💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Нульова та альтернативна гіпотези.

Нульова́ гіпо́ теза — наукове припущення, що перевіряється емпіричними дослідженнями на неспроможність (чи навпаки спроможність) відобразити реальність. Поняття нульової гіпотези часто використовується в статистичних методиках, зокрема такими науками, як біологія, медицина, соціологія. Нульова гіпотеза це бездоказове припущення здійсненне до проведення дослідження. Поняття нульової гіпотези передбачає існування альтернативної гіпотези, що її заперечує. Нульова гіпотеза зазвичай в роботах позначається H₀, а альтернативна — H₁. ^[1] На практиці нульовою гіпотезою слугує відсутність статистично значущої кореляції між якимись характеристиками чи показниками, а альтернативною є гіпотеза про існування кореляції. ^[2]

Для людей практично завжди характерний суб'єктивізм — існування певного упередженого ставлення до будь-яких явищ, навіть цілком абстрактних. Тому більшість досліджень проводиться з певною метою і очікується підтвердження інтуїтивних чи моральних здогадок вчених (альтернативної гіпотези) про наявність статистично значущої кореляції поміж факторами. Нульова ж гіпотеза слугує протилежною точкою зору, яку дослідник намагається спростувати — довести, що одна характеристика таки має вплив на іншу. Проте емпірика часто доводить і вірність саме нульової гіпотези. У такому випадку дослідження показує інший результат, аніж очікувався.

Гіпотеза (гр. hipothesis - основа, припущення) - наукове припущення, що висувається для пояснення сутності, тенденцій розвитку, очікуваних наслідків яких-небудь економічних явищ і процесів і вимагає перевірки на досвіді та теоретичного обґрунтування, щоб стати достовірною науковою теорією з метою їх передбачення і підтвердження.

Необхідність перевірки статистичних гіпотез виникає у різних сферах економічної і соціальної діяльності людей. Оцінювання певної ознаки генеральної сукупності здійснюється на основі цієї ж ознаки в вибірковій сукупності із врахуванням помилки репрезентативності. A no відношенню властивостей генеральної сукупності висувається деяка гіпотеза про величину середньої, дисперсії, характер розподілу, форму і тісноту зв'язку між досліджуваними змінними. Перевірку гіпотези проводять на основі виявлення узгодження фактичних і теоретичних даних. Якщо розбіжності між порівнюваними даними знаходяться в межах випадкових помилок, гіпотезу приймають.

Статистичною гіпотезою називається припущення про властивість певних параметрів генеральної сукупності, які перевіряються за даними вибіркового спостереження.

Параметричною називають статистичну гіпотезу властивості випадкової величини якої оцінюють кількісно, а непараметричною -якісно.

Нульовою (основною, робочою) називають гіпотезу, яку потрібно перевірити. її позначають (Н0).

Альтернативною (конкуруючою) називають гіпотезу, протилежну нульовій і позначають через (На).

Нульову гіпотезу перевіряють виходячи з передбачення про відсутність розбіжності між невідомим параметром генеральної сукупності о і заданою величиною А. її зміст записують після двокрапки - Н0: у=А.

Нульовій гіпотезі протиставляють альтернативну, при формуванні якої враховують відхилення (у-А). Якщо відхилення додатні - На: у> А, від'ємні - На: у< А, а для обох варіантів - На: уфА.

Якщо вибіркові дані узгоджуються з нульовою гіпотезою, вона приймається, а якщо ці дані суперечать нульовій гіпотезі, вона відхиляється.

Перевіряють нульову гіпотезу відносно альтернативної за даними вибіркового спостереження.

Суть перевірки статистичної гіпотези зводиться до вибору 3 можливих двох взаємовиключаючих (альтернативних) рішень одного вірного. Наприклад, при вивченні впливу стажу роботи робітників на їхню продуктивність праці можлива альтернатива: а) збільшення стажу роботи робітників сприяє росту продуктивності праці; б) збільшення стажу роботи робітників не сприяє їх продуктивності праці.

Прикладами статистичних гіпотез можуть бути припущення про те, що урожайність озимої пшениці одного сорту в господарствах району підпорядкована закону нормального розподілу; середня продуктивність корів однієї породи перевищує середню продуктивність корів іншої породи; середня надійність виробі, що виробляються на однотипних верстатах в цехах підприємствах однакова і т.д.

Так як нульовій гіпотезі завжди протистоїть альтернативна гіпотеза, яка заперечує її, однак, при формальному підході, будь-яку з цих гіпотез можна розглядати як нульову. Тому вибір однієї з конкуруючих гіпотез як нульової потребує статистичного обґрунтування.

Принципи обґрунтування та прийнятгя рішень в умовах випадкової варіації досліджуваних чшшиків розроблені вченими статистиками і математиками: К. Пірсоном, Е. Нейманом, А.Н. Колмогоровим, Б.С. Ястремським, В.І. Романовським, Р.Фішером та ін.

Аргументація економічного обґрунтування при формуванні нульової гіпотези повинна враховувати також можливі помилки при перевірці статистичних гіпотез.