхідний на кож­ному підприємстві для гарантування неперервності процесу вироб­ництва у випадках порушення умов та строків поставок матеріалів контрагентами транспортом або відвантаження некомплектних партій. Страховий запас приймається, як правило, у розмірі 50% поточного за­пасу, але може бути і менше цієї величини залежно від розташування постачальників та імовірності перебоїв у поставках.

Транспортний запас створюється у випадку перевищення строків вантажообігу порівняно із строками документообігу. При незбіганні строків вантажообігу та документообігу транспортний за­пас може і не створюватися, якщо строк вантажообігу менш, ніж строк документообігу. При поставках матеріалів на великі відстані строк спла­ти розрахункових документів випереджає строк прибуття матеріальних цінностей. На час знаходження матеріалів у дорозі після сплати розра­хункових документів у покупця виникає потреба у коштах.

Наприклад, рух вантажу від постачальника до покупця займає 20 днів. Поштовий пробіг розрахункових документів - 8 днів. Обробка документів у постачальника та у відділеннях банку здійснюється протя­гом 4 днів. За цими умовами норма оборотних активів у транспортному запасі складає 6 днів [20 - (8 + 4)].

Технологічний запас здійснюється у період підготовки матеріалів до виробництва, включаючи аналіз та лабораторні випробування. Цей запас враховується у тому випадку, якщо він не є частиною процесу виробництва. Наприклад, при підготовці до виробництва деяких видів сировини та матеріалів необхідне час на підсушування, нагрівання, роз-мол, відстоювання, доведення до визначених концентрацій та т. ін.

Час, необхідний на відвантаження, доставку, прийняття та скла­дування матеріалів, також приймається до розрахунку норми запасів сировини, основних матеріалів та покупних напівфабрикатів. Норми цього часу встановлюються за кожною операцією на середній розмір поставки на підставі технологічних розрахунків або методом хроно­метражу.

Складанням визначених за окремими операціями норм оборотних активів за відповідними видами сировини, матеріалів та напівфабрикатів отримують загальну норму.

 

 

Розрахунок норм та нормативу оборотних активів за основними

 

  Види матеріаль-них цінностей   Одно- добова витрата, тис.грн Норми оборотних активів, днів   Норматив   тис.грн
    поточ- ний запас стра- ховий запас транс- портний запас техноло- гічний запас час на прийом та складування разом  
                   
                 
А 12.5             287.5
Б 10.0             200.0
В 8.5             204.1
Разом 40.5 X X X X X 22.5 911.3

 

 

Множенням загальної норми на вартість однодобової витрати відповідного виду цінностей визначають норматив.

Згідно з розрахунком (табл. 5.2) загальна сума нормативу за основ­ними видами матеріалів складає 911, 3 тис. грн.

У тих випадках, коли є значна кількість найменувань сировини та матеріалів і вони надходять від багатьох постачальників, що заважає здійснювати розрахунок норми за окремими її елементами (доставка, прийом, зберігання та т. ін.), визначають норму в середньому за всіма матеріалами, виходячи з фактичних даних про вартість їх витрат у звітному році та розміру їх середнього залишку. Середній залишок визначається на підставі звітних даних за кварталами діленням на 4 суми 54 залишку на початок та кінець року плюс повні залишки на початок І, III, та IV кварталів. Розрахунок норми у днях виконується діленням середньорічного залишку сировини та матеріалів у попередній звітний рік на їх одноденну витрату цього ж року. Множенням вартості однодобової витрати сировини та матеріалів в запланованому році на норму оборотних активів у днях визначають норматив власних обо­ротних активів за сировиною та матеріалами.

