Педагогічні колективи, оздоровчих закладів та їх виховні функції

Обличчя кожного табору визначається не лише " світлими корпу­сами", сучасними ігротеками і спортивними спорудами, але і складом педагогічного колективу, його професійною майстерністю, творчим підходом до справи. Діти люблять насамперед педагогів, серед яких вони бачать людей справи, висококваліфікованих спеціалістів. І серед них, у більшості випадків, діти віддають перевагу найбільш чуйним і добрим.

Підбір кадрів працівників табору здійснюється засновником спільно з керівником оздоровчого закладу, органами освіти, охорони здоров'я, профспілок, іншими державними і громадськими організаціями. З працівниками оздоровчого табору, згідно з чинним законодавством, укладається строковий трудовий договір, в якому обумовлюються їх права і обов'язки, зобов'язання засновників і адміністрації щодо їх мате­ріального і соціального забезпечення.

Штатний розклад оздоровчого табору затверджується засновником за згодою профспілкового комітету відповідно з типовими штатами пер­соналу дитячих оздоровчих закладів. При цьому враховують специфіку, обсяг і умови роботи кожного табору та наявність відповідних коштів. Тому до штатного розкладу можуть вводитись додаткові посади працівників. На штатні посади в оздоровчий табір приймаються особи віком від 18 років і старші.

Склад педагогів, що працює в дитячих оздоровчих закладах, на відміну від шкільного педколективу, дещо специфічний. Це люди різноманітних професій: досвідчені педагоги, студенти, виробничники, спортсмени, діячі науки і культури. Успішна діяльність всього педагогічного колективу залежить і від індивідуальної роботи кожного педагога, його майстерності, вміння спілкуватися з дитиною.

Головними особами в дитячих оздоровчих таборах є вихователі. їх кількість встановлюється з такого розрахунку: дві посади вихователя на кожну групу дітей. Крім того, на два-три загони є посада змінного вихователя.

Число керівників гуртків табору визначається таким чином: на чотири групи дітей (20 чоловік) - один керівник, кількість музичних керівників залежить від кількості музичних, хорових і танцювальних гуртків. При наявності басейну чи водоймища в таборі встановлено посаду спортивного інструктора, а для організації туристичної роботи -інструктора-методиста з туризму.

Залежно від контингенту дітей (більше 380 дітей) і наявності клубу встановлено посаду завідуючого клубом. Одним словом, склад педаго­гічного колективу залежить від кількості дітей, можливостей табору, професійної підготовки вихователів, знання психолого-педагогічних особливостей сучасного школяра

Вже традиційно склалось, що в дитячих таборах влітку працюють різні педагогічні колективи. Маємо на увазі вожатих чи вихователів-виробничників, вчителів і працівників позашкільних закладів, студентів. Крім того, у багатьох таборах у складі педагогічних колективів поєднуються представники різних професій. Суттєво, що всі працівники дитячого оздоровчого табору взяті на літо " на прокат". Серед них незначна кількість професійних педагогів. Саме вони сьогодні покликані якнайповніше реалізувати ті переваги професійної підготовки студента педагогічного вузу, яких не вистачає так званим " виробничникам", що працюють в дитячих оздоровчих закладах за запрошенням профспілкових органів.

Прикладам формування кадрів дитячих оздоровчих таборів є ство­рення студентських педагогічних загонів. Справді, нерозумна практика, коли працівники непедагогічних професій працюють педагогами у табо­рах, а студенти педвузів - у колгоспах чи на будівництві.

Керівником великого об'єднання дітей і дорослих є директор оздо­ровчого закладу. В коло його функціональних обов'язків входить не лише загальне керівництво життєдіяльністю табору, але й створення необхідних умов для проведення педагогічним колективом оздоровчої і виховної роботи.

Для надання допомоги вихователям в організації різноманітних видів діяльності, проведенні педагогічних експериментів, узагальненні і поширенні дієвих форм і методів виховання, у таборі створюється педагогічна рада, до складу якої входять педагогічні працівники, медичний персонал та представники інших служб.

В документах, які регламентують штатний розпис табору визначено посади вожатих і вихователів. Проте, у масовій практиці роботи табору такий розподіл носить умовний характер, адже в реальній ситуації у загонах працюють, як правило, вожаті. Хоча і вожатому, і вихователю протягом дня необхідно вирішувати різні питання. Вожатий організовує діяльність загону чи іншого дитячого об'єднання, надає дітям методичну допомогу. Педагог-вихователь забезпечує дотримання дітьми розпорядку дня, організовує їх побут спільно з вожатими, застосовує різні форми колективної та індивідуальної роботи, забезпечує умови для розвитку інтересів дітей, проводить оздоровчі заходи.

В організації життя дитячого колективу і вожатому, і вихователю необхідно спиратися на ініціативу, самодіяльність дітей, розвивати у них прагнення до самостійних дій, спрямованих на громадсько-корисні спра­ви. Для цього необхідно навчити дітей самостійно мислити, планувати роботу своєї мікрогрупи, здійснювати її, вміти аналізувати і оцінювати участь у спільних справах кожної дитини. Багаторічний досвід роботи у таборах переконує нас в тому, що при правильному педагогічному керів­ництві діти із зацікавленням беруть участь у різноманітних справах табору.

Постійне спілкування дорослих і дітей у різних ситуаціях дозволяє педагогам побачити результативність тих чи інших використовуваних ними форм і методів виховання, відповідно, коректувати свою позицію у стосунках з дітьми. У таборі дорослий виступає не лише в ролі вожатого чи вихователя, але й товариша, порадника батька.

Дитячий колектив повинен стати сім'єю, в якій кожна дитина почувала б себе затишно, спокійно, захищено.

