Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Літературно-фольклорний вечір
'" Українські вечорниці" Інтер'єр селянської хати (лави півколом, застелені українськими килимами, столи, на яких скатертини в українському стилі, піч, підпіччя, рогачі тощо), з хати ведуть двері, через які можна виходити, з другої половиш сцени-подвір'я, тин, український краєвид. У хаті - портрет Т.Шевченка у вишитому рушнику. Лунає мелодія пісні " Ой там в гаю, при Дунаю". Ведучий: Україна! Країна смутку і краси, радості і печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі. Це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за своє щастя, свідками чого е високі в стену могили, обеліски та прекрасна на весь світ народна пісня... Ведуча: Українська пісня... Хто не був зачарований нею, той не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою юність красиву і ніжну. Який митець не був натхненний й мелодіями!.. Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою дорогих дітей своїх? Українська пісня - як бездонна душа українського народу, це його слава. Ведучий. Народна поезія України - апофеоз краси. Український народ через століття рабства і неволі на шляху до щастя проніс дорогоцінне багатство свого генія. Гляньте, який ласкавий і співучий світ розкривається в його безсмертних піснях! Ведучі виходять. На сцені з'являється господиня вечорниць, починає застеляти скатертиною стіл, лави, чепуриться. Господиня: Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає. Що то молодість, цілу ніч прогуляли б, тільки б музики та пісні. 1 то ж споконвіку так ведеться. І ми колись... Як згадаю... Літа-літа! Летять, ніби орли сизокрилі [починає співати). Ой, верніться, літа мої, Хоч до мене в гості... У цей час непомітно заходить така ж літня жінка, ппідхоплює пісню. Жінка: Не вернемось, не вернемось, немає до кого. Було б же нас шанувати, Як здоров'я свого. Господиня: Ой, Маріс, налякала ти мене. А я тут молодість згадала, та так тужно стало. Жінка: Не треба, Катре, не край мого серця (співають разом). Ой за гаєм зелененьким Брала вдова лен дрібненький. Вона брала-вибирала, Тонкий голос подавала... У двері хтось стукає. Співаючи веснянку, заходять дівчата, одягнені в українське вбрання. Дівчата: Добривечір у вашій хаті! Жінки: І вам вечір добрий. Заходьте, сідайте, будьте ласкаві, у нашій хаті, на нашій лаві. Дівчата: Чи ж нам пристало сідати, нам пристало пісню співати (починають співати). У кінці греблі шумлять верби, що я насадила, Нема того миленького, що я полюбила. Нема мого миленького - вже й рочок минає, Пішла б його виглядати - дороги не знаю. Зашуміла дібровонька листом зелененьким, Як поїхав мій миленький конем вороненьким. Господиня: Не раз просимо гостей до хати, просимо сідати. Дівчата: (Сідають, виймають рукоділля, вишивання, дві-три починають поратися біля печі, стара жінка сідає за веретено, чи прялку). Сядем, сядем, заспіваєм Аж усе, що тільки знаем, Поки підем спати, Щоб раненько встати. Одна з дівчат: А хочете, я вам Шевченка почитаю (читає уривок з поеми " Наймичка"). Потім дівчата виконують пісню " По діброві вітер ви: " на слова Т.Шевченка. Господиня: Дівчатонька, голубоньки душечки не крайте, веселої заспівайте. Дівчата: (починають співати, це можуть бути жартівливі пісні " Ой на горі калина", " Ой лопнув обруч" або частівки). Ой гам на горі малювали молоді, Малювали, малювали чорні брівоньки мені. Ой, мамцю моя, позич мені грошей, Викупити в малярника брівоньки хороші. Як послала мене мати макітерки позичати, Макітерки не дали, ломакою прогнали. Одна з дівчат: А де ж наші хлопці? У цей час чується пісня " Ой на горі та й женці жнуть", яку співають хлопці, що йдуть на вечорниці. Хлопці: (стукають у двері) Пустіть до хати! Дівчата: Гарненько попросіть. Хлопці: (Знов стукають). Дівчата: Агов, хто такий? Хлопці: Пес рябий, баран крутолобий, ведмідь клишоногий, пустіть до хати. Дівчата: Не пустимо в хату, дуже вас багато! Хлопці: (Знов грюкають): Пустіть ліпше, бо буде гірше. Дівчата: Ми як візьмем рогатини, полатаєм Ваші спини. Хлопці: (вдають, що злякалися; перепрошують). Дівчатонька, голуб'яточка, та ми ж прийшли не битися, та ми ж прийшли миритися. І гостинці принесли, і музики привели. Полюбила коваля, така моя доля, я ж думала - кучерявий, в нього чуба нема. Хлопці: (відповідей: їй). Галю, Галю чорнобрива, чого в тебе брови криво, На козака задивилась, та й брівоньки іскривились. Дівчата: (співають до хлопців). А до мене Яків приходив, коробочку раків приносив, А я тії раки забрала, а Якова з хати прогнала. Хлопці: (уже пересердились і співають). По дорозі жук, жук, по дорозі чорний, Подивись на мене, дівко, який я моторний. Хлопці починають танцювати " Метелицю". Господиня: (запрошує хлопців). Хоч не знаємо, звідки ви, чи з полудня, чи з півночі в нашу хату зайшли, просимо, просимо всіх сідати і з дівчатами пісню заспівати. Ой, дівчино, шумить гай, кого любиш, забувай, забувай. Нехай шумить, ще й гуде, Кого люблю, мій буде, мій буде... або: Ой не світи, місяченьку, та й на той перелаз, вийди, вийди, мій миленький, до мене ще хоч раз... Можна інсценізувати пісню " Куди їдеш, Явтуше? " Господиня: А згадаймо, дівчата й хлопці, як колись молоді жили, про що мріяли, як любили. Потім можна провести гру: хто більше знає народних пісень, що починаються на чоловічі й жіночі імена (змагаються хлопці й дівчата, звучать уривки з пісень, які починаютьсяя з чоловічих та жіночих імен). Господиня: А хто з вас смішне нам щось розкаже? Читаються народні усмішки, гуморески, далі учасники вечорниць співають. Дівчата: Ішов Гриць з вечорниць вночі слободою, Сидить сова на воротях, крутить головою, Він сердега, як побачив, та через городи, Заплутався в бур'яні та й наробив шкоди. Хлопці: В Шамраївці густо хати, вітер не провіє, Сама маги ліжко мис, бо дочка не вміє. Дівчата: Ішов Гриць, з вечорниць, темненької ночі, Сидить гуска над водою, вирячила очі, Я до неї: гиля, гиля, - вона й полетіла, Коли б не втік осокою, була б Гриця з'їла. Веселе змагання лиж дівчатами і хлопцями продовжується. Хлопці: (починають прощатися). Дякуємо господині (кланяються). Господиня: Спасибі й вам. Будьте здорові, йдучи. Хлопці стають збоку. Дівчата: (виконують пісню про весну). Ой у вишневому саду Там соловейко щебетав, • додому я просилася, А він мене все не пускав... Закінчують словами: Весна іде - красу несе, І тій красі радіє все. Дівчата стають біля хлопців. Ведучий: Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине. Ой де, люди, наша слава, Слава України. Так сказав наш майбутній Тарас, Усі на сцені співають, прощаючись: Скільки б не співали, а кінчати час, Кращі побажання ви прийміть від нас, І в вас, і в нас хай буде гаразд, Щоб ви і ми щасливі були.
|