Розрахунок норми та нормативу в даному випадку виконується таким чином (табл. 5.3):

 

№ п/п Показник Одиниця вимірювання Дані
1 1.   Середній річний залишок сировини та матеріалів за минулий звітний рік     тис. грн 140, 0
2. Вартість витрат сировини та матеріалів за минулий звітний рік тис. грн 1700, 0
3 3.   Однодобова витрата сировини та матеріалів в минулому звітному році (п.2: 360) тис. грн 2, 5
4 4.   Норма оборотних активів (п.1: п.з)     Днів  
5 5.   Вартість витрати сировини та матеріалів у запланованому році   тис. грн   12600, 0
66.     Однодобова витрата сировини та матеріалів у запланованому році (п.5: 360)   тис. грн   35, 0
77.   Норматив (п.6 х п.4)   тис. грн   1225, 0

 

Таблиця 5.3 Розрахунок нормативу власних оборотних активів за сировиною та основними матеріалами

 

Розрахунок нормативу власних оборотних активів на запаси палива

Запаси пального на підприємствах створюються, як правило, у розмірі мінімальних залишків, враховуючи зміни його споживання (витрати) у запланованому році.

Тому норматив за цим видом цінностей визначається аналогічно об­численню нормативу за сировиною, основним матеріалом та покупним напівфабрикатом шляхом множення розрахованої норми запасу в днях на вартість одноденної її витрати на виробничі та невиробничі потреби у запланованому році. Норматив обчислюється за всіма видами палива (крім газу), що використовується як для технологічних цілей, так і для господарських потреб виробництва.

У випадках, якщо підприємство переведено на газ, то створюються страхові запаси твердого та рідкого пального.

Розрахунок власних оборотних активів на допоміжні

матеріали

Норматив власних оборотних активів на допоміжні матеріали визначається множенням норми запасу у днях на вартість їх одноденної витрати, що визначається кошторисом витрат на виробництво. Норми за видами допоміжних матеріалів обчислюються у тому ж порядку, що і за основними матеріалами.

Розрахунок нормативу власних оборотних активів на

запаси тари

Обчислення нормативу на запаси тари виконується множенням норми у днях на вартість однодобового обороту (витрати) тари за її видами.

Норма оборотних активів на тару визначається залежно від джерел її надходження (способу заготівлі) та порядку використання. Розрізняють тару покупну, власного виробництва, з поверненням та без повернення.

На куповану тару, що призначена для пакування готової продукції, норма оборотних активів встановлюється так, як на сировину, основні матеріали та куповані напівфабрикати - виходячи з інтервалів поста­вок. При цьому, враховується час знаходження тари в дорозі, на складі, в ремонті, промивці, в поточному та страховому запасі. Визначення ж часу знаходження тари в кожному стані виконується розрахунковим шляхом (хронометражем). Сума часу знаходження тари в кожному стані дасть норму у днях за цим видом оборотних активів. Наприклад, час знаход­ження тари в дорозі 3 дні, на складі - 2 дні, у поточному запасі - 15 днів, у страховому запасі - 10 днів, і т. д. Тоді загальна норма на куповану тару складе 30 днів. Норматив при однодобовій витраті тари 5000 грн, складе 150, 0 тис. грн (30 днів х 5000 грн).

На тару власного виробництва, вартість якої враховано в ціні готової продукції, норма запасу визначається проміжком часу від ви­готовлення тари до запакування в неї продукції, що призначена для відвантаження.

На тару, що надходить з матеріалами та яка не повертається поста­чальникам, норма оборотних активів залежить від часу знаходження тари під цими матеріалами. Якщо ця тара належить подальшому вико­ристанню, то також враховується час, необхідний на ремонт, сортування та підбір її партій.

На тару для повернення норма оборотних активів складається з часу одного оберту тари, що включає період від моменту сплати тари з матеріалами до здачі документів до банку на відвантажену поста­чальнику тару.

Норматив оборотних активів за тарою в цілому дорівнює сумі добутків однодобового оберту (витрати) тари за видами на норму за­пасу в днях.

 

Розрахунок нормативу власних оборотних активів на запасні частини для ремонту

Для вчасного проведення капітальних та поточних ремонтів машин, транспортних засобів та устаткування підприємства повинні мати певні запаси запасних частин та ремонтних матеріалів. Мінімальні розміри цих матеріальних цінностей встановлюються нормуванням.