Стиль відносин дорослого і дитини має безліч відтінків протягом табірного дня і зміни. Саме у таборі набагато простіше знайти контакт з дітьми, наблизитись до них, проникнути у світ їх захоплень. Поряд з цим у взаєминах дорослих і дітей не завжди виникає порозуміння. Деякі наставники у перші дні перебування дітей в таборі вимагають від них безвідмовного підпорядкування дорослим. Ці вимоги викликають у дітей опір, що в кінцевому результаті веде до ізоляції дорослого від дитячих груп, створення душевного неспокою як у виховника, так і дитини.

Від вожатого і вихователя вимагають насамперед чуйного ставлен­ня до дітей - шумливих і спокійних, добрих і сердитих, до хлопчиків і дівчаток. Саме любов допомагає знайти підхід до дитини, зрозуміти її почуття, думки, прагнення, що, відповідно, й породжує дитячу симпатію.

Найбільшої поваги у дітей заслуговують ті наставники, які відмінно знають свою справу, завжди можуть захопити їх цікавими видами діяль­ності, готові завжди прийти на допомогу. І навпаки, якими б не були вожаті й вихователі привітними, симпатичними, добрими і лагідними, вони будуть викликати у дітей зневагу й іронію, а інколи й вороже став­лення до себе, якщо кожна запропонована ними справа супроводитиметься невдачами, якщо діти на кожному кроці спостерігатимуть їх невміння і незнання, байдужість до роботи.

В основі діяльності педагогічного працівника повинна лежати віра у дитину, у той добрий початок, що закладений у ній від природи. Л також віра у його можливості, вміння виявити і розвинути творчі задат­ки свого вихованця, створити сприятливі умови для їх реалізації в соціально-корисній діяльності. Якщо всі вихователі розуміють значення такого підходу і прагнуть його реалізувати, незважаючи на труднощі, що виникають, то успіх буде забезпечений. Навіть у тому випадку, коли не всі педагогічні працівники володіють високою професійною майстер­ністю, бо вони матимуть змогу вчитися один в одного.

Чітке розуміння педагогом мети і завдань виховання, свого місця у їх реалізації - одна з головних умов ефективності виховного процесу. Наявність єдиної позиції вихователів та вожатих не означає " тотожності" в їх діяльності, у засобах і методах їх взаємодії з дітьми.

Серед педагогів повинні бути як і вимогливі, так і м'якого, лірично­го складу люди. Справа тут не лише в тому, що ідентичності вихователів досягти неможливо, бо, як і кожна людина, вони унікальні. Важливо підкреслити, що такої ідентичності добиватися і не треба Єдиний підхід до дітей не виключає різноманітності способів впливу на них з боку педагогів, їх взаємодії.

Педагогічний склад працівників табору - неоднозначна соціально-психологічна єдність. Та чи інша спільність педагогів перетворюється у колектив (оптимізується його структура, закріплюються внутрішні зв'язки і стосунки, виробляються традиції, складаються єдині ціннісні орієнтації, формується психологічний клімат, розвиваються виховні функції) в процесі відповідного досвіду спільної виховної діяльності.

У даний час є всі підстави розглядати педагогічний колектив дитячих оздоровчих закладів поряд із іншими трудовими суспільними об'єднаннями як автономну групу з особливою організаційною струк­турою і специфічними функціями.

Своєрідність педагогічного колективу полягає в тому, що його основною соціальною функцією є виховання підростаючого покоління. Зміст виховної діяльності педагогів зумовлений тими завданнями, які стоять перед дитячими оздоровчими закладами, як державними устано­вами виховного типу. Ці завдання педагогічні працівники вирішують, спираючись на дитячий колектив,

У сучасних умовах виховні завдання педагогічних працівників дитячих оздоровчих закладів ускладнились. Постає завдання не тільки різнобічно і гармонійно розвивати особистість кожної дитини через залучення її до надбань народної культури, але і формувати її як юного громадянина, патріота, будівника своєї держави.

Як складне соціально-педагогічне утворення, педагогічний склад та­бору має офіційну структуру. Важливим компонентом структури будь-якого об'єднання є народжені в процесі діяльності його членів взаємо­зв'язки і ділові стосунки. Від них залежить єдність групи як соціальної цілісності. Встановлення таких зв'язків - важливе завдання керівництва дитячих оздоровчих закладів та їх громадських організацій. Оптимізувати систему ділових зв'язків можна лише через організацію повсякденного спілкування вихователів, співставлення результатів і колективний аналіз досягнень окремих із них у виконанні дорученої колективом справи.

Педагогічному колективу властиві такі інтегративні характерні риси як співставлення дій своїх членів із суспільною думкою, єдність цінніс­них орієнтацій, наступність і передача традицій, психологічна (інтелек­туальна, емоційна, вольова) єдність. Від наявності цих якісних ознак залежить і виховний потенціал об'єднання. Ефективність впливу педагогічного колективу залежить як від складу педагогів, так і від тих якостей, що характеризують його як цілісний механізм. Ці властивості є продуктом спільно організованої педагогами роботи, насамперед, для удосконалення власне автономної групи у виховному аспекті. Основою діяльності педагогічних колективів як автономних груп є виховання у дітей загальнолюдських цінностей, що безпосередньо пов'язано з твор­чим підходом педагогів до розв'язання виховних завдань. При цьому враховуються особливості і виховні ресурси як самого педагогічного колективу, так і середовища, яке оточує дитячі оздоровчі заклади.

Виховна діяльність педагогічного колективу дитячого оздоровчого табору складна багатогранна, охоплює великий спектр різноманітних напрямів, форм і методів, вимагає координації зусиль всіх педагогічних працівників.