Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Класифікація функцій масової комунікації.
Вчені мають різні погляди на функції масової комунікації. Аналіз соціологічних джерел дозволяє зробити висновок, що з цієї проблематики накопичено багато науково-емпіричного матеріалу. Г.Лассуелл (1948 р.) виділив такі функції, як: · огляд оточуючого світу (інформаційна); · кореляція з соціальними структурами суспільства (вплив на суспільство та його пізнання завдяки зворотному зв’язку); · передача культурного надбання (пізнавально-культурологічна). К.Райт (1960 р.) додав розважальну функцію. Аналіз функцій ЗМК здійснили Д. Маккуєл, Дж.Бламлер та Дж. Браун (1972). Вони писали про: · відволікання уваги (втеча від повсякденності та проблем, емоційна розрядка); · заміщення міжособистісного спілкування соціальною діяльністю; · усвідомлення людини себе як особистості(самооцінка, пізнання дійсності); соціальний нагляд. Е. Катц, Дж.Бламлер, М. Гуревич вважали, що людина застосовує ЗМК для установлення або видалення інструментальних, афективних, інтегративних контактів. Мак-Квейл (1987 р.) запропонував так звану мобілізуючу функцію, яку можна кваліфікувати як регулюючу в період різних кампаній (політичних, релігійних тощо). О.Леонтьєв в концепції психолінгвістики (1974 р.) розглядав типові для радіо- та телевізійного спілкування функції, а саме: · оптимізація діяльності суспільства за рахунок орієнтації на соціальне спілкування, яке дозволяє змінити сумісну колективну діяльність; · функція контакту, яка має велике значення у формуванні групової свідомості; · функція соціального контролю через використання соціальних норм, етичних та естетичних вимог; · функція соціалізації особистості – виховання рис, які бажані для суспільства. В дослідженнях під керівництвом Б.Грушина пропонується наступна класифікація функцій ЗМК: інформування, виховання, організації поведінки, зняття напруги, комунікації]. В. Городяненко пише про базові та спеціалізовані функції, які виконує соціальна комунікація. До базових належать інформаційна, прагматична, експресивна. Спеціалізовані функції залежать від умов контакту, а саме: встановлення контакту, самопрезентації, апелятивна, регулятивна, ритуальна. В.Конецька аналізує три основні функції масової комунікації: - інформаційна – надавання масовому читачу, слухачу та глядачу актуальної інформації про різні сфери діяльності (ділової, науково-технічної, політичної, юридичної, медицинської тощо). Вона сприяє оптимізації корисної діяльності суспільства та індивіда; - регулятивна функція має широкий діапазон дії – установлення контактів, формування суспільної свідомості та маніпулювання нею, створення соціальних стереотипів, контроль над суспільством; -культурологічна виконує як пізнавальне завдання (знайомство з досягненнями культури та мистецтва, розвиток масової культури), так і сприяє усвідомленню суспільством необхідності наступності культури, збереження культурних традицій. Завдяки неї розвивається естетичний смак, встановлюється взаємо- порозуміння, зникає соціальна напруга, інтегрується суспільство.
|