Норматив на запасні частини для ремонту машин, устаткування та транспортних засобів може обчислюватися двома методами: методом прямого рахунку та укрупненим.

За методом прямого рахунку кількість запасних частин та їх вартість, що необхідні для проведення капітального та поточного ремонтів у запланованому році, визначаються за кошторисами, що складаються на ремонт відповідних видів машин, транспортних засобів та устат­кування.

Однак оскільки цей метод тяжкий, розрахунок нормативу на запасні частини можливо виконати укрупненим методом.

За укрупненим методом обчислення нормативу виконується виходячи з норми, що визначається в абсолютних величинах, та вартості машин, устат­кування і транспортних засобів. Норма оборотних активів визначається в абсолютних величинах діленням вартості середньорічного залишку запасних частин на середню вартість машин, транспортних засобів та устаткування. А норматив визначається множенням норми (в грн, коп.) на балансову (початкову) вартість машин, транспортних засобів та устат­кування на кінець запланованого року. Розрахунок нормативу у даному випадку виконується в такому порядку (табл. 5.4)

 

Розрахунок нормативу на запасні частини для ремонту машин, транспортних засобів та устаткування

 

 

№ п/п Показник Сума, грн
11. Се Се Середньорічний залишок запасних частин   510000, 0  
22. Се   Се Сеедньорічна вартість машин, устаткування та транспортних засобів   8500000, 0
33. Но Н Норма оборотних активів (п.1: п.2)   0, 06
44.     Вартість машин, устаткування та транспортних засобів на кінець запланованого року   8800000, 0
55. Но Н Норматив (п.З х п.4)   528000, 0

Розрахунок нормативу власних оборотних активів на запаси малоцінних та швидкозношуваних предметів

 

Малоцінними та швидкозношуваними предметами вважаються предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року. До них належать:

- інструменти та пристосування загального призначення, до яких входять різальні, слюсарно-монтажні й подібні до них інструменти, вимірювальні прилади і пристосування, що мають універсальне застосування при виготовленні різних видів продукції;

- спеціальні інструменти і пристосування, до яких належать інструменти, штампи, прес-форми і подібні до них предмети, які використовують для виконання лише одного індивідуального замовлення чи виробництва певних виробів;

- технологічна тара, що багаторазово використовується у технологічному процесі (фляги, діжки, контейнери для транс­портування продукції, піддони

тощо);

- інвентар виробничого призначення до якого відносять робочі столи, верстаки, шафи, тумбочки, збруя, знаряддя лову, вулики тощо;

- господарський інвентар: конторські та інші меблі (столи, стільці, шафи, портьєри) вішалки, телефонні апарати, протипожежний інвентар тощо;

- прилади, засоби автоматизації та лабораторне обладнання;

- спеціальний одяг, взуття та запобіжні пристосування (комбі­незони, костюми, брюки, куртки, халати, ковдри, простирадла тощо);

- інші малоцінні та швидкозношувані предмети (кухонний посуд, спортивний і туристський інвентар, інвентар для соціально-культурних заходів тощо).

Стосовно до господарської діяльності малоцінні і швидкозношувані предмети можуть перебувати на складі та в експлуатації. За предметами, що знаходяться на складі, розраховується норматив.

Загальний порядок розрахунку нормативу за окремими групами малоцінних та швидкозношуваних предметів, що знаходяться на складі, такий.

Стосовно інструментів та приладів норматив обчислюється ме­тодом прямого рахунку виходячи з належного набору малоцінних та швидкозношуваних інструментів та приладів і їх вартості. При цьому, кількість належних наборів визначається виходячи з норм, передбаче­них на одну людину, та кількості осіб, яким видаються ці інструменти та прилади.

Для господарського реманенту норматив розраховується окремо за конторським, побутовим та виробничим реманентом. За конторським та побутовим реманентом норматив встановлюється виходячи з кількості місць та вартості набору реманенту на одне місце. За виробничим ре­манентом розрахунок нормативу виконується методом прямого рахунку - встановлена потреба в комплектах цього реманенту множиться на вартість одного комплекту.

Норматив власних оборотних активів за спецодягом та взуттям визначається множенням вартості однодобової витрати спецодягу та взуття на норму запасу в днях. Норма запасу в днях встановлюється підсумовуванням часу, що необхідний на транспортний, поточний та страховий запаси спецодягу та взуття.

Для спеціальних інструментів та приладів норматив обчислюється виходячи з їх належної кількості наборів, строку слугування та вартості. В такому ж порядку визначається і норматив на виробничу тару.

На підприємствах, що мають невелику питому вагу малоцінних та швидкозношуваних предметів у структурі оборотних активів, норматив на них розраховується виходячи з норми та суми витрат на виробницт­во. Норма встановлюється у відсотках діленням вартості фактичного мінімального залишку малоцінних та швидкозношуваних предметів за попередній рік на суму витрат на виробництво за гой же рік. Норматив визначається множенням норми (у %) на суму витрат на виробництво у запланованому році.

Розрахунок нормативу власних оборотних активів на незавершене виробництво.

До витрат на незавершене виробництво відносять усі витрати, що вкладені у вартість початих, але незакінчених виробів, що знаходяться на різних стадіях виробничого процесу з моменту першої операції до здачі готової продукції на склад.

Величина нормативу оборотних активів, що виділяються на засну­вання незавершеного виробництва, залежить від чотирьох факторів: обсягу та складу продукції, що виробляється, тривалості виробничого циклу, собівартості продукції та характеру наростання витрат у процесі виробництва.

Обчислення нормативу оборотних активів у незавершеному виробництві виконується за формулою:

 

Н = Во – Двц • К, 7

де Н- норматив власних оборотних активів;

В0-однодобові витрати на виробництво продукції у IV кварталі;

Двц - тривалість виробничого циклу (дні);

К - коефіцієнт наростання витрат.

Однодобові витрати визначаються діленням витрат на випуск валової продукції в оцінці за виробничою собівартістю IV кварталу запланованого року на 90.

Тривалість виробничого циклу відображає час перебування продукції у незавершеному виробництві від першої технологічної операції до повного виготовлення продукції та передачі її на склад.

Вона визначається на основі технологічних карт та інших планових нормативів виробництва за кожним виробом у календарних днях.

У тривалість виробничого циклу включається час, витрачений на обробку деталі (технологічний запас), час на транспортування деталей від одного робочого місця до іншого та передачу готової продукції на склад (транспортний запас), час перебування виробів, що обробляються, між окремими операціями (оборотний запас), час перебування виробу у страховому запасі.

На підприємствах, що випускають широкий асортимент продукції, тривалість виробничого циклу визначається як середньозважена вели­чина, виходячи з частки окремих видів та груп виробів у загальному обсязі продукції, що випускається, в оцінці за плановою собівартістю. Розрахунок виконується таким чином (табл. 5.5):

 

  Найменування   виробу або групи   товарів   Тривалість   виробни-   чого   циклу (дні)     Виробнича   собівартість товарної продукції у IVквартал   заплано-ваного року,   тис. грн   Добуткове ЧИСЛО   (гр.2х X гр.З)
       
  Виріб А     Виріб Б   Виріб В   Виріб Г   Виріб Д     і т. д.                                        
Усього X    

 

 

Виходячи з даних таблиці 5.5 середньозважена тривалість виробни­чого циклу буде складати 25 днів (88020: 3520). Множенням тривалості виробничого циклу на коефіцієнт наростання витрат визначають норму запасу у днях за статтею " Незавершене виробництво".

Коефіцієнт наростання витрат відображає характер наростання витрат у незавершеному виробництві за днями виробничого циклу.

Усі витрати у процесі виробництва підрозділяються на одночасні та наростаючі. До одночасних належать такі витрати, які здійснюються на початку виробництва. До них належать витрати сировини, основних матеріалів, покупних напівфабрикатів.

Інші витрати вважаються наростаючими. Наростання витрат у процесі виробництва може відбуватися рівномірно та нерівномірно.

 

 

При рівномірному наростанні витрат середня вартість незавершеного виробництва обчислюється як сума всіх одночасних витрат та половини зростаючих витрат.

Коефіцієнт наростання витрат визначається неоднаково при рівномірному та нерівномірному наростанні витрат. При рівномірному наростанні витрат цей коефіцієнт витрат обчислюється за формулою:

 

К = Во +0.5Вн: Во+Вн

 

де К- коефіцієнт наростання витрат;

Во - одночасні витрати;

Вн - наростаючі витрати.

При нерівномірному наростанні витрат за днями виробничого циклу коефіцієнт наростання витрат визначається за формулою:

 

К = С

В

де С - середня вартість виробу у незавершеному виробництві;

В - виробнича собівартість виробу.

Середня вартість виробу у незавершеному виробництві обчислюється як середньозважена величина витрат, що припадає на кожен день ви­робничого циклу, та кількості днів їх знаходження у процесі вироб­ництва.

При поєднанні рівномірних та нерівномірних витрат розрахунок середньої вартості виробу у незавершеному виробництві здійснюється за формулою:

 

С= ВоТ+В1Т12Т2+…+0, 5ВрТ

Т

де В1 В2,... - витрати за днями виробничого циклу;

В0 - одночасні витрати;

Вp - витрати, що здійснюються рівномірно протягом виробничого циклу;

Т - тривалість виробничого циклу, днів;

Т1, Т2 - час від моменту вкладення разових витрат до закінчення виробничого циклу.

Приклад. Виробнича собівартість виробу 250 тис. грн, тривалість виробничого циклу - 6 днів. Витрати на виробництво склали у перший день 55 тис. грн, у другий - 52 тис. грн, інші 143 тис. грн - це витра­ти, що виробляються рівномірно кожен день. Коефіцієнт наростання витрат буде складати:

(55 • 6) + (52 • 5) + (143 • 0, 5. 6) = 0, 68

6 • 250

Нормування оборотних активів у незавершеному виробництві здійснюється за формулою:

Н = В • Т • К

Д

де Н-норматив оборотних активів у незавершеному виробництві, грн;

В - об'єм вироблюваної валової продукції за кошторисом на IV квартал наступного року, грн;

Д- кількість днів у періоді (90);

Т - тривалість виробничого циклу, днів;

К- коефіцієнт наростання витрат у виробництві.

Підставивши відповідні показники у дану формулу, норматив буде складати:

 

Н = 3520 25 • 0, 58 = 567, 1 тис. грн

 

Розрахунок нормативу власних оборотних активів на запаси готової продукції.

До готової продукції належать вироби, виробництво яких закінчене, прийняті відділом технічного контролю та здані на склад. Норматив оборотних активів на залишки готової продукції визначається як добу­ток норми оборотних активів у днях на вартість однодобового випуску товарної продукції у наступному році за виробничою собівартістю. У вигляді формули це можна подати таким чином:

 

Н = В: Д. Т

 

Де Н - норматив оборотних активів на готову продукцію, грн;

В - випуск товарної продукції у IV кварталі наступного року

(при рівномірно зростаючому характері виробництва) за виробничою собівартістю, грн.;

Д- кількість днів у періоді (90);

Т - норма оборотних активів на готову продукцію, днів.

Норма оборотних активів на запаси готової продукції (у днях) складається з таких елементів: часу, необхідного для комплектування виробів для постачання; часу на упакування продукції; часу на оформ­лення та здачі банку платіжних документів. Визначення часу на вказані види операцій здійснюється розрахунковим методом (хронометра­жем).

При великій номенклатурі продукції, що випускається, виділяються основні види виробів, що складають 70-80 % усього випуску. За ними розраховується середньозважена норма оборотних активів, яка потім поширюється на всю готову продукцію, що знаходиться на складі. Розра­хунок норми у даному випадку ведеться у такому порядку (табл.5.6).

Виходячи з даних таблиці 5.6, середньозважена норма оборот­них активів на запаси готової продукції на складі складає 5, 5 днів (549: 100).

 

Таблиця 5.6

Розрахунок середньозваженої норми оборотних активів на
запаси готової продукції на складі.

  Група   виробів   Питома вага у загаль- ному обсязі продук- ції, що випуска-ється Норми оборотних активів, днів     Відносна сума, добуток п.2*п.7
        накопичення партії продукції підбір, сортува-ння за замовленням упакування та маркування завантаження та перевезення усього    
               
  А     Б     В     Г     Д                                                                               2 00              
Разом   X X X X X  

 

 

Множенням вартості однодобового випуску товарної продукції, оціненої за виробничою собівартістю у запланованому році, на норму оборотних активів у днях визначають норматив.

Розрахунок нормативу власних оборотних активів на витрати майбутніх періодів.

До витрат майбутніх періодів відносять витрати, що здійснюються у поточному плановому періоді, але що відносяться на собівартість продукції у наступному періоді. До них належать витрати з освоєння нових видів продукції, удосконаленню технології виробництва, а також витрати на підписку періодичних видань, орендна плата та ін.

Норматив на витрати майбутніх періодів визначається таким спо­собом: до суми витрат майбутніх періодів, що має підприємство на початок планованого року, додаються витрати, що здійснюються у запланованому році, та віднімаються витрати, що включаються до собівартості продукції, що виробляється у запланованому році. Роз­рахунок нормативу на витрати майбутніх періодів можливо подати такою формулою:

Н = Вн.п.р + Вп.р– Вв.с

 

де Н норматив власних оборотних активів на витрати майбутніх періодів;

Внпр- сума витрат майбутніх періодів на початок запланованого року;

Впр - сума витрат майбутніх періодів, які будуть здійснені у за­планованому році за відповідними кошторисами;

Вдс - сума витрат наступних періодів, що включається у собівартість продукції запланованого року.

Таким є порядок розрахунку нормативів власних оборотних активів за їх окремими елементами методом прямого рахунку. Додаванням сум нормативів, розрахованих за окремими елементами оборотних активів, отримують сукупний норматив по підприємству загалом.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Що таке активи підприємства?

2. Що собою являє капітал підприємства?

3. Як утворюється власний капітал підприємства?

4. Яка структура власного капіталу підприємства?

5. Які функції виконує власний капітал підприємства?

6. ЩО собою являють основні фонди?

7. Як класифікують основні фонди?

8. Як здійснюється оцінка основних фондів?

9. Що таке знос основних фондів?

10. У чому полягає сутність амортизація?

11. Що таке амортизація основних фондів у податковому обліку та як її нараховують?

12. Що таке амортизація основних фондів у бухгалтерському обліку і я к її нараховують?

13. Які методи нарахування амортизації використовують у бухгалтерському обліку?

14. У чому полягає сутність операцій оренди і лізингу основних фондів?

15. Яка різниця між операційною і фінансовою орендою (лізингом)?

16. Що таке нематеріальні активи та як їх класифікують?

17. Що собою являють немонетарні активи?

18. Що собою являють нематеріальні активи?

19. Що собою являє гудвіл?

20. У чому полягає сутність та які існують методики розрахунку роялті?

21. Що таке патент?

22. Як нараховується амортизація на нематеріальні активи?

23. Що таке оборотні фонди підприємства та як їх класифікують?

24. Що являє собою норма витрат та якими методами здійснюється нормування?

25. Як оцінюється ефективність використання оборотних фондів?

26. Як розраховується норматив на сировину, матеріали і покупні напівфабрикати?

27. Як розраховується норматив оборотних коштів у залишках готової продукції?

28. Що таке оборотність оборотних коштів?

29. Які показники характеризують ефективність використання оборотних коштів?

